Питання на модуль з Конституційного права зарубіжних держав.

1.Предмет сучасної науки конституційного права зарубіжних держав.

Має своїм предметом вивчення галузі конституційного права. До предмета науки конституційного права належать розробка комплексних теоретичних проблем становлення народовладдя і його конституційного регулювання, сутність народного, державного і національного суверенітету та форми і механізми реалізації його на практиці, розвиток конституційного процесу, його проблеми і труднощі, аналіз основ правового статусу особи, конституційних принципів взаємовідносин держави і громадянина, особливостей правового становища національних меншин, вивчення закономірностей та тенденцій розвитку конституційного права, характерні для окремих зарубіжних держав та для світового співтовариства вцілому.

Предмет:

• зміст галузі конституційного права, її окремих інститутів і норм, на основі чого визначаються закономірності розвитку самої галузі;

• практика реалізації конституційно-правових норм та інститутів, що дає змогу сформулювати обгрунтовані рекомендації законодавцю і правозастосувачеві щодо вдосконалення і застосування тих чи інших правових приписів;

• теорії і погляди, розроблені дослідниками конституційного права, тобто сама наука конституційного права у власному розумінні цього слова.

?2.Характерні риси предмету науки конституційного права та їх відмінність від порівняльного конституційного права.

3.Система науки конституційного права зарубіжних держав.

Систему науки конституційного права зарубіжних країн складають різноманітні концепції, теорії, вчення загального і порівняльного конституційного права, тенденції розвитку галузі конституційного права.

4.Функції науки конституційного права зарубіжних держав.

1. Пізнавальна – полягає у тому, що проводиться аналіз норм КП різних країн світу

2. Критична - виявлення недоліків

3. Прогностична – передбачає напрямки К-П регулювання

4. Прагматична – обґрунтування необхідності введення, вдосконалення чи скасування інститутів

конституційного права

5.Методи науки конституційного права зарубіжних держав.

1. Формально – юридичний – аналіз змісту норми права

2. Компаративіський (порівняльно – правовий) – порівняння КП різних країн

3. Історичний – дослідження розвитку інститутів КП у різні історичні періоди, використання

історичного досвіду

4. Соціологічний – використовуються методи соціології, завдання - виявляти громадську думку

5. Статистичний – використання досить великих за обсягом даних, аналіз статичних даних і на їх

основі розробка певних даних.

6.Джерела науки конституційного права зарубіжних держав.

Всі джерела галузі КП, концепції, теорії, вчення, виражені у наукових працях, різноманітні законопроекти, а також ті акти, які вже втратили чинність, практика діяльності органів публічного права.

7.Поняття і предмет конституційного права як галузі права в зарубіжних державах.

Використання терміну конституційне право зарубіжних країн у плані характеристики галузі діючого права не означає наявності особливої інтегруючої галузі права – такої галузі немає. Існує конституційне право кожної окремої країни – австрійське, індійське, російське та ін. В такому розумінні конституційне право як галузь права в зарубіжних державах – це конкретна галузь діючого права тієї чи іншої держави, яка являє собою внутрішньо узгоджену сукупність норм, що регулюють визначену сферу суспільних відносин. Конституційне право зарубіжних країн є головною галуззю права кожної зарубіжної країни, що являє собою сукупність юридичних норм, які закріплюють економічну основу держави, форму правління і форму державного устрою, визначають організацію, компетенцію і порядок діяльності вищих органів державної влади, місцевого самоврядування, права, обов’язки і свободи громадян, виборче право і виборчу систему. Предмет:

1. суспільні відносини, які складають основи правового статусу людини;

2. суспільні відносини, що складають державно-територіальний устрій, тобто правовий статус держави, склад держави, взаємовідносини держави із її складовими частинами, правовий статус складових частин держави;

3. суспільні відносини, які складаються в процесі організації і здійснення державної влади та місцевого самоврядування (сюди відносять суспільні відносини, які виникають в процесі формування органів державної влади і місцевого самоврядування, відносини, що складаються в процесі діяльності представницьких органів законодавчої влади і місцевого самоврядування, суспільні відносини, які виникають в процесі визначення с-ми принципів організації і діяльності виконавчої та судової державної влади) .