84.Співвідношення понять «Громадянство» і «національність» в зарубіжних державах.

Основою правового положення особи як в державному, так і в міжнародному праві являється громадянство. Майже в кожній країні основною частиною його населення виступає особлива категорія фізичних осіб - громадяни даної держави. Правовий статус громадянина істотно відрізняється від статуса інших осіб, які проживають в країні. Він зберігає свої особливості і в тому випадку, коли громадянин тієї чи іншої держави постійно або тимчасово проживає на території іншої держави. Громадянина з державою з'єднує стійкий правовий зв'язок, який проявляється в суворо визначених в законодавстві кожної держави взаємних прав та обов'язків. Громадяни мають визначені права й несуть обов'язки по відношенню до своєї держави, а держава забезпечує захист їх прав та інтересів як на своїй території, так і за її межами. Держава наділяє своіх громадян більш високим рівнем прав, аніж іноземців, в тому числі, визначеною правоздатністю участі в управілнні державою безпосередньо або через представницьку систему. Громадянські та політичні, економічні, соціальні та культурні права і свободи у повному обсязі надаються саме громадянам суверенної держави. Громадянство є одним із найбільш важливих прав людини, основою правового статусу особи як всередині будь-якої держави, так і у міжнародному спілкуванні. Тільки за посередництвом громадянства виникає міцний і стійкий у просторі і часі політико-правовий зв’язок між державою та окремою особою, який дає індивіду і державі право на повне використання всіх переваг, що випливають з їхніх взаємних прав та обов’язків.

Національність — національна ідентичність, належність особи до певної нації (або іншої етнічної групи (спільності)), яка визначається як відмінними особливостями етнічної групи (мова, звичаї і традиції, культура, фізіологічні риси (належність до певного типу) тощо), яких дотримується особа, так і особистим почуттям належності до етнічної спільності - почуттям національної ідентичності. У деяких країнах національність фіксується у документах, що посвідчують особу і найчастіше національність новонародженої дитини визначається національністю батьків.

85.Конституційно-правові підходи до регулювання питань подвійного громадянства (біпатризм).

Сучасне законодавство про громадянство переважної більшості країн встановило змішаний принцип, за яким домінуючим є „право крові”, що узгоджується з елементами „права грунту”. Так, за „правом грунту” визначається громадянство дітей, чиї батьки невідомі. Наявність у законодавстві різних підходів до визначення громадянства за народженням призводить до явища подвійного громадянства, або біпатризму. Причинами виникнення такого явища можуть бути розбіжність змісту законодавства різних країн про порядок набуття громадянства за волевиявленням, територіальні зміни тощо. Але нерідко головну роль в цьому відіграють саме колізії між „правом крові” та „правом грунту”.У законодавстві більшості країн не визначаються юридичні наслідки подвійного громадянства. Водночас передбачаються різні заходи щодо запобігання цьому явищу. Так, для запобігання випадкам біпатризму майже у всіх розвинених країнах законодавчо встановлено, що одруження жінки з іноземцем автоматично не впливає на її громадянство. Для ліквідації біпатризму нерідко використовується практика оптації, тобто, вибору громадянства. Порядок оптації встановлюється в законодавстві. Найчастіше оптація має місце у зв’язку зі змінами та укладанням спеціальних міждержавних договорів про запобігання подвійному громадянству та усунення його. Зазвичай, мешканцям території, яка переходить від одної держави до іншої, надається право самостійно вибрати громадянство – чи зберегти своє попереднє, чи отримати нове.Існують, проте, й угоди, що припускають можливість подвійного громадянства, про що прямо зазначається у конституціях деяких держав. При цьому, як правило, робляться посилання на існуючі між відповідними країнами так звані особливі звязки історичного характеру. Прикладами таких угод є договори про подвійнезв громадянство між Іспанією та рядом латиноамериканських держав.