8.3. Корисні копалини

Метою програми щодо охорони, раціонального використання та відновлення надр є:

• збалансоване видобування та переробка мінерально-сировинних ресурсів за умов економічно достатнього забезпечення ними промисловості, енергетики, будівництва, сільського господарства;

• забезпечення максимального резервування покладів корисних копалин;

• рекультивація земель;

• мінімізація використання надр для захоронення відходів у зв'язку з відсутністю закритих геологічних структур.

8.4. Атмосферне повітря

Першочерговими заходами, яких слід вжити для нормалізації екологічної обстановки та стабілізації стану повітряного басейну, є:

• підвищення ефективності діяльності щодо охорони атмосфери за рахунок зміцнення технологічної дисципліни на промислових підприємствах;

• перегляд переліку основних забруднюючих речовин атмосферного повітря, що нормуються;

• вдосконалення системи нормування викидів забруднюючих речовин.

З цією метою передбачається здійснити такі заходи:

• розробити стандарти якості атмосферного повітря, узгоджені з міжнародною системою стандартів;

• створити нову систему екологічного нормування введенням технологічних стандартів і нормативів утворення забруднюючих речовин під час здійснення технологічних процесів;

• розробити технологічні нормативи на основні забруднюючі

• речовини з урахуванням можливостей новітніх технологій;

• розробити цільові програми дій щодо поступового зниження рівня забруднення повітря на коротко-, середньо- та довготермінову перспективу для міст з підвищеним рівнем забруднення атмосферного повітря;

• здійснити перехід до міжнародних стандартів і нормативів якості атмосферного повітря.

8.5. Ресурси рослинного світу

Основними напрямами державної політики у галузі охорони, використання та відтворення рослинних ресурсів мають стати:

• удосконалення законодавчої та нормативної бази щодо охорони, використання та відтворення рослинного світу;

• здійснення заходів щодо запобігання техногенним процесам, які негативно впливають на об'єкти рослинного світу;

• проведення моніторингу популяцій;

• інвентаризація місцезростань рідкісних та зникаючих видів рослин, занесених до Червоної книги України;

• урегулювання питань ввезення на територію України та вивезення за її межі об'єктів рослинного світу, особливо тих, які включені до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою знищення;

• упорядкування збору дикорослої рослинної сировини підприємствами, установами, організаціями та громадянами;

• запровадження дозвільної системи на використання об'єктів рослинного світу та введення плати за спеціальне використання рослинних ресурсів.

Сучасну і майбутню стратегію лісокористування визначатимуть дві тенденції:

1) зростаюча потреба в деревинній сировині в умовах значного дефіциту лісу;

2) різке зростання кліматорегулюючої, захисної, санітарно-гігієнічної, рекреаційно-туристичної та естетичної ролі лісів в умовах екологічної кризи.

Раціональне використання та відтворення лісових ресурсів потребує створення повноцінної системи моніторингу лісів як комплексу безперервного спостереження, оцінки і прогнозу їх стану. В рамках системи державного моніторингу навколишнього природного середовища України моніторинг лісів має стати засобом управління лісовим господарством шляхом оптимізації системи лісокористування і запобігання критичним екологічним явищам і процесам.