Тема 22, Філософія віртуаліситики

1. Аналіз поняття віртуальність .

2. Онтологія віртуальної реальності.

3. Віртуальна реальність як сфера людської діяльності.

При розгляді першого питання «Аналіз поняття "віртуальність"», слід мати на увазі, що одним з найважливіших показників сучасного етапу науково-технічного прогресу є масове застосування компактних, відносно недорогих персональних комп'ютерів. Завдяки їм віртуалістика заволоділа увагою значної частини людства. Людина усе більше і більше починає жити не тільки в реальній, але й у віртуальній реальності.

Вважається, що термін "віртуальна реальність" уперше застосував біля трьох десятків років тому Ж. Лавье, засновник фірми по випуску побутових комп'ютерів.

З епохою комп'ютеризації асопіюегься й термін "віртуальність", однак його джерела сховані в глибині століть.

Термін "віртуальний" багато сторіч використовувався людством. Він знайшов широке застосування в роботах античних авторів, у середні віки й в епоху Відродження, зокрема у Хоми Аквінського і Миколи Кубанського. Зустрічався він в авторів і в більш пізні часи, але сприймався як словесне зв'язування, що не має концептуального

навантаження.

Починаючи з кінця XIX сторіччя, термін "віртуальний" став використовуватися в різноманітних областях людських знань і

діяльності. З'явилися поняття "віртуальний об'єкт", "віртуальний театр", ''віртуальні здібності", "віртуальна пам'ять" тощо.

У кінці XX століття з'явилися перші спроби маніпулювання віртуальними фантомами. До теперішнього часу термін "віртуальний" (лат. уйтиаіік - можливий, здатний з'явитися за певних умов) трактується як "потенційний", "вигаданий", "фантастичний", "нереальний", "ілюзорний", "уявний", "синтетичний".

У свою чергу, поняття "віртуальна реальність" є неоднозначним. Воно вживається в широкому і вузькому значенні слова. У широкому значенні під цим поняттям розуміють людські сни, образи, що виникають у свідомості людей під час слухання, казок, перегляду кінофільмів і телепередач, прослуховування музичних фантазій і т.п.

У вузькому значенні цього слова, під віртуальною реальністю

розуміється ілюзорний, синтетичний світ відчуттів, створений за допомогою комп'ютерної техніки і відповідних високо інформаційних технологій. Саме в цьому смислі зазначене поняття найчастіше вживається сьогодні.

Студентові слід зрозуміти, що віртуальна реальність істотно відрізняється від усіх інших видів буття. Ця відмінність полягає в тому, що вона містить у собі не реальні процеси І відносини, а об'єктивовані (матеріалізовані) людські знання. Віртуальний світ виникає і функціонує тільки завдяки посередникові, у якості якого виступає комп'ютер.

При вивченні другого питання "Онтологія віртуальної реальності" необхідно звернути увагу на те, що неодмінною умовою для появи віртуальної реальності, крім ЕОМ, є наявність відповідної комп'ютерної програми. її формування означає створення концептуальної (ідеальної, знакової) моделі.

Концептуальна модель - це спеціально створений носій інформації, символ, у якому знання формалізуються, спрощуються. виступають у знеособленій, нерідко відірваної від історичної контексту формі.

Своєрідність цієї моделі полягає в тому, шо передач: особливостей матеріального світу в ній відбувається неточно невірно, з масою спрощень, умовностей і відступів від реальні існуючого оригіналу. За її допомогою відбувається моделювання ш реальних ознак і явищ, а здійснюється формування специфічним знаків і символів цієї дійсності. У цьому процесі відбувається не стільки об'єктивізація знань, їхнє "опредмечування" і "розпредмечування", скільки перекодування, коли знання про природний об'єкт видозмінюють свою форму відповідно до правил моделювання і кодування.

Концептуальна модель створюється з урахуванням принципів і особливостей функціонування тієї ‘ або іншої комп'ютерної системи. Це, у свою чергу, припускає деякий компроміс між технічними вимогами ЕОМ і об'єктом, що моделюється. Компроміс нерідко здійснюється за рахунок подальшого спрощення, відкидання реальних зв'язків об'єкта, домальовування тих або Інших його ознак технічними засобами. Створена модель, як результат творчої діяльності людини і вимог ЕОМ, € синтетичною, штучною.

Комп'ютерна модель, набуваючи значення телефаксу, знаходить своє втілення у відеоряді, у якому знання виступають у наочно-образному вигляді. Людина змушує ЕОМ виділяти найбільш значимі для неї ‘ елементи відеоряду. Комп'ютер, зі своєї сторони, пропонує людині певний погляд на синтетичне, вигадане буття, що відкривається перед ним, диктує їй правила сприйняття виникаючих у ньому образів.

Віртуальне середовище - не особливий вид буття. Образно говорячи - це світ тіней. Основні атрибути і закономірності реального буття набувають у ньому принципово іншого звучання. Віртуальні об'єкти, з одного боку, ніби і мають характеристики, властиві реально існуючим матеріальним речам, а з іншого боку - ці характеристики позбавлені того онтологічного навантаження, що є у реальних об'єктів. Це, начебто б дійсне, середовище з добре знайомими просторово-часовими відносинами, але воно існує тільки для людини, що має доступ до інформації комп'ютерної системи.

У залежності від сполучення знань, наявний у пам'яті ЕОМ, віртуальний образ може мати різні напрямки, одночасно знаходитися в різних точках віртуального простору. Події тут відбуваються без зв'язку з хронологією. Вони можуть актуалізуватися в бажаній послідовності і в бажаному напрямку. Іншого виміру тут набувають і закономірні зв'язки, наприклад, причина і наслідок, необхідність і випадковість, можливість і дійсність. У віртуальному світі стають позбавленими соціального звучання характеристики понять ідеалу, мети, обов'язку, справедливості. Тут немає необхідності турбуватися про правові і моральні аспекти чинених дій.

Отже, можна сказати, що віртуалістика знаменує собою принципово новий спосіб існування, діяльності і мислення людського суспільства.

Аналізуючи трете питання "Віртуальна реальність як сфера людської діяльності", необхідно враховувати те, що в процесі своєї повсякденної діяльності людина використовує природну мову, мову жесті» і мову образів. На рівні віртуальної реальності на перший план виходить строго формалізована мова й образне мислення. Образність віртуалістнки впливає на людську діяльність.

Мова образів дозволяє людині синтезувати повсякденні, несистематизовані знання з тією або іншою інформацією, шо закладена в програму комп'ютера, швидше орієнтуватися при вирішенні ситуативних задач. Якщо ж віртуальна ситуація вимагає вирішення задач пошукового характеру, то образність прискорює можливості людського пізнання. Наприклад, для соціолога або економіста схема тієї або іншої ситуації дозволи краще уявити сутність процесів, шо відбуваються в суспільстві.

Маніпулювання віртуальними образами дозволяє зіставляти реально існуючі об'єкти з примарними, ілюзорними об'єктами - фантомами, описувати явища матеріального світу в комп'ютерних термінах, конструювати віртуальні об'єкти, характеризувати їх у русі і зміні. Іншими словами, віртуалістика збільшує потенційні можливості людини, веде до розвитку її розумових здібностей, логічного мислення. Багато аналогій і паралелей, як відзначають фахівці, не могли б з'явитися без комп'ютера.

Не було б без них і багатьох сьогоднішніх реалій. Одна з них - поширення інформаційних комп'ютерних технологій на владні структури з метою перегляду сутності державного й адміністративного керування і створення віртуального уряду. Основна задача такого уряду - функціонування держапарату в інтересах народу. В області створення електронних урядів відомі СІНА, Англія, Франція, Канада, Австралія, Португалія і навіть Естонія. Сьогодні це питання прямо постало перед Україною.

Різноманітно відображені в Інтернет мас-медіа: інтернет-газети, дайджести, новини політики, культури, спорту та інше. Створені віртуальні музеї, картинні галереї, бібліотеки.

Поширено у всесвітній мережі представлені конференції, симпозіуми, різноманітні звіти, реклама. Біля трьох десятків років широко застосовується на Заході віртуальне (дистанційне) навчання. Учень школи або студент вищого навчального закладу, не залишаючи своєї* квартири, завдяки віртуалістині, одержує знання з всіляких галузей науки. В останні роки цей різновид освіти став розвиватися і в нашій країні.

Віртуальний простір широко використовується сьогодні в сфері послуг. Важливим напрямком такої діяльності є функціонування віртуальних офісів. З їхньою допомогою заявки на виконання послуг завжди прийме віртуальний секретар, а в разі потреби - дасть клієнтам необхідну аудіо-дояідку.

Подібно віртуальним офісам сьогодні почали працювати фірми, що займаються комунальними послугами, продажем квитків на транспорті. Особливо широке застосування віртуалістика знайшла в сфері торгівлі. По всьому світі, у тому числі й в Україні, функціонують численні продовольчі і промтоварні віртуальні магазини. Завдяки новітнім інформаційним технологіям виникли навіть віртуальні кафе. Там усе націлено на задоволення самих вишуканих запитів відвідувачів. Тут, "приступивши до обіду" можна відчути смак і аромат різноманітної їжі. Недоліком такого кафе є віртуальність їжі. Вона збуджує, заворожує, але не насичує.

Про готовність працювати з віртуальними об'єктами говорять сьогодні геодезисти, географи і картографи, пропонуючи, зокрема, створити для населених пунктів віртуальні світи, які відображають розташування комунікацій у містах і селищах, що дозволить більш оперативно керувати цим складним господарством і оперативно починати необхідні ремонти.

Віртуальне середовище сьогодні починає виступати серйозним цілителем людської психіки. Існує чимало професій, де людині доводиться працювати в екстремальних умовах. Скажемо, при польоті в космосі, при роботі на підводних човнах, у жорстоких умовах Арктики й Антарктики. Тут віртуальні світи багато в чому можуть допомогти, а подекуди вже сьогодні допомагають, зняти психологічну напругу, уникнути стресових станів.

Наприклад, підводники, тривалий час знаходячись у замкнутому просторі, несуть великі психологічні перевантаження. Якщо на субмарині обладнати спеціальну каюту, у якій людина може на якийсь час зануритися у віртуальний світ, то це дасть можливість відключитися від жорстких реалій підводного плавання. Віртуальні земні пейзажі, яскраве полуденне сонце, породжуючи ілюзію перебування в мальовничих куточках планети, дозволять людині розслабитися, уникнути нервових перевантажень і психічних зривів.

Інформаційні технології сприяли проникненню віртуалістики в інтимне життя людини. Виник "кіберсекс". Застосувавши відповідну програму й одягнувши секс-збрую, людина може зануритися у світ самих неймовірних сексуальних відчуттів.

Успіхи комп'ютерної техніки підштовхують людство і до використання віртуального простору в сфері ритуальних послуг. У пресі жваво обговорюються проекти створення віртуальних цвинтарів, де можна буде "спілкуватися" з людьми, шо назавжди залишили цей світ. Уже сьогодні відео-шолом І рукавички дозволяють доторкнутися до теплої руки віртуального об'єкта, відчути шорсткість його шкіри. Надалі фантомам можна буде задавати питання Й одержувати відповіді.

Створення віртуальних цвинтарів рано чи пізно підведе конструкторів і програмістів до створення віртуальних церков, костьолів, каплиць, храмів, молитовних будинків тощо. Вже сьогодні стали реальністю віртуальні богослужіння. Можливо, наступним кроком буде створення у віртуальному світі, скажемо так, образів богів древнього Олімпу. Що буде за цим, важко передбачити. Але вже сьогодні можна прогнозувати, що духовний розвиток людства вийде на новий, невідомий раніше рівень, зажадає більшої толерантності в релігійній сфері.

Кожна культура, як відомо, породжує свою контркультуру. Не стало винятком і віртуальне середовище. Як свідчать численні повідомлення мас-медіа, злочинність в Інтернеті стає загрозливою, проникаючи на усі рівні людського буття. Сьогодні вже не є дивиною афери і шахрайства в кредитно-фінансовій сфері, розкрадання баз даних у промисловості і бізнесі.

У всесвітній глобальній "павутині" з'явився "віртуальний фронт" боротьби з тероризмом. З огляду на тс, що атакам піддаються об'єкти за межами країн, де проживають хакери, з точки зору законодавства своїх країн, зокрема США, ці "бійці" не є злочинцями.

Ще одна особливість віртуального середовища полягає в тому,

що людина в ньому не тільки активна, не тільки відображає, але й створює, пере фразуючи Гегеля, віртуальний світ.

Однак творчість у віртуалістиці, як справедливо підкреслюють дослідники, - це творчість без відповідальності і без домагань на істинність, У цьому плані, віртуальне середовище в чомусь збігається з трактуванням буття людини американським філософом Карлосом Кастанедою, який вважає, що навколишня реальність є примарного, а тому не слід ставитися до неї з повною серйозністю.

У той же час систематичний, тривалий контакт з ЕОМ, прилучаючи людини до світу ілюзій, замикає, сковує розум людини вимогами, висунутими технічної системою, обмежує можливості людського спілкування, веде до «ірити його деяких форм.

На закінчення теми студент повинен усвідомити, що віртуальна реальність, як специфічний, сконструйований світ Ілюзій і штучних відчуттів, усе більше і більше виступає додатком до людських знань, досвіду і вправності. Вивчення цього дуже неординарного феномена тільки починається. Наука ще має обґрунтувати значення віртуального середовища для соціокультурних, природничо-наукових, гуманітарних, релігійних і багатьох інших процесів у життєдіяльності сучасної цивілізації.