52.Конституційне правосуддя.

У зарубіжній літературі конституційне правосуддя визначається як діяльність судових органів, яка полягає у розгляді справ, предметом яких є конституційно-правові питання, по­в’язані з забезпеченням конституції державними органами, і в прийнятті по них ухвал, що тягнуть за собою правові наслідки. Оскільки немає конституційної юстиції без такого центрального стрижневого повноваження, яким є контроль за конституційністю законів, можна говорити про рівнозначність поняття конституційне правосуддя і судовий конституційний контроль

53.Об'єкти конституційного контролю.

Об’єктами конституційного контролю є:

• конституційні і звичайні закони;

• поправки д оконституції;

• міжнародні договори;

• регламенти парламенту і його палат;

• нормативно-правові акти виконавчих органів влади;

• питання розмежування компетенції союзу та суб’єктів федерації та вирішення спорів між ними.

54.Види конституційного контролю.

1. за змістом

• Формальний – предмет оцінки процедура прийняття НПА, а не зміст

• Матеріальний – перевірка змісту НПА на предмет відповідності Конституції

2. за формою

• Абстрактний – перевірка конституційного акта чи його частини поза зв'язком з будь-якою конкретною справою - Франція

• Конкретний – здійс. лише за заявою зацікавленої особи, стосовно конкретної справи – США, Великобританія

3. за часом здійснення

• Попередній щодо проектів НПА – Франція, Швеція

• Наступний – здіцснюється до тих, що вже діють

4. за характером правових наслідків

• Консультативний – несе рекомендаційний характер

• Ухвальний – загальнообов'язковий характер

5. за обов'язковістю проведення

• Обов'язковий – здійснюється у передбачених законом випадках

• Факультативний – за ініціативи уповноваженого суб'єкта

6. за об'ємом

• Повний – на всі суспільні відносини, які врегульовуються Конституцією

• Частковий – на певні види суспільних відносин

55.Обов'язковий і факультативний конституційний контроль.

за обов'язковістю проведення

• Обов'язковий – здійснюється у передбачених законом випадках

• Факультативний – за ініціативи уповноваженого суб'єкта

56.Абстрактний і конкретний контроль.

за формою

• Абстрактний – перевірка конституційного акта чи його частини поза зв'язком з будь-якою конкретною справою - Франція

• Конкретний – здійс. лише за заявою зацікавленої особи, стосовно конкретної справи – США, Великобританія

57.Формальний і матеріальний контроль.

за змістом

• Формальний – предмет оцінки процедура прийняття НПА, а не зміст

• Матеріальний – перевірка змісту НПА на предмет відповідності Конституції

58.Моделі конституційного контролю в зарубіжних державах.

1. Англо-саксонська – конституційний контроль здійснюють суди загальної юрисдикції. У США – Верховний Суд, у Великобританії – всі суди

2. Континентальна ( Австрійська, Кельзенська) – конституційний контроль здійснює спеціалізований орган ( Наприклад, Франція – Конституційна Рада, РФ- Федеральний Конституційний Суд)

59.Принципи конституційно-правового статусу особи в зарубіжних державах.

Принципи конституційно-правового статусу особи - вихідні засади, на основі яких здійснюються права, свободи та обов’язки особи і визначається місце особи в державі і суспільстві.

1)свободи: усі люди вільні від народження і ніхто не має права відчужувати їхні природні права; свобода полягає у можливості робити все, що не завдає шкоди іншому; межі свободи можуть бути визначені тільки законом, який і є мірою свободи; частина дозволеного визначається через права людини

2) рівності - полягає у рівності всіх перед з-ном, однаковому наділенні п-вами та об-ками, відсутності дискримінації з будь-яких ознак. Що ж до встановлення законом нерівних прав громадян, то така практика не відповідає загальнолюдським цінностям, тобто міжнародним стандартам, і зветься дискримінацією — відмінностями у правах. Потрібно знати форми дискримінації, встановлені законом. У низці країн Арабського Сходу позбавлені політичних прав жінки, а в Туреччині — солдати й унтер-офіцери; в Австралії, Новій Зеландії, Канаді, Колумбії, США — існують резервації — території, відведені для поселення корінного населення країни, встановлення державної релігії (Великобританія), обов’язкової ідеології (Куба) тощо. В США і країнах Західної Європи розповсюджена дискримінація іноземних робітників, іммігрантів. Від згаданих та інших форм дискримінації особи потрібно розрізняти люстрацію (від лат. lustratio — очищення). - узаконену заборону обіймати виборні та інші відповідальні державні посади особам, які брали безпосередню участь в антидемократичній, репресивній діяльності влади при колишньому тоталітарному режимі. ЇЇ необхідно вважати формою особистої політичної відповідальності за участь у правопорушенні діяльності державної влади. Зазначимо, що люстрацію застосовувалась після Другої світової війни у Німеччині, в Італії, а на сучасному етапі — в Естонії, Польщі, Угорщині, Чехії та інших країнах Центральної та Східної Європи.

3) взаємозв’язку прав і обов’язків - полягає у рівності всіх перед з-ном, однаковому наділенні п-вами та об-ками, відсутності дискримінації з будь-яких ознак.