2. Створення безперервного холодного ланцюга

Для збереження якості продуктів, які швидко псуються необхідна безперервна дія на них холоду. Це досягається створенням безперервного ланцюга, який з’єднує райони виробництва, заготівлі товарів з центрами їх споживання.

Створення безперервного холодильного ланцюга, що містить транспортування, зберігання та реалізацію товарів, які швидко псуються, важливий напрям НТП, що сприяє збереженого здоров’я людей, покращанню якості харчових продуктів і зниженню їх витрат.

Єдиний безперервний холодильний ланцюг – складна господарська система, що об’єднує багато взаємопов’язаних ланок, розвиток яких передбачає використання новітніх досягнень науки і техніки. Створення такого ланцюга спирається на будівництво виробничих і розподільчих холодильників, наявність рефрижераторного морського, річкового, залізничного та автомобільного транспорту, виробництво холодильних агрегатів камер і прилавків для торгівлі, а також на масовий випуск побутових холодильників.

Збереженість якості продукції залежить від дотримання температурного режиму на всьому шляху просування товарів від виробника до споживача.

Сучасне холодильне господарство України об’єднує окремі ланки матеріально-технічної бази сільського господарства, харчової м’ясо-молочної, рибної промисловості, усіх видів транспорту і торгівлі в єдиний комплекс.

Холодильник – це промислове підприємство (або його цех), в приміщеннях якого за допомогою холодильної установки підтримують визначені режими, необхідні для обробки та зберігання товарів які швидко псуються. Холодильник складається з технологічної будівлі та компресійного цеху з апаратним відділенням.

За призначенням холодильники класифікують на:

стаціонарні:

- заготівельні – призначені для заготовки продукції в сільській місцевості, або безпосередньо на ланах, переважно пересувні;

- виробничі - є частиною харчових підприємств: м'ясо та птахокомбінатів, молочних, консервних комбінатів, де практично вся продукція підкоряється холодильній обробці;

- розподільчі (базисні) на таких холодильниках є виробничі цехи для фасування масла, виробництва морозива, напівфабрикатів, виробництва твердої вуглекислоти;

- перевалочні – призначенні для тимчасового зберігання продуктів і подальшій їх передачі;

- торгівельне холодильне обладнання - для короткочасного зберігання, холодильники малої ємкості, допускається зберігання в одній камері декількох видів товарів;

- побутові холодильники – для короткочасного зберігання в домашніх умовах;

транспортно-експедиційні:

- залізничні;

- річкові;

- морські;

- автомобільні холодильники.

3. Холодильні реагенти, їх види та властивості

Машинне охолодження ґрунтується на використанні властивостей холодоагентів кипіти при низьких температурах, поглинаючи при цьому тепло із навколишнього середовища.

Тепло від повітря камери, де зберігаються морожені продукти при низький температурі передається робочій речовині холодильної машини. Дальше в процесі роботи підвищується температура робочої речовини (холодагента) і тепло передається навколишньому середовищу, наприклад повітрю, чи воді яка поступає на конденсатор який має більш високу температуру. При цьому холодильний агент (робоча речовина), яка циркулює в холодильній машині здійснює зворотній круговий процес – холодильний цикл.

Холодильний агент повинен мати певні властивості, від яких залежатимуть мають конструкції машини та витрати енергії. Крім, того він повинен відповідати термодинамічним, фізико-хімічним, фізіологічним та економічним вимогам. До термодинамічних вимог належать:

- об’ємна холодопродуктивність (від неї залежить розмір холодильної машини);

- тиск у випарнику та конденсаторі;

- температура замерзання (нижча за робочу температуру кипіння);

- висока теплопровідність.

До фізико – хімічних вимог відносять: молі в’язкість і густину, коефіцієнти теплопровідності і тепловіддачі, нейтральність до матеріалів, легкозаймистість і вибухонебезпечність.

До фізіологічних вимог відносять отруйність.

До економічних вимог відносять собівартість виробництва і доступність.

Але усім вимогам відразу не відповідає жодний холодоагент, а тому вибір залежить від призначення, конструктивних особливостей, умов роботи та обслуговування.

Найбільш розповсюдженими холодоагентами є вода, аміак, хладони і повітря.

Для позначення холодоагентів Міжнародна організація зі стандартизації (ІSO) розробила систему індексації, що включає назву і цифри. Назва це літера R, що означає холодоагент (Refriqerant). Перша цифра у двозначному або перші дві літери у тризначному номерах – це умовне позначення насиченого вуглеводню C_nH_2n+₂ на основі якого отримано хладон.

Хладони раніше називали фреонами.

Хладон – 12 (R – 12) дифтордихлорметан, важкий газ без кольору, з дуже слабким запахом, використовується в малих холодильних установках.

Хладон – 22 (R - 22) дифторхлорметан, важкий газ без кольору, вибухонебезпечний, негорючий, з металами не взаємодіє, застосовують у низькотемпературних холодильниках і в системах кондиціонування повітря.

Хладон 142 (R - 142) дифторхлоретан використовують у холодильних агрегатах, що працюють при високій температурі конденсації.

Хладон – 502 (R - 502) це суміш холодоагентів R-22 і R-115 застосовують у низькотемпературних холодильних машинах.

Воду (Н₂О) застосовують в системах кондиціонування повітря, а також в системах абсорбційного типу.

Аміак (NH₃) безбарвний газ із задушливим різким запахом. Це доступний дешевий холодоагент. Він використовується в середніх і великих холодильних машинах (абсорбційних і поршневих компресійних). Недоліки: шкідливий як для організму людини, так і для продуктів. За наявність вологи розчиняє цинк, мідь та їх сплави.