4 Структура дгм

4.1 Складовими ДГМ є геодезична (планова), нівелірна (висотна) та гравіметрична мережі, пункти яких повинні бути суміщені або мати між собою надійний геодезичний зв’язок.

4.2 Геодезична мережа включає:

українську постійно діючу мережу спостережень ГНСС;

геодезичну мережу 1 класу;

геодезичну мережу 2 класу;

геодезичну мережу 3 класу.

4.3 Нівелірна мережа включає:

нівелірну мережу І класу;

нівелірну мережу ІІ класу;

нівелірну мережу ІІІ класу;

нівелірну мережу ІV класу.

4.4 Гравіметрична мережа  включає:

фундаментальну гравіметричну мережу;

гравіметричну мережу 1 класу.

4.5 Для вирішення спеціальних наукових та прикладних задач будуються геодезичні мережі спеціального призначення за окремими проектами та програмами.

 

5 Системи відліку координат і часу

5.1 Геодезична (планова) мережа задає на всій території країни Державну геодезичну референцну систему координат 2000 року (далі - УСК-2000), яка застосовується як єдина система координат при виконанні топографічних, картографічних, кадастрових зйомок, оновленні карт і планів, зйомок континентального шельфу та водних об’єктів.

Геодезична мережа з необхідною точністю і щільністю пунктів мережі поширює на територію держави світову геодезичну систему WGS-84, міжнародну земну референцну систему ITRS та європейську земну референцну систему 1989 року ETRS89, які використовуються під час міжнародних досліджень, в яких бере участь Україна, зокрема при вивченні глобальних геодинамічних та сейсмічних процесів, визначенні фігури Землі, а також у космічній і транспортній галузях.

Положення пунктів української постійно діючої мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем та геодезичної мережі 1 класу  визначається в трьох системах координат: загальноземній, європейській та референцній. Між цими системами встановлюються однозначні зв’язки, які визначаються параметрами зв’язку систем.

За світову систему координат приймається світова геодезична система 1984 року – World Geodetic System 1984 (WGS-84).

За загальноземну систему координат приймається міжнародна земна референцна система – International Terrestrial Reference System (ITRS)  Міжнародної служби обертання Землі. Система ITRS реалізується Секцією координатної основи Центрального бюро Міжнародної служби обертання Землі – International Earth Rotation Service (IERS) з присвоєнням їй відповідної назви – International Terrestrial Reference Frame (ITRF), тобто реалізація ITRS на відповідну епоху.

За європейську систему координат приймається європейська земна референцна система 1989 року – European Terrestrial Reference System 1989 (ETRS89). Реалізація системи ETRS89 виконується підкомісією з питань європейської референцної основи – IAG Subcommisson for Europe (EUREF) з присвоєнням їй відповідно назви – European Terrestrial Reference Frame – ETRF, тобто реалізація ETRS89 на відповідну епоху.

ITRS та ETRS89 за відліковий еліпсоїд використовують геодезичну референцну систему 1980 року – Geodetic  Reference System 1980 (GRS1980) з такими параметрами референц-еліпсоїда:

 

велика піввісь еліпсоїда	а  =  6 378 137 м;
стиснення еліпсоїда	f   =   1:298,257;
геоцентрична гравітаційна стала	GM =  3 986 005  108м3с-2;
зональний гармонічний коефіцієнт геопотенціал другого порядку	J2   = 108 263  10-8;
кутова швидкість обертання Землі	  = 7 292 115  10-11рад c-1

 

УСК-2000 утворена від ITRS/ITRF2000. За відліковий еліпсоїд у ній прийнято референц-еліпсоїд Красовського з параметрами:

 

велика піввісь еліпсоїда	- 6 378 245 м;
стиснення еліпсоїда	1:298,3.

 

Положення пунктів ДГМ у прийнятих координатних системах задаються:

просторовими прямокутними координатами Х, У, Z. Вісь Х лежить у площині нульового меридіана, вісь У  – у площині екватора і спрямована праворуч від площини нульового меридіана, а вісь Z збігається з віссю обертання відлікового еліпсоїда.

Початком координат є центр відлікового еліпсоїда;

геодезичними еліпсоїдальними координатами: геодезичною широтою  В, геодезичною довготою  L та геодезичною висотою  Н;

плоскими прямокутними координатами х та у.

Плоскі прямокутні координати х, у обчислюються на площині у конформній проекції Гаусса – Крюгера в шестиградусних зонах. Осьовими меридіанами шестиградусних зон є меридіани з довготами 21, 27, 33, 39.

Початком координат у кожній зоні є точка перетину осьового меридіана з екватором, значення абсциси приймається за 0 м, а значення ординати на осьовому меридіані – рівним 500 000 м.

Для забезпечення топографічних та кадастрових зйомок у масштабах 1:5000 і більших використовуються прямокутні координати в триградусних зонах. Осьовими меридіанами триградусних зон є меридіани з довготами 21, 24, ... 39.

5.2 Нівелірна (висотна) мережа задає на всій території держави Балтійську систему висот 1977 року, вихідним пунктом якої є нуль Кронштадтського футштока. Система діє до введення в дію державної системи висот.

Геодезичні висоти пунктів ДГМ визначають безпосередньо із супутникових геодезичних спостережень або їх обчислюють як суму значень нормальної висоти і висоти квазігеоїда над відліковим еліпсоїдом.

5.3 Гравіметрична мережа задає на території держави Гравіметричну систему 1971 року та поширює з необхідною точністю і щільністю пунктів Міжнародну гравіметричну стандартну мережу 1971 року – International Gravity Standardization Net 1971 (IGSN-71).

5.4 Координати і висоти пунктів геодезичних мереж згущення та геодезичних мереж спеціального призначення можуть обчислюватись у місцевих системах координат і висот, однозначно зв’язаних із системою координат УСК-2000 та Балтійською системою висот 1977 року. Порядок введення місцевих систем координат встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

5.5 Для побудови ДГМ використовується атомний час, який задається шкалою Державного еталона часу і частот.

5.6 Масштаб ДГМ задається Державним еталоном довжини – метром, за довжину якого прийнято відстань, яку проходить світло у вакуумі за 1:299 792 458 частку секунди.

5.7 Метрологічне забезпечення геодезичних робіт здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань топографо-геодезичної і картографічної діяльності, метрологічною службою Збройних сил України у взаємодії з Держспоживстандартом.