Практична робота №3
Поняття соціальної перцепції
Термін «соціальна перцепція» вперше уведений Дж. Брунером у 1947 р. у ході розробки так називаного новогопогляду на сприйняття. Спочатку під соціальною перцепцією розумілася соціальна детермінація перцептивних процесів. Пізніше дослідники, зокрема в
соціальній психології, додали поняттю трохи інший зміст: соціальною
перцепцією стали називати процес сприйняття так званих соціальних об'єктів,
під якими малися на увазі інші люди, соціальні групи, великі соціальні
спільноти.
Доцільно говорити не взагалі про соціальну перцепцію, а про
міжособистісну перцепції, чи міжособистісному сприйнятті (чи — як варіант —
про сприйняття людини людиною). Саме ці процеси безпосередньо включені в
спілкування в тому значенні, в якому ми їх розглядаємо. Але крім цього,
виникає необхідність і ще в одному коментарі. Сприйняття соціальних
об'єктів має такі численні специфічні риси, що саме вживання слова
«сприйняття» здається тут не зовсім точним. У вітчизняній літературі також дуже частот яксинонім «сприйняття іншої людини» уживається вираження «пізнання іншої
людини» Це більш широке розуміння терміна обумовлене специфічними рисами
сприйняття іншої людини, до яких відноситься сприйняття не тільки фізичних
характеристик об'єкта, але і поведінкових його характеристик, формування
уявлення про його наміри, думки, здібностях, емоціях, установках і т.д.
Крім того, у зміст цього ж поняття включається формування уявлення про ті
відносини, що зв'язують суб'єкт і об'єкт сприйняття. Саме це додає особливо
великого значення ряду додаткових факторів, що не грають настільки істотної
ролі при сприйнятті фізичних об'єктів. Так, наприклад, така характерна
риса, як селективність (вибірковість) сприйняття тут виявляється дуже
своєрідно, оскільки в процес селекції включається значимість цілей
суб'єкта, що пізнає, його минулий досвід і т.д. Той факт, що нові враження
про об'єкт сприйняття категоризуються на основі подібності з колишніми
враженнями, дає підставу для стереотипізації. Хоча всі ці явища були
експериментально зареєстровані і при сприйнятті фізичних об'єктів,
значимість їхній в області сприйняття людьми один одного у величезному
ступені зростає.
Другий підхід до проблем сприйняття, що також був використаний в
соціально – психологічних дослідженнях з міжособистісної перцепції,
пов’язаний зі шкалою так званої транзактної психології (транзактний аналіз
– це напрямок, який передбачає регульовану дію учасників взаємодії через
ргулювання їх позиції, а також врахування характеру ситуацій і стилю
взаємодії). Тут особливо підкреслена думка про те, що активна участь
суб'єкта сприйняття в транзакції припускає облік ролі чекань, бажань,
намірів, минулого досвіду суб'єкта як специфічних детермінант перцептивної
ситуації, що представляється особливо важливим, коли пізнання іншої людини ситуації, що представляється особливо важливим, коли пізнання іншої людини
розглядається як підстава не тільки для розуміння партнера, але для
встановлення з ним погоджених дій, особливого роду відносин.
Усе це означає, що термін «соціальна перцепція», чи, у більш вузькому
змісті слова, «міжособистісна перцепція», «сприйняття іншої людини»
вживається в літературі в трохи вільному, навіть метафоричному змісті, хоча
останні дослідження й у загальній психології сприйняття характеризуються
відомим зближенням сприйняття й інших пізнавальних процесів. У самому
загальному плані можна сказати, що сприйняття іншої людини означає
сприйняття його зовнішніх ознак, співвіднесення їх з особистісними
характеристиками сприйманого індивіда й інтерпретацію на цій основі його
вчинків.