Мета завдання
Скласти план накопичення гною в господарстві і визначити його вартість.
Розрахувати потребу господарства в мінеральних добривах і визначити їх вартість.
Обґрунтування завдання
В умовах інтенсифікації сільськогосподарського виробництва добрива є одним із найбільш ефективних і швидкодіючих засобів підвищення урожайності сільськогосподарських культур і покращення якості продукції. Дослідами встановлено, що завдяки використанню добрив у даний час одержують 40-50% всього приросту врожаю. Решту приросту одержують за рахунок інших агротехнічних прийомів (покращення обробітку ґрунту, сівозмін, насінництва, зрошення тощо).
Висока ефективність органічних і мінеральних добрив може бути забезпечена тільки за умови їх науково обґрунтованого використання. Такий підхід необхідно покласти в основу планування потреби в цих добривах.
Основним методом для визначення доз добрив з метою одержання запланованого урожаю в конкретних ґрунтово-кліматичних і господарських умовах є польовий досвід. Останнім часом використовують так звані балансово-розрахункові методи. Серед цілого ряду методів найбільш правильним і зручним є метод, удосконалений Л.С.Шатіловим і М.К.Каюмовим (ТСГА).
В основу методу покладено визначення норм внесення мінеральних добрив на запланований урожай основної і побічної продукції із врахуванням винесення рослинами поживних речовин, наявності в ґрунті доступних елементів живлення і коефіцієнтів їх використання із ґрунту і добрив:
де
Д – норма внесення відповідного добрива у фізичній масі, ц/га;
В – винесення елемента живлення запланованим урожаєм основної і відповідної кількості побічної продукції, кг/га;
П – вміст у ґрунті рухомих форм поживного елементу, кг/га;
Кг – коефіцієнт використання поживного елементу з ґрунту, %;
К - коефіцієнт використання поживного елементу з добрив, %;
С – вміст поживного елементу в мінеральних добривах, %.
При використанні під дану культуру гною чи інших органічних добрив формула буде мати такий вигляд:
,
де
Го – загальна кількість поживного елементу в гної чи іншому органічному добриві, кг/га;
Ко – коефіцієнт використання поживного елементу із гною, %.
Для визначення винесення (В) поживних речовин запланованим урожаєм необхідно знати їх вміст в основній і побічній продукції. Для цього необхідно використати дані додатку 2.
Вміст поживних речовин у ґрунті визначають за картограмами агрохімічного обстеження ґрунтів господарств зональною агрохімлабораторією (по середніх показниках вмісту поживних форм фосфору і калію).
Вміст легкогідролізованого азоту в ґрунтах кожного господарства визначають додатково. Дані про вміст рухомих форм поживних речовин у ґрунті приведені в додатку 5.
Коефіцієнти використання елементів живлення із ґрунту, гною, а також мінеральних добрив вказані в додатку 3.
Приклад розрахунку норм внесення добрив балансово-розрахунковим методом:
Запланований урожай цукрових буряків – 500 ц/га;
Ґрунт – чорнозем опідзолений, містить легкогідролізованого азоту 10 мг, рухомого фосфору і калію – по 8 мг на 100 г ґрунту. Із добрив внесено 30 т/га гною. Винос урожаєм азоту складатиме 500 ц/га х 0,59 = 295 кг/га.
Вміст в ґрунті рухомого азоту складає:
10 мг на 100 г ґрунту х 30 = 300 кг/га (30 – постійний коефіцієнт для перерахунку рухомих форм поживних речовин із мг на 100 г ґрунту в кг/га).
Вміст азоту в гної : 5 кг/т х 30 т = 150 кг/га
Використавши приведену вище формулу і дані додатків 1, 2, 3 визначаємо, скільки необхідно внести азотних добрив, в тому числі аміачної селітри (вміст діючих речовин в деяких видах мінеральних добрив вказано в додатку 4) для одержання запланованого врожаю:
Подібним чином розраховується потреба в фосфорних і калійних добривах.
Вихідні дані
Вихід гною при використанні 1т різних видів кормів і підстилки (додаток 1). В 1т підстилкового гною (в розрахунку на напівперепрілий) в середньому міститься: N – 5 кг; Р2О5 ‑ 2,5 кг; К2О – 6 кг.
Винесення поживних речовин на 1ц основної і відповідну кількість побічної продукції сільськогосподарськими культурами (додаток 2).
Коефіцієнти (в %) використання поживних речовин сільськогосподарськими культурами (додаток 3).
Оптові ціни на деякі види мінеральних добрив і вміст в них поживних речовин (додаток 4).
Середня забезпеченість ґрунтів рухомими формами поживних речовин (додаток 5).
Так як у річних звітах відсутні дані про залишок мінеральних добрив на 1 січня запланованого року, його умовно приймають в розмірі 25% від річної потреби. Аналогічна кількість добрив залишається на кінець планового року.
Кількість кормів, яка буде витрачена в плановому році – завдання 6 таблиця 1 „Баланс продукції рослинництва” – графа 12 + 13.
Від всієї використаної в господарстві соломи ярих і озимих культур на підстилку буде витрачено 20%, на корм худобі – 80%.
Вартість 1т гною оцінюється в 25,00 грн.
Площі посіву сільськогосподарських культур в плановому році – таблиця 1 завдання 4.
