88.Зміст конституційного положення «демократична держава».

Демократична держава — тип держави, в якій народ є джерелом влади, де державні демократичні соціально-політичні інститути та демократичний тип політичної культури, які забезпечують органічне поєднання участі народу у вирішенні загальнодержавних справ із широкими громадянськими правами і свободами.

89.Зміст конституційного положення «світська держава».

Світська держава – це держава, в якій церква відокремлена від державних інститутів. На сучасному етапі характер державно-церковних відносин — один з головних показників рівня розвитку і держави, і релігійного напряму, позаяк він засвідчує рівень реалізації принципу свободи совісті як одного з головних складових фундаментальних прав і свобод людини. Свобода совісті — право, яке гарантує недоторканність совісті людини щодо її ставлення до релігії.Загальновизнаними основними рисами свободи совісті є:

— право особи на свободу мати, змінювати релігійні вірування за власним вибором або дотримуватися нерелі-гійних переконань;

— рівність усіх релігій та їх прихильників, а також невіруючих перед законом;

— можливість індивідуально або ж колективно, публічно чи приватно сповідувати свою релігію, брати участь у богослужіннях, обрядах, ритуалах;

— право на поширення своїх релігійних чи нерелігійних переконань;

— невтручання держави у справи церкви (особливо ті, які стосуються віровчення), а церкви — у справи держави.

Першим конституційним актом, що стверджував право на релігійну свободу, була перша поправка до Конституції США, де зазначено, що Конгрес не створюватиме закону, що стосуватиметься інституювання релігії чи заборонятиме вільне відправлення її.

90.Теократична держава: поняття, приклади сучасних теократичних держав.

Теократична держава – держава, в якій державна влада належить духовенству, а глава держави є водночас і главою церкви (держава-місто Ватикан, глава держави – верховний понтифік). Передбачає ототожнення світської і духовної влад, регламентацію функціонування держави та її інституцій, усього суспільного життя панівною церквою та її органами. Синонімом до теократії іноді вживають поняття «цезаропапизм» як означення боротьби церковної влади за домінування над світською. . Цезаропапизм (лат. caelsar — цезар, papa — папа). Виявляє себе як політика світської влади, спрямована на підпорядкування собі всього церковного життя; поєднання в особі державного правителя вищої світської духовної влади. Характерне пряме фінансування державою релігійних організацій і державний контроль за використанням коштів.

91.Клерикальна держава: поняття, сутність.

Клерикальна держава – держава, яка з церквою не злита, проте через законодавчо встановлені механізми впливає на державну політику (Іран). Тісне поєднання офіційної релігії та державного апарату породжує різні варіації клерикальної держави. В одних країнах (Саудівська Аравія, Пакистан) клерикальний вплив поширюється на різні сфери суспільного буття. Наприклад, в Саудівській Аравії державною релігією є іслам ваххабістського типу. Щодо атеїзму, то він заборонений і переслідується за законом. Мусульмани зобов'язані виконувати всі приписи Корану, судова влада здійснюється шаріатськими судами. У цьому регіоні поширене мусульманське право, яке підкоряє світську владу впливу релігійної влади.

Інший варіант клерикальної держави створено в Ізраїлі. Державною релігією є ортодоксальний іудаїзм. Ізраїльське громадянство надається тільки євреям(особи, що народилися від матері єврейської національності і сповідають іудаїзм або навернені в іудейську релігію). Раввінат Ізраїлю має великі повноваження у галузі політики, управління державою, регулюванні сімейно-шлюбних відносин. Останні розглядаються судами за біблійно-талмудистськими принципами.