9. Еколого-економічні засади природокористування

Мета заняття оволодіти методикою встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору

Порядок виконання. Еколого-економічні засади раціонального природокористування в Україні ґрунтуються на економічних методах управління, в основу яких покладено платежі за ресурси та забруднення природного середовища, надання пільг в оподаткуванні підприємств, надання на пільгових умовах позичок для реалізації проектів раціонального використання природних ресурсів та охорони НПС.

До економічних методів управління природокористуван-ням належать також платежі за екологічні збитки. Екологічний збиток— це зміна корисності довкілля внаслідок його забруднення. Він оцінюється як витрати суспільства, пов'язані зі зміною природного середовища. Збиток суспільству внаслідок забруднення довкілля позначається на діяльності окремих об'єктів, що перебувають під його дією: населення, об'єктів житлово-комунального та промислового господарства, водних, лісових і земельних ресурсів тощо.

Плата за забруднення НПС встановлюється за:

• викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення;

• викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення;

• скиди забруднюючих речовин у поверхневі водойми, територіальні та внутрішні морські водойми, а також у підземні горизонти та систему комунальної каналізації;

• розміщення відходів виробництва у навколишньому середовищі.

Розміри платежів визначають на підставі лімітів забруднюючих речовин, які встановлюються для підприємств з урахуванням гранично допустимих викидів (ГДВ) і скидів (ГДС) кожного інгредієнта в тоннах за рік.

Нормативи збору за забруднення НПС, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 р. № 303 встановлюють як фіксовані суми в гривнях за одиницю маси основних забруднюючих речовин та розміщених відходів.

9.1. Плата за викиди стаціонарними джерелами забруднення

Плату за викиди стаціонарними джерелами забруднення (Пвс) згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 р. № 303 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення НПС і стягнення цього збору», обчислюють за формулою

П_вс = [(М_лі Н_бі К_нас К_ф) + (М_пі Н_бі К_нас К_ф К_п], (25)

де М_лі — обсяг викиду і-ї забруднюючої речовини в межах ліміту, т; М_пі — обсяг понадлімітного викиду (різниця між обсягом фактичного викиду й ліміту і-ї забруднювальної речовини), т; Н_бі — норматив збору за тонну і-ї забруднювальної речовини, грн/т ; К_нас — коригувальний коефіцієнт, що враховує чисельність жителів населеного пункту (табл. 26); К_ф — коригувальний коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту (табл. 27); К_п — коефіцієнт кратності збору за понадлімітний викид в атмосферу забруднюючих речовин, К_п = 5.

9.2. Плата за викиди пересувними джерелами забруднення

Суму збору за викиди пересувними джерелами забруднення (Пвп) обчислюють відповідно до кількості фактично використаного пального та його виду на підставі нормативів збору за ці викиди та коригувальних коефіцієнтів за формулою

П_вп = ( М_і Нб_і К_нас К_ф ), (26)

де М_і — кількість використаного пального і-го виду, т; Н_бі — норматив збору за 1 т і-го виду пального, грн/т; К_нас — коригувальний коефіцієнт, що враховує чисельність жителів населеного пункту; К_ф — коригувальний коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту.

Нормативи збору за викиди пересувними джерелами забруднення, встановлюють залежно від виду пального та транспорту (автомобільного, залізничного, морського та річкового).

Таблиця 26.