3.3 Розрахунок реального ефективного обмінного курсу і його вплив на зовнішню торгівлю України і єс

Зовнішня торгівля країни і її структурні характеристики - індикатори стану економіки і процесів, що в ній відбуваються. Для України важливим є ріст високотехнологічного імпорту, а також постійне розширення експорту інвестиційних і споживчих товарів. З іншого боку, відносно низькі внутрішні ціни і торішнє балансування основних світових валют на тлі стабільності гривні стосовно долара США вплинули на структуру внутрішнього попиту в 2008 р. і викликали зміни в зовнішній торгівлі. Аналіз структурних змін у географії торгівлі і її структурних характеристик у розрізі складових відповідно до розширеної економічної класифікації дає можливість з'ясувати причинно-наслідкові зв'язки структурних змін.

За 2010р. експорт товарів склав 66954,4 млн. дол. США, імпорт - 85535,3 млн. дол. США. Від'ємне сальдо становило 18580,9 млн. дол. США. Коефіцієнт покриття експортом імпорту складав 0,78. Зовнішньоторговельні операції проводилися з партнерами 203 країн світу.

Найбільші обсяги експортних постачань здійснювались у країни СНД - 35,5% від загального обсягу експорту, ЄС - 27%, Азії - 22,7%, Африки - 5,8%, Америки - 6,2%, інші країни - 2,8%.

Найбільші імпортні надходження здійснювались з країн СНД - 39,3%, ЄС - 33,7%, Азії - 18%, Африки - 1,8%, Америки - 4,9%, з інших країн - 2,3% У порівнянні з 2009 р. збільшились обсяги експорту товарів до країн Азії (на 1,7%), Африки (на 0,2%), Америки (на 0,8%). Зменшились обсяги постачань товарів до країн СНД (на 2,2%), ЄС ( на 1,2%). Обсяги імпортних надходжень в Україну за цей період збільшились з країн Азії (на 3%), Африки (на 0,7%), Америки (на 1,2%). Зменшились обсяги імпортних находжень в Україну за цей період з країн СНД (на 2,7%), ЄС (на 3%).

Одним з найважливіших показників динаміки зовнішньої торгівлі є реальний ефективний обмінний курс - РЕОК - індекс валютного курсу, розрахований як номінальний ефективний валютний курс із виправленням на зміну рівня цін або інших показників витрат виробництва, що показує динаміку реального валютного курсу даної країни до валют - країн - основних торговельних партнерів.

Важливо відзначити, що індекс реального ефективного валютного курсу є основним показником, що характеризує узагальнену динаміку і напрямок руху курсу основних валют і може слугувати підставою для ґрунтовних висновків про тенденції їхнього розвитку. Крім того, він є основним показником, що характеризує конкурентоздатність країни на світовому ринку.

Фактори, що спостерігалися протягом 2009 р. - посилення інвестиційного попиту, динаміка реального ефективного валютного курсу і поглиблення розриву внутрішніх і зовнішніх цін, а також девальвація долара США у відношенні євро, - уплинули на обсяги і структурні зміни географії зовнішньої торгівлі і її складових. Цінові переваги українських експортерів не можуть цілком проявитися через захисні обмеження, що використовують країни Євросоюзу.

ВИСНОВКИ

Україна після проголошення незалежності веде пошук власного місця в європейських інтеграційних процесах. Історичний досвід української державності свідчить, що за всіх часів її доля тісно перепліталася з європейською цивілізацією.

Ключовим напрямком зовнішньої політики України і її стратегічним курсом визнаний вступ у Європейський Союз. Головним зовнішньополітичним пріоритетом України в середньостроковому вимірі визначено одержання статусу асоційованого члена ЄС. Ідея європейського вибору позитивно сприймається населенням України, євроінтеграційні прагнення України збігаються з необхідністю її модернізації і радикального реформування. Досягнення відповідності держави й українського суспільства копенгагенським критеріям членства в Євросоюзі є головним довгостроковим завданням євроінтеграційного курсу.

Важливим досягненням на шляху європейської інтеграції України є формування договірно-правових і політичних основ співробітництва з ЄС. Базовим документом, що визначив правовий механізм двостороннього економічного, фінансового, соціального і культурного співробітництва, розвитку політичного діалогу стала Угода про партнерство і співробітництво України і ЄС. Після вступу в дію УПС був сформований інституціональний механізм двостороннього співробітництва на різних рівнях - від найвищого до експертного.

Разом з тим зберігається асиметричність у підходах сторін до кінцевої цілі розвитку співробітництва між Україною і Євросоюзом. На відміну від України, що проголосила вступ у ЄС стратегічною метою державної політики, в офіційних документах Європейського Союзу не висловлювалася точка зору щодо членства України в цій організації. Загальна позиція країн Євросоюзу у відношенні України зводилася до підтримки розвитку демократії й економічного реформування, поглиблення економічної взаємодії.

В другій половині 90-х років в Україні були здійснені кроки в напрямку внутрішнього забезпечення євроінтеграційного процесу: визначені головні напрямки діяльності органів виконавчої влади, що повинні забезпечити її входження в європейський економічний, політичний і правовий простір; розроблена поетапна стратегія просування України до членства в ЄС; визначені механізми організаційного, фінансового, правового, інформаційного забезпечення євроінтеграційної стратегії, зокрема, розпочата робота з гармонізації законодавства України відповідно до норм і стандартам ЄС.

Зараз відбувається процес осмислення тактичних і концептуальних прорахунків, допущених нашою державою на євроінтеграційному шляху. Невідповідність розвитку демократичних інститутів і стану цивільного суспільства європейським стандартам, низький рівень економічного розвитку, ВВП і доходів на душу населення; повільні темпи реформ, що до того ж були недостатньо скоординовані з завданнями європейської інтеграції істотно віддалили перспективу не тільки повного, але й асоційованого членства України в Євросоюзі. Послідовне будівництво ефективної ринкової економіки з подальшим поступовим досягненням відповідності копенгагенським критеріям вимагає нарощування зусиль на таких ділянках, як:

· забезпечення макроекономічної стабільності на основі реалізації стратегії стійкого росту;

· проведення глибоких структурних реформ з акцентом на становленні ефективного приватного власника, якісних змін у сфері корпоративного управління, модернізації виробництва в напрямку забезпечення його міжнародної конкурентоздатності;

· завершення адміністративної реформи з метою створення адекватної принципам ринкового господарства системи державного регулювання з істотним зменшенням рівня бюрократичного втручання в економіку;

· формування фінансових ринкових інститутів - надання пріоритетності в створенні сучасної системи банків і небанківських фінансових установ; істотний розвиток ринку цінних паперів, поширення новітніх інформаційних технологій організації їхньої діяльності;

· правове забезпечення ринкових перетворень - насамперед послідовна кодификація законодавства з забезпеченням його стабільності, прозорості і гарантій виконання законів;

· подальша лібералізація торгівельного режиму з мінімізацією довільних бюрократичних обмежень торгівлі через нетарифні міри і введення цивілізованих норм регулювання торгівлі, погоджених у рамках СОТ;

· створення сприятливої для підприємницької діяльності середовища, поліпшення інвестиційного клімату, мінімізація адміністративних бар'єрів для початку нового бізнесу, зменшення податкового тиску на підприємців і забезпечення для них прозорих "правил гри", введення надійних механізмів забезпечення виконання контрактних зобов'язань, впровадження ефективних процедур банкрутства, декриміналізація економічної діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Білорус О. Глобалізація і нова парадигма глобального постіндустріального розвитку. Економічний часопис - XXІ. - 2009.-№10.-З 3- 7.

2. Близнюк В.В. Соціальна політика України в контексті інтеграції до Європейського Союзу. Економіка і прогнозування. - 2010. - №8. - С. 58-69.

3. Будкін В. Проблеми і перспективи співробітництва між Україною і Європейським Союзом. Економіка України. - 2008. -№1.-С. 82-89.

4. Бураковський І., Мовчан В. Економічне зростання: чинники і перспективи. Економічний часопис - XXІ. - 2009. - №10. - С. 35-37

5. Бураковський І., Немиря Г., Павлюк О. Дорога в майбутнє - дорога в Європу. Європейська інтеграція України. - К.: "Либідь", 2008.

6. Вегера С. Європейські соціальні стратегії й Україна // Україна: аспекти праці. - 2011. - №6. - С. 29-36.

7. Геєць В.М. Економічне зростання в 2009-2010 pp. та складові політики розвитку в довгостроковому відношенні // Економіка і прогнозування. - 2009. - №9. - С. 11-23.

8. Гладій І., Християнівський В. Україна - Європа: реалії та перспективи // Схід. - 2009. - №2(39). - С. 5-11.

9. Голованенко М., Шигаева Т. Тенденції та перспективи зростання промислового виробництва в Україні // Економічний часопис - XXІ. - 2010.-№3.-29-34.

10. Гончар М., Москалець О. Українсько-російський контекст відносин Україна - РФ - ЄС // Економічний часопис - XXІ. - 2008. -№2.-С. 3-7.

11. Гриневич А., Жалило Я. Щоб дійти до Європи, Україна повинна побувати в Азії? // Фондовий ринок. - 2011. - №36. - С. 12-13.

12. Гинченко Ю. Роль Європейської Комісії у формуванні нового економічного простору на порозі нового тисячоліття // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - К.: Інститут міжнародних відносин, 2009.-Вип. 14.

13. Губерський Л. Україна - ЄС: формування нової стратегії взаємовідносин // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - К.: Інститут міжнародних відносин, 2010. - Вип. 13.

14. Денисюк В. Виклики регіональної інтеграції України в контексті європейського вибору. // Економічний часопис - XXІ. - 2011.-№9.-С. 30-35.

15. Дзьобко А. Україна та ЄС: сучасний стан та перспективи взаємовідносин // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - К.: Інститут міжнародних відносин, 2008. - Вип. 23.

16. Жук Н. Територіальні фактори інтенсифікації зовнішньоекономічної діяльності // Економіка України. -2009.-№4. -С. 79-83.

17. Запара М. Проект Тасіs на підтримку підприємств підбиває підсумки // Євробюлетень. - 2010. - №12. - С. 8-9.

18. Іноземцев В. Повернення Європи в авангарді прогресу: соціальна політика в ЄС // Світова економіка і міжнародні відносини. - 2011. - №2. - С. 3-14.

19. Іноземцев В., Кузнєцова Е. Об'єднана Європа на шляху до лідерства у світовій політиці // Світова економіка і міжнародні відносини. - 2010. - №4. - С. 3-14.

20. Іщук І.В. Україна в міжнародних рейтингах // Актуальні проблеми економіки. - 2009. -№11.- С.95-98.

21. Кваша С., Патика Н. Напрямок і проблеми інтеграції України у світовий економічний простір // Економіка України. - 2008. - №2. - С. 77-81.

22. Кізима Т.О. Іноземне інвестування в умовах інтеграції України у світову економіку // Фінанси України. - 2008. - №10. - С. 118-125.

23. Копійка В. Європейський Союз: проблеми розширення. // Вісник "Міжнародні відносини". - К.: "Київський університет", 2009. - Вип. 9.

24. Копійка В.В., Шинкаренко Т.І. Європейський Союз: заснування й етапи становлення. Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Видавничий дім - "Ін Юрі", 2009. - 448 с.

25. Кораблін С.О. Валютно-курсова стратегія України // Економіка і прогнозування. - 2009. - №7. - С. 30-36.

26. Крючкова І.В. Фактори економічного зросту 2009 року в Україні і подальші перспективи розвитку // Економіка і прогнозування. - 2010. - №4. - С. 24-30.

27. Крючкова І.В. Економіка України в 2008 році: тенденції та очікувані підсумки // Економіка і прогнозування. - 2009. - №3. - С. 9-25.

28. Лазебник Л.Л. Методологічні аспекти майбутнього розвитку економіки України // Економіка. Фінанси. Право. - 2011. -№11.- С. 7-Ю.

29. Лановий В. "Потенціал економічного росту України вичерпується" // Фондовий ринок. - 2010. - №48. - С. 8-10.

30. Лисицін Е. Багатовимірність зовнішньої політики України: доцільність, стан, перспективи // Економічний часопис - XXІ. - 2008.-№3.-С. 16-18.

31. Литаніс Я. Основні проблеми правового регулювання здійснення інвестицій між Україною і ЄС у контексті угоди про партнерство і співробітництво: пряме інвестування // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - К.: Інститут міжнародних відносин, 2009. - Вип. 18.

31. Литвин В.М. Економічні аспекти ролі України у формуванні Європи сьогодення і Європи майбутнього // Стратегічна панорама. - 2011.-№1-2.-С. 11-28.

32. Майорова І.М. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності України за 2009 - 2010 pp. // Актуальні проблеми економіки. - 2010. - №10. - С. 83-86.

33. Макуха С.М. Україна в міжнародних економічних відносинах в умовах глобалізації. - Харків: Легас, 2011. - 352 с.

34. Мрінська О.В. Розвиток регіональної політики в Європейському союзі в контексті її становлення в Україні. // Український географічний журнал. - 2008. - №1. - С. 22-25.

35. Мусієнко Т. Деякі аспекти інтеграції України в регіональні економічні структури. // Вісник НБУ. - 2009. - №1. - С. 26-31.

36. Олефір В.К. Вплив розширення Європейського Союзу на іноземні інвестиції та зовнішню торгівлю послугами в Україні // Економіка і прогнозування. - 2009. - №11. - С. 102-115.

37. Пузанів І. Проблеми інтеграції України в сучасних світогосподарських відносинах // Економічний часопис - XXІ. - 2010. -№2.-С. 9-12.

38. Разумнова Л., Балтенкова О. Розширення Європейського Союзу: "північний вимір" // Світова економіка і міжнародні відносини.-2008.-№12.-С. 84-90.

39. Рачанский В. Особливості економіки країн Єврозони // Фондовий ринок. - 2011. - №7. - С. 21-23.

40. Резнік В. Європейський вибір України // Економіка, фінанси, право. -2011. - №8. - С. 31-36.

41. Резнік В. Розширення ЄС: східноєвропейський вектор // Економіка. Фінанси. Право. - 2009. - №10. - С. 3-8.

42. Роговий В. Основні засади соціально-економічного розвитку України та шляхи активізації зовнішньоекономічної діяльності // Академічний огляд. - 2010- №2. - С. 11-19.

43. Сікора Б. Російська економічна експансія в Україні // Економічний часопис - XXІ. - 2008. - №3. - С.26-28.

44. Соскін О. Глобалізація та економічні проблеми, які вона породжує: український вимір // Економічний часопис - XXІ. - 2008. -№10.-С. 8-Ю.

45. Соскін О. Неоколоніальна залежність України від Росії: вияви та небезпеки // Економічний часопис - XXІ. - 2009. - №10. - С. 29- 31.

46. Фомичева Н. Сучасні проблеми формування і проведення зовнішньоекономічної політики в Україні // Економічний часопис - XXІ. - 2012. - №4. - С. 35-37.

47. Фомін І.С. Механізми тарифного регулювання та податкових пільг як фактор міжнародної інтеграції України // Економіка і прогнозування. - 2011. - №3. - С. 26-38.

48. Хофф М. ЄС - Східна Європа // Світова економіка і міжнародні відносини. - 2009. - №12. - С. 91-92.

49. Циба Т.Є. Зовнішні та внутрішні фактори впливу на економічний розвиток України // Регіональні перспективи. - 2010. - № 5(24). - С. 13-14.

50. Циганов С. Проблеми і перспективи інтеграції України в ЄС // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - К.: Інститут міжнародних відносин, 2009.-Вип. 13.

51. Черкаський И. Україна і Центральноєвропейська ініціатива // Економіка України. - 2009. - №10. - С. 87-90.

52. Черкаський І. Європейський ринковий простір як вектор українскої геополітики // Економічний часопис - XXІ. - 2012. - №3.-С. 23-25.

53. Чорноморець І. Особливості кредитування Європейським банком економіки України та галузі залучення кредитів ЄБРР в Україні (кредитна лінія малим та середнім підприємствам) // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - К.: Інститут міжнародних відносин, 2009.-Вип. 14.

54. Шнипко О.С. Міжнародна конкурентоспроможність країни: поняття, основні складові та джерела // Економіка і прогнозування. - 2008. - №5. - С. 110-116.

55. Юрий Чернецкий. «Украина в СНГ: осень патриарха. Что дальше». - Г. «2000» от 18 - 24 ноября 2008, стр.В1-В2.

56. Яценко Б.П. Світове господарство: тенденції розвитку структури на межі тисячоліть // Український географічний журнал. - 2009. - №1.-С. 16-21.

50