Методика виконання завдання

Кількість гною, який може поступити в плановому році від громадського тваринництва визначається виходячи із кількості використаних кормів і підстилки. Кількість кормів одержують підсумовуючи дані граф 12 і 13 (завдання 6 табл. 1) „Баланс продукції рослинництва” по відповідних рядках.

Перемноживши кількість кормів по видах і підстилку на відповідні коефіцієнти виходу гною з 1т корму або підстилки (додаток 1) і підсумувавши результати, одержимо загальний вихід органічних добрив. Оцінюючи весь гній за ціною 25,00 грн. за 1т одержимо його вартість.

Для заповнення робочої таблиці 3 „Використання добрив і пестицидів” рядок 010 в зв’язку з відсутністю в річному звіті даних про залишок гною, мінеральних добрив і засобів захисту рослин (завдання 7) на кінець року, умовно приймається, що наявність на 1 січня планового року (графа 2) і залишок їх на кінець року (рядок 340) рівні 20% розрахованої кількості.

Плани надходження гною (рядок 020) і внесення під урожай планового року (рядок 030) в цьому випадку приймаються рівними кількості гною, розрахованому по кількості використаних кормів і підстилки. Цю кількість гною під сільськогосподарські культури в залежності від спеціалізації господарства розподіляють таким чином: під цукрові буряки – 40-50%; під кукурудзу на зерно – 20%; під овочі (капуста, помідори, столові коренеплоди) – 5-10%; під озимі – 20-30%.

Визначивши загальну кількість гною, що буде внесена під конкретну культуру, розраховуємо норму на 1 га. Площу, на якій планується вирощування культур, слід взяти із таблиці 1 завдання 4 графа 1.

Наприклад: план накопичення гною від громадського тваринництва в плановому році рівний 30000 т. під цукрові буряки планується 50% від цієї кількості, що складатиме 15000 т (30000 х 50 : 100).

Планова площа посіву цукрових буряків – 500 га. Звідси норма внесення гною на 1 га складатиме 30 т (15000 т : 500 га).

Після цього визначаємо потребу в мінеральних добривах.

В даному завданні для спрощення розрахунків потребу в добривах визначаємо по аміачній селітрі, простому гранульованому суперфосфату і калійній солі.

Якщо під якусь культуру внесення гною не планується, то потребу в мінеральних добривах розраховують за формулою:

І.

В тому випадку, якщо під ту чи іншу культуру планується внесення добрив і гною, то формула для розрахунків прийме такий вигляд:

ІІ.

Значення прийнятих в формулах букв вказані вище при обґрунтуванні завдання.

Приклад розрахунку потреби в мінеральних добривах.

Площа посіву ячменю складає 200 га. Запланований урожай – 40 ц/га. Внесення органічних добрив під дану культуру не планується.

Розраховуємо можливе винесення з урожаєм даної культури азоту, фосфору і калію (В), використовуючи при цьому дані додатку 2:

В (N) = 2,5 х 40 = 100 кг/га

В (Р₂О₅) = 1,1 х 40 = 44 кг/га

В (К₂О) = 2,2 х 40 = 88 кг/га

Для визначення вмісту в ґрунті рухомих форм азоту, фосфору і калію використаємо дані про середню забезпеченість ґрунту рухомими формами поживних речовин із додатку 5 (студенти використовують дані кожний за своїм варіантом).

Перемноживши ці показники (в мг на 100 г ґрунту) на 30 (постійний коефіцієнт для перерахунку в кг/га), одержимо загальний вміст рухомих форм азоту, фосфору і калію в ґрунті (варіант 1):

П (N) = 8 х 30 = 240 кг/га

П (Р₂О₅) = 7 х 30 = 210 кг/га

П (К₂О) = 10 х 30 = 300 кг/га

Коефіцієнти використання із ґрунту рухомих форм поживних речовин рослинами ячменю складають (додаток 3):

К (N) = 40%; К (Р₂О₅) = 20%; К (К₂О) = 40%.

Коефіцієнти використання поживних речовин із мінеральних добрив (додаток 3):

К добр. (N) = 60%; К добр. (Р₂О₅) = 25%; К добр. (К₂О) = 70%.

Вміст діючої речовини (д. р.) в добривах (С): в аміачній селітрі – 34%; в суперфосфаті гранульованому простому – 19,5%; в калійній солі – 40%.

За необхідних даних, розраховуємо норми внесення мінеральних добрив на 1 га:

(калію в ґрунті є достатня кількість, тому вносити його з добривами немає потреби).

Перемноживши норму внесення кожного добрива на всю площу посіву ячменю, визначаємо його необхідну кількість для удобрення цієї культури (кількість аміачної селітри, суперфосфату гранульованого простого, калійної солі):

0,20ц х 200га = 40 ц (аміачна селітра)

0,41ц х 200га = 82 ц (суперфосфат гранульований простий),

калій є в надлишку. Якщо для одержання запланованого урожаю якої-небудь культури крім мінеральних добрив застосовуються і органічні (гній), то слід провести додаткові розрахунки:

• визначаємо норму внесення гною на 1 га (див. вище);

• розраховуємо кількість поживних речовин (Г_о), які вносяться в ґрунт при даній нормі органічного добрива (в кг/га ). При цьому слід виходити із того, що в 1 т напівперепрілого гною в середньому міститься: N – 5 кг; Р₂О₅ – 2,5 кг; К₂О – 6 кг.

• коефіцієнт (К_о) використання рослинами азоту, фосфору і калію із гною рівняються (додаток 3): (N) = 30%; (Р₂О₅) = 40%; (К₂О) = 60%.

Всі інші дані розраховують по схемі, приведеній вище для ячменю.

Норми внесення мінеральних добрив в даному випадку розраховуємо за формулою ІІ. Одержані дані заносяться в таблицю 1.

Потім визначаємо необхідну кількість кожного виду мінеральних добрив на всю площу посіву конкретної культури і в цілому по господарству. розрахунки проводяться в таблиці 2.

Для визначення вартості мінеральних добрив необхідно потребу в кожному виді добрив перемножити на його ціну, збільшену на 25%.

Таблиця 1

Винесення поживних речовин рослинами при плановій урожайності

в сільськогосподарському підприємстві

Культура	Урожайність, ц/га	Винесення поживних речовин
		N		Р2О5		К2О
		на 1 ц	на 1 га	на 1 ц	на 1 га	на 1 ц	на 1 га
1	2 = завд. 4 табл. 1	3	4 = 3 х 2	5	6 = 5 х 2	7	8 = 7 х 2

Таблиця 2

Забезпеченість поживними речовинами рослин на заплановану урожайність

і розрахунок потреби внесення добрив на всю площу

Культура

Площа, га

Винесення на 1 га поживних речовин (із таблиці 1)

Забезпеченість за рахунок внесення

Гною

N

Р2О5

К2О

Аміачної селітри, ц

Простого гранульованого суперфосфату, ц

Калійної солі, ц

на 1 га

на всю площу

на 1 га

на всю площу

на 1 га

на всю площу

на 1 га

на всю площу

1

2=завд.4 табл.1

3

4

5

6

7 = 6 × 2

8

9=8х2

10

11=10х2

12

13=12х2

Примітка: в завданні при підсумуванні по всіх культурах одержуємо кількість аміачної селітри, гранульованого суперфосфату і калійної солі в центнерах, гною в тоннах у фізичній масі. Для перерахунку в умовні туки мінеральних добрив необхідно одержану фізичну масу перемножити на коефіцієнт перерахунку в умовні туки : аміачної селітри – 1,7, суперфосфату – 1,04, калійної солі – 0,96. Одержані дані в таблиці 2 по кількості добрив у фізичній масі множать на ціну 1ц добрив у фізичній масі з врахуванням націнки. На основі проведених розрахунків заповнюється таблиця 3.

Таблиця 3

Використання добрив і пестицидів

	Код	Органічні добрива					Мінеральні добрива																																	Пестициди
		Площа, га	Фізична маса, т		Сума, грн.		Площа, га		Азотні, всього, ц				Сума, грн.		Площа, га		Фосфорні, всього, ц				Сума, грн.		Площа, га		Калійні, всього, ц				Сума, грн.		Всього мін. добрив, ц				Сума, грн.		Всього добрив, грн.		Кількість			Сума, грн.
									фізична маса		поживна речовина						фізична маса		поживна речовина						фізична маса		поживна речовина				фізична маса		поживна речовина
А	Б	1	2		3		4		5		6		7		8		9		10		11		12		13		14		15		16		17		18		19		20			21
Наявність на початок року	010
Надходження	020
Внесення під урожай планового року	030
озимі зернові	040
ярі зернові без кукурудзи	050
кукурудзу	060
	070
	080
	090
соняшник	110
	120
	130
кормові коренеплоди	140
Продовження таблиці 3
А	Б	1		2		3		4		5		6		7		8		9		10		11		12		13		14		15		16		17		18		19			20		21
	150
	160
картоплю	170
овочі	180
	190
	200
	210
	220
	230
	240
	250
Внесення під урожай наст. року	280
зернові культури	290
зяб і пар	300
	310
	320
Внесення в плановому році всього	330
Залишок на кінець року	340
з них компостів	350
Внесення з використанням с.-г. авіації	360
Буде виділено для присадибних ділянок	370

Додаток 1

Надходження гною від громадського тваринництва

Види кормів	Кількість кормів, т	Вихід гною (в розрахунку на напівперепрілий)
		з 1 т корму, т	всього, т
Грубі (солома, сіно, сінаж, сухі стебла кукурудзи)		1,36
Соковиті (силос, коренеплоди, овочі, жом, меляса)		0,32
Зелені (зелена маса трав, гичка буряків тощо)		0,20
Картопля		0,40
Концентрати (зерно, комбікорми, трав’яне борошно, макуха, борошно, крупа)		1,36
Підстилка		2,72

Додаток 2

Винесення поживних речовин с.-г. культурами на 1 ц основної

і відповідної кількості побічної продукції, кг д. р.

Культури	Вид основної продукції	Азот (N)	Фосфор (Р2О5)	Калій (К2О)
Пшениця озима	Зерно	3,0	1,3	2,5
Жито озиме	Зерно	2,5	1,2	2,6
Овес	Зерно	3,3	1,4	2,9
Ячмінь	Зерно	2,5	1,1	2,2
Просо	Зерно	3,3	1,0	3,4
Кукурудза	Зерно	3,4	1,2	3,7
Гречка	Зерно	3,0	1,5	4,0
Горох	Зерно	6,6	1,6	2,0
Вика	Зерно	6,5	1,4	1,6
Цукрові буряки	Корені	0,59	0,18	0,75
Буряки столові і кормові	Корені	0,49	0,15	0,67
Картопля	Бульби	0,62	0,22	0,95
Багаторічні трави: конюшина	Сіно	1,97	0,56	1,5
люцерна	Сіно	2,6	0,65	1,5
Морква столова	Корені	0,32	0,16	0,50
Капуста	Качани	0,33	0,13	0,44
Помідори	Плоди	0,26	0,,04	0,36
Огірки	Плоди	0,17	0,14	0,26
Цибуля	Цибулина	0,30	0,12	0,40
Кукурудза на силос	Зелена маса	0,25	0,15	0,50
Природні сінокоси	Сіно	1,7	0,7	1,8
Соняшник	Насіння	6,0	2,6	18,6
Силосні культури	Зелена маса	0,52	0,7	0,28

Додаток 3

Використання поживних речовин с.-г. культурами, %

	Азот (N)	Фосфор (Р2О5)	Калій (К2О)
З ґрунту	40	20	40
З гною	30	40	60
З мінеральних добрив:	50-70	20-25	70-80
зернові, кукурудза на силос, вико-овес на зелений корм	50-60	20-25	60-70
картопля, буряки, багаторічні трави, овочеві	60-70	25	70

Додаток 4

Ціни на деякі види мінеральних добрив і вміст в них поживних речовин

Види добрив	Ціни на добрива за 1 ц, грн.	Вміст поживних речовин, %	Коефіцієнти переводу
			із фізичної маси в умовні туки	поживних речовин у фізичну масу
Аміачна селітра	300	34,0	1,66	2,94
Карбамід у мішках	410	46,3	2,26	2,16
Сульфат амонію	185	20,8	1,01	4,80
Аміачна вода	220	25,0	1,22	4,00
Аміак рідкий	880	99,6	4,86	1,00
Суперфосфат простий порошковидний	185	19,5	1,04	5,13
Суперфосфат подвійний гранульований у мішках	400	46,0	2,46	2,17
Фосфорне борошно у мішках	265	29,0	1,55	3,45
Калійна сіль 40%	200	40,0	0,96	2,50
Калій хлористий у мішках	425	95,0	2,28	1,05
Калімагнезія гранульований насипом	295	28,0	0,67	3,57
Каїніт	90	10	0,24	1,28

Примітка: за умовні одиниці (туки) прийняті добрива, які містять азоту – 20,5%, фосфору –18,7%, калію – 41,6%.

Додаток 5

Середня забезпеченість ґрунту рухомими формами поживних речовин

Варіант	Вміст рухомих форм, мг на 100 г ґрунту
	азоту (N)	фосфору (Р2О%)	калію (К2О)
1	8	7	10
2	8	9	8
3	9	7	8
4	8	8	11
5	9	7	8
6	7	9	8
7	6	7	8
8	8	9	9
9	8	9	7
10	9	7	9
11	9	7	8
12	7	8	7
13	8	8	8
14	9	7	8
15	9	8	9
16	7	9	8
17	8	8	8
18	9	10	8
19	8	7	9
20	9	8	9
21	9	7	8
22	8	9	8
23	8	9	7
24	9	9	8
25	7	8	8
26	8	7	9
27	9	8	7
28	7	7	8
29	7	8	7
30	8	9	6

ЗАВДАННЯ 9. ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРЕБИ В ТРАКТОРАХ,

КОМБАЙНАХ І СІЛЬГОСПМАШИНАХ

Мета завдання

Визначити потреби господарства в тракторах, комбайнах і сільськогосподарських машинах.

Обґрунтування завдання

Переведення сільського господарства на індустріальну основу вимагає забезпечення не тільки кількісного набору машин, а й цілого їх комплексу, здатного виконувати роботу за даною технологією з найменшими витратами. Тому перед машинобудівниками стоїть завдання розробити і поставити сільському господарству нову високопродуктивну техніку, яка зможе виконувати весь комплекс робіт з вирощування сільськогосподарських культур за різних форм господарювання (кооперативів, фермерських, селянських господарств, товариств тощо).

Кількісний склад машинно-тракторного парку залежить від технології виробництва. На кожному етапі розвитку сільського господарства оптимальний розмір машинно-тракторного парку повинен відповідати:

1. Рівню технологій виробництва та продуктивності землі і худоби;

2. Науково-технічному прогресу в машинобудуванні;

3. Рівню підготовки механізаторських кадрів.

Визначити потребу в тракторах, комбайнах та сільськогосподарських машинах в кожному господарстві можна різними способами:

1. Графічним (базується на використанні технологічних карт і побудові графіків завантаження машинно-тракторного парку протягом року);

2. Проектно-розрахунковим (базується на визначенні кількості машинно-тракторного парку з обсягу робіт в найбільш напружений період);

3. По заздалегідь розрахованих нормативах тракторних робіт в розрахунку на 1 га сільськогосподарських культур, в ум. ет. га;

4. По нормативах потреби техніки на 10000 га ріллі або площі посіву.

У завданні для розрахунку потреби в тракторах, комбайнах та сільськогосподарських машинах застосовуються два останні способи.

Вихідні дані

1. Площі посіву сільськогосподарських культур беруться з таблиці 1 завдання 4.

2. Нормативи обсягу тракторних робіт на 1 га посіву сільськогосподарських культур в умовних еталонних гектарах (додаток 1).

3. Структура тракторного парку по ефективній потужності (додаток 2).

4. Нормативи потреби в тракторах, комбайнах в розрахунку на 10000 га ріллі або площі посіву культури (додаток 4).

Методика виконання завдання

1. Із завдання 4 таблиці 1 виписуються культури та їх посівні площі. Потім посівна площа перемножується на норматив обсягу робіт в умовних еталонних гектарах (додаток 1) і визначається кількість умовних еталонних гектарів, необхідних для вирощування даної культури на всій площі посіву. Розрахунки проводяться в робочій таблиці 1.

2. Загальна кількість тракторних робіт в умовних еталонних гектарах, які будуть виконуватись в тваринництві, складає 10% обсягу робіт у рослинництві, на транспортні роботи та роботи в будівництві – 5%, загальногосподарські роботи – 10% від обсягу робіт у рослинництві. Визначивши обсяг тракторних робіт в господарстві, ділять його на середній виробіток на один трактор Т-150 і одержують необхідну кількість тракторів, прирівняних до Т-150, необхідних господарству для проведення запланованих робіт.

Наприклад, плановий обсяг механізованих робіт в цілому в господарстві (О) складає 73660 умовних гектарів. Тоді:

, де

Т – кількість тракторів, прирівняних до Т-150, необхідних господарству для виконання всіх робіт;

О – загальний обсяг тракторних робіт в господарстві;

Др – річний виробіток на трактор Т-150 (коефіцієнт переводу в еталонний трактор 1,65);

В нашому прикладі:

Використовуючи структуру тракторного парку (додаток 2) і коефіцієнти переведення тракторів з фізичних в умовні еталонні (додаток 3) визначимо тракторний парк господарства по марках тракторів.

Всі розрахунки виконуються в робочій таблиці 2. При цьому слід уникати багато марочності тракторів в одному господарстві, так як це ускладнює їх технічне обслуговування і знижує ефективність використання машинно-тракторного парку. Останній повинен складатися з п’яти-шести найбільш продуктивних в даному господарстві марок тракторів.

Визначення кількості тракторів у розрізі марок в фізичному та еталонному обчисленні проводять таким чином:

• розраховують кількість тракторів великої потужності типу ХТЗ-17021, Джон Дір, Кейс та ін. Їх в структурі повинно бути 52,2% від усієї кількості тракторів, прирівняних до Т-150 . Якщо кількість тракторів, прирівняних до Т-150, у нашому випадку складає 29, то 52,2% буде рівнятися 15 ( ). Решта 14 тракторів, прирівняних до Т-150, (29 – 15) становитимуть трактори менш енергоємні марок ПМЗ і ЮМЗ та ХТЗ-2511. Кожний студент вибирає три марки більш енергоємних і дві – менш енергоємних, розподіливши їх на свій розсуд між цими типами тракторів (в еталонному виразі). Наприклад: Джон Дір – 2 шт.; Кейс – 2 шт.; Т-150 – 11 шт.; ЮМЗ-АКЛ, ПМЗ всіх модифікацій (45,8%) – 13 шт. шт. ХТЗ-2511 – 1 шт. При цьому враховують наявність даних марок в господарстві та їх ціну закупки.

• для переведення тракторів, прирівняних до Т-150 (ет. трактор / 1,65) у фізичні їх кількість ділять на коефіцієнти переводу, що наведені в додатку 3 і в кожному випадку ще множать на 1,65 (коефіцієнт переводу Т-150 в еталонний трактор). Наприклад:

Тф = х 1,65, де

Тф – кількість фізичних тракторів даної марки;

Т – кількість тракторів, прирівняних до Т-150;

К – коефіцієнт переводу фізичних тракторів даної марки в еталонні трактори;

1,65 ‑ коефіцієнт переводу трактора Т-150 в еталонний трактор.

Всі розрахунки виконують в таблиці 2.

За нормативами потреби в комбайнах та сільськогосподарських машинах (додаток 4), площами посіву і кількістю ріллі визначають потребу господарства в даних засобах виробництва. Всі розрахунки виконуються в робочій таблиці 3. Наприклад: площа зернових без кукурудзи в господарстві складає 1300 га. За нормативами знаходимо, що на кожні 10000 га зернових необхідно 18 комбайнів, а для 1300 га відповідно 18 х 0,13 = 2,34 комбайни. Розрахунок кількості ріллі проводиться по площі тих культур, в технології виробництва яких вони приймають участь. Машини, які приймають участь в технологічних процесах вирощування всіх культур, а також у виконанні транспортних, загальногосподарських робіт і робіт у тваринництві, розраховуються на всю площу ріллі. До них належать тракторні причепи, розкидачі органічних і мінеральних добрив, навантажувачі, універсальні борони і т. ін.

Використовуючи дані додатку 4, можна перевірити правильність розрахунку тракторів за попереднім методом. Одержані дані по тракторах, комбайнах та сільськогосподарських машинах порівнюються також з даними господарства і при необхідності уточнюються.

Таблиця 1

Визначення обсягу тракторних робіт в умовних еталонних гектарах

по господарству

Сільськогосподарські культури	Площа посіву, га	Норматив тракторних робіт на 1 га посіву в ум. ет. га	Всього тракторних робіт в ум. ет. га
1	2	3	4
Всього по рослинництву
Роботи в тваринництві (10% від обсягу робіт по рослинництву)
Транспортні роботи і роботи в будівництві (5% від обсягу робіт в рослинництві)
Загальногосподарські роботи (10% від обсягу робіт в рослинництві)
Всього по господарству

Таблиця 2

Визначення потреби в тракторах за загальним об’ємом виконання

тракторних робіт в умовних еталонних гектарах

Показники і марки тракторів	Одиниці виміру	Потреба в тракторах	%
1. Загальний обсяг робіт (О) по господарству з таблиці 1	Ум. ет. га	О =
2. Плановий виробіток на трактор Т-150 (Др) (коефіцієнт переводу в ет. трактори 1,65)	Ум. ет. га	2540
3. Загальна потреба в тракторах	Прирівняних до Т-150 (ет. трак. / 1,65)		100
К-701	Прирівняних до Т-150		52,2
	Фізичних тракторів
Джон-Дір	Прирівняних до Т-150
	Фізичних тракторів
Кейс	Прирівняних до Т-150
	Фізичних тракторів
Магнум	Прирівняних до Т-150
	Фізичних тракторів
ХТЗ - 17021	Прирівняних до Т-150
	Фізичних тракторів
ХТЗ – 17221	Прирівняних до Т-150
	Фізичних тракторів
ХТЗ – 16131	Прирівняних до Т-150
	Фізичних тракторів
ХТЗ – 17121	Прирівняних до Т-150
	Фізичних тракторів
Т – 150	Прирівняних до Т-150
	Фізичних тракторів
Т – 150К	Прирівняних до Т-150
	Фізичних тракторів
ПМЗ – 8071	Прирівняних до Т-150		45,8
	Фізичних тракторів
ПМЗ – 8073	Прирівняних до Т-150
	Фізичних тракторів
ПМЗ – 8080	Прирівняних до Т-150
	Фізичних тракторів
ПМЗ – 8280	Прирівняних до Т-150
	Фізичних тракторів
ЮМЗ – АКЛ	Прирівняних до Т-150
	Фізичних тракторів
ХТЗ – 2511	Прирівняних до Т-150		2
	Фізичних тракторів

Примітка: в структурі тракторного парку рекомендовано мати трактори К-701, Джон-Дір, Кейс, Магнум, Т-150 К, Т-150 Г – 19-21%; ХТЗ всіх модифікацій – 31-33%; ПМЗ всіх модифікацій – 45,8%; ХТЗ-2511 – 2%.

Таблиця 3

Визначення потреби в комбайнах та сільськогосподарських машинах

по господарству

Марка машини	Площа, яка обробляється	Норматив потреби на 10000 га ріллі чи культури	Потреба господарства в даних машинах, шт.

Додаток 1

Обсяг тракторних робіт на 1 га посіву сільськогосподарських культур,

умовні еталонні гектари

Культури і угіддя	Господарства
	Полісся	Лісостеп	Степ
Озимі (пшениця, жито, ячмінь)	5,8-6,1	9,4-9,6	6,3-7,0
Ярі (овес, ячмінь, гречка, просо)	6,4-6,5	6,3-6,5	5,4-5,9
Рис	-	-	-
Горох	6,4-6,6	8,4-8,5	6-6,9
Кукурудза на зерно	15,5-16,5	16,7-17,0	26-29
Кукурудза на зерно (інтенсивна технологія)	5,9-6,0	5,9-6,0	12-14
Кукурудза на силос	14,5-14,8	16,5-17,0	15,5-16
Соняшник	10-11,5	10-11,0	6,9-7,2
Цукрові буряки	20,5-24,5	28,5-35,7	24,0-25,0
Картопля	10-11,0	11,5-12,5	14,0-15,0
Кормові буряки	20-25	20-22	-
Овочі	17-20	20-22	20-22
Баштанні	6,5-7,5	7,5-8,5	8-10
Сади	20,0-23,0	23,1-23,5	18,5-20
Виноградники	-	8,5-9,5	12-14
Багаторічні трави	5,4-6,4	7,9-8,8	7,4-7,5
Однорічні трави	8-8,4	8,0-8,6	8,0-8,2
Люпин на зерно	5,5-5,8	-	-
Інші с.-г. культури	9,5-10,5	10,0-12,0	10,0-12,0
Пар	1,9-2,9	2,2-2,4	2,3-2,5

Додаток 2

Структура тракторного парку за ефективною потужністю, %

Трактори, всього в тому числі:	100 %
типу: Джон-Дір	52,2 %
Кейс
Магнум 8940
ХТЗ-17021
ХТЗ-17221
ХТЗ-16131
ХТЗ-17121
Т-150 Г
Т-150 К
типу: ПМЗ-8071	45,8 %
ПМЗ-8073
ПМЗ-8271
ПМЗ-8080
ПМЗ-8280
ЮМЗ-АКЛ
типу: ХТЗ-2511	2 %

Додаток 3

Коефіцієнти переведення тракторів у фізичному обчисленні в трактори в еталонному обчисленні та норми виробітку за семигодинну зміну

Марка трактора	Коефіцієнт переведення	Норма виробітку, ум. ет. га
К-701	2,7	18,9
Джон-Дір	2,53	17,71
Кейс	2,53 т.н.	17,71
Магнум	2,53 т.н.	17,71
ХТЗ-17021	2,46	17,22
ХТЗ-17221	2,46	17,22
ХТЗ-16131	2,20	15,40
ХТЗ-17121	2,46	17,22
Валмет 8400	2,17	15,19
Т-150 Г; Т-150 К	1,65	10,50
ПМЗ-8071	0,6	4,2
ПМЗ-8073	0,6	4,2
ПМЗ-8080	0,6	4,2
ПМЗ-8280	0,6	4,2
ЮМЗ-АКЛ	0,6	4,2
ХТЗ-2511	0,3	2,1

Додаток 4

Орієнтовна потреба та завантаження сільськогосподарських машин

Сільськогосподарські машини	Потреба на 10000 га, шт.
1	2
Трактори
Всього: Джон-Дір 8400 Кейс-955 Магнум-8940	23-27
ХТЗ-17021 ХТЗ-17221 ХТЗ-16131 ХТЗ-17121 Т-150 Т-150 К	12-14
ПМЗ-8071 ПМЗ-8073 ПМЗ-8271 ПМЗ-8080 ПМЗ-8280 ЮМЗ-6 АКЛ ХТЗ-2511	11-13
Плуги
Всього: Джон-Дір Магнум ПП-8-35 ПЛН-4-35 ПЛН-8-40 ПНЯ-4-40 ПЛН-5-35 ПЛН-3-35	20-24
Комбіновані ґрунтообробні агрегати
Всього: КАПП-6 АКП-5 АКГМ-7,2 АКГМ-3,6 Європак-2000	10
Ґрунторозпушувач ГРН-3,9	3

Продовження додатку 4

1	2
Дискові борони
Всього: БДТ-7 Джон-Дір УДА-4,5-20 УДА-2,4-20 БДВ-6 БН-3,0 БН-2,4	10
Борона БЗСС-1	160
Культиватори
Всього: ККП-4,5Н КПС-4Д КПСП-4 УМСК-5,6	12-15
Кормозбиральні машини
Е-281 Марал-125 Е-304	20-25 10-12
Косарки КРН-2,1	20-25
Прес-підбирачі ППР-1,6	13-15
Розкидачі органічних добрив МТО-6	12-16
Розкидачі мінеральних добрив МВД-900	12-16
Зчіпки
СГ-21 СП-11	5-6 10-12
Причепи тракторні
ПТС-8545-10 ПТС-8545-4	10-12 9-11
Сівалки зернові
Всього: Джон-Дір Кейс-955 СКК-8,5 Магістраль 6000 Магістраль 4000 Клен СЗ-5,4 СЗ-5,4-06 СЗП-3,6Б СЗТ-3,6А	16-20

Продовження додатку 4

1	2
Сівалки бурякові
Всього: Орізон СУ-12 УПС-12 УПС-8 ССТ-18 Б	40-45
Міжрядні культиватори
Всього: КРН-5,6 КРН-5,6АТ КРН-4,2 КРН-8,1 КОЗР-8,1-02	30-33
Сівалки овочеві СОН-4,2	22-25
Обприскувачі
Всього: ОСШ-2500 ОПВ-2000 ПОМ 630	3-4
Зернозбиральні комбайни
Джон-Дір Домінатор Кейс Лан КЗСР-9 „Славутич” Дон-1500 Жатка ЖВП-6М	16-18 16-18 17-19 17-19 17-19 17-19 22-26
Комбайни кукурудзозбиральні
КСКУ-6 Херсонець 200	35-40
Сівалки кукурудзяні
Джон-Дір Кейс-955 Оріон СУ-12 СУПН-8А СУПН-8М СУПН-6-01	16-20
Сезонне навантаження (цукрового буряку, га): на коренезбиральну машину гичкозбиральну машину буряконавантажувач	250 250 250

ЗАВДАННЯ 10. ВИКОРИСТАННЯ ТРАКТОРІВ, КОМБАЙНІВ, СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ МАШИН І ВИТРАТИ НА ЇХ РЕМОНТ

Мета завдання

Використовуючи дані таблиць 2 і 3 попереднього завдання і нормативні матеріали, провести розрахунки в таблиці 1 „Використання тракторів, комбайнів і витрати на ремонт”.

Обґрунтування завдання

Важливою ланкою забезпечення постійного підвищення продуктивності праці, ефективного використання землі і тварин, виконання господарських і будівельних робіт в сільському господарстві є висока технічна готовність, постійне підтримування у робочому стані тракторів, сільськогосподарських машин і обладнання.

Сучасній і високоякісній підготовці машинно-тракторного парку до роботи сприяють планово-попереджувальні ремонт і технічний догляд, проведення вузлових методів ремонту, спеціалізація ремонтних майстерень на ремонті окремих марок тракторів.

Методика виконання

Із попереднього завдання в таблицю „Використання тракторів, комбайнів і витрат на ремонт” переносять кількість тракторів, комбайнів, сільськогосподарських машин в гр. 1 і гр. 2 у фізичному і еталонному обчисленні по марках. По сільськогосподарських машинах із попереднього завдання проставляють кількість еталонних гектарів в цілому по господарству.

Обсяг робіт по марках тракторів визначають шляхом множення еталонних тракторів (гр. 3) на річний виробіток одного еталонного трактора 1540 умовних еталонних гектарів (для Т-150 – 2540 га коефіцієнт переводу в еталонні 1,65).

По комбайнах проставляють площу до збирання відповідних культур. Для зернових комбайнів включають площу зернових без кукурудзи на зерно, соняшника і насінників багаторічних трав. Середній виробіток на фізичний трактор (гр. 5) одержують шляхом ділення обсягу робіт на кількість фізичних тракторів(гр. 4 : гр. 2). Таким же чином одержують виробіток і на еталонний трактор (гр.4 : гр. 3). Кількість капітальних і поточних ремонтів можна визначити за допомогою коефіцієнтів охоплення ремонтом, які приводяться нижче:

Коефіцієнти охоплення ремонтом

	Капітальний ремонт	Поточний ремонт
Трактори	0,33	0,67
Комбайни зернові	0,33	0,67

Якщо, наприклад, в господарстві на початок року є 40 фізичних тракторів, то капітальним ремонтом буде відремонтовано 13 тракторів (40 тр. × 0,33), а поточним 27 тракторів (40 тр. × 0,67).

Кількість капітальних і поточних ремонтів може бути визначена і іншим способом: шляхом ділення загального обсягу робіт в еталонних гектарах (або у фізичних для комбайнів) на міжремонтний строк до капітального і поточного ремонту. Якщо, наприклад, річний обсяг робіт в еталонних гектарах для тракторів ЮМЗ всього по господарству складає 17000 га, міжремонтний строк між капітальними ремонтами встановлений 5400 га, між поточним ремонтом 1700 га, то протягом року по тракторах цієї марки необхідно провести 3 капітальних і 10 поточних ремонтів.

Недолік цього способу полягає в тому, що тут не враховується виробіток трактора після останнього капітального (поточного) ремонту до початку планового року.

В умовах завдання прийнято, що всі ремонти проводяться в своєму господарстві. Витрати на ремонт і технічне обслуговування (гр. 10,11,12) одержують шляхом множення нормативів витрат на 1 еталонний гектар (додаток 1 і 2) на обсяг робіт в еталонних гектарах (гр. 3).

Наприклад: річний виробіток по групі тракторів ПМЗ складає 5000 га, нормативи відрахувань на капітальний, поточний ремонт і технічне обслуговування (в розрахунку на ум. ет. Га) відповідно складають 2,3; ,4,5 і 2,95 грн. Загальні витрати: на капітальний ремонт – 11500 грн. (2,5 × 5000 ет. ум. га), поточний ремонт – 22500 грн. (4,5 × 5000 ет. ум. га). Крім того, до суми на техогляди плюсують витрати на зберігання техніки. В нашому прикладі вони складають 3500 грн. (5000 × 0,70 грн.).

Витрати на капітальний і поточний ремонти можна також визначити шляхом множення оптової ціни на ремонт (додаток 4) на кількість ремонтів (гр. 15 і 16 таблиця 1).

Вартість гуми і гусениць (гр. 14 і 15) на ремонті одержують в результаті множення нормативів відрахувань на них (додаток 1, 2, 3) на загальний обсяг роботи (гр. 4). Із загальної суми відрахувань на заміну гусениць і гумових шин 40% відносять на капітальний ремонт і 60% ‑ на поточний ремонт.

По сільськогосподарських машинах загальний обсяг робіт в еталонних гектарах переносять в рядок, де записуються сільгоспмашини (гр. 4) і множать на норматив відрахувань (додаток 1, 2, 3), а одержану суму коштів розподіляють в такому співвідношенні: 87% - на поточний ремонт (гр.11); 10% суми – на технічне обслуговування (гр. 12); 3% - на заміну гумових шин (гр.15), кількість капітальних і поточних ремонтів (гр.16 і 17) одержують за раніше описаною методикою.

Розрахунок витрат по ремонтній майстерні (гр.18,19,20) проводять у такій послідовності:

1. Від загальної суми витрат на ремонти (гр. 10 +11+12) віднімають (за процентним співвідношенням) витрати на оплату праці, запасні частини, ремонтні матеріали згідно додатку 6 по кожній марці тракторів і комбайнів і одержану суму заносять в рядки 510, 520, 550.

Кількість працівників можна визначити також і за нормативами трудомісткості ремонтів і техоглядів (додаток 5), а оплату праці – за процентним співвідношенням робіт на ремонті сільськогосподарської техніки по тарифних розрядах і відповідних тарифних ставках. Так, наприклад: для трактора К-700 запланований один капітальний ремонт загальною трудомісткістю 710 люд.-год., три поточних ремонти з трудомісткістю одного ремонту 497, або разом 1491 (497 х 3) люд.-год. Всього на ремонти і техогляди трактора К-700 необхідно витратити 2850 люд.-год. При річному фонді робочого часу на одного працівника 1868 годин для проведення таких ремонтів необхідно мати 1,5 працівника (2850 год. / 1868 год.). Приймаючи до уваги, що при проведенні ремонту 5% робіт буде виконуватись по І розряду; 10% ‑ по ІІ розряду; 33% ‑ по ІІІ розряду; 40% ‑ по IV розряду; 8% ‑ по V розряду; 4% ‑ по VI розряду, знаходимо загальну суму оплати праці:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Разом: 24034,91 грн.

Аналогічним чином за нормативами і тарифними ставками працівників ремонтних майстерень визначають суму оплати праці по ремонтній майстерні.

2. У витрати з організації виробництва і управління (рядок 620) входить основна і додаткова оплата праці: завідуючого ремонтною майстернею з місячною ставкою 1900 грн.; техніка-нормувальника – 1200 грн.; бухгалтера – 1500 грн. Річний фонд їх оплати праці з оплатою відпустки і нарахуваннями складатиме 82014 грн. Ця сума записується в рядок 620. Кількість електроенергії вираховують, виходячи із загальної її потреби на рік та вартості 1 квт-год. (1,00 грн.).

Суму амортизації (рядок 640) визначають шляхом відрахувань від загальної вартості основних засобів майстерні по встановленому проценту амортизації. В усіх варіантах вона складатиме 12500 грн. Витрати на поточний ремонт (рядок 640) визначають по фактичній сумі за попередні роки: в завданні вона дорівнює 8750 грн. Витрати на охорону праці і техніку безпеки (рядок 650) розраховують на основі прийнятих норм видачі працівникам спецодягу, його вартості та виділеної суми витрат на техніку безпеки: в завданні вони складають 1920 грн. Інші витрати (рядок 670) складають 3975 грн. Страхові платежі (рядок 660) дорівнюють 1935 грн. Шляхом додавання всіх статей витрат знаходять загальні витрати по ремонтній майстерні (рядок 680). Вони повинні бути рівні сумі витрат на капітальні, поточні ремонти, технічні догляди, вартості гуми і гусениць, витрат на виробництво і відновлення запасних частин і вартості робіт на стороні.

Додаток 1

Нормативні витрати на ремонт і технічне обслуговування тракторів

(грн. на еталонний умовний гектар)

Марка трактора	Ремонт		Технічне обслуговування	Заміна шин і гусениць	Зберігання техніки	Всього
	капітальний	поточний
К-701	4,30	7,40	2,47	5,31	0,60	20,28
Джон-Дір	4,50	7,40	2,47	5,31	0,60	20,28
Кейс	4,50	7,40	2,47	5,31	0,60	20,28
Магнум	4,50	7,40	2,47	5,31	0,60	20,28
ХТЗ-17021	4,30	7,40	2,47	5,31	0,60	20,08
ХТЗ-17221	4,30	7,40	2,47	5,31	0,60	20,08
ХТЗ-16131	4,30	7,40	2,47	5,31	0,60	20,08
ХТЗ-17121	4,30	7,40	2,47	5,31	0,60	20,08
Валмет 8400	4,30	7,40	2,47	5,31	0,60	20,08
Т-150 К	3,80	7,90	2,47	3,80	0,60	18,57
Т-150 Г	4,50	7,90	2,90	2,40	0,60	18,30
ПМЗ всіх модифікацій	2,30	4,50	2,95	3,80	0,70	14,25
ХТЗ-2511	4,50	6,00	4,10	3,00	0,90	18,50
С.-г. машини						6,10

Примітка. В кожному господарстві дані нормативи можуть корегуватися в залежності від технічного стану с.-г. машин, тракторів та комбайнів, а також від рівня цін на матеріальні ресурси.

Додаток 2

Витрати на утримання самохідних комбайнів (грн. на 7-годинну зміну)

Назва комбайнів	Марка машини	Всього витрат	Із них на:
			капітальний ремонт	поточний ремонт	технічне обслуговування	зберігання техніки	заміну шин і гусениць
Зернозбиральні	Дон-1500	876	304	421	36	47	8
	Лан	1360	400	750	75	120	15
	КЗСР-9 Славутич	1525	440	850	85	130	20
Бурякозбиральні	КС-6Б, Борекс БПК -6	939	254	446	213	21	5
Кукурудзо- збиральні	КСКУ-6А	790	275	451	23	34	7
Силосозбиральні	КСК-100	594	207	340	23	18	6

Примітка. В умовах завдання прийнято, що збирання сільськогосподарських культур проводиться в оптимальні терміни з урахуванням складності погодних умов. Для зернозбиральних комбайнів 154 години в розрахунку на один комбайн, або 15 днів по 10,2 години, що становить 22 семигодинні зміни. Для бурякозбиральних комбайнів – 60 нормозмін. Для кукурудзозбиральних комбайнів – 45 нормозмін. Для силосозбиральних комбайнів, які також скошують зелену масу на зелений корм на протязі всього літа, трав’яне борошно, сінаж – 150 нормозмін.

Додаток 3

Оптові ціни на капітальний і поточний ремонти тракторів і комбайнів

для сільськогосподарських підприємств і організацій з урахуванням вартості деталей, акумуляторів і гідросистем

Марки машин	Вартість ремонту, грн. (тимчасові)
	капітального	поточного
Трактори:
К-700А, К-701	76100	27240
Джон Дір	168315	48120
Кейс, Магнум, Валмет	168315	48120
Т-150, Т-150К	43185	21600
ХТЗ-17021	31520	15880
ХТЗ-17221	31520	15880
ХТЗ-16131	23900	12030
ХТЗ-16121	26710	13460
ПМЗ 8071	12060	10260
ПМЗ 8073	12060	10260
ПМЗ 8080	12060	10260
ПМЗ 8280	12060	10260
ЮМЗ АКЛ	12060	10260
ХТЗ 2511	4470	2385
Комбайни:
Лан	45240	31670
КЗСР Славутич	50000	35000
Херсонець-200	45240	31670
КС-6Б	20265	19450
Борекс ПБК-6	20265	19450
РКС-6	20265	19450
Борекс БМУ-6	-	10000
БМ-6	-	10000
КСК-100	26365	19450

Додаток 4

Трудомісткість і періодичність технічного обслуговування і ремонту комбайнів і самохідних машин

Марка машини	Трудомісткість, люд.-год.					Періодичність ремонту		Коефіцієнт охоплення капремонт-том
	ремонту		технічного обслуговування			капітального	поточного
	капітального	поточного	щоденне	періодичне	при збереженні
СК-6 „Лан”	643	175	0,8	4,3	50	4375	1750	0,17
Дон - 1500 КЗСР Славутич	650	190	1,0	4,4	50	1600	640	0,17
СК-5	570	165	0,7	4,4	45	3950	1580	0,17
СК-4	505	140	0,6	3,4	45	3075	1230	0,18
КС-6; КС-6Б	680	203	0,7	4,0	34	23400	11700	0,23
РКС-6	270	97	0,6	4,0	34	21400	10700	0,22
БМ-6	158	56	0,3	4,0	12	630	420	0,22
СПС-4,2	214	75	0,7	4,0	12	49000	24500	0,22
КСКУ-6 Херсонець	320	225	0,9	4,1	21	2830	1440	0,22
КСК-100	667	222	0,6	3,0	14	49000	24500	0,21
Е-281	350	192	0,3	4,0	12	49000	24500	0,21
Е-301	446	138	0,3	4,0	12	28000	14000	0,21
КСК-6	450	150	0,6	4,0	14	1120	560	0,18
КС-1,8	-	39	0,6	2,5	11	-	14000	-
КСП-1,6	211	67	0,5	4,0	14	1740	870	0,20
ККУ-2А	218	76	0,55	4,0	9	3000	1500	0,22
Е-684	218	76	0,55	4,0	9	3000	1500	0,22
ККС-6	450	150	0,6	4,0	14	1120	560	0,18
КСБ-2,6	-	44	0,6	3,0	11	-	15000	-
Борекс ПБК-6	680	203	0,7	4,0	34	23400	11700	0,23
Борекс БМУ-6	158	56	0,3	4,0	12	630	420	0,22
КС-6	680	203	0,7	4,0	34	23400	11700	0,23
БМ-6	158	56	0,3	4,0	12	630	420	0,22

Додаток 5

Розподіл витрат у процентах до загальних витрат при ремонті техніки, %

	Капітальний ремонт			Поточний ремонт			Технічне обслуговування			Зберігання
	Оплата праці	Запчастини	Матеріали	Оплата праці	Запчастини	Матеріали	Оплата праці	Запчастини	Матеріали	Оплата праці	Запчастини	Матеріали
Трактори	25	54	12	24	51	15	60	20	10	90	5	5
Зернозбиральні комбайни	30	50	10	30	42	18	60	25	5	90	5	5
Інші збиральні машини	-	-	-	40	30	20	-	-	-	90	5	5
Сільгоспмашини	-	-	-	60	20	5	-	-	-	90	5	5
Устаткування реммайстерень	20	40	8	60	20	5	-	-	-	-	-	-
Устаткування електричних станцій	25	30	30	40	10	25	-	-	-	-	-	-
Устаткування тваринництва	-	-	-	60	20	5	-	-	-	-	-	-
Устаткування нафтобаз	-	-	-	40	10	30	-	-	-	-	-	-
Гужовий транспорт	-	-	-	60	5	20	-	-	-	-	-	-
Кування коней	-	-	-	70	-	20	-	-	-	-	-	-
Господарський інвентар	-	-	-	40	5	40	-	-	-	-	-	-
Вироби для ремонту будівель	-	-	-	20	-	60	-	-	-	-	-	-

Таблиця 1

Використання тракторів, комбайнів і витрати на їх ремонт

Марки тракторів, комбайнів, сільгоспмашин	Кількість машин		Об’єм робіт (га умовні, площа збирання)	Середній виробіток (га, умовні гектари)		Ліміт витрат коштів на одиницю роботи, грн.			Затрати на ремонт – всього, тис. грн.			Страхові платежі, грн.	Вартість ремонту і заміни гуми, гусениць, грн.		Кількість ремонтів		Статті витрат	Код	Річна сума витрат, грн.
	фізичних	в перерахунку на умовні		на фізичну машину	на еталонний трактор	капітальний ремонт	поточний ремонт	техогляди	капітальний ремонт	поточний ремонт	техогляди		капітальний ремонт	поточний ремонт	капітальний ремонт	поточний ремонт
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20
Трактори: Джон-Дір, К-701																	Оплата праці з відрахуваннями на соціальне страхування ___люд.-год.	500
Кейс, Магнум
Т-150К, Т-150Г
ХТЗ всіх модифікацій																	в т.ч. на ремонт і техобслуговування: тракторів __люд.-год.	510

Продовження таблиці 1

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20
ПМЗ
ЮМЗ-АКЛ																		520
ХТЗ 2511																	с.-г. техніки ___ люд.-год.
Разом по тракторах
Комбайни зернозбиральні:																	на реставрацію деталей_____	550
Лан
СК-6П КЗСР Славутич
Дон-1500																	Утримання основних засобів, в т.ч. запасних і ремонтних матеріалів на ремонт і техобслуговування
КСКУ-6
Разом по зернозбиральних комбайнах
Бурякозбиральні комбайни:
Борекс ПБК-6, РКС-6, КС-6																	тракторів	580
Кормозбиральні комбайни:																	машин	590
КСК-100, Е-280																	устаткування	600
Е-281, Е-304																	Організація виробництва і управління	620
Борекс БМУ-6, гичкозбиральна машина БМ-6																	Амортизація, утримання і поточний ремонт будівель, споруд і т.д.	640
Навантажувач коренів СПС-4,2																	Охорона праці і техніка безпеки	650
Сільськогосподарські машини:																	Страхові платежі	660
																	Інші витрати Разом	670
																		680

ЗАВДАННЯ 11. ПЛАНУВАННЯ ПОТРЕБИ ГОСПОДАРСТВА

В НАФТОПРОДУКТАХ І ТВЕРДОМУ ПАЛИВІ

Мета завдання

1. Розрахувати потребу пального і мастильних матеріалів (ПММ) на плановий рік.

2. Запланувати завезення нафтопродуктів по кварталах.

3. Розрахувати загальну вартість витрат на нафтопродукти, включаючи витрати на їх завезення в господарство та комплексну ціну 1 ц ПММ.

Обґрунтування завдання

Ефективній роботі машинно-тракторного парку, автопарку, стаціонарних двигунів, які працюють на паливно-мастильних матеріалах, сприяє надійне постачання господарства нафтопродуктами, науково обґрунтований розрахунок їх потреби і завезення у відповідності з планом.

Методика виконання завдання

Загальна потреба в нафтопродуктах визначається як сума необхідних паливно-мастильних матеріалів для тракторних робіт, стаціонарних двигунів, для переїзду тракторів тощо.

Потребу в основному паливі на польові, транспортні та інші роботи розраховують в технологічних картах або в комплексних нормативах шляхом множення норми витрат палива на одиницю роботи на весь обсяг робіт. Для спрощення розрахунків можна користуватись також і фактичними витратами ПММ в розрахунку на 1 еталонний гектар за останні 2-3 роки в господарстві. Більш правильним буде метод, коли за вихідні дані беруть нормативні витрати палива на еталонний гектар кожної марки трактора.

Планову потребу в паливі для тракторів, комбайнів, приготування вітамінного борошна визначають за цим методом шляхом множення кількості еталонних гектарів, тонн вітамінного борошна і зібраної площі зернозбиральними і іншими самохідними комбайнами на норматив витрат основного палива на еталонний (фізичний по комбайнах) гектар або тонну продукції.

Кількість еталонних гектарів слід взяти із попереднього завдання, виробництво вітамінного борошна беруть із завдання 4. Розрахунки виконуються у такій послідовності: перемножуючи нормативи, приведені в таблиці 1, на загальний виробіток по кожній марці трактора (завдання 9 табл. 2, гр. 3) в еталонних гектарах (по комбайнах – у фізичних гектарах), одержують загальну кількість палива, необхідного для виконання всього обсягу робіт. При розрахунках потреби в паливі на виготовлення вітамінного борошна норму витрат на 1 т приймають рівною 80 кг.

Використовуючи дані додатку 1, визначають кількість мастильних матеріалів у відсотках до основного палива. При цьому для виготовлення вітамінного борошна потреба в мастильних матеріалах не розраховується. Розрахунки потреби в паливних матеріалах проводяться в таблиці 2.

Потреба в паливі для обкатування і ремонту тракторів та інших машин розраховується на основі нормативів витрат ПММ, приведених в додатку 2. Розрахунки виконуються в таблицях 3 і 4.

Потреба в нафтопродуктах для переїздів тракторів, комбайнів і доставки машин до місця роботи визначається за нормами їх витрат на одну машину в рік, які склалися в господарстві за попередні 3 роки. У завданні умовно прийнято, що для цієї мети господарству потрібно: дизпалива ‑ 380 ц, пускового бензину – 3 ц, дизмасла – 20 ц, автолу – 4 ц, солідолу – 1 ц, трансмісійного масла – 1 ц. Потребу в ПММ для холостих переїздів можна визначити також на основі норми витрат нафтопродуктів на 1 км. Розрахунки проводяться в таблиці 5.

Визначається також кількість ПММ і для інших, переважно земляних робіт, виконуваних бульдозерами і екскаваторами. Потребу в пальному і мастильних матеріалах для цих робіт розраховують також за нормативами. У даному завданні вона складає: дизпалива ‑ 530 ц, пускового бензину – 54 ц, дизмасла – 25 ц, автолу – 10 ц, солідолу – 1,5 ц. Всі дані підсумовуються і записуються в таблицю 9. Розрахунок потреби в мастильних матеріалах для підготовки, зберігання та змащення тракторів, комбайнів, сільськогосподарських машин проводяться в таблицях 6 і 7.

Нормативні запаси на кінець року стрічка (0720 табл. 9) визначають, використовуючи нормативи додатку 3, або ж беруть 8,3% річної потреби ПММ.

Наявність пального і мастильних матеріалів на початок року (стрічка 0630) беруть по фактичному залишку на початок року. В завданні вона прийнята в розмірі 5% річної потреби ПММ.

Потреба в завезенні (стрічка 0650) визначається як різниця між всією потребою, нормативними запасами і наявністю на початок року (стрічка 0650 + 0720 – 0630).

Завезення ПММ в плановому році розподіляється по кварталах, виходячи із фактичного його завезення в минулому році з врахуванням намічених їх витрат у відповідності з плановими обсягами і строками виконання робіт.

В завданні прийнято завезення палива в % до річної потреби: І кв. – 10%, ІІ – 40%, ІІІ – 40%, ІV кв. – 10%.

Загальна вартість палива і мастильних матеріалів, які необхідно завезти в плановому році, визначається за відпускними цінами з врахуванням їх доставки в господарство. Якщо ПММ завозяться централізованим способом, то ціна збільшується тільки на 12,8%, а якщо засобами господарства , то до оптової ціни додаються фактичні витрати господарства на їх доставку (в завданні прийнято 10% від вартості ПММ).

В залежності від виду палива ціни на нього бувають різні. В завданні прийняті слідуючі ціни з врахуванням їх доставки в господарство за 1 т: дизпаливо – 9000 грн., бензин – 9500 грн., дизельне масло – 8000 грн., солідол – 9000 грн., трансмісійне масло – 9000 грн., масло індустріальне – 8500 грн. Зведена потреба в нафтопродуктах (табл. 9) визначається на основі розрахунків, проведених в таблицях 2-7.

Обчислення загальної вартості ПММ проводиться шляхом множення ціни за 1 ц на кількість завезених нафтопродуктів.

У таблиці 9 студенти розраховують для наступних завдань комплексну ціну ПММ. Їх одержують шляхом ділення суми загальної вартості ПММ по всіх видах ПММ на загальну кількість завезених паливно-мастильних матеріалів.

Таблиця 1

Розрахунок потреби в основному паливі на обсяг робіт в господарстві

Марка тракторів і машин	Норматив витрати палива на 1 ет. га (фіз. га), кг	Кількість еталонних гектарів (фізичних гектарів)	Потреба в паливі, ц
К 701	14,8
Джон-Дір	11,38
Кейс	11,38 (т.н.)
Магнум	11,38 (т.н.)
ХТЗ-17021	12,09
ХТЗ-17221	12,09
ХТЗ-16131	12,35
ХТЗ-17121	12,09
Валмет 8400	12,88
Т-150	14,9
Т-150 К	14,9
ПМЗ8071	14,5
ПМЗ 8073	14,5
ПМЗ 8080	14,5
ПМЗ 8280	14,5
ЮМЗ-АКЛ	14,5
Всього по тракторах
Лан	16,3 (т.н.)
КЗСР-9 Славутич	16,3 (т.н.)
КСКУ-6 Херсонець-200	17,5
КС-6Б; РКС-6; Борекс ПБК-6	14,5
КСК 100, Е-281, 301, 304	15,4/10,7
Всього по комбайнах і самохідних машинах

Примітка: норматив витрат палива для самохідних комбайнів розрахований на фізичний (збиральний) гектар.

Таблиця 2

Розрахунок потреби в мастильних матеріалах для тракторів і комбайнів

Марка машин	Всього основного палива, ц	Пусковий бензин		Дизмасло		Автол		Трансмісійне масло		Солідол
		% до основного палива	всього, ц	% до основного палива	всього, ц	% до основного палива	всього, ц	% до основного палива	всього, ц	% до основного палива	всього, ц
Джон-Дір, Кейс, Магнум, Валмет		1,0		4,5		0,3		0,1		0,1
Т-150, Т-150К		1,0		4,8		0,3		0,1		0,1
ХТЗ всіх модифікацій		1,0		5,1		1,0		-		0,2
ЮМЗ-АКЛ і ПМЗ всіх модифікацій		1,0		5,0		1,1		-		0,25
ХТЗ-2511		1,0		3,7		-		2,0		0,4
Всього по тракторах
Всього по комбайнах				4,9		0,3		0,8		1,2

Таблиця 3

Розрахунок потреби в нафтопродуктах для обкатування нових тракторів і комбайнів

Марка машин	План завезення машин	Норматив витрат дизпалива, кг	Потреба, ц		Дизмасло
			дизпалива	бензину	норматив, кг	всього, ц
Джон-Дір, Магнум, Кейс, Валмет, ХТЗ всіх модифікацій		23,0			23,0
Т-150, Т-150К		20,0			18,4
ЮМЗ-АКЛ, ПМЗ всіх модифікацій		12,0			16,0
ХТЗ-2511		4,0			65,0
Зернозбиральні комбайни		36,1			36,1
Самохідні комбайни		36,1			36,1
Разом	х	х			х

Примітка: план завезення тракторів – 15% від наявності тракторів всіх марок, по зернозбиральних комбайнах 15%, інших самохідних комбайнах 15% від наявності в господарстві. Наявність тракторів та комбайнів дана в завданні 10.

Таблиця 4

Розрахунок потреби в нафтопродуктах для ремонту тракторів і комбайнів

Назва машин	Кількість ремонтів	Дизпаливо		Бензин		Автол		Диз-масло		Трансмісійне масло		Веретенне масло		Солідол
		норматив, кг	всього, ц	норматив, кг	всього, ц	норматив, кг	всього, ц	норматив, кг	всього, ц	норматив, кг	всього, ц	норматив, кг	всього, ц	норматив, кг	всього, ц
Капітальний ремонт
Т-150К, Т-150		156,3		0,2		69,2		24,8		49,7		8,7		4,2
К-700, 701, ХТЗ всіх модифікацій		248,6		0,2		219,8		53,5						1,5
ЮМЗ 6Л, ПМЗ всіх модифікацій		43,6		0,2		20,5		20,8		45,5				1,2
ХТЗ 2511		28,6		0,6		7,1		10,0		9,5		1,5		1,0
СК-5 „Нива”, Лан		156,0		2,6		69,2		46,5		26,3		4,7		8,7
СК-6 „Колос”, КЗСР-9 Славутич, Дон-1500		159,0		2,7		70		46,5		26,3		4,7		7,9
Спеціальні комбайни		156		2,6		69,2		46,5		26,3		4,7		8,7
Разом
Поточний ремонт
К-700, 700А, 701, ХТЗ всіх модифікацій		22,4		0,2		1,91		50						1,2
Т-150, Т-150К		11,4		0,2		6,1		24,8		11,2		7,0		1,2
ЮМЗ-АКЛ, ПМЗ всіх модифікацій		30,5		0,2		1,4		19,9		26,5		4,3		1,5
ХТЗ - 2511		30,1		0,6				13,2		16,7				1,0
Зернозбиральні комбайни		133		0,6		58		40		2,2		4,7		18,7
Спеціальні комбайни		133		0,6		58		40		2,2		4,7		18,7
Разом		х		х		х		х		х		х		х

Таблиця 5

Розрахунок потреби в нафтопродуктах для холостих переїздів тракторів

і самохідних комбайнів та доставки сільгоспмашин на поле і з поля

Назва машин	Кількість машин, шт.	Норма витрат, кг на 1 км	Потреба, ц		Пуско-вий бензин		Автол, 3,1%		Диз-масло, 3,6%		Солідол		Транс-місійне масло
			бензин	дизпаливо	%	потреба, ц	з гідросистемою	потреба, ц	з гідросистемою	потреба, ц	%	потреба, ц	%	потреба, ц
К-700, К-700А, К-701, ХТЗ всіх модифікацій					1,0						0,1		1,0
Т-150К, Т-150					1,0						0,3		1,0
ЮМЗ-6Л, ПМЗ всіх модифікацій					1,0						0,25		х
ХТЗ-2511					1,0						0,4		1,4
Самохідні комбайни					1,0						0,7		0,7
Силосо-збиральні					1,0						0,4		1,4
Кукурудзо-збиральні					1,0						0,4		1,4
Всього					х						х		х

Таблиця 6

Розрахунок потреби в мастильних матеріалах для підготовки і зберігання

тракторів, комбайнів і сільськогосподарських машин

Назва машин	Кількість машин, шт.	Консерваційні масла ПВК і СХК		Захисні масла НГ-204
		норматив, кг	всього, ц	норматив, кг	всього, ц
Трактори:
К-700, К-701, Т-150К, ХТЗ всіх модифікацій		0,45		0,30
Т-74, ДТ-75 „Білорусь”, ЮМЗ АКЛ, ПМЗ всіх модифікацій		0,50		0,20
ХТЗ-2511		0,20		0,15
Комбайни зернозбиральні		1,50		0,70
Комбайни бурякозбиральні		1,64		0,33
Комбайни картоплезбиральні		0,60		0,31
Комбайни кукурудзозбиральні		0,76		0,39
Комбайни силосозбиральні		0,67		0,30
Плуги		0,44		-
Культиватори		0,38		0,18
Сівалки		0,40		0,19
Картоплесаджалки		0,87		0,44
Лущильники		0,30		-
Борони		0,10		-
Розсадосадильні машини		0,52		0,25
Косарки		0,55		0,26
Граблі тракторні		0,18		0,12
Жатки		0,45		0,25
Інші машини		0,40		0,15
Всього		х		х

Таблиця 7

Розрахунок потреби в мастильних матеріалах для змащення сільськогосподарських машин

	Найменування машин	Об’єм робіт, га	Автол		Солідол		Машинне масло		Трансмісійне масло
			норматив, г	всього, ц	норматив, г	всього, ц	норматив, г	всього, ц	норматив, г	всього, ц
1	Плуги тракторні		х	х	70		х	х	х	х
2	Культиватори тракторні		х	х	25		х	х	х	х
3	Сівалки тракторні		20		40		х	х	х	х
4	Силосозбиральні комбайни		13		40		х	х	х	х
5	Жатки рядкові		5		38		х	х	10
6	Дискові борони		15		15		х	х	х	х
7	Розсадопосадочні машини		60		30		х	х	х	х
8	Бурякозбиральні комбайни, гичкозбиральні машини БМ-6		50		100		х	х	5
9	Картоплепосадочні машини		20		20		х	х	х	х
10	Сінокосарки причіпні		10		30		х	х	5
11	Комбайни зернозбиральні		30		60		х	х	10
12	Зерноочисні машини (на 1 т)		х	х	10		30		х	х
13	Силосорізки (на 1 т)		х	х	5				х	х
14	Підборщики		х	х	20		20		х	х
15	Стогомети		20		10		х	х	х	х
16	Граблі тракторні		х	х	10		х	х	х	х
17	Обприскувачі		40		20		х	х	10
18	Кукурудзозбиральні комбайни		40		40		х	х	х	х

Таблиця 8

Зведена потреба в нафтопродуктах (центнерів)

Назва витрат	Всього на рік
	Дизпаливо	Дизмасло	Автол	Солідол	Трансмісійне масло	Консерваційні масла ПВК, СХК
1. На роботу тракторів
2. На переїзди тракторів і комбайнів
3. На ремонт і обкатування машин
4. На інші витрати (змащування с.-г. машин, техогляди та ін.)
5. На роботу комбайнів (включаючи пусковий бензин)
6. На підготовку і зберігання тракторів, комбайнів, с.-г. машин
Разом

Таблиця 9

Баланс нафтопродуктів

		Код	Диз-паливо	Бензин	Гас	Пічне паливо	Дизельне масло	Автол	Солідол	Трансмісійне масло
А		Б	1	2	3	4	5	6	7	8
Залишок на початок року	кількість, ц	0630
	вартість, грн.	0640
Надходження нафтопродуктів	кількість, ц	0650
	вартість, грн.	0660
Разом (залишок і надходження)	кількість, ц	0670
	вартість, грн.	0680
Продовження таблиці 9
А		Б	1	2	3	4	5	6	7	8
Витрати нафтопродуктів і палива	кількість, ц	0690
	вартість, грн.	0700
Залишок на кінець року	кількість, ц	0710
	вартість, грн.	0720
Комплексна ціна 1 ц ПММ______грн.

Додаток 1

Нормативи витрат паливо-мастильних матеріалів на технічне обслуговування тракторів, % від витрат основного палива

Трактори	Дизпаливо	Гас	Бензин	Масла			Солідол
				моторне	автотракторне	трансмісійне
К-701, ХТЗ всіх модифікацій Джон-Дір, Кейс, Магнум, Валмет	0,1	0,6	-	5,5	0,27	0,1	0,1
Т-130, Т-150К, Т-150Г	0,2	0,2	0,22	5,1	1,0	1,0	0,3
МТЗ-80/82, ЮМЗ-6 АКЛ, ПМЗ всіх модифікацій	0,2	0,25	0,25	5,9	0,6	0,7	0,2

Додаток 2

Нормативи для визначення потреби в дизельному паливі і бензині на ТО, обкатування і ремонти самохідних машин

Марки самохідних машин	Нормативи потреби в дизельному паливі, %		Нормативи потреби в дизельному паливі на один ремонт, кг		Нормативи потреби в бензині на один ремонт, кг
	на обкатування	ТО	поточний	капітальний	поточний	капітальний
Лан, КЗСК-9 Славутич, СК-5, СК-6	0,370	0,30	136,0	156	0,6-0,7	2,6-2,7
КС-6, РКС-6, Борекс ПБК-6	0,36	0,44	56,1	65,2	0,93	1,1
Херсонець-200	0,18	0,75	43,3	50,3	0,43	0,5
КСК-100	0,23	0,68	43,3	50,3	0,43	0,5
Е-281	0,36	1,10	43,3	50,3	0,43	0,5
КПС-5, Е-301, Е-304	0,86	2,50	47,6	50,3	0,43	0,5

Додаток 3

Нормативи потреби в дизельному паливі і бензині на технічне обслуговування і ремонти

Марка трактора	Норматив витрат палива на ТО, %	Норматив витрат дизельного палива на один ремонт, кг		Норматив витрат бензину на один ремонт, кг
		поточний	капітальний
К-701, ХТЗ всіх модифікацій Джон Дір, Кейс, Магнум, Валмет, ХТЗ всіх модифікацій	0,23	224,0	248,6	0,148
Т-150 К, Т-150 Г	0,25	105,0	116,9	0,148
ЮМЗ-6 АКЛ, ПМЗ всіх модифікацій	0,48	39,0	43,6	0,118
ХТЗ-2511	0,39	16,5	28,6	0,104

Додаток 4

Норми витрат дизельного палива і моторного масла на ремонт і обкатування тракторів і комбайнів, кг

Трактори і комбайни	Капітальний ремонт		Поточний ремонт
	паливо	масло	паливо	масло
К-701, ХТЗ всіх модифікацій Джон-Дір, Кейс, Магнум, Валмет	213,8	47,7	138,2	35,3
Т-150, Т-150К	224,9	47,7	144,5	35,3
МТЗ-80/82, ЮМЗ-6 АКЛ, ПМЗ всіх модифікацій	127	27,1	97,6	14,6
Лан, КЗСР-9 Славутич	156	67,5	136	59

Додаток 5

Приблизні витрати дизельного палива тракторами при різних режимах роботи

Марка тракторів	Норма витрат, кг/год., при:
	роботі під навантаженням	розворотах	переїздах	зупинках	транспортних роботах
К-701, ХТЗ всіх модифікацій Джон-Дір, Кейс, Магнум, Валмет	32-51	23-27	19-25	4,0	15-25
Т-150К, Т-150Г	23-27	12-15	9-12	2,3	8-14
МТЗ-80	11,2-13,9	6,9-12,3	5,2-9,9	1,4	8,5-13,5
ЮМЗ-6АКЛ, ПМЗ всіх модифікацій	7-8	4-7	3-6	1,1	5-8
ХТЗ-2511	3-4	2-4	2-4	0,7	3-4

Додаток 6

Нормативні запаси нафтопродуктів для тракторів

Марка трактора	Нормативний запас основного палива, кг	в % до основного палива
		автол	солідол	трансмісійне масло	дизельне масло	бензин
К-701, К-700 Джон-Дір, Кейс, Магнум, Валмет	1380	0,4	0,9	2,5	5,4	1,0
Т-150, Т-150К	1200	0,3	0,8	2,0	5,0	1,0
ХТЗ всіх модифікацій, ЮМЗ-АКЛ, ПМЗ всіх модифікацій	500	0,3	0,5	1,0	4,8	1,0
ХТЗ-2511	500	0,3	0,5	1,2	4,8	1,0

Примітка: нормативні запаси приймаються в розмірі місячної норми (8,3% від річної потреби). Наявність палива на початок року прийнята в розмірі 5% річної потреби.

ЗАВДАННЯ 12. РОЗРАХУНОК АМОРТИЗАЦІЇ, ВИТРАТ НА ПОТОЧНИЙ РЕМОНТ І ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ОСНОВНИХ

ЗАСОБІВ ВИРОБНИЦТВА

Мета завдання

Опанувати методику розрахунку амортизаційних відрахувань і витрат на ремонти різних видів основних фондів та їх розподіл з метою заповнення відповідних форм виробничо-фінансового плану підприємства.

Вихідні дані

1. Потреба в тракторах, комбайнах і сільськогосподарських машинах для виконання запланованого обсягу робіт береться з попередніх завдань, звідти беруть і самі обсяги робіт.

2. Вартість одиниці основних засобів на початок періоду наведено в таблиці 1.

Крім того, в кожному господарстві є зерносховища і зерносушарки вартістю 3000 тис. грн., овочесховища вартістю 1200 тис. грн., а в господарствах овоче-молочного напрямку – 2070 тис. грн. Для вирощування розсади та ранніх овочів господарство збудувало теплиці з дерев’яно-металічним каркасом, покриті плівкою, загальною вартістю 160 тис. грн.

3. У додатку 1 наведено норми щорічних відрахувань на поточний ремонт і технічне обслуговування тракторів і сільськогосподарських машин.

Обґрунтування завдання

У сільськогосподарському виробництві беруть участь основні і оборотні засоби. Такий поділ обумовлений різною їх участю в процесі господарської діяльності підприємства. Оборотні засоби беруть участь лише в одному виробничому циклі і повністю переносять свою вартість на вироблену продукцію, а основні засоби – у сумі щорічних амортизаційних відрахувань. Відповідно до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” (редакція від 22.05.97 р. з наступними змінами і доповненнями в 2003 році) під терміном „Основні фонди” слід розуміти матеріальні цінності, які використовуються в господарській діяльності платника податків протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, вартість яких поступово зменшується в зв’язку з фізичним і моральним зносом.

Всі основні фонди розподілено на чотири групи.

1 група: будівлі, споруди і передавальні пристрої, в тому числі житлові будинки та їх частини;

2 група: автомобільний транспорт і вузли до нього; меблі і побутові, оптичні та електромеханічні прилади та інструменти; конторське (офісне) обладнання, пристрої і приладдя до них;

3 група: будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4;

4 група: електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного обробітку інформації, їх програмне забезпечення, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Під терміном „амортизація” основних фондів та нематеріальних активів розуміють поступове віднесення витрат (на їх придбання, виготовлення та покращення) на зменшення скоригованого прибутку платника податків в межах норм амортизаційних відрахувань.

Амортизаційні відрахування витрачаються:

• на придбання основних фондів і нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладку і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;

• самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;

• проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

Амортизаційні відрахування визначаються шляхом застосування норм амортизації до залишкової вартості груп основних фондів на початок звітного періоду, яка розраховується за формулою:

Б(а) = Б(а-1) + П(а-1) – В(а-1) – А(а-1), де

Б(а) – залишкова вартість групи на початок звітного періоду;

Б(а-1) – залишкова вартість групи на початок періоду, що передував звітному;

П(а-1) – сума витрат на придбання основних засобів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів протягом періоду, що передував звітному;

В(а-1) – сума виведених з експлуатації основних фондів за період, що передував звітному;

А(а-1) – сума амортизаційних відрахувань, нарахованих за період, що передував звітному.

По кожному окремому об’єкту основних фондів групи 1 амортизація нараховується до досягнення балансовою вартістю такого об’єкта розміру ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Залишкова вартість такого об’єкту відноситься до валових витрат за результатами відповідного податкового періоду, а вартість такого об’єкту прирівнюється до нуля. Амортизація основних фондів груп 2 і 3 проводиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення (для нематеріальних активів – аналогічно).

Норми амортизації встановлюються у відсотках до залишкової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду у таких розмірах (в розрахунку на податковий квартал):

Для основних фондів, Для основних фондів,

придбаних до 1.01.2004 року: придбаних після 1.01.2004 року:

група 1 – 1,25%, група 1 – 2% ,

група 2 – 6,25%; група 2 – 10%,

група 3 – 3,75%; група 3 – 6%,

група 4 – 15%. група 4 – 15%.

Можливе прийняття платником податків рішення про застосування прискореної амортизації основних фондів групи 3, придбаних після вступу в силу вищезазначеного Закону України, за нормами (в розрахунку на календарний рік):

1 рік експлуатації – 15%;

2 рік експлуатації – 30%;

3 рік експлуатації – 20%;

4 рік експлуатації – 15%;

5 рік експлуатації – 10%;

6 рік експлуатації – 5%;

7 рік експлуатації – 5%.

Амортизаційні відрахування включаються в собівартість виробленої продукції (наданих послуг). Крім цього, підприємство несе також витрати на щоденне та періодичне підтримання основних фондів в робочому стані шляхом здійснення різних видів техоглядів, ремонтів і т. ін., які також мають відшкодовуватися. Це (відповідно до чинного законодавства) виконується двома шляхами: платники податку мають право протягом звітного року віднести до валових витрат (і відповідно – до собівартості) будь-які витрати, пов’язані з поліпшенням основних фондів (поточний і капітальний ремонт, реконструкція, модернізація, технічне переозброєння і т. ін.), в сумі, яка не перевищує десяти відсотків сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного періоду. Витрати, що перевищують дану суму, відносять до зростання балансової вартості груп 2, 3, 4 (балансової вартості окремого об’єкту основних фондів групи 1) і підлягають амортизації за нормами, передбаченими для відповідних основних фондів.

Методика виконання завдання

Нарахування амортизаційних відрахувань проводять, виходячи із залишкової вартості основних засобів на початок звітного періоду, яку обраховують виходячи з вартості одиниці (дана в табл. 1) та їх кількості, яка береться з попередньої роботи (1 група – 8%; 2 група – 40%; 3 група – 24%; 4 група ‑ 60%.)

Амортизаційні відрахування нараховують за формулою:

А = , де

А – сума амортизаційних відрахувань за рік;

Б(а) – балансова вартість на початок року;

На – норма амортизації.

Відрахування на ремонти і технічне обслуговування нараховують за нормативами, наведеними у додатку 1. При цьому також враховується вартість основних фондів і відсоток відрахувань (формула аналогічна, як і при нарахуванні амортизації). Однак поряд з цим потрібно врахувати, що витрати на дані цілі лише у розмірі до десяти відсотків від балансової вартості можна включати в собівартість, а решту – у вартість основних фондів, тому дану суму (10% від вартості) також обраховують (графа 8 робочої табл. 1).

Амортизаційні відрахування та витрати на ремонт відносяться на собівартість продукції окремих культур та видів незавершеного виробництва по-різному (відповідно до „Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств”):

• тракторів – пропорційно обсягу виконаних ними механізованих робіт (в умовних еталонних гектарах);

• ґрунтообробних машин – пропорційно обробленим площам, зайнятим відповідними культурами;

• сівалок – пропорційно площі посіву культур;

• технічних засобів для збирання врожаю – пропорційно зібраній площі певних культур;

• машин для внесення в ґрунт добрив – пропорційно фізичній масі внесення добрив;

• меліоративних споруд – пропорційно меліорованим площам;

• приміщень для зберігання продукції – пропорційно кількості та тривалості зберігання продукції відповідних культур протягом звітного періоду.

В завданні прийняти витрати на поточний ремонт по будовах і спорудах на рівні середніх, що склалися за минулі роки: по зерносховищах і зерносушарках – 157000 грн., овочесховищах – 158000 грн., а в господарствах овоче-молочного напрямку – 138000 грн., по теплицях – 107000 грн.

Для визначення нормативів на 1 фіз. га (або 1 ет. га) необхідно використати дані попередніх завдань, де обраховано об’єми відповідних робіт. При цьому витрати на технічне обслуговування і ремонт основних засобів необхідно брати лише з графи 8 таблиці 1, а різниця між графами 7 і 8 буде віднесена на зростання вартості відповідних груп основних засобів.

Таблиця 1

Розрахунок амортизаційних відрахувань та витрат на ремонт основних фондів на плановий рік

Види основних фондів	Кількість одиниць	Балансова (залишкова) вартість		Норма відрахувань, %		Сума відрахувань, грн.
		одиниці	всього	на амортизацію	на ремонт і ТО	на амортизацію	на ремонти і ТО
							по нормативу	в межах 10 % від балансової вартості
А	1	2	3	4	5	6	7	8
Трактори - всього
в т.ч.: Т-150К		480000
Т-150		483000
К-701		650000
Джон-Дір		1622000
Кейс		1760000
Магнум		1670000
ХТЗ-17021		485000
ХТЗ-17221		474000
ХТЗ-16131		569000
ХТЗ-17121		366570
ПМЗ-8071		160000
Продовження таблиці 1
А	1	2	3	4	5	6	7	8
ПМЗ-8073		160000
ПМЗ-8271		160000
ПМЗ-8030		160000
ПМЗ-8280		190000
ЮМЗ-6АКЛ		120000
ХТЗ-2511		45000
Плуги
Джон-Дір		52000
Магнум		50000
ПП-8-35		39000
ПЛН-4-35		11500
ПЛН-8-40		39000
ПНЯ-4-40		28000
ПЛН-3-35		6450
ПЛН-5-35		15000
ПМУ-3-35		11500
Котки
К-10		94806
КЗГ-7		46050
КЗК-6		48300
ККШ-10 ПМ		48000
КДУН-6		51828
Сівалки зернові
Джон-Дір		640000
Кейс-5400		640000
СКК 8,5		160560
Магістраль 6000		91950
Магістраль 4000		61240
СЗ-5,4		119620
СЗ-5,4-06		125770
СЗТ-3,6А		78000
СЗП-3,6Б		69480
Сівалки кукурудзяні
Джон-Дір		639900
Кейс		639900
Орізон СУ-12		152475
СПУ-5,6		75100
СУПН-8М		75000
СУПН-6-01		51300
Сівалки бурякові
Орізон СУ-12		82300
УПС-12		156500
УПС-8		92170
Сівалки овочеві
КМН-4,2		110300
Продовження таблиці 1
А	1	2	3	4	5	6	7	8
Міжрядні культиватори
КРН-5,6		66240
КРН-5,6АТ		66240
КРН-4,2		49140
Комбіновані ґрунтообробні агрегати
КАПП-6		95110
АКП-5		84540
АКГМ-7,2		126810
АКГМ-3,6		47450
А	1	2	3	4	5	6	7	8
Європак 2000		81800
Ґрунторозпушувач
ГРН-3,9		12000
Дискові борони
БДВ-7		97800
Джон Дір		40000
УДА-4,5-20		94500
УДА-2,4-20		55600
БДВП		67000
БДН-2,0		19000
Борони
БЗСС-1		485
Культиватори
ККП-4,5Н		21500
КПС-4Д		21170
КПСП-4		20760
УСМК-5,4		66240
КПІ-4		24863
КПІ-6		50000
КПР-5,6		66250
Обприскувачі
ОПШ-2000		115700
ОСШ-2500		124500
ОВП 2000		59000
ПОМ 630		23700
Зернозбиральні комбайни
Джон Дір		1682700
Домінатор		1287300
Кейс		1346000
КЗСР-9 Славутич		826000
Дон 1500		790000
Жатка ЖВН-6М		31130
Комбайни бурякозбиральні
КС-6Б		600000
Гичкозбиральна маш. БМ-6		48600
Продовження таблиці 1
А	1	2	3	4	5	6	7	8
Буряконавантажувач СПС-4,2		212000
Комбайни кукурудзозбиральні
КСКУ-6 Херсонець-200		178907
Кормозбиральні машини
Е-281, Марал 125, Е-304		600000
Косарки
КРН-2,1		6800
Прес-підбирачі
ПДР-1,6		99000
Розкидачі мінеральних добрив
МВУ-1000		13800
МВД-0,5		6200
РУН-15		62100
Зчіпки
СГ-21		51000
СП-11		18000
Причепи тракторні
ПТС-8545-8		72000
ПТС-8545-4		46500
АПВ-6		63600
АПВ-З		34500
Амортизаційні відрахування на 1 ет. га, грн.
по тракторах
по сільськогосподарських машинах
Відрахування на поточний ремонт на 1 ет. га, грн.
по тракторах
по сільськогосподарських машинах
Амортизаційні відрахування на 1 га зібраної площі, грн.
по зернозбиральних комбайнах
по бурякозбиральних комбайнах
по гичкозбиральних машинах
по буряконавантажувачах
по силосозбиральних комбайнах
по кукурудзозбиральних комбайнах
Відрахування на поточний ремонт на 1 га зібраної площі, грн.
по зернозбиральних комбайнах
по бурякозбиральних комбайнах
по гичкозбиральних машинах
по буряконавантажувачах
по силосозбиральних комбайнах
по кукурудзозбиральних комбайнах

Додаток 2

Норми щорічних відрахувань на поточний ремонт та технічне обслуговування тракторів і сільськогосподарських машин (у відсотках до балансової вартості)

Назва машин	Норма відрахувань, %
К-701	7,6
Джон-Дір	7,0
Кейс	3,0
Магнум, Валмет	3,0
ХТЗ-17021	6
ХТЗ-17201	6
ХТЗ-16131	6
ХТЗ-121	6
Валмет 8400	3
Т-150Г	9,1
Т-150К	9,1
ПМЗ 8071	9
ПМЗ 8073	9
ПМЗ 8080	9
ПМЗ 8280	9
ЮМЗ АКЛ	9
ХТЗ-2511	9
Плуги тракторні
Джон-Дір	13
Магнум	13
ПП-8-35	27
ПНО-8	27
ПЛН-8-35	27
ПЛН-4-40	27
ПЛН-5-35	27
ПЛН-3-35	27
Комбіновані ґрунтообробні агрегати	16
Ґрунторозпушувачі	16
Дискові борони	16
Борони	14
Культиватори	16
Сівалки зернові	18
Сівалки кукурудзяні	18
Сівалки бурякові	18
Сівалки овочеві	18
Міжрядні культиватори	16
Обприскувачі	11
Зернозбиральні комбайни	6,5

Продовження додатку 2

Джон-Дір	7,0
Домінатор	7,0
Кейс	7,0
Лан	12,0
КЗСР-9 „Славутич”	12,0
Дон-1500	12,0
Жатка ЖВП 4	12,0
Комбайн кукурудзозбиральний	12,0
КСКУ-6 Херсонець-200	12,0
Кормозбиральні машини	12,0
Е-281, Марал-125	12,0
Е-304	12,0
Бурякозбиральні комбайни	12,0
Косарки	10,0
Прес-підбирачі	13,0
Розкидачі органічних добрив	16,0
Зчіпки	11,0
Причепи тракторні	13,0
Котки	12,0

ЗАВДАННЯ 13. РОЗРАХУНОК КОМПЛЕКСНИХ НОРМАТИВІВ ВИТРАТ

У РОСЛИННИЦТВІ

Мета завдання

1. Розрахувати нормативи витрат на вирощуванні цукрових буряків за індустріальною технологією.

2. Самостійно розрахувати нормативи витрат по вказаній викладачем культурі.

Обґрунтування та методика виконання завдання

В умовах ринкових відносин важливе значення має подальше вдосконалення планування, яке давало б можливість більш достовірно і з малими затратами часу провести розрахунки потреби матеріально-грошових витрат та оплати праці на одиницю продукції. Застосування в сільському господарстві різних форм господарювання та форм власності і ринкових відносин створили необхідну основу для застосування більш дієвого господарського механізму з метою підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. Практика підтвердила, що вимогам достовірності, оперативності та доступності в плануванні у найбільшій мірі відповідає нормативний метод планування, обліку і контролю. Це метод, при якому виробнича діяльність підприємства або його підрозділу планується на основі взаємопов’язаних норм і нормативів, розроблених в залежності від природних, технічних, технологічних і організаційно-економічних умов господарства (колективного, державного чи приватного), де вони будуть використовуватись. В рослинництві доцільно застосовувати комплексні нормативи. Комплексні нормативи – це сукупність в натурі та вартісному виразі норм і нормативів для розрахунку затрат праці і матеріально-грошових витрат на одиницю роботи, 1 га посіву, 1 ц продукції, годину послуг. Їх розробка і застосування відрізняються від методики розрахунків укрупнених нормативів по технологічних картах своєю будовою, обґрунтованістю, ступенем укрупнення та межами використання у виробничому процесі. Якщо укрупнені нормативи по статтях витрат охоплюють всі технологічні стадії (підготовка ґрунту і посів, догляд за посівами, збирання врожаю), що звужує їх використання складанням поточних і оперативних планів, то комплексні нормативи по видах робіт дозволяють не тільки розробляти всі види планів, але й використовувати їх як важливий засіб, спрямований на зниження витрат. Вони беруть участь в усьому виробничому процесі, включаючи облік, контроль, взаєморозрахунки і взаємовідносини, підведення підсумків і розподіл винагороди за кінцеві результати, тобто охоплюють весь механізм внутрігосподарського розрахунку. Саме в них найбільш вірно обґрунтовується рівень урожайності, технологія виробництва, матеріально-грошові витрати.

Переваги таких нормативів в порівнянні з технологічними картами полягають у тому, що вони дозволяють одночасно вирішити декілька завдань:

• обґрунтувати нормативний рівень урожайності сільськогосподарських культур, на основі якого встановлюються обґрунтовані ліміти витрат (розрахункові ціни) на 1 ц продукції, одиницю робіт, послуг;

• обґрунтувати планово-облікові ціни для розрахунку матеріальних витрат на виробництво продукції з послідуючим їх використанням для обліку і контролю за допомогою нормативно-чекової системи, підведенням підсумків роботи підрозділів в умовах госпрозрахункового підряду, орендних і ринкових відносин (планово-облікові і розрахункові ціни є серцевиною економічних взаємовідносин між сільськогосподарським підприємством і його підрозділами, а також між самими підрозділами);

• забезпечити єдність і співставність планування, обліку, контролю, взаєморозрахунків і підведення підсумків роботи госпрозрахункових підрозділів;

• використати нормативи на всіх рівнях планування (для розробки перспективних, поточних та оперативних планів господарства в цілому, його госпрозрахункових підрозділів, включаючи орендні, окремих груп працівників, тимчасових формувань).

Розчленування нормативів по видах робіт, технологічних стадіях, в цілому за рік, дозволяє здійснити щоденний і щомісячний контроль за витратами засобів, більш об’єктивно і правильно вести взаєморозрахунки зі всіма підрозділами, які беруть участь на умовах кооперації, в виробництві продукції по підрозділу, правильно здійснювати стимулювання колективу в цілому і кожного його працівника за кінцеві результати (при визначенні госпрозрахункового доходу підрозділу), а також накласти матеріальні стягнення на колектив та окремого працівника за перевитрату коштів. В такому варіанті вони стають практично універсальними і відповідають всім вимогам госпрозрахункового механізму, включаючи орендні відносини та приватизацію основних засобів виробництва через паювання або створення акціонерних товариств. На практиці вони піддаються коригуванню при зміні окремих процесів технології, техніки, умов оплати праці, цін на матеріальні засоби та продукцію, заміни одних видів добрив, отрутохімікатів, гербіцидів іншими, зміни цін на продукцію, яка використовується в процесі виробництва.

Комплексними нормативами витрат називають документ, в якому визначена технологія виробництва продукції, необхідні технічні засоби, робоча сила і розмір матеріально-грошових витрат. Сукупність натуральних і вартісних нормативів, включених в кожний робочий процес технології, дають можливість визначити собівартість одиниці роботи, продукції, послуг. Їх складають в кожному господарстві у відповідності з його конкретними умовами, системи машин, прийнятої технології і організації виробництва.

Вони поділяються на оперативні (за видами робіт і періодами технології виробництва) та річні (в розрахунку на один гектар, центнер продукції). Використовуються комплексні нормативи для складання всіх видів оперативних і річних планів. Крім того, можуть розраховуватись і перспективні нормативи витрат для складання перспективних планів як у цілому для господарства, так і для його підрозділів, груп і окремих працівників.

З метою спрощення планування нормативи розраховуються на 100 або 10 га посівів, що дозволяє розпочати розрахунки нормативів до того часу, поки ще не уточнені площі посіву.

При розрахунках нормативів проводять таку підготовчу роботу:

• аналізують технологічні, економічні і організаційні умови виробництва за попередні 3-5 років;

• вдосконалюють і розробляють нові технології, форми організації праці, розраховують потребу в матеріально-технічних засобах;

• розраховують планово-облікові ціни;

• уточнюють паспортизацію полів, норми виробітку, умови оплати праці, обсяги робіт, які будуть виконувати обслуговуючі організації, кооперативи, залучені та наймані працівники.

Після підготовчої роботи:

• обґрунтовують нормативну урожайність сільськогосподарських культур, по яких будуть розраховувати нормативи;

• уточнюють норми висіву насіння, внесення органічних і мінеральних добрив, пестицидів і гербіцидів, їх оцінку в планово-облікових цінах;

• розраховують собівартість одиниці робіт допоміжних виробництв, комплексні ціни на пально-мастильні матеріали, амортизаційні відрахування і поточний ремонт на еталонний гектар (по збиральній техніці – на гектар зібраної площі) і ін.;

• розраховують комплексні нормативи по кожній культурі за видами робіт, періодах технології виробництва, в цілому по культурі (річні) в розрахунку на 1 ц продукції (розрахункова ціна).

По кожній культурі в хронологічному порядку складають перелік робіт, передбачений прийнятою технологією вирощування сільськогосподарських культур.

В загальному переліку робіт виділяються чотири періоди роботи:

- незавершене виробництво;

- підготовка ґрунту і посів;

- догляд за посівами;

- збирання врожаю.

По кожному виду робіт та періоду технології виробництва розраховують загальну суму витрат на заплановані роботи по всіх статтях в розрахунку на 100 або 10 гектарів посіву. Обсяг робіт планують у фізичних одиницях і в еталонних гектарах. Для перерахунку фізичного обсягу робіт в еталонні гектари множать кількість нормо-змін трактора на коефіцієнт переведення в еталонні трактори. Наприклад: трактор Т-150 за семигодинну робочу зміну виробляє 11,55 умовних гектари. На 100 гектарах культивації при нормі виробітку 42 га він виробить 2,4 нормо-зміни, або 27,72 еталонних гектарів (11,55 ет. га х 2,4 нормо-зміни). Дані про коефіцієнт переводу нормо-змін в еталонні гектари беруть із завдання 9 (додаток 3 гр. „Норма виробітку за семигодинну робочу зміну, ет. га”). На кожний вид роботи в бланках нормативів вказується марка трактора, автомобіля, сільгоспмашини та інвентарю, а також кількість обслуговуючого персоналу (механізаторів і інших працівників), виходячи із діючих в господарстві норм закріплення робітників на обслуговуванні окремих агрегатів. На основі фізичного обсягу робіт і норм виробітку визначають кількість людино-днів (людино-годин) трактористів і інших працівників на кожній роботі. Для цього фізичний обсяг робіт ділять на норму виробітку і множать на кількість працівників, які обслуговують агрегат (трактористів і інших працівників). За довідником тарифікації механізованих і кінно-ручних робіт визначають, до якого розряду відноситься той чи інший вид роботи. (В аудиторному завданні розряди робіт вказуються в агротехплані (табл. 3); в домашньому – в Типових нормах на механізовані і кінно-ручні роботи). Користуючись тарифними ставками (табл. 2), визначають оплату по тарифу за одну нормозміну. При цьому тарифні ставки для трактористів-машиністів беруть по другій групі господарств по тому розряду, до якого відноситься дана робота. Для інших працівників приймаються тарифні ставки для розрахунку на ручних роботах (табл. 2). Помноживши розцінку по тарифу за норму виробітку на кількість нормо-змін трактористів і інших працівників (кожних окремо), отримують загальну суму оплати по тарифу механізаторів і інших працівників.

За видами робіт на суму оплати по тарифу нараховують додаткову оплату за якість і строки робіт на тих роботах, які передбачені Положенням про оплату праці приватного сільськогосподарського підприємства, кооперативу, товариства, фермерського господарства.

Крім цього нараховують:

• надбавки за класність трактористам-машиністам та майстрам рослинництва і зрошування 1-го класу ‑ 20%; 2-го класу – 10% від суми тарифного фонду (для зручності розрахунків на заняттях беруть в середньому 10% надбавки за класність механізаторам і 5% ‑ майстрам рослинництва і зрошення);

• підвищену оплату на збиранні урожаю цукрових буряків – 60% тарифного фонду механізаторам і 15% - працівникам ручної праці;

• надбавки за стаж роботи механізаторам в розмірі 8-16% в залежності від стажу роботи в господарстві (при виконанні завдання взяти 10%) від суми тарифного фонду, надбавки за класність, підвищеної оплати на збиранні, додаткової оплати за якість і строки робіт, доплати за шкідливі умови праці та доплати за продукцію;

• доплату за інтенсивність праці в розмірі 12%, за роботу в важких і шкідливих умовах ‑ 12% і особливо важких і шкідливих умовах – 24% (культивація з внесенням гербіцидів, обприскування посівів і протруювання насіння, підживлення аміачною водою і інші);

• відпускні – 8,3%, єдиний внесок на соціальне страхування – 37,19%. Ці відрахування нараховуються на весь заробіток.

• крім того працівникам, зайнятим на вирощуванні цукрових буряків за кожний зданий на завод центнер в заліковій масі виплачується доплата в розмірі 50 коп., із яких 50грн./га виплачується працівникам ручної праці за формування густоти рослин 90-100 тис. шт. на гектар. Решта суми доплати видається в кінці року і розподіляється між механізаторами і працівниками ручної праці пропорційно отриманій оплаті по тарифу.

Так як надбавки за стаж роботи виплачуються в кінці року, то в нормативи ці нарахування включають після доплати за продукцію в графі „Всього оплати”.

При складанні комплексних нормативів по зернових і кормових культурах доплата за продукцію нараховується в розмірі 50% від суми тарифного фонду оплати. Підвищену оплату для механізаторів на збиранні всіх культур (крім плодів, овочів та кормових буряків) нараховують в розмірі 60% від суми оплати по тарифу в перші 10 днів збирання і 30% - в решту днів обмеженого періоду.

По інших культурах зберігається описаний вище порядок нарахування надбавок і додаткової оплати на роботах із шкідливими умовами праці, нарахування на оплату, а також доплати по кормових буряках, аналогічні що по цукрових буряках на їх збиранні.

Витрати пально-мастильних матеріалів в розрахунку на одиницю роботи беруть із типових норм виробітку на механізовані роботи, на весь обсяг робіт – отримують шляхом множення обсягу робіт на норму витрат основного палива на одиницю роботи. Вартісну оцінку витрат на пально-мастильні матеріали отримують множенням комплексної ціни 1 ц на весь їх обсяг (завдання 11).

Вартість мінеральних та органічних добрив, отрутохімікатів і гербіцидів розраховують шляхом добутку норми їх витрат на 1 га на ціну одиниці (завдання 7 та 8) та на площу, що обробляється або удобрюється. При цьому враховують витрати на завезення добрив у господарство. Витрати на добрива та хімікати включають в той вид роботи, де вони безпосередньо вносяться або використовуються. Наприклад: „посів з внесенням мінеральних добрив”, „протруювання насіння”, „обприскування посівів проти бурякового довгоносика”, „культивація з внесенням гербіцидів”, „міжрядний обробіток з внесенням аміачної води” і т. ін. При цьому вказують, які отрутохімікати, гербіциди, добрива і в яких дозах вносяться при виконанні того чи іншого виду робіт. Це дає змогу чітко виконувати технологію виробництва, при відсутності того чи іншого виду добрив замінити його рівноцінним, або ж оперативно приймати заходи щодо коригування технологічних процесів. Затрати на послуги автотранспорту, живої тяглової сили, електроенергію визначають шляхом множення кількості послуг (коне-днів, т/км, кВт /год.) на собівартість їх одиниці (в завданні вони дані в табл. 1).

Вартість насіння та посадкового матеріалу планують на основі норми висіву (посадки) на один гектар і площі посіву. Помноживши потребу в насінні на собівартість 1 ц насіння (1000 шт. розсади) визначають загальну суму витрат на насіння або посадковий матеріал. Насіння власного виробництва оцінюють за собівартістю, а придбане – за цінами його придбання з врахуванням витрат на завезення в господарство. Ці дані беруть із завдання 5.

Витрати на амортизацію та поточний ремонт отримують шляхом множення кількості еталонних гектарів по кожному виду робіт на норматив їх відрахувань на амортизацію в розрахунку на один еталонний (або фізичний по збиральній техніці) гектар (нормативи відрахувань беруть із завдання 12).

Витрати на амортизацію і поточний ремонт збиральної техніки включають безпосередньо в ті види робіт, які вона виконує на збиранні сільськогосподарських культур. Наприклад, витрати на амортизацію і поточний ремонт по бурякозбиральних комбайнах включають в роботу „копання цукрових буряків”, а по гичкозбиральній техніці (БМ-6) – в роботу „збирання гички”.

В „Інші прямі витрати” враховують витрати за послуги сільськогосподарської авіації, інших підприємств і організацій, вартість малоцінного інвентарю та страхування продукції.

Після додавання витрат по культурі до них додаються загальновиробничі витрати, які складають в господарствах 14-15% і розподіляються на суму всіх витрат без врахування та вартості насіння, посадкового матеріалу.

Нормативи витрат на 1 га посіву і 1 ц продукції отримують шляхом ділення загальної суми витрат по культурі на кількість гектарів і планову кількість продукції.

По тих культурах, де є побічна продукція, від загальної суми витрат мінусують витрати з тих видів робіт, які пов’язані із збиранням та заготівлею побічної продукції. Поділивши отриману суму на кількість основної продукції в заліковій масі отримують нормативи витрат на 1 ц продукції. Другу ж суму, зв’язану із витратами на побічну продукцію, ділять на валовий збір побічної продукції і отримують нормативи витрат на 1 ц побічної продукції. Нормативи визначаються також по кожній статті витрат. Завдання виконується в бланку нормативів, що наведені в додатку 1.

В домашньому завданні для складання нормативів по заданій викладачем культурі студенти використовують такі літературні джерела:

1. Типові норми продуктивності і витрат палива на сівбі, садінні та догляді за посівами. – К. : НДІ «Укрпромпродуктивність», 2005. – 544 с.

2. Типові норми продуктивності на кінно-ручних роботах у рослинництві. - К. : НДІ «Укрпромпродуктивність», 2005. – 735 с.

3. Типові норми продуктивності машин і витрати палива на збиранні сільськогосподарських культур. – К.: НДІ «Укрпромпродуктивність», 2005. – 544 с.

4. Методика розробки та тимчасові норми продуктивності і витрати палива на нову сільськогосподарську техніку. Основний і передпосівний обробіток ґрунту. (Випуск 10). – К.: НДІ “Украгропромпродуктивність”, 2008. – 144 с.

5. Методика розробки та тимчасові норми продуктивності і витрати палива на нову сільськогосподарську техніку. Сівба зернових, зернобобових, технічних культур та догляд за посівами. (Випуск 11). – К.: НДІ “Украгропромпродуктивність”, 2008. – 96 с.

6. Методика розробки та тимчасові норми продуктивності і витрати палива на нову сільськогосподарську техніку. Збирання кормових, зернових та технічних культур. (Випуск 12). – К.: НДІ “Украгропромпродуктивність”, 2008. – 80с.

7. Коефіцієнти переведення тракторів у фізичному обчисленні в трактори в умовному обчисленні і норми виробітку за семигодинну робочу зміну (завдання 9, додаток 3).

8. Денні тарифні ставки для працівників, зайнятих в сільськогосподарському виробництві (табл. 2).

9. Бланки комплексних нормативів витрат.

10. Вихідні дані по урожайності, кількості внесених добрив, отрутохімікатів, гербіцидів, нормах висіву насіння і їх вартості, комплексній ціні пального і мастильних матеріалів, відрахування на амортизацію і поточний ремонт необхідно використати із попередніх завдань свого варіанту.

Показники, яких не вистачає, беруться з таблиці 1 (вартість коне-дня, кВт -год., т/км, середня відстань перевезення вантажів).

В домашньому завданні розрахунок нормативів витрат розпочинають з незавершеного виробництва.

Таблиця 1

Вихідні дані для складання комплексних нормативів витрат на вирощуванні

цукрових буряків та інших культур

Показники	Одиниця виміру	Кількість
1. Площа посіву	га	100
2. Собівартість: 1 коне-дня	грн.	30,00
1 т/км	грн.	2,50
1 кВт-год.	грн.	1,00
3. Середня відстань перевезення вантажу	км	10

Таблиця 2

Мінімальні гарантовані розміри денних та погодинних тарифних ставок окремих категорій працівників сільськогосподарських підприємств та коефіцієнти

міжрозрядних співвідношень

Категорії працівників		Розряди						Коефіцієнти співвідношень мінімальних гарантованих розмірів тарифних ставок робітників І розряду
		1	2	3	4	5	6
Коефіцієнти міжрозрядних співвідношень		1,00	1,09	1,20	1,35	1,55	1,80
Трактористи-машиністи	Денні	55,65	60,66	66,78	75,13	86,26	100,17	1,29
	Погодинні	7,95	8,67	9,54	10,73	12,32	14,31
На ручних роботах в тваринництві	Денні	50,05	54,55	60,06	67,57	77,58	90,09	1,16
	Погодинні	7,15	7,79	8,58	9,65	11,08	12,87
На ручних роботах в рослинництві	Денні	43,12	47,00	51,74	58,21	66,84	77,62	1,00
	Погодинні	6,16	6,71	7,39	8,32	9,55	11,09
Робітники на ремонтних і верстатних роботах	Денні	45,71	49,82	54,85	61,71	70,85	82,28	1,06
	Погодинні	6,53	7,12	7,84	8,82	10,12	11,75

1. Годинні тарифні ставки робітників розраховані, виходячи з мінімального гарантованого розміру тарифної ставки робітника І-го розряду, середньомісячної норми тривалості робочого часу 166,33 години в 2011 році при 40-годинному робочому тижні та коефіцієнтів співвідношень мінімальних гарантованих розмірів тарифних ставок робітників І розряду.

2. Приклад розрахунку годинної тарифної ставки робітника І розряду на ручних роботах в рослинництві: 1024 : 166,33 × 1,00 = 6,16 грн. (згідно Галузевої угоди).

3. Денна тарифна ставка визначається множенням годинної тарифної ставки на 7 (6,16 х 7 = 43,12).

4. Годинні та денні тарифні ставки 2-6 розрядів розраховуються з урахуванням коефіцієнтів міжрозрядних співвідношень.

Примітка: в 2012 році та подальших роках тарифні ставки потрібно змінювати виходячи з встановленого мінімального гарантованого розміру тарифної ставки робітника І-го розряду згідно з щорічним додатком до Галузевої угоди.

Таблиця 3

Агротехплан із складання нормативів затрат на вирощування цукрових буряків

№ п/п	Назва роботи	Одиниця виміру	Обсяг робіт	Коефіцієнт переведення в ет. га	Склад агрегату		Обслуговуючий персонал		Норма виробітку, га, т	Тарифний розряд виконуваної роботи		Витрати основного палива на одиницю роботи, кг
					марка трактора	с.-г. машина	механізаторів	інших працівників		механізаторів	інших працівників
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
1.	Лущення стерні	га	200	1,65	Т-150К	БДТ	1		30,5	V		4,1
2.	Навантаження міндобрив	т	60	0,5	ПМЗ	ПЕ-0,8	1		90	ІV		1 кг/т
3.	Перевезення добрив та їх внесення	га	100	0,6	ПМЗ	МВУ-900	1		46	ІV		2,6
4.	Навантаження органічних добрив	т	5000	0,6	ПМЗ	ПЕ-0,8	1		160	ІV		0,2 кг/т
5.	Внесення органічних добрив із розкиданням	т	5000	1,65	Т-150	МТО-12	1		72	ІV		35 кг/га
6.	Оранка на глибину 27-30 см	га	100	2,20	ХТЗ 16131	ПУН-5-40	1		8,5	VІ		20
7.	Вирівнювання, рихлення, подрібнення ґрунту і шлейфування	га	100	2,20	ХТЗ 16131	АРВ-81-01	1		70	VІ		3
8.	Закриття вологи в 2 сліди	га	200	1,65	Т-150	БСЗЗ-1	1		93,3	V		1,2
9.	Підвезення води	т	50	0,6	ПМЗ	РЖТ-1,8	1		25	ІІ		1,0

Продовження таблиці 3

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
10.	Підвезення гербіцидів і комплексних міндобрив з навантаженням і розвантаженням	т/т-км	300		ГАЗ-53			1	120		ІІІ
11.	Приготування розчину гербіцидів	т	50,1	0,6	ПМЗ	АПР „Темп”	1	1	15	VІ	V	1,0
12.	Передпосівний обробіток ґрунту з внесенням гербіцидів	га	100	2,20	ХТЗ 16131	АРВ-8,1-01 ОМП-1200	1	1	35	VІ	VІ	4,0
13.	Посів цукрових буряків з внесенням мінеральних добрив з утворенням технологічної колії	га	100	2,20	ХТЗ 16131	ССТ – 18В	1	2	30	VІ	VІ	4,5
14.	Коткування посівів	га	100	0,6	ПМЗ	2 КДУ-7	1		42,5	ІІ		1,3
15.	Досходове боронування	га	100	2,20	ХТЗ 16131	24 БЗСС-1	1		83,9	V		0,9
16.	Підвезення води	т	35,0		АЦА 385-53А		1		1	14	V
17.	Приготування розчину отрутохімікатів	т	35,0	0,6	ПМЗ	АПР „Темп”	1	1	14	VІ
18.	Обприскування	га	100	2,20	ХТЗ-16131	ОПШ 1500	1		40	VІ		1,5
19.	Післясходове боронування	га	100	2,20	ХТЗ-16131	24 БЗС-1	1		45	V		2,0
20.	Рихлення міжрядь	га	100	2,20	ХТЗ-16131	КОЗР-8,1-02	1		35	V		4,0
21.	Формування густоти рослин	га	100		вручну			І	0,2		ІІІ
22.	Підвезення аміачної води	т	25		АЦА-385-53А

Продовження таблиці 3

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
23.	Рихлення і внесення аміачної води	га	100	2,20	ХТЗ-16131	КОЗР-8,1-02	І		42	V		1,45
24.	Ручне прополювання посівів	га	100		вручну			І	0,25		ІІ
25.	Підвезення води	т	50		АЦА-385-53А			1	20		ІІІ
26.	Приготування розчину	т	50,1	0,6	ПМЗ	АПР „Темп”		1	20		ІІІ	0,5 кг/т
27.	Обприскування посівів	га	100	2,20	ХТЗ 16131	ОПШ-1500	1		40	VІ		1,5
28.	Ручне прополювання посівів	га	100		вручну			І	0,5		ІІ
29.	Глибоке рихлення міжрядь перед збиранням	га	200	2,20	ХТЗ 16131	КОЗР-8,1-02	1		35,0	V		4,6
30.	Збирання гички	га	100	0,6	ПМЗ 8280	БМ-6	1	-	6	VІ	-	10,7
31.	Транспортування гички з поля	т	1600	0,6	ПМЗ-8080	ПТС-4	1	-	32	ІІІ	-	2,3 кг/т
32.	Збирання коренів	га	100			РКМ-6	1	1	6	VІ	VІ	15,2
33.	Транспортування коренів на край поля	т	4000	0,6	ПМЗ-8080	ПТС-4	1	-	120	ІІІ	-	1,5 кг/т
34.	Підзбирування коренів	т	400	0,6	ПМЗ-8080	ПТС-4	1	4	8,0	ІІ	ІІІ	2 кг/т
35.	Навантаження коренів на автомобіль	т	4000			СПС-4,2	1	3	210	ІV	ІІІ	0,2 кг/т
36.	Відвезення коренів на цукровий завод	т/км	40000		ГАЗ-53 Б

Додаток 1

НОРМАТИВИ ПРЯМИХ ВИТРАТ

на вирощування __________________________________________

по видах робіт на 100 га площі і 1 ц основної і побічної продукції

№ п/п	Види робіт	Од. вимірювання	Обсяг роботи			Марка і склад агрегату				Норма виробітку	Кількість нормозмін	Затрати, люд.-год.
			в фізичних одиницях	коефіцієнт переводу в умовні гектари	умовні гектари	трактора або автомобіля	сільськогосподарського інвентарю	обслуговуючий. персонал
								механізатори	інші працівники			механізаторів	інших працівників
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14
продовження додатку1
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14
	Всього по культурі, грн.
	Доплата за продукцію, грн.
	Надбавки за стаж роботи, грн.
	Страхування продукції, грн.
	Орендна плата за земельні паї, грн.
	Орендна плата за майнові паї, грн.
	Загальновиробничі витрати, грн.
	Всього витрат по культурі, грн.
	На основну продукцію
	На побічну продукцію
	На 1 ц основної продукції, грн.
	На 1 ц побічної продукції, грн.

продовження додатку1

Урожайність, ц/га ____________________________________

Основної продукції __________________________________

Побічної продукції___________________________________

Розцінка за нормо-зміну, грн.		Оплата за весь обсяг, грн.
механізаторів	інших працівників	по тарифу		за класність		за якість і строки робіт, підвищена на збиранні			нарахування на оплату
		механізаторів	інших працівників	механізаторів	інших працівників	механізаторів	комбайнерам	інших працівників	механізаторів	інших працівників
15	16	17	18	19	20	21	22	23	24	25

продовження додатку 1

Всього оплати		Всього оплати, грн.	ПММ			Добрива, отрутохімікати, гербіциди
механізаторів	інших працівників		витрати на одиницю роботи, кг	на весь обсяг, ц	вартість всього, грн.	назва	витрати на 1 га, кг, ц, т	витрати на всю площу, кг, ц, т	всього затрат, грн.
26	27	28	29	30	31	32	33	34	35

продовження додатку 1

Валової продукції, ____________________________

Основної____________________________________

Побічної ____________________________________

Жива тяглова сила		Автотранспорт		Насіння		Електроенергія, всього		Амортизація , грн.	Поточний ремонт, грн.	Інші витрати, грн..	всього витрат, грн
коне-дні	всього, грн.	т-км	всього, грн.	витрати на всю площу, ц	вартість, грн.	кВт-год.	грн.
36	37	38	39	40	41	42	43	44	45	46	47

1 Дана формула складена на основі рекомендованої методики Білоруської сільськогосподарської академії (Т.Ш.Горфінкель, П.П.Тріфенков. Довідник по економіці, організації і плануванню сільського господарства. М.: Колос, 1974).