3.4. Класифікація природних ресурсів

Природні ресурси поділяються на різні категорії в залежності від місця яке вони займають, можливості, обмеженості і здатності до відновлення, можливості заміни при використанні, багаторазовості споживання, видового і якісного складу, цілей використання та інших ознак.

Природні ресурси класифікують відповідно до наступних ознак:

• за їх використанням — на виробничі (сільськогосподарські і промислові), охорони здоров'я (рекреаційні), естетичні, наукові інші;

• за приналежністю до тих або інших компонентів природи - на земельні, водні, мінеральні, тваринні, рослинні, інші;

• за замінністю - на такі що замінимі (наприклад, паливно-мінеральні енергетичні ресурси можна замінити вітровою, сонячною енергією) і незамінні (кисень повітря для дихання, прісна вода для пиття);

• за вичерпаністю - на вичерпні і невичерпні.

Вичерпні природні ресурси діляться на відновні та невідновні.

Розподіл за ознаками використання умовний, оскільки один і той же ресурс, наприклад вода в озері, може бути використаний як для промислових, сільськогосподарських, так і для рекреаційних цілей або мати велику естетичну цінність.

В залежності від потреби застосування існують класифікації природних ресурсів за такими ознаками:

а) за походженням;

б) за галузями промисловості, де вони застосовуються.

За ознаками походження і господарського застосування природні ресурси поділяють на:

• природно-промислові;

• природно-сільськогосподарські;

• природно-медичні;

• природно-побутові.

Природні господарські ресурси поділяють на дві групи:

- наземні;

- підземні.

За ознакою елемента сфери суспільного виробництва природні ресурси поділяють на наступні види:

1) засоби дії людини чи техніки на інші об'єкти виробництва, побуту тощо;

2) середовище;

3) енергія;

4) сировина;

5) матеріали;

6) виробнича сила;

7) інші.

До видів енергії відносять гідроелектроенергію як електричну енергію, що виробляється на гідроелектростанціях.

Виходячи з виробничої орієнтації, природні ресурси поділяють на:

• поточно застосовані,

• виробничі запаси,

• для продажу,

• відходи.

За ознакою сфери застосування їх класифікують на витратні у матеріальному виробництві (по галузях), у так званій невиробничій сфері (лікувальні води, грязі), у домашніх господарствах.

За напрямами використання природні, як і інші ресурси, поділяються на: одно-, дво- та багатоцільового призначення.

Природні ресурси за ступенем обмеженості поділяють на:

• обмежені для використання;

• не обмежені;

• відновлювані;

• не відновлювані.

3.5. Природно-промислові ресурси

Мінеральна сировина є одним з видів промислової сировини.

У складі природних ресурсів мінерального походження особливе місце займають мінеральні ресурси виробничого призначення, більшість яких для економіки країни мають стратегічне значення.

Природно-промислові ресурси – це природні ресурси, що видобуті чи отримані іншим чином та підготовлені для виробничого використання на підприємствах різних галузей промисловості.

За ознакою походження ці ресурси можна згрупувати на:

1) природно-промислову сировину мінерального походження;

2) природно-промислову сировину рослинного походження;

3) природно-промислову сировину тваринного походження;

4) водні ресурси;

5) рибні ресурси та ін.

Природно-промислову сировину мінерального походження (природну), що отримують з надр землі, за ознакою природних властивостей та призначення класифікують за такими групами:

- паливно-енергетичні ресурси, горючі;

- рудні металеві корисні копалини;

- нерудна сировина для металургії;

• гірничохімічна сировина;

• гірничорудна сировина;

• ювелірна ;

• сировина для облицювальних матеріалів ;

• природно-будівельні матеріали;

• будівельна сировина;

• гідро мінеральні копалини та ін.

Мінеральні ресурси можна згрупувати на необроблені (первинні) і оброблені (вторинні). Первинні ресурси пропонується називати геологічними, вторинні, що поступають у промислове виробництво - промисловими.

Використання природно-промислових ресурсів – це використання джерел цих ресурсів для їх отримання (видобуток мінералів з надр, забір води з водних джерел), так і виробниче споживання цих ресурсів (застосування у виготовленні продукції, транзит нафти і газу).

Промислові ресурси мінерального походження, є вторинними, оскільки у виробничий процес поступають, як правило, після проходження первинної обробки у місцях їх залягання, технологічного зберігання, транспортування тощо. До них належать кокс нафтовий і сланцевий, продукти первинної переробки нафти тощо.

Україна має багаті надра. Тому для створення сучасного промислового виробництва вона потенційно забезпечена більшістю видів розвіданих мінерально-сировинних ресурсів, у тому числі для паливно-енергетичних і металургійних виробництв. Проте розвідані надроресурси потрібно одержати через здійснення ефективного їх видобутку.

Потреби галузей економіки в мінерально-сировинних ресурсах сьогодні особливо великі. Тому важливе як збільшення обсягів видобутку корисних копалин, так і постійне поповнення запасів корисних копалин (шляхом відкриття нових родовищ, відтворення освоєних).