1) Перевірка домашнього завдання.

2) Опитування учнів вивченого на попередньому уроці.

3) Усні обчислення.

4) Підготовка до вивчення нового матеріалу і повідомлення теми уроку.

5) Опрацювання нового матеріалу.

6) Первинне закріплення.

7) Закріплення і повторення.

8) Домашнє завдання.

9) Підсумок уроку.

У структурі комбінованого уроку його компоненти можна об’єднати в такі три частини:

I. Частина. Контроль, корекція та закріплення знань учнів (сюди входить 1,2,3 пункти).

II. Частина. Опрацювання нового матеріалу (сюди входить 4,5,6 пункти);

III.Частина. Закріплення та узагальнення знань учнів (сюди входить 7,8,9 пункти).

На уроці комбінованого типу витрачають приблизно однаковий час на всі етапи уроку.

2. Умови ефективності уроку.

Кожен урок математики має свою тему і мету. Ефективність уроку саме й визначається мірою досягнення його навчально-виховної мети. Кожний урок математики повинен забезпечувати зв’язок навчання математики з життям з іншими предметами, де це можливо.

Учні повинні бути обізнані з темою уроку, його метою. У кінці уроку повинен бути підсумок уроку.

Визначення мети уроків математики

Навчальний процес традиційно зорієнтований на те, що люди, які навчаються, отримають і творчо засвоять суму знань. Сучасна освіта має на меті не лише формування носія знань, а й всебічно розвинену особистість. Навчання математиці, як і будь-якого іншого предмету, повинно розв’язувати освітні, виховні, розвиваючі цілі. Загальна мета навчання математики в початковій школі має впливати на навчальну, виховну і розвивальні цілі кожного уроку..

Насамперед учні у процесі вивчення математики повинні засвоїти систему знань, а також набути ряд умінь і навичок, які визначені програмою. Вивчення початкового курсу математики повинно закласти теоретичну і практичну основу для подальшого вивчення математики.

Навчальна мета вивчення визначається вимогами до математичної підготовки молодших школярів. У процесі вивчення курсу учні повинні:

• навчитися виконувати арифметичні дії з натуральними і цілими невід’ємними числами. При цьому вони мають навчитися читати, записувати і порівнювати натуральні числа в межах мільйона. В ходу навчання треба виробити міцні навички усних (табличних і поза табличних) і письмових обчислень;

• навчитись розв’язувати прості та найпростіші складені текстові арифметичні задачі. При цьому мають бути вироблені міцні навички розв’язування простих задач, які розкривають зміст арифметичних дій, відношень «менше ... на», «більше ... на», «менше ... у», «більше ... у». Учні мають набути досвід розв’язання складених на три, чотири дії, в яких треба використати залежність між величинами;

• ознайомитись з найпростішими величинами та одиницями їх вимірювання. Основна увага має бути зосереджена на оволодінні розповсюджених на практиці одиниць вимірювання величин, засвоєнні простих залежностей між величинами та використанню цих залежностей при розв’язування задач;

• навчитися розпізнавати і зображувати прості геометричні фігури. Навчитись вільно розпізнавати їх на оточуючих предметах, моделях, малюнках, володіти навичками побудови та вимірювання.

Навчальні (дидактичні) цілі орієнтовно можна формулювати так:

• сформувати в учнів уявлення про ...(натуральне число, про деякі геометричні фігури тощо);

• дати поняття ... (чого саме), розкрити його зміст

Вчити:

• розв’язувати задачі на ... ;

• раціональним способам виконання дій, прийомів обчислень;

• застосовувати знання (вказати які) при розв’язанні задач (виду типу), вправ, прикладів,

виділяти головне, істотне...;

- користуватись лінійкою тощо.

Вивчити:

• властивості дій;

• алгоритми (додавання, віднімання, множення, ділення);

- прийоми обчислень;

• властивості окремих геометричних фігур тощо.

Продовжити вивчення...

Виробити уміння, навички....

Продовжити формування умінь, навичок....

Навчити застосовувати знання, уміння (які саме) в нестандартних завданнях,

Закріпити знання (уміння навички)

Завершити формування...

Навчити раціональній, логічній послідовності при.... (розв’язуванні задач...)

Узагальнити знання...( з якої теми, розділу, тощо)

Виробити (або розвивати) конструкторсько-технічні уміння,

Розвивати уміння

Розширити знання

Встановлювати взаємозв’язок

Систематизувати знання...(з якої теми)

Поглибити знання з....

Показати:

• перевагу (даного прийому методу, способу тощо);

• недоліки...;

- роль, значення математики в...

Пояснити:

• суть;

• прийом;

• принцип.

Виявити рівень знань ...(умінь навичок)

Продемонструвати, показати...взаємозв’язок , призначення , перевагу, недоліки....тощо

Підвести дітей до висновку про...

Добитися свідомого засвоєння...(поняття, властивостей)

Дослідити залежність між...

Провести:

• контроль;

• аналіз (контрольної, самостійної)

Навчальних цілей можна досягти тоді, коли навчання буде таким що забезпечуватиме достатній рівень інтелектуального розвитку учнів, їх пізнавальних здібностей, сприймання. Нерозривно з навчанням пов’язаний всебічний розвиток дитини.

На уроках математики бажано розвивати:

• логічне мислення;

• правильне математичне мовлення;

• увагу;

• пам'ять;

• зосередженість;

• окомір;

• зорову пам'ять;

• допитливість;

• спостережливість;

• уважність;

• математичні здібності;

• тваорчі здібності;

• організаторські здібності;

• впевненість в своїх силах;

• активність на уроці.

Можливі варіанти розвивальної мети уроку

Розвивати інтелект учнів, уміння аналізувати, класифікувати, порівнювати, робити умовиводи за аналогією.

Формувати в учнів загально-навчальні вміння: культуру мовлення, чіткість і точність думки, критичність мислення, здатність відчувати красу ідеї, методу розв'язання задачі або проблеми.

Розвивати алгоритмічну культуру учнів як здатність діяти за заданим алгоритмом, а також уміння самостійно конструювати нові алгоритми на основі аналізу й узагальнення послідовності виконуваних операцій і дій, що ведуть до шуканого результату.

Розвивати вміння працювати самостійно, а також самостійно здобувати знання.

Розвивати логічне мислення, просторову уяву, увагу, пам'ять, розумову активність, інтуїцію, пізнавальну самостійність, пізнавальний інтерес, потребу в самоосвіті, ініціативу, творчість, обґрунтованість суджень.

Формувати науковий світогляд, розуміння важливості свідомого і міцного володіння системою математичних знань, навичок і умінь, необхідних у повсякденному житті, майбутній трудовій діяльності, достатніх для вивчення інших дисциплін та продовження освіти.

Формувати уявлення про ідеї і методи математики та її роль у пізнанні навколишнього світу, формувати навички математизації ситуацій.

Розвивати вміння логічно аргументувати та розвивати тему, формулювати висновок, чітко будувати свою відповідь.

Навчання математиці повинно математиці повинно бути прекрасною школою виховання характеру і почуттів. Воно дає потенціал для постійного систематичного виховання, звички до наполегливої праці.

На уроці математики можна виховувати самостійність працездатність, охайність,

Діловитість, виконавську дисципліну, об’єктивність, пунктуальність, кмітливість, старанність, впевненість, сумлінність, справедливість тощо.

Прищеплювати уміння самостійно (в парі) працювати.

Привчати до аргументованих відповідей.

Стимулювати розвиток інтересу до математики.

Привчати до ... (охайності самостійності тощо).

Викликати почуття ...(захоплення, радості, поваги та інші).

Виробляти (риси характеру).

Навчити проводити самооцінку, взаємооцінку.

Навчити висловлювати власну думку, критичне зауваження.

Сприяти розвитку умінь переборювати труднощі.

Спонукати до пізнавальної, наукової творчої трудової діяльності.

Виробляти естетичний смак, ділові якості, моральні погляди.

Можливі варіанти виховної мети уроку

Виховувати інтерес до вивчення математики, потяг до наукової творчості.

· Виховувати розуміння ролі математики в житті, розуміння важливості математичних знань.

Виховувати загальнолюдські цінності: національну свідомість, повагу до національної культури України, уявлення про математику як невід'ємну складову загальнолюдської культури.

Виховувати позитивні риси характеру: чесність і правдивість, наполегливість і силу волі, культуру думки і поведінки, відповідальність за доручену справу, ініціативу.

Виховувати естетичну, правову, патріотичну, екологічну культуру, здоровий спосіб життя

Виховувати такі людські якості як: сумлінність, здатність до переборення труднощів, працелюбність.

Виховувати патріотичну свідомість шляхом ознайомлення учнів з іменами та біографіями видатних учених, що створювали математику, зокрема видатних українських математиків.

Виховувати дисципліну, звичку до систематичної розумової праці

Виховувати зібраність, самовладання, комунікативність ( уміння працювати в колективі)

Виховувати позитивне ставлення учнів до навчально-пізнавальної діяльності.

Виховувати уміння сконцентруватися, слухати інших, співпереживати, формувати сприятливий моральний клімат.

Дуже важливо для вчителя навчитися правильно встановлювати і реалізовувати зв’язок навчання математики з життям: з одного боку – навчити школярів розпізнавати математичні факти в явищах навколишнього життя і з другого – застосовувати математику при розв’язанні практичних задач, озброїти учнів практичними уміннями, які потрібні кожній людині повсякчас (виконати обчислення або вимірювання, зробити не складні розрахунки)

До учителя в цьому плані ставляться великі вимоги. Він повинен проявити педагогічний такт і почуття міри, спрямовуючи роботу учнів так, щоб навчальна діяльність приносила кожному з них почуття задоволення, комфортності.

Учні 1—4 класів можуть продуктивно займатися одним якимось видом навчальної діяльності 10 - 15 хвилин, тому вчитель повинен застосовувати різні види навчальної роботи на уроці і забезпечувати плавний перехід від одного до наступного виду.

Новий матеріал учні повинні усвідомити і засвоїти на уроці, а його повторення і закріплення може бути пов'язано з пройденим раніше матеріалом.

У процесі навчальної роботи вчителеві треба виявити які є труднощі в окремих учнів, це дає можливість вчасно допомагати учням.

Велике значення має темп, в якому вчитель веде урок. Надто швидкий темп навчальної роботи перешкоджає слабшим учням. Проте і надто повільний темп не стимулює учнів працювати вправно.

Вчителеві постійно треба дбати про раціональне використання навчального часу, про вдосконалення самої техніки проведення уроку. Наочне приладдя та дидактичні матеріали треба готувати заздалегідь і зручно розміщувати його. У кінці уроку слід виставити оцінки у журнал, прокоментувавши кожну оцінку.

3. Підготовка вчителя до уроку. Планування.

Успішне вивчення математики великою мірою залежить від правильного планування матеріалу навчальної програми.

Виходячи з програми, учитель складає календарний план роботи на кожний семестр.

Тематичне планування полягає в тому, що вчитель відповідно до кількості навчальних годин, орієнтовано визначених програмою на вивчення певної теми, і матеріалу підручника визначає мету кожного уроку. При цьому він зазначає, яке обладнання використає на уроці, які вправи, задачі розв'яже на уроці, а які задасть додому.

При тематичному плануванні вчитель не визначає ні порядку розв'язання завдань, ні форми організації навчальної діяльності учнів. Усі ці методичні сторони уроку він розробляє при поурочному плануванні в процесі підготовки до занять.

Виходячи з загальних вимог до уроку, його мети і вимог до методів навчання, вчитель складає поурочний план, в якому треба зазначити:

Тему уроку і його мету.

Обладнання, яке треба підготувати і використати на уроці.

Який матеріал треба повторити з учнями, щоб на його основі вони оволоділи новим матеріалом. Вказати номери вправ чи задач з підручника чи д/ матеріалу. Доцільно записати розв'язок задач, прикладів і т. д.

Види робіт, їх послідовність, орієнтовано вказати час, необхідний для виконання кожного виду роботи, намітити методи і форми ведення уроку.

Вказати прізвища учнів для .опитування.

Завдання додому на дошці і зробити короткий підсумок уроку.

Вміння готуватися до уроку, складати план, або конспект уроку набувається досвідом, самокритичною оцінкою власної роботи, аналізом причин вдалих і невдалих моментів уроку.

Примірний план-конспект уроку математики у початкових класах

Тема уроку вказується відповідно до календарного планування уроків математики у початкових класах.

Цілі уроку описуються із диференціацією на освітні, розвивальні, виховні, практичні.

Обладнання до уроку з переліком засобів наочності, які використовувалися на уроці.

Хід уроку, що передбачає етапи: ·

Організаційний з описом вступного слова вчителя на початку уроку та з’ясування готовності

дітей до уроку. ·

Перевірку домашнього завдання для третього і четвертого класів з описом способів перевірку

домашнього завдання (усне коментування виконання усього завдання; усне коментування

завдань за окремими операціями; оголошенням відповіді; перетворенням відповіді; виконання

аналогічного завдання; письмове коментування біля дошки тощо). По закінченню перевірки

домашнього завдання учні записують дату у зошити. ·

Каліграфічну хвилинку, проведення якої можливо у двох варіантах: а)відпрацювання каліграфії окремих цифр із повторенням написання окремих елементів; б)написання відрізку натурального ряду чисел чи натуральних чисел у межах 1000000 за логічною настановою.

Математичний диктант, у якому учні сприймають на слух завдання обчислювального характеру. Основна мета математичного диктанту полягає у слуховому сприйманні математичних виразів, поданих різними способами. Наприклад: (23 + 19) : 7 – суму чисел 23 та 19 поділити на 7; ділене є сума чисел 23 і 19, а дільник число 7. Знайти частку. У плані-конспекті уроку вказати спосіб перевірки математичного диктанту. ·

Усне опитування та усні обчислення, основна мета яких – формування повноцінних обчислювальних навичок та умінь розв’язувати задачі, розвивати математичну мову та уміння користуватися математичною символікою. Матеріал добирається на 5–7 хвилин та містить завдання ущільненого характеру на повторення та закріплення таблиць арифметичних дій, на розв’язування задач із геометричним змістом, з логічною настановою. Усне опитування поділяється на поточне і тематичне; індивідуальне опитування біля дошки, фронтальне опитування за темою у формі бесіди. До прийомів навчаючого опитування віднесено: за типовими структурами, що передбачає роботу з опорними схемами; на основі наочно-практичних дій, які опираються на використання наочності (таблиць, схем, демонстраційної наочності, роздавального матеріалу); підказування, коли учневі подаються навідні запитання чи прямі настанови щодо способу розв’язування завдання; опитування за планом для закріплення алгоритмізованих дій; опрацювання типових помилок з метою аналізу та коригування знань учнів; прийом провокуючих вправ. ·

Актуалізація опорних знань або підготовка до вивчення нового матеріалу передбачає

відтворення опорних знань та прийомів навчально-пізнавальної діяльності, які готують дитину до

сприймання нового матеріалу з математики на уроці. ·

Повідомлення теми уроку складає самостійний етап уроку, на якому учням повідомляється

тема уроку та формується мотивація навчальної діяльності молодших школярів. ·

Вивчення нового матеріалу опирається на науково обґрунтований вибір методів навчання при

опрацюванні теми уроку. У плані-конспекті указується метод: розповідь, пояснення, проблемний

виклад, репродуктивна чи евристична бесіда, експериментально-практичний метод, самостійно

пошуковий тощо. Етап вивчення нового матеріалу передбачає покроковий, детальний опис

діяльності вчителя та учнів у формі запитань-відповідей. · Опрацювання та первинне

закріплення нового матеріалу полягає у з’ясуванні того, наскільки учні усвідомлено сприйняли

новий матеріал (пряме відтворення), та показати як його застосовувати (коментоване виконання

завдання). Можливі форми роботи: біля дошки; робота по варіантах (біля дошки, на місці) з

коментуванням (без коментування); самостійна робота учнів; робота у парах.

Закріплення нового матеріалу передбачає фронтальне виконання різного виду завдань з математики: а)варіативні завдання з теми, що вивчається; б)за підручником і записами на дошці; в)за індивідуальними картками; г)самостійна робота по варіантах. Виконання кожного завдання має завершуватися перевіркою правильності виконання завдання та висновком. ·

Повторення раніше вивченого матеріалу.

Контроль та коригування знань молодших школярів з математики. Зміст уроку доповнюється завданнями з арифметичного, геометричного, алгебраїчного матеріалу, величин чи дробів. ·

Підведення підсумків уроку. Учням пропонуються завдання з теми, яка вивчалася на уроці, з метою встановлення рівня засвоєння учнями нового матеріалу. ·

Оцінювання знань учнів проводиться із коментуванням оцінок.

Домашнє завдання записується на дошці та подається пояснення щодо його виконання.

Велику користь у набуванні методичної майстерності дає спостереження і аналіз уроків досвідчених учителів. Бернарда Шоу сказав: «Коли я маю яблуко і ти маєш яблуко, і ми обміняємось яблуками, у кожного із нас буде по одному яблуку. Коли я маю ідею і ти маєш ідею, ми обміняємось ідеями – в нас буде по дві ідеї».

Спілкуючись між собою, вчителі збагачуються ідеями, планами для подальшого вдосконалення. І отримують натхнення для того, щоб залишити біля порога класу всі свої проблеми, увійти до дітей із піднесено налаштованою душею і почати дійство під назвою «урок».

Адже до свого найкращого уроку вчитель готується все своє життя.

Велику користь у набуванні методичної майстерності дає спостереження і аналіз уроків досвідчених учителів.

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ САМОАНАЛІЗУ ВЧИТЕЛЕМ УРОКУ (зразок 1)

Здійснюючи самоаналіз уроку, доцільно відповісти на такі запи­тання:

1. Наскільки під час плануван­ня й проведення уроку враховано реальні навчальні можливості учнів?

2. Яке місце даного уроку в темі, розділі? Як він пов'язаний із попереднім і наступним уроками?

В чому специфіка цього уроку? Його тип.

3. Мета уроку (загальноос­вітня, виховна, розвивальна). Чи був між ними взаємозв'язок? Які

завдання були головними? Які особливості класу, окремих груп школярів були враховані в

зав­даннях?

4. Чому вибрана структура уроку була раціональною для роз­в'язання цієї мети? Чи правильно визначили на уроці час для опи­тування, вивчення нового матеріалу, закріплення, домашнього завдання? Чи раціонально розпо­ділено час, відведений на всі ета­пи уроку?

5. На яких ідеях, положеннях, фактах зробили головний акцент на уроці й чому?

6. Яке поєднання методів на­вчання для розкриття нового ма­теріалу? Наскільки був обґрунто

ваним вибір методів навчання?

7 Яке поєднання форм на­вчання обрали для розкриття но­вого матеріалу й чому? Чи необх­ідно

було застосовувати диферен­ційований підхід до учнів?

8 Як було організовано конт­роль засвоєння знань, умінь і на­вичок? У яких формах і якими

ме­тодами цей контроль здійснював­ся?

9 Що допомогло забезпечити високу працездатність учнів про­тягом усього уроку?

10. Завдяки чому вдалося ра­ціонально використати час, запо­бігти перевантаженню учнів?

11. Завдяки чому на уроці збе­рігалася добра психологічна ат­мосфера спілкування з учнями?

12. Як було продумано запасні методичні заходи в разі неперед­бачених ситуацій?

13. Чи вдалося вчителеві пов­ною мірою реалізувати всі постав­лені завдання? Якщо не вдалося,

то чому? Коли вчитель планує їх доробити?

I.

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ САМОАНАЛІЗУ ВЧИТЕЛЕМ УРОКУ (зразок 2)

I. 1. Чи правильно визначена тема уроку:

2. Які нові питання, закони передбачається вивчити;

3. Як розкриваються навчальні та виховні завдання уроку;

4. Який навчальний матеріал планується повторити;

5. Які поняття формуються, які закріплюють відповідно до програми.

II 6. Доцільність розподілу навчального часу на певні етапи уроку, чи відповідає хід уроку

наміченому плану.

III 7. Зміст уроку:

8. Відповідність змісту уроку програмі;

9. Наукова спрямованість уроку;

10. Уміння вчителя виділити основне в навчальному матеріалі, не перевантажувати урок другорядним матеріалом;

11. Дотримання принципу науковості та доступності;

12. Наочність (таблиці, гербарії, моделі, колекції, живі об'єкти, ТЗН);

13. Використання на уроках результатів робіт учнів, отриманих на інших видах навчальної діяльності (вдома, на екскурсіях, у куточках живої природи та ін.);

14. Практичні роботи з натуральними об'єктами:

• розпізнання;

• спостереження;

• визначення;

• зіставлення;

• короткочасний експеримент (якщо він є на уроці);

15. Опора на раніше вивчене;

16. Зв'язок теорії з практикою;

17. Ознайомлення учнів з екологічними проблемами. Наступність у вивченні матеріалу;

18. Ступінь самостійної навчальної діяльності учнів:

• самостійність суджень;

• усвідомлення запам'ятовування;

• вміння використовувати наявні знання;

• закріплення (застосування знань у нестандартних ситуаціях, робота з підручником,

обґрунтованість відповідей);

19. Диференціація навчання;

20. Контроль та оцінювання;

21. Домашні завдання (обсяг, посильність, інструктаж).

22.Реалізація завдань уроку.

Можливі способи повідомлення завдань уроку

1 – Спочатку ми разом помилуємося вашими глибокими знаннями,

– Потім спробуємо дати відповідь на запитання: ( тема уроку ),

– Потім потренуємо мозок - порозв'язуємо задачі,

– І, нарешті, покладемо до скриньки пам'яті дещо цінне – наші нові знання.

2. В країні знань наук багато,

Але цариця з них одна.

Їй перевагу дати варто –

Найбільш важлива є вона –

Це – … (Наша улюблена математика).

3. Створення найрізноманітніших проектів є ознакою сьогодення. Хтось захоплюється проектуванням будинків, інші проектують і будують мости. Все це неможливо без розв’язування різноманітних задач, тобто без знання математики. Відомо, що математика, як ніякий інший шкільний предмет, виховує логічне мислення, а воно потрібне всім людям. Вивчення математики. сприяє розвитку просторової уяви, а вона також потрібна не лише математикам.

4. За допомогою задач ми будуємо своє успішне майбутнє, готуємось до обраного фаху, доводимо собі, що без математики неможлива успішна діяльність людини. Тож тема нашого уроку звучить так: …

Зразки активізації учнів до навчальної роботи

(Вправи на налаштування на гарний настрій на уроці)

1. Всі мерщій сідайте, діти.

Домовляймось не шуміти,

На уроці не дрімати,

Руки вчасно піднімати.

2. Подивіться мені в очі. Поглянемо один на одного, посміхнемося. Для того, щоб справитись їз завданням цього уроку будемо працювати старанно, слухати уважно і писати охайно. Тож нині завдання на уроці такі:

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати,

Дружно й плідно працювати.

3. Сьогодні у нас незвичайний урок.

У світ фантазії зробили ще крок.

А з творчістю ми вже стрічались не раз,

І знову вона завітає до нас.

Це час міркувань, наполегливий час.

Цікаві завдання чекають на вас.