2.2 Інвестиційна діяльність і ринок капіталів

У галузі інвестування країни-члени ЄС займали здебільшого очікувальну позицію. У 2010 році лише дві країни вклали в українську економіку найбільший капітал : Німеччина - 59183 млн. дол. США (2,6% усіх прямих інвестицій в Україні), Італія - 59465 млн. дол. США (2,7%). За даними Міністерства статистики України, у порівнянні з початком 2009 р. загальний обсяг прямих іноземних інвестицій із країн-членів ЄС збільшився більш ніж у 2 рази і на 1 січня 2010 р. склав 22912,4 млн. дол. США (рис. 4) [49]. Ці капіталовкладення були здійснені більш, ніж у 2 тис. українських підприємств. Крім харчової промисловості - 241,2 млн. дол. США (14,5% від загального обсягу інвестицій) і внутрішньої торгівлі - 119,7 млн. дол. США (7,2%), європейські інвестори вкладали капітал в такі галузі економіки України, як хімічна і нафтохімічна промисловість - 81,8 млн. дол. США (4,9%), машинобудування і металообробка - 63,2 млн. дол. США (3,8%), фінанси, кредит, страхування - 52,7 млн. дол. США (3,2%), будівництво і виробництво будівельних матеріалів - 45,6 млн. дол. США (2,7%) [30].

Згідно з УПС при відкритті українських компаній на своїй території надає Україні статус найбільшого сприяння, тобто відкрити українську компанію на території Європейського Союзу можна на тих же умовах, що і компанії більшості інших країн. Після заснування українська компанія одержує національний режим, тобто вона повинна підкоряти свою діяльність тим же правилам, що і компанії ЄС. Для компаній ЄС, що діють на території України, установлені трохи інші правила. Коли такі компанії починають свою діяльність в Україні, вони можуть на свій вибір одержати або національний статус (керуватися правилами, установленими для українських компаній), або статус найбільшого сприяння (керуватися найбільш сприятливими правилами, установленими для іноземних компаній) у залежності від того які умови є найбільш кращими. Однак у деяких галузях такого вибору не існує, і режим, що пропонується іншим іноземним компаніям, автоматично встановлюється і компаніям ЄС [44].

По багатьом показникам іноземних інвестицій Україна займає одно з останніх місць серед країн Центральної і Східної Європи. Основними причинами невисокої активності іноземного капіталу, у тому числі, із країн ЄС, є відсутність в Україні сприятливого інвестиційного клімату. [19].

Важливим фактором, що стримує надходження іноземних інвестицій, є також низький рівень економічної свободи в Україні, індекс якого по 5-бальній системі складає 4,0 (найгірший показник 5,0).

Низьку інвестиційну привабливість українського ринку і для прямих, і для портфельних інвестицій відображають показники рейтингової оцінки ризику. Так, у 2009 р. за рівнем політичного і економічного ризику Україна займала 126 місце серед 178 країн світу. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в Україну іноземними інвесторами, на 1 січня 2010 р. становив 35,7 млрд. дол .США Інвестиції надійшли зі 118 країн світу, при цьому на 10 з них припадає майже 85% їхнього загального обсягу.

Значні обсяги інвестицій зосереджено на підприємствах оптової торгівлі та посередництва в торгівлі, металургії та оброблення металу і харчової промисловості та перероблення сільськогосподарських продуктів. Сталою є зацікавленість інвесторів до організацій, що здійснюють фінансову діяльність, операції за нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам, а також до підприємств транспорту и зв'язку, машинобудування та хімічної і нафтохімічної провислості [27]. Недостатність прямих інвестицій обумовила підвищену залежність України від міжнародних кредитних ресурсів.