1) За метою здійснення:

-          комерційна (підприємницька) – досягнення економічних і соціальних результатів для одержання прибутку;

-          некомерційна – не має на меті отримання прибутку;

2) За періодичністю та умовою здійснення:

-          звичайна – постійна діяльність, зазначена у статутних документах підприємства;

-          надзвичайна – діяльність в екстрених ситуаціях;

3) За роллю і функціонально-господарським призначенням:

-          операційна – основна та інші види діяльності, крім інвестиційної і фінансової;

-          основна – виробництво, реалізація продукції, що дає основний дохід;

-          спільна – діяльність, яка є об’єктом спільного контролю двох або більше сторін;

-          інвестиційна – діяльність з реалізації інвестицій;

-          фінансова – діяльність, яка призводить до змін розміру і складу капіталу

 

1.5. Об’єкти, предмет та суб’єкти аналізу.

Сукупним об’єктом економічного аналізу є процеси і явища господарської діяльності підприємства, відображені в показниках планів і звітності та спрямовані на ефективне використання всіх ресурсів з метою поліпшення кінцевих результатів діяльності підприємства. При цьому економічний аналіз вивчає не саму господарську діяльність (як технологічний, організаційний процес), а економічні результати господарювання (як наслідок економічних процесів).

Таким чином, об'єктами економічного аналізу є: обсяг виробництва і продажу, забезпеченість трудовими, матеріальними та фінансовими ресурсами, характер їх використання, собівартість продукції, фінансовий стан підприємства, якість продукції і прибуток, ритмічність виробництва, інвестиційна діяльність та інші. Всі об'єкти аналізу у своїй сукупності складають предмет економічного аналізу.

Отже, предметом економічного аналізу є причинно-наслідкові зв’язки між різними економічними явищами і процесами, які відбуваються в господарській діяльності підприємства.

Предмет економічного аналізу розкривається через його об'єкти: ресурси, виробництво, фінансові результати.

Користувачі аналізу:

1) Внутрішні:

- управлінський персонал;

- власники контрольних пакетів акцій;

- члени трудового колективу;

- бухгалтери, економісти, фінансисти;

- внутрішні аудитори;

- профспілки.

2) Зовнішні:

- представники вищих органів управління;

- кредитори;

- контрагенти;

- представники державних контролюючих і регулюючих органів;

- потенційні інвестори;

- незалежні аналітики;

- зовнішні аудитори;

- конкуренти

 

1.6. Зміст, мета та завдання аналізу в умовах ринкової економіки.

Змістом економічного аналізу є комплексне дослідження процесів господарської діяльності підприємств та їх структурних підрозділів, визначення причинно-наслідкових зв'язків і тенденцій розвитку з метою обґрунтування управлінських рішень та оцінки їх ефективності.

Метою економічного аналізу є вивчення наслідків діяльності всіх підприємств і господарських установ, визначення впливу факторів і виявлення в подальшому недоліків і резервів, а також розробка заходів, спрямованих на відновлення і збільшення обсягів виробництва та реалізації, підвищення ефективності та стабільності їхньої роботи.

Завдання економічного аналізу визначаються його змістом та предметом. Основними з них є:

1)      підвищення науково-економічної обґрунтованості бізнес-планів та нормативів (в процесі їх розробки). Досягається реалізацією ґрунтовного ретроспективного аналізу господарської діяльності;

2)      об’єктивне і всестороннє дослідження виконання бізнес-планів та дотримання нормативів (за даними обліку та звітності);

3)      визначення економічної ефективності використання трудових, матеріальних та фінансових ресурсів (окремо і в сукупності );

4)      контроль за реалізацією вимог комерційного розрахунку і оцінка кінцевих фінансових результатів. Принцип матеріальної зацікавленості, що є основною рисою комерційного розрахунку, забезпечує необхідне поєднання інтересів підприємства та колективу, особистого і суспільного;

5)      виявлення та вимірювання внутрішніх резервів (на всіх стадіях виробничого процесу). Виявлення резервів відбувається шляхом порівняльного вивчення виконання плану внутрішніми підрозділами підприємства, однорідними підприємствами, а також вивчення найбільш повного використання вітчизняного та зарубіжного досвіду;

6)      обґрунтування оптимальності управлінських рішень (на всіх щаблях ієрархічної структури). Прийняти вірне управлінське рішення, виявити його раціональність та ефективність можна лише на основі попереднього економічного аналізу.

 

 

1.7. Основні принципи та функції економічного аналізу.

У процесі економічного аналізу реалізуються три його основні функції:

- оцінювальна – визначення відповідності стану економічної системи її цільовим параметрам функціонування та потенційним можливостям;

- діагностична – встановлення причинно-наслідкових змін економічної системи у кількісному і якісному вимірювання, впливу факторів на цю зміну і розвиток;

- пошукова – виявлення невикористаних резервів та потенційних можливостей зміни та розвитку економічної системи, обґрунтування механізмів їх мобілізації.

 

Виконання завдань економічного аналізу ґрунтується на таких принципах:

-          комплексності;

-          системного підходу;

-          науковості;

-          оперативності.

Комплексність. Для досягнення успіху у ринковій конкурентній боротьбі підприємець повинен мати точне уявлення про розвиток безлічі економічних явищ, таких як попит і пропозиція на засоби виробництва, конкретні товари і послуги, що його підприємство пропонує ринкові, про шляхи досягнення економії витрат на виробництво, підвищення ефективності використання наявних ресурсів та про інші складові підвищення ефективності своєї діяльності. Всі вони повинні бути певним чином описані, в т.ч. обов’язково у взаємозв’язку, взаємозалежності і взаємозумовленості.

Системний підхід. Всі складові підвищення ефективності діяльності повинні бути підпорядковані певній системі. Системний підхід передбачає вивчення і аналіз будь-якого об’єкта як єдиного цілого, єдиної системи, економічне явище в цілому не можна дослідити, якщо насамперед чітко не сформульована проблема, мета і критерії оцінки її досягнення, якщо не дослідженні і не вивчені всі сторони явища у їх зв’язках і взаємозалежностях, не визначені система пріоритетів у дослідженні (ієрархічність) і найсуттєвіший елемент цієї системи.

Науковість. Передбачає використання у методології аналізу знань і досягнень економічної теорії, статистики, математики, інших теоретичних і прикладних наук, економіки відповідних галузей сфери підприємництва.

Оперативність. Економічний аналіз повинен здійснюватися у таких обсягах і тоді, коли виникає потреба виявити причини недоліків у роботі підприємства і розробити шляхи підвищення її ефективності. У такому разі результати аналізу можуть бути оперативно враховані при прийнятті управлінських рішень.