УМАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ САДІВНИЦТВА

Кафедра менеджменту організацій

МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

для проведення практичних занять з курсу

„Організація сільськогосподарського виробництва”

(для підготовки фахівців напрямів

6.030601 «Менеджмент», 6.030509 «Облік і аудит»

та 6.030504 «Економіка підприємства»)

Умань – 2012

Укладачі: професори Бурик А.Ф., Дяченко М.І., Роєнко А.В,

доценти Кепко В.М., Світовий О.М., Кравець І.С.,

старший викладач Мачушенко О.Г.

Рецензенти – завідувач кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності, професор Школьний О.О. та доцент кафедри економіки Бурляй О.Л.

Рекомендовано для перевидання методичною комісією факультету менеджменту, протокол №  2 від 26 вересня 2011 року.

ВСТУП

Перехід до ринкових відносин та функціонування різних форм власності в сільському господарстві потребує від спеціалістів агропромислового комплексу не тільки глибоких економічних знань в галузі сільськогосподарського виробництва, але й ґрунтовної підготовки з технології виробництва, організації робочих процесів, методології планування.

При цьому організація виробництва та планування виступає як центральна ланка управління всіма галузями агропромислового комплексу і сільськогосподарської в особливості.

Багатогранні зв’язки сільського господарства з галузями агропромислового комплексу потребують тісного взаємозв’язку збалансованості і обґрунтованості їх поточних і перспективних планів, дієвості госпрозрахункових взаємовідносин.

В методичному посібнику висвітлюються основні питання організації планування розвитку як рослинницьких, так і тваринницьких галузей з елементами перспективного планування.

В основу посібника покладені методичні рекомендації із складання плану економічного і соціального розвитку аграрних формувань. Завдання розраховані на індивідуальне виконання студентами економічних спеціальностей із використанням вихідних даних річних звітів господарств за попередній до планування рік.

ЗАВДАННЯ 1. БАЛАНС ЗЕМЕЛЬНИХ УГІДЬ І ПЛАНУВАННЯ

ЗАХОДІВ З ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

Мета завдання

1. Скласти план трансформації земельних угідь.

2. Визначити структуру земельних угідь господарства і окремо структуру сільськогосподарських угідь та провести аналіз їх використання

Обґрунтування завдання

Виступаючи головним засобом виробництва у сільському господарстві, земля значно відрізняється від інших засобів виробництва. Ця різниця полягає в наступному:

1. вона є продуктом природи і на її виробництво не витрачена праця;

2. земельний простір незмінний і обмежений;

3. земля як засіб виробництва має відповідне місцезнаходження;

4. при раціональному використанні земля не погіршує своєї родючості, а навпаки, покращує.

Організація раціонального використання землі і підвищення її родючості має першочергове значення для збільшення виробництва продукції, підвищення прибутковості сільськогосподарських підприємств.

За характером використання для різних сільськогосподарських потреб із загальної площі землекористування сільськогосподарських підприємств виділяють сільськогосподарські угіддя, які використовують в сільськогосподарському виробництві.

До сільськогосподарських угідь відносять ріллю, пасовища, сіножаті, сади, виноградники та інші, які використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції.

До земель, які не використовуються в сільському виробництві, відносяться площі під забудовами, шляхами, канавами, балками, господарськими дворами, токами, болотами, водою, лісами, чагарниками тощо.

Системне покращення земельних ресурсів – одне з головних завдань раціонального використання землі.

В сільському господарстві виділяють дві групи заходів з покращення використання землі:

1) удосконалення структури земельних угідь, поліпшення їх якісного складу (осушення землі в районах надмірного зволоження, окультурювання малопродуктивних сіножатей і пасовищ, розкорчування чагарників тощо);

2) раціональне використання наявних земельних угідь шляхом боротьби з водною і вітровою ерозією, застосування більш досконалої системи землеробства, проведення раціонального внутрігосподарського землевпорядкування і т. ін.

В залежності від потреби одні угіддя можуть бути переведені в інші. Таку їх зміну називають трансформацією земельних угідь.

Критерієм ефективного використання землі в сільському господарстві виступає виробництво продукції рослинництва і тваринництва з одиниці земельної площі при мінімальних затратах праці і коштів. В практичній діяльності прийнято розраховувати:

1) виробництво продукції на 100 га в натуральному виразі (молока і м’яса на 100 га с.-г. угідь; свинини, зерна і іншої продукції рослинництва – на 100 га ріллі; яєць – на 100 га зернових);

2) виробництво продукції рослинництва, переведеної в кормові одиниці, на 100 га сільськогосподарських угідь;

3) вартість валової продукції і прибутку в грошовому виразі на 100 га сільгоспугідь.

Вихідні дані:

1. Склад земельних угідь господарства (форма річного звіту „Землекористування протягом звітного року” на 1 січня форма 50 с.-г., табл. 4, або можна використати дані додатку 1).

2. Дані про можливі зміни угідь на протязі року, їх трансформація (додаток 2).

3. Витрати на заходи з покращення земельних угідь (додаток 3).

4. Дані про рівень виробництва сільськогосподарської продукції і розмірах прибутку (річний звіт підприємства, форма 50 с.-г. „Виробництво і реалізація сільськогосподарської продукції”, табл. 1).

5. Дані про зміни рівня виробництва продукції рослинництва, а також розмірів прибутку в результаті здійснення розроблених заходів з трансформації земель (табл. 3).

Методика виконання завдання

На основі даних додатку 1 або таблиці 4 форми річного звіту та додатку 2 кожний студент за одним із запропонованих варіантів проводить розрахунки трансформації земель, визначаючи площу земельних угідь на кінець року і їх структуру. При визначенні структури всіх земельних угідь за 100% береться вся земля, яку орендує сільськогосподарське підприємство. Всі записи проводять в таблиці 1. Потім, виходячи із запланованих заходів покращення земельних угідь і витрат на їх проведення, слід заповнити таблицю 2 „Заходи з поліпшення земель”. В свою чергу при визначенні розміру витрат на заходи з поліпшення земельних угідь слід користуватися нормативними даними (додаток 3).

Після виконання цієї частини завдання необхідно провести аналіз ефективності використання угідь в поточному році і запроектувати показники на плановий рік (табл. 4). Дані про виробництво продукції і одержаний прибуток за поточний рік слід брати із річного звіту. Для визначення показників на плановий рік їх слід збільшити на запланований приріст. Розрахунки проводяться в таблиці 3.

Таблиця 1

Трансформація земельних угідь аграрного формування на плановий рік

Види угідь і категорії землекористування	Кількість на 1 січня поточного року, га	Зміни за рік (га)		Буде на 1 січня планового року
		збільшення (+)	зменшення (-)	площа, га	структура, %
					всіх земельних угідь	сільськогосподарських угідь
Всього земель
із них сільськогосподарські угіддя – всього
в т.ч.: рілля
сіножаті
пасовища
багаторічні насадження (сад)

Додаток 1

Наявність земельних угідь в аграрних формуваннях на початок поточного року

Варіант	Площа, га
	Всього с.-г. угідь	в тому числі
		рілля	сіножаті	пасовища	багаторічні насадження
1	1634	1536	37	44	17
2	2229	2081	48	60	40
3	1870	1754	70	30	16
4	1841	1725	31	36	49
5	2859	2465	294	90	10
6	2363	2107	146	80	30
7	2072	1905	56	91	28
8	2226	2096	50	70	10
9	2639	2397	162	64	16
10	2551	2068	283	150	50
11	1932	1696	126	80	20
12	2105	2040	35	25	5
13	2175	2064	61	30	20
14	2135	2012	23	67	33
15	2027	1901	46	71	9
16	2486	2371	5	76	34
17	2071	1869	102	90	10
18	2579	2397	82	76	24
19	2237	2085	52	75	7
20	2081	1704	177	170	30
21	2549	2347	132	90	10
22	1518	1232	156	100	30
23	1529	1280	109	120	20
24	1610	1350	160	81	19
25	2632	2496	86	45	6

Додаток 2

Дані про можливі зміни угідь на протязі року, їх трансформація

Варіант	Планові заходи, га
	закласти сад за рахунок ріллі	організувати культурні пасовища (зрошувані) за рахунок ріллі	провести поверхневе покращення сінокосів
1	-	40	30
2	32,5	10	48
3	28	80	50
4	-	40	31
5	30,5	50	40
6	20	100	29
7	13,5	100	6
8	44	50	50
9	13,3	50	35
10	18	40	27,4
11	12	60	70
12	15,4	50	35
13	35	100	33,5
14	-	100	16,4
15	37,8	-	46
16	24,7	50	4,8
17	25	100	47
18	27	150	24,7
19	45	120	21
20	25	40	1
21	42	100	70
22	38,8	200	23,3
23	22	100	50
24	40	200	100
25	60	150	-

Додаток 3

Орієнтовні витрати на заходи покращення угідь і перехід одних угідь в інші,

на 1 га, грн.

1. Закладання нового саду (за рахунок коштів господарства) – 50000.

2. Будівництво багаторічних культурних зрошуваних пасовищ (за рахунок коштів господарства) – 15000.

3. Поверхневе покращення сіножатей (за рахунок коштів господарства) – 1200.

Таблиця 2

Заходи з поліпшення земель

Заходи з поліпшення земель	Обсяг робіт, га	Затрати планового року – всього, грн.	В т.ч. за рахунок коштів держбюджету
1. Закладання нового саду
2. Будівництво багаторічних культурних зрошуваних пасовищ
3. Поверхневе покращення сіножатів

Таблиця 3

Виробництво сільськогосподарської продукції і отримання прибутку

в поточному році та визначення показників на плановий рік

в сільськогосподарському підприємстві

№ п/п	Назва показників	Поточний рік	Приріст виробництва в плановому році, 3%	Плановий рік
1	Валова продукція – всього, тис. грн. (слід розрахувати, використовуючи дані табл. 1 форми 50-с.г. «Виробництво і реалізація с.-г. продукції» і порівнянні ціни 2005 року)
2	Прибуток, тис. грн.
3	Молоко, ц
4	М’ясо – всього, ц
	в т.ч. свинина, ц
5	Яйця, тис. шт.
6	Зерно, ц
7	Цукрові буряки, ц

Таблиця 4

Ефективність використання земельних угідь в с.-г. підприємстві _____________ в поточному і плановому роках

№ п/п	Назва показників	Показники		Плановий рік до поточного, %
		факт	план
1.	Виробництво на 100 га с.-г. угідь:
	валової продукції, тис. грн.
	прибутку, тис. грн.
	м’яса, ц
	молока, ц
2.	Виробництво на 100 га ріллі:
	зерна, ц
	цукрових буряків, ц
	свинини, ц
3.	Виробництво на 100 га зернових:
	яєць, тис. шт.

ЗАВДАННЯ 2. ВИЗНАЧЕННЯ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ

(ВИРОБНИЧОГО НАПРЯМУ) ГОСПОДАРСТВА

Мета завдання

Визначити спеціалізацію господарства, яка склалася, головні і допоміжні галузі.

Обґрунтування завдання

Одним із принципів раціональної організації виробництва на сільськогосподарських підприємствах є поглиблення спеціалізації і раціональне співвідношення галузей.

Під спеціалізацією аграрного формування слід розуміти зосередження його діяльності на виробництві певного виду продукції або декількох її видів, які в найбільшій мірі відповідають конкретним природним і економічним умовам та потребам споживачів даної продукції.

Мета спеціалізації сільськогосподарських підприємств – створення умов для збільшення прибутку (госпрозрахункового доходу), досягнення більш високої продуктивності праці, збільшення виробництва продукції, підвищення її якості.

Форми спеціалізації:

Територіальна (зональна) спеціалізація полягає у розміщенні в певних зонах або адміністративних районах виробництва таких видів сільськогосподарської продукції, для яких в даному районі чи зоні склалися сприятливі умови і ринки збуту.

Загальногосподарська спеціалізація полягає в тому, що сільськогосподарські підприємства з колективною формою організації та селянські і фермерські господарства спеціалізуються на виробництві окремих видів продукції у відповідності із своїми умовами і попитом споживачів на дану продукцію.

Внутрішньогосподарська спеціалізація – це найбільш раціональне розміщення галузей і окремих виробництв в підрозділах господарства. Вона розробляється на основі загальногосподарської спеціалізації і договорів на поставку продукції.

Внутрігалузева спеціалізація, суть якої полягає в тому, що окреме підприємство зосереджує свою діяльність не на повному циклі виробництва продукції, а на стадії розчленованого технологічного процесу.

Фактори спеціалізації і принципи поєднання галузей, економічні показники ефективності спеціалізації

Як складний економічний процес спеціалізація сільськогосподарських підприємств розвивається під впливом багатьох факторів, які діють часто в прямо протилежних напрямках, прискорюючи або стримуючи цей процес. Але в будь-якому випадку вся сукупність факторів впливає на організацію виробництва. Прискоренню спеціалізації в с.-г. підприємствах сприяє науково-технічний прогрес, а їх природні умови (ґрунт, клімат, рельєф, місцевість) мають важливе значення для створення великих індустріальних центрів, застосування комбінованих машин і агрегатів, суміщення декількох технологічних операцій тощо.

Із числа факторів, які обумовлюють наявність в господарстві декількох галузей, важлива роль належить сівозміні як засобу підвищення родючості ґрунту.

Можна сформулювати слідуючі основні принципи раціонального співвідношення галузей на сільськогосподарському підприємстві:

1) забезпечення народногосподарських потреб у високоякісній продукції сільського господарства;

2) досягнення максимальної ефективності і економічної стійкості ведення виробництва на принципах самоокупності і самофінансування;

3) максимальне врахування ґрунтово-кліматичних і економічних особливостей господарства;

4) раціональне використання і підвищення родючості сільськогосподарських угідь;

5) раціональне використання трудових ресурсів і зменшення сезонності сільськогосподарського виробництва;

6) ефективне використання засобів виробництва, перш за все енергонасичених тракторів, комбайнів і інших машин і обладнання, які дорого коштують;

7) наявність пунктів реалізації продукції, скорочення транспортних витрат;

8) забезпечення внутрішньогосподарських потреб підприємства в продуктах харчування, засобах виробництва, обслуговування населення;

9) використання професійних навичок населення тощо.

Економічним критерієм спеціалізації є:

1) одержання з одиниці площі, від однієї голови худоби максимальної кількості продукції високої якості при найменших матеріально-грошових витратах на одиницю продукції;

2) виробництво валової і товарної продукції з одиниці площі і голови худоби;

3) продуктивність праці, собівартість реалізованої продукції, рентабельність виробництва.

Основним показником спеціалізації господарства є структура товарної продукції за останні 3-5 років, тобто питома вага галузі і видів продукції в загальній сумі грошового виторгу.

Додатковими показниками, що характеризують спеціалізацію, є:

• структура валової продукції;

• структура затрат праці і засобів виробництва по галузях;

• структура посівних площ і поголів’я худоби.

В кожному господарстві виділяють головні і додаткові галузі. Тільки правильне поєднання цих галузей дає можливість найбільш повно і ефективно використати трудові і матеріальні ресурси.

Головна галузь – це та, яка в даних природних і економічних умовах має важливе народногосподарське значення і дає господарству найбільшу кількість товарної продукції. Ці галузі і визначають спеціалізацію господарства.

Додаткові галузі – це галузі, які займають значно меншу питому вагу в структурі товарної продукції, їх організація допомагає більш раціональному використанню трудових і матеріально-технічних засобів в кожному господарстві, організації виробництва в головній галузі.

Основне завдання переробних галузей – це переробка продукції головної і додаткових галузей. Сюди відносяться олійні, круподерки, млини, цехи з переробки плодів і овочів, м’яса, молока тощо.

Для задоволення внутрішніх потреб в господарстві організовані обслуговуючі виробництва. Це майстерні, автопарк, пилорама, електропостачання, водопостачання, теплопостачання, жива тяглова сила тощо.

За рівнем спеціалізації господарства діляться на:

• багатогалузеві, коли кожна галузь в структурі товарної продукції не перевищує 25%;

• спеціалізовані, коли одна або дві галузі перевищують 50%;

• з поглибленою спеціалізацією, коли одна або дві галузі займають в структурі товарної продукції більше 65%;

• вузькоспеціалізовані, коли одна або дві галузі займають в структурі товарної продукції більше 75%;

Вихідні дані

Річні звіти господарства за минулі роки (форма 50 с.-г. табл. 1 форма 50-с.г. „Виробництво і реалізація сільськогосподарської продукції”).

Методика виконання завдання

Використовуючи дані річних звітів за попередній рік (табл. 1 форма 50 с.-г. „Виробництво і реалізація сільськогосподарської продукції” графа 6), визначити питому вагу кожного виду продукції і галузей у відсотках від загальної суми виторгу з рослинництва і тваринництва, яка прийнята за 100%.

Як додатковий показник спеціалізації визначити структуру витрат на виробництво і затрати праці по галузях господарства, таблиця 1 гр.: 4,5,6,7.

Всі розрахунки виконуються в таблиці 1.

Після заповнення таблиці і виконання розрахунків з визначення структури студенти формулюють і записують висновки про спеціалізацію даного господарства, яка склалася.

Таблиця 1

Розмір і структура товарної продукції, затрат праці і витрат

в с.-г. підприємстві ______________________________________

Види продукції, галузі	Товарна продукція		Затрати праці		Всього витрат
	тис. грн.	в %	тис. люд.-год.	в %	тис. грн.	в %
1	2	3	4	5	6	7
Всього по господарству
з них:
по рослинництву
в т.ч.: зерно
технічні культури
картопля і овочі
інші види продукції
по тваринництву
в т.ч.: молоко
жива маса ВРХ
свинина
жива маса птиці
інші види продукції

ЗАВДАННЯ 3. ПЛАНУВАННЯ УРОЖАЙНОСТІ

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР

Мета завдання

Визначити планову урожайність, використовуючи різні методи.

Обґрунтування завдання

Серед різних факторів, які впливають на ефективність сільськогосподарського виробництва, велике значення має урожайність сільськогосподарських культур. Її визначення, особливо на перспективу, є відповідальним завданням у плануванні розвитку рослинництва і всього сільськогосподарського виробництва. Від правильного планування урожайності залежить реальність виконання договірних зобов’язань, одержання намічених фінансових результатів. Допущені при цьому недоліки приведуть до неправильного визначення посівних площ, обсягів виробництва кормів, продукції тваринництва.

Урожайність є функцією багатьох перемінних величин (факторів), таких як волога, тепло, світло, елементи живлення рослин і багатьох інших. Вплив цих факторів на формування урожаю в різні роки проявляється по-різному. Таким чином, урожайність по роках коливається. По цій причині в плануванні урожайності не слід виходити із показника найбільшої урожайності, досягнутої в одному із років. Чим більше число років береться для визначення базової урожайності, тим точніше буде плановий показник.

Планова урожайність повинна забезпечити виконання договірних зобов’язань і внутрігосподарські потреби (насіння, натуроплата, громадське харчування, корми, орендна плата і ін.).

Застосовують декілька методів планування урожайності:

• на основі досягнутого рівня і запланованих заходів;

• лінійного програмування;

• з врахуванням якості землі і кількості внесених добрив;

• економіко-математичного моделювання за допомогою похідних функцій;

• програмний метод, суть якого полягає у визначенні необхідної кількості добрив, які забезпечують запланований рівень врожайності;

• інші методи.

І. Планування урожайності на основі досягнутого рівня і запланованих заходів

Перед тим, як визначити планову урожайність, необхідно проаналізувати фактичну урожайність за останні три-п’ять років з урахуванням запланованих заходів (табл. 1). Одночасно слід вивчити показники урожайності на найближчій дослідній станції чи державній сортодільниці, в передових господарствах зони. При цьому планування і аналіз фактичної урожайності проводять окремо на богарі, осушених і зрошуваних землях. Оскільки в окремих сівозмінах, бригадах, дільницях можуть бути різні за якістю ґрунти, різні попередники і прийоми обробітку ґрунту, норми внесення добрив, планова урожайність однієї і тієї культури на різних ділянках буде значно відрізнятися.

Ці зміни слід особливо враховувати при плануванні урожайності госпрозрахунковим підрозділам.

Прибавку урожаю на плановий рік розраховують на основі її росту від застосування добрив, освоєння сівозмін, вапнування і гіпсування кислих і засолених ґрунтів, впровадження нових сортів і гібридів, розширення зрошуваних площ, покращення технології виробництва і т. ін. Вона може бути визначена на основі середньорічного приросту за 3-5 років і запланованих додаткових заходів з підвищення урожайності.

В даному випадку до середньої урожайності за 3-5 років добавляють середньорічний приріст і приріст, який може бути одержаний в результаті запровадження найбільш важливих заходів (внесення добрив, посів високоврожайними сортами, збільшення площі під зрошенням, вдосконалення технології виробництва тощо).

Вихідні дані

Основні заходи з підвищення урожайності приведені в таблиці 1. Фактичні показники урожайності слід брати із форми 29 за останні 3-5 років.

Методика і порядок виконання завдання

1. Використовуючи дані таблиці 1, проводять планування прибавки урожайності сільськогосподарських культур від намічених заходів за формулою:

де

П_у – підвищення урожайності в перерахунку на всю площу, ц/га;

Ф – підвищення урожайності від запланованих заходів, ц/га;

К – відсоток площі посіву, на який розповсюджується даний захід.

Урожайність культур, де не передбачається ніяких додаткових заходів, планується на рівні досягнутої за останні п’ять років (табл. 2 гр. 2) плюс 3% середньорічного темпу приросту (гр.7). Для цього використовують формулу:

де

Р_т – підвищення урожайності за рахунок темпів приросту;

У_с – середня урожайність за попередні п’ять років, ц/га;

Т_n – річний темп приросту урожаю, %.

2. Підсумовують одержані прибавки урожаю від кожного заходу з фактичною середньою за 5 років і отримують планову урожайність.

3. Всі розрахунки проводять в таблиці 2.

Таблиця 1

Основні заходи з підвищення урожайності сільськогосподарських культур

у плановому році

Культури	Добрива		Сорти і гібриди		Зрошення		Технологія виробництва
	відсоток площі	збільшення врожайності, ц	відсоток площі	збільшення врожайності, ц	відсоток площі	збільшення врожайності, ц	відсоток площі	збільшення врожайності, ц
Озима пшениця	40	3,0	30	3,0	-	-	50	10
Кукурудза на зерно	100	4,0	50	4,0	50	12	100	9
Горох	50	2,0	50	4,0	-	-	10	8
Гречка	100	1,0	50	1,0	-	-	-	-
Ячмінь	100	1,0	10	2,0	-	-	-	-
Інші зернові	40	1,0	20	1,5	-	-	-	-
Цукрові буряки	100	25	-	-	20	80	30	40
Соняшник	10	2,0	20	1,0	-	-	40	6,0
Картопля	30	10	10	7	-	-	40	22
Капуста	100	100	-	-	100	100	-	-
Кукурудза на силос	100	30	-	-	100	170	-	-
Багаторічні трави на зелену масу	100	30	-	-	100	170	-	-
Кормові буряки	100	20	-	-	100	150	-	-

Таблиця 2

Планові показники урожайності сільськогосподарських культур

Культури	Фактичні показники урожайності за 3-5 років, ц/га	Підвищення урожайності, ц/га, від:				Середньорічний темп приросту, 3 %	Планова урожайність, ц/га
		внесення добрив	впровадження сортів і гібридів	зро-шення	покращення технології
1	2	3	4	5	6	7	8=2+7 або 8=2+3+4+5+6
Озима пшениця	41
Озиме жито	37
Кукурудза на зерно	43
Горох	25
Вика на зерно	21
Просо	30
Гречка	12
Ячмінь	36
Овес	25
Цукрові буряки	330
Соняшник	21
Картопля	130
Капуста	210
Цибуля	102
Огірки	160
Столові буряки	230
Помідори	200
Морква столова	220
Кормові буряки	450
Кукурудза на силос	300
Кукурудза на зелений корм	250
Однорічні трави на зелений корм	200
Однорічні трави на сінаж	180

Продовження таблиці 2

1	2	3	4	5	6	7	8
Однорічні трави на трав’яне борошно	180
Озимі на зелений корм	140
Багаторічні трави на сіно	40
Багаторічні трави на зелений корм	200
Багаторічні трави на сінаж	200
Багаторічні трави на насіння	1,2
Повторні посіви кукурудзи на зелений корм	200
Сіножаті на сіно	15
Пасовища на випас	60
Плоди зерняткові	96
Підпокривний посів багаторічних трав

ІІ. Планування урожайності озимої пшениці і цукрових буряків за допомогою методу лінійного програмування

Все більш широкого розповсюдження при плануванні урожайності набувають методи лінійного програмування.

Головне завдання при плануванні урожайності сільськогосподарських культур полягає в тому, щоб наперед визначити можливий приріст (прибавку) врожаю за той чи інший проміжок часу. Практично знаючи приріст (прибавку) врожаю, можна завжди визначити і так звану проектну урожайність окремо по кожній сільськогосподарській культурі.

З методичної точки зору більш правильним є планування урожайності сільськогосподарських культур по кожній сівозміні, виходячи із фактично досягнутого рівня за попередній період ротації (6-7 років) і середньорічного приросту за той же термін. Все це дає можливість прийняти до уваги сумісний вплив чисельних агрокліматичних і організаційно-економічних факторів і на цій основі провести планування урожайності науково обґрунтованим способом.

При визначенні вихідного рівня середньої урожайності тривалість часу може бути дещо іншою. Це залежить і від стійкості показників урожайності за окремі роки. Адже чим менше спостерігається коливань в динаміці, тим менше число років необхідно брати для визначення середньої вихідної урожайності.

Виходячи із цього, кожному студентові за вказаним викладачем варіантом (див. додатки 1 і 2) на прикладі свого господарства потрібно:

1) Визначити за шестирічний період середньорічний приріст урожайності озимої пшениці і цукрових буряків.

2) Вирівняти динамічні ряди урожайності цих культур за даний період, використовуючи при цьому математичне рівняння прямої:

у = а + в × t, де

у – розрахунковий рівень урожайності сільськогосподарської культури, ц/га;

а – вихідний рівень урожайності сільськогосподарської культури, ц/га;

в – приріст урожаю, ц/га;

t – порядковий номер року.

3) Для визначення величин параметрів „а” і „в” слід розв’язати нормальне рівняння способом найменших квадратів, які в даному випадку приймуть такий вигляд:

∑у = nа + в∑t

∑ut = а∑t + в∑t², де

у – величина рівня фактичного ряду динаміки урожайності сільськогосподарської культури;

n – кількість рівнів фактичного ряду динаміки урожайності сільськогосподарської культури;

t – часові дати (роки);

∑ – сигма (сума).

При цьому слід мати на увазі, що параметр „а” показує урожайність культури в останній рік попереднього періоду ротації сівозміни, а параметр „в” виражає фактичну прибавку урожайності цієї культури.

Таким чином, виконуючи ці рівняння по даних фактичного ряду динаміки урожайності кожної окремої сільськогосподарської культури, необхідно визначити параметри прямої і по ній розрахувати рівні вирівняних динамічних рядів урожайності озимої пшениці і цукрових буряків.

4) Розрахунки по визначенню вирівняних рівнів урожайності і її запланованого рівня на перспективу виконують в таблиці 1.

Після виконання розрахунків необхідно зробити письмовий висновок про вирахувані розміри параметрів і запланованої урожайності озимої пшениці і цукрових буряків.

5. Скласти графіки зміни урожайності озимої пшениці і цукрових буряків за минулі роки і на запланований період.

Таблиця 1

Розрахунки для визначення планової урожайності озимої пшениці

і цукрових буряків в сільськогосподарському підприємстві на 20__-20__ роки

Роки	Порядковий номер року	Фактична урожайність, ц/га	Добуток фактичної урожайності на порядковий номер року	Квадрат порядкового номера року	Розрахунковий рівень урожайності	Відхилення розрахункового рівня урожайності від фактичного (+, -)
n	t	у	уn	t2	у = а+вt	( - у)
Озима пшениця
Разом ∑t =		∑у =	∑уt =	∑t2 =	∑ =
20__(план) х		х	х	х		Х
20__(план) х		х	х	х		Х
Цукрові буряки
Разом ∑t =		∑у =	∑уt =	∑t2 =	∑ =
20__(план) х		х	х	х		Х
20__(план) х		х	х	х		Х

ІІІ. Планування урожайності озимої пшениці і цукрових буряків з врахуванням якісної оцінки землі і кількості внесених добрив

В даний період великого значення набувають методичні підходи планування врожайності тих чи інших сільськогосподарських культур з врахуванням якісної оцінки землі, розміру внесених мінеральних і органічних добрив і впливу інших факторів.

Суть методичного підходу або планування урожайності сільськогосподарських культур з врахуванням впливу вищеназваних факторів полягає в тому, що, наприклад, ріст виробництва зерна із року в рік збільшується майже пропорційно підвищенню якості землі і збільшенню розміру внесених органічних і мінеральних добрив.

Досвід показав, що цей метод планування урожайності сільськогосподарських культур заслуговує уваги. Разом з тим, при його використанні слід враховувати і те, що методика якісної оцінки землі недосконала і не враховує всієї різноманітності інших факторів, які впливають на формування врожаю. Тому поряд з якісною оцінкою землі необхідно при плануванні урожайності враховувати і інші фактори.

На заняттях кожному студенту зі вказаних викладачем даних господарства (додаток 3) або на прикладі свого господарства необхідно:

Визначити планову урожайність озимої пшениці і цукрових буряків за формулою:

У_n = (Б × Х₁) + (У_д × Х₂) + (Н × Х₃)¹, де

У_n – планова урожайність сільськогосподарської культури, ц/га;

Б – якісна оцінка землі (в балах);

Х₁ – ціна 1 балу землі;

У_д – кількість внесених мінеральних добрив на гектар посіву запланованої культури (в стандартних туках);

Н – кількість внесених органічних добрив на гектар посіву запланованої культури (в тоннах).

Оцінку кожного фактору, в свою чергу, необхідно встановити за такими нормативними даними. При визначенні оцінки одного балу землі (Х₁), наприклад, в господарствах Уманського району за 100 балів прийнята рілля, яка забезпечує вихід озимої пшениці з гектара землі без внесення добрив в розмірі 28,2 центнера. Звідси оцінка одного балу землі, зайнятої під озиму пшеницю, рівняється 0,282 ц (28,2 ц : 100 балів), а цукрових буряків 1,69 ц (169 ц : 100 балів).

Середня прибавка урожайності сільськогосподарських культур при внесенні центнера мінеральних добрив в стандартних туках (Х₂) при найкращому (оптимальному) співвідношенні азоту, фосфору і калію прийнята в господарствах Центрального Лісостепу України для озимої пшениці 0,9-1,5 ц/га і цукрових буряків 7,0-9,3 ц/га.

Середня прибавка урожайності сільськогосподарських культур при внесенні тонни органічних добрив (гною – Х₃) в більшості господарств Лісостепу України прийнята: озимої пшениці – 1 центнер, цукрових буряків – 2,2 центнера.

Додаток 1

Урожайність озимої пшениці в господарствах Уманського району

за шість років, ц/га

№ господарства	Роки
	1-й	2-й	3-й	4-й	5-й	6-й
1	38,4	40,0	35,1	41,7	47,0	50,4
2	34,6	39,5	36,9	37,2	42,8	45,1
3	36,0	43,5	44,8	39,2	46,5	55,4
4	36,0	35,8	37,5	40,2	40,3	44,1
5	36,8	39,5	32,8	44,0	45,5	55,7
6	35,5	39,1	41,0	46,6	43,7	58,7
7	36,9	31,9	39,5	40,4	42,0	42,4
8	36,2	31,9	39,5	40,4	42,0	42,0
9	41,9	41,4	50,0	39,4	55,0	59,5
10	31,1	34,4	34,0	38,8	40,3	47,9
11	40,4	35,2	38,7	43,0	49,5	49,5
12	40,5	44,0	43,6	48,6	50,0	51,0
13	36,2	36,2	36,9	41,2	41,0	42,4
14	40,3	39,2	39,5	40,0	46,0	54,7
15	37,4	42,3	38,2	40,0	47,2	55,0
16	37,0	31,2	37,5	40,2	43,1	43,9
17	36,3	36,8	40,4	41,6	43,4	47,4
18	34,9	34,0	40,0	41,8	42,2	43,9
19	41,8	41,0	43,0	46,8	51,1	50,0
20	40,3	44,3	45,7	46,1	47,0	47,2
21	36,4	36,0	38,5	42,4	42,8	41,9
22	42,0	43,6	42,2	43,7	42,9	67,2
23	41,4	37,4	41,8	44,5	50,2	55,8
24	44,4	40,2	49,1	48,6	56,8	59,3
25	39,6	43,1	41,0	46,1	52,1	55,6
26	37,7	39,0	42,2	42,2	43,6	44,2
27	34,0	30,5	38,8	45,9	45,4	47,2
28	41,9	37,9	49,5	45,8	56,1	55,1
29	37,9	31,3	36,7	39,2	40,3	40,8
30	41,7	32,5	49,2	50,3	51,1	51,4

Додаток 2

Урожайність цукрових буряків в господарствах Уманського району

за шість років, ц/га

№ господарства	Роки
	1-й	2-й	3-й	4-й	5-й	6-й
1	193	259	177	259	315	316
2	184	201	219	313	323	337
3	287	255	298	315	374	432
4	207	179	254	284	328	388
5	245	202	370	224	443	484
6	201	291	263	304	388	429
7	260	290	352	351	352	414
8	120	197	196	244	309	295
9	205	181	257	224	329	382
10	235	205	278	303	317	359
11	205	241	215	277	289	325
12	152	211	269	202	335	354
13	179	132	187	261	280	378
14	200	251	194	264	328	336
15	171	202	286	220	296	335
16	193	234	208	319	336	363
17	204	226	220	278	274	313
18	153	196	231	288	313	318
19	308	259	380	396	452	422
20	282	280	290	283	294	365
21	198	201	251	246	281	344
22	157	207	229	243	311	326
23	248	216	254	306	370	401
24	306	286	317	407	446	444
25	271	267	257	311	324	377
26	240	197	255	318	377	385
27	180	254	231	263	355	408
28	269	251	270	320	370	403
29	161	211	191	214	322	377
30	351	314	413	346	474	471

Додаток 3

Бальна оцінка землі і запланований розмір внесення добрив

в господарствах Уманського району

№ господарства	Бальна оцінка землі		Озима пшениця		Цукрові буряки
	за даними агрохімічних обстежень	по величині продукту з 1 га, вирахуваного по середньо республіканському рівню витрат	мінеральні добрива в туках, ц	гній, т	мінеральні добрива в туках, ц	гній, т
1	93	88	3,0		14,0	37,0
2	86	73	7,0		14,5	43,5
3	94	87	4,0		23,0	22,0
4	92	81	3,5	6,5	15,0	25,0
5	82	86	4,5		19,5	45,0
6	86	86	7,0		27,0	43,5
7	94	79	3,0		20,5	43,0
8	91	88	7,6		15,0	34,0
9	93	84	2,5	5,0	14,5	42,5
10	94	86	3,5		14,0	28,0
11	95	80	2,5		10,5	37,5
12	93	84	3,0		16,0	32,0
13	92	79	7,0	6,0	13,0	27,0
14	91	88	2,0		19,0	26,0
15	89	85	3,0		18,5	35,5
16	81	72	3,5		16,0	24,5
17	92	83	3,0		14,0	45,5
18	94	82	3,0	4,0	15,0	12,0
19	92	102	3,0		19,0	21,0
20	92	91	2,5		16,0	38,0
21	87	83	4,0	13,5	11,0	20,0
22	81	68	9,0		20,0	44,0
23	91	83	8,0		20,5	21,5
24	92	90	4,0	10,0	13,0	43,5
25	90	85	5,0		19,5	41,0
26	92	80	3,5		19,5	37,5
27	85	69	3,0		28,0	12,5
28	93	104	8,0		12,5	37,0
29	83	79	4,0		27,5	47,0
30	89	105	9,5		26,0	40,0

ЗАВДАННЯ 4. ПЛАНУВАННЯ ПОСІВНИХ ПЛОЩ І ВАЛОВИХ ЗБОРІВ

Мета завдання

Розрахувати:

1. Посівні площі і валові збори сільськогосподарських культур в початково оприбуткованій масі і масі після доробки.

2. Вартість валової продукції в порівнянних цінах (продукцію в масі після доробки).

3. Площу в обробітку.

4. Підсумок посівних площ, валових зборів і вартість валової продукції по групах культур і в цілому по господарству.

5. Середню урожайність по групах культур.

6. Валовий збір побічної продукції в натуральному і вартісному (грошовому) виразі.

Кожний студент працює над завданням за індивідуальним варіантом.

Обґрунтування завдання

Перехід сільського господарства на промислову основу і ринкові відносини вимагають підпорядкування структури посівних площ в сільськогосподарських підприємствах основному напряму їх виробничої діяльності, не порушуючи при цьому науково обґрунтованого чергування культур в сівозміні. Структура посівних площ повинна відповідати вимогам: обов’язкове виконання договірних зобов’язань з продажу продукції споживачам, задоволення внутрішніх потреб господарства в продукції рослинництва (насіннєвий і фуражний фонд, громадське харчування, натуроплата, орендна плата і ін.), а також забезпечити вихід з кожного гектара максимуму продукції при мінімальних витратах. Раціональна структура посівних площ повинна в значній мірі впливати на підвищення урожайності сільськогосподарських культур, загальну продуктивність ріллі, на зміцнення економіки господарства.

Залежно від виробничих типів господарств по зонах України (Лісостеп, Степ і Полісся) розроблені найбільш раціональні структури посівних площ. Виходячи з цих пропозицій для Лісостепової зони і напрямку спеціалізації господарства (завдання 2), а також використовуючи інший вихідний матеріал, виконують дане завдання.

Вихідні дані

1. Відсоток відходів при доробці зерна:

озима пшениця, озиме жито	3
горох і вика	4
просо	3,5
гречка	8,5
ячмінь	2
овес	2,5
цукрові буряки	8
соняшник	6

2. Пари чисті і сидеральні не плануються. Міжряддя садів не засіваються.

3. Вихід побічної продукції з гектара визначається за співвідношенням урожайності основної і побічної продукції, що виражається такими коефіцієнтами:

солома і полова озимих культур	1 : 1
солома і полова ярих культур	1 : 0,85
стебла кукурудзи повної стиглості	1 : 1,5
гичка цукрових буряків	1 : 0,4

Наприклад, урожайність озимої пшениці 50 ц/га, соломи і полови також 50 ц/га. Їх співвідношення 1 : 1.

Методика виконання завдання

1. Для визначення площі посіву і валових зборів сільськогосподарських культур необхідно:

а) знайти від площі ріллі (завдання 1 табл. 1 площа на 1 січня планового року) за процентним співвідношенням площу кожної культури. Наприклад, площа озимої пшениці складає 15%, загальна площа ріллі 3050 га. Площа під озиму пшеницю складатиме:

б) помноживши одержану площу на заплановану урожайність (дані по урожайності беруться з попереднього завдання), одержують валовий збір продукції у фізичній (бункерній) масі. Розрахунки виконуються в таблиці 1.

Для заповнення графи 06 таблиці 1 „Збір продукції після доробки” необхідно з валового збору основної продукції у бункерній масі зняти відходи, використовуючи при цьому формулу:

, де

К_і – кількість відходів;

В_п – валовий збір в бункерній масі;

П_і – відсоток відходів.

Масу після доробки визначають як різницю між валовим збором в бункерній масі і кількістю відходів.

2. Перемноживши масу урожаю після доробки на порівнянну ціну (дані приведені в додатку 1), одержують вартість валової продукції у порівнянних цінах.

3. Для обчислення площі в обробітку необхідно до площі ріллі додати площу міжрядь саду, яка використовується під посів с.-г. культур. А для обчислення всієї посівної площі необхідно від площі в обробітку відрахувати площу чистих і сидеральних парів.

4. Підсумок посівних площ, валових зборів і вартість валової продукції підраховують по однорідних культурах і записують у відповідності з вимогами таблиці 1.

5. Шляхом ділення валового збору по групах культур (табл. 1) на їх посівну площу визначають середню урожайність озимих і ярих зернових культур.

6. Валовий збір побічної продукції у вартісному виразі розраховується шляхом множення площі відповідних культур на урожайність побічної продукції і на порівнянну ціну.

7. При розрахунках п. 11 таблиці 1 „Виробництво всього” беруть до уваги, що вихід готового силосу із зеленої маси складає 85%, сінажу – 37%, трав’яного борошна – 20%.

Таблиця 1

Посівні площі, урожайність, валові збори та вартість валової продукції

№ п/п	Культури		Площа, га	Урожайність, ц/га	Валовий збір основної продукції, ц		Порівнянна ціна 2005 р., грн.	Вартість валової продукції в порівнянних цінах 2005 р., грн.
					в бункерній масі	у масі після доробки
1	2		3	4	5	6	7	8
1.	Зернові – всього
	в т.ч.: озимі зернові
	з них пшениця
	жито
	ярі зернові
	з них ячмінь
	овес
	кукурудза на зерно
	просо
	гречка
	зернобобові
	з них горох
	вика
2.	Технічні культури – всього			х	х	х	х
	в т.ч.: цукрові буряки
	у початковій масі					х	х	х
	у масі після доробки				х
	соняшник
3.	Овоче-баштанні культури і картопля – всього			х	х	х	х
	в т.ч.: картопля
	капуста
	огірки
	помідори
	цибуля
	столові буряки
	морква столова
4.	Кормові культури –всього
	в т.ч.: кукурудза на силос
	кукурудза на зелений корм
Продовження таблиці 1
1		2	3	4	5	6	7	8
		кормові коренеплоди
		однорічні трави
		з них озимі на зел. корм
		в т.ч. на сінаж
		трав’яне борошно
		на зелений корм
		багаторічні трави посіву минулих років – всього
		в т.ч.: на сіно
		на зелений корм
		на сінаж
		на насіння ІІ укіс
5.		Всього посівів
		Рілля в обробітку
		Крім того, повторні посіви кукурудзи на зелений корм
6.		Сіножаті на сіно
7.		Пасовища на зелену масу
8.		Збір кормів з підпокривних посівів багаторічних трав на зелений корм
9.		Гичка цукрових буряків
10.		Валове виробництво зеленої маси всіх видів, що використовується на:	х	х	х		х	х
		силос					х	х
		сінаж					х	х
		трав’яне борошно					х	х
		зелений корм					х	х
11.		Виробництво – всього	х	х	х		х	х
		сіна	х	х	х		х	х
		силосу	х	х	х		х	х
		сінажу	х	х	х		х	х
		соломи і полови	х	х	х
		стебел кукурудзи	х	х	х
		трав’яного борошна	х	х	х		х	х
12.		Плодові та інші багаторічні насадження
		в т.ч.: зерняткові
		кісточкові
13.		Всього	х	х	х	х	х

Додаток 1

Порівнянні ціни 2005 року

Продукція	Порівнянна ціна 1 ц , грн.
Озима пшениця	40,58
Озиме жито	36,47
Ярий ячмінь	47,54
Овес	35,50
Просо	30,93
Гречка	84,74
Горох	38,53
Вика	84,65
Кукурудза на зерно	35,88
Цукрові буряки	16,99
Соняшник	88,02
Ріпак	113,57
Соя	98,91
Картопля	67,61
Капуста	86,26
Помідори	125,79
Огірки	104,36
Морква	104,47
Столові буряки	70,34
Цибуля	106,45
Кормові коренеплоди	11,52
Кукурудза на силос	3,73
Кукурудза на з/корм	3,73
Багаторічні трави на з/корм	1,58
Багаторічні трави на сіно	7,10
Однорічні трави на з/корм	1,58
Багаторічні трави на насіння	207,88
Зелена маса природних трав	0,52
Природні сіножаті	4,78
Зелена маса повторних посівів (кукурудза на зелений корм)	3,73
Солома озима	3,28
Солома яра	3,28
Стебла кукурудзи	3,19
Гичка цукрових буряків	0,88
Плоди зерняткові	142,88
Плоди кісточкові	227,22
Молоко	104,27
приплід 1 гол.	664,71
Приріст ВРХ	664,71
Приріст свиней (включаючи вагу приплоду при народженні: 1 гол. = 1 кг)	1004,88
Гній	1,17

Додаток 2

Структура посівних площ в господарствах

України, в % до землі в обробітку

№ п/п	Культури	зерно-буряково-скотарський	з виробництва зерна та технічних культур	з виробництва свинини, продукції птахівництва	з виробництва яловичини	з виробництва молока	з виробництва молока і м’яса
1.	Зернові	55	60	65	50	46	44
	в т.ч. пшениця озима	15	20	25	10	10	10
	озиме жито	5	-	5	5	5	4
	кукурудза на зерно	10	15	10	10	10	10
	горох	5	-	5	5	5	5
	вика (зерно)	2	-	2	2	2	1
	просо	2	-	2	2	2	2
	гречка	1	5	1	1	1	1
	ячмінь	10	20	10	10	10	10
	овес	5	-	5	5	1	1
2.	Цукрові буряки	20	9	15	15	18
3.	Соняшник	1	10	1	1	1	1
	Ріпак		10
	Соя		10
4.	Картопля і овочі	1	1	1	1	1	15
	в т.ч. картопля	0,2	0,2	0,2	0,2	0,2	6
	капуста	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	2
	цибуля	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,5
	огірки	0,2	0,2	0,2	0,2	0,2	2
	помідори	0,2	0,2	0,2	0,2	0,2	2
	морква столова	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	1,5
	буряки столові	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	1,0
5.	Кормові культури	23	-	18	33	34	40
	в т.ч. кукурудза на силос	4	-	2	10	9	10
	кукурудза на зелений корм	2	-	1	1	1	4
	кормові буряки	2	-	1	2	2	4
	однорічні трави (сінаж)	1	-	1	1	1	1
	однорічні трави на зелений корм	1	-	1	1	1	2
	однорічні трави на трав’яне борошно	1	-	1	1	1	1
	озимі на зелений корм	1	-	1	1	1	1
	багаторічні трави – всього	11	-	10	16	18	18
	в т.ч.: на сіно	3	-	2	5	7	7
	на сінаж	2	-	2	5	5	5
	на зелений корм	6	-	6	6	6	6
	на насіння (ІІ укіс)	2	-	2	5	5	5
6.	Всього посівів	100	100	100	100	100	100
7.	Крім того, повторні посіви кукурудзи на зелений корм, в % до площі посіву	7	-	4	4	4	5

ЗАВДАННЯ 5. РОЗРАХУНОК ПОТРЕБИ І ВАРТОСТІ НАСІННЯ

Мета завдання

Визначити потребу в насінні і розрахувати його вартість на плановий і наступний роки.

Обґрунтування завдання

Одним з основних факторів підвищення урожайності сільськогосподарських культур є впровадження у виробництво високоврожайних сортів, посів якісно підготовленим насінням.

Добре налагоджене насінництво, постійне сортооновлення і сортозаміна, впровадження сортової агротехніки вирощування сільськогосподарських культур – один з найбільш дійових факторів підвищення ефективності виробництва продукції.

Завдання кожного господарства полягає в тому, щоб забезпечити заплановані посіви високоякісним насінням власного виробництва, закупленим та одержаним від обміну.

Для розрахунку потреби в насінні необхідно визначити науково обґрунтовану норму висіву і перемножити на розмір посівної площі. Потреба в насінні покривається за рахунок власного насіння, яке є в наявності в господарстві на початок планового року, закупленого та одержаного від обміну.

Купівля насіння планується на насіннєві ділянки, при впровадженні і розмноженні елітного насіння високоврожайних сортів, насіння культур, яке не вирощується в даному господарстві (цукрових, кормових буряків, овочів, кукурудзи першого покоління тощо).

Вартість насіння власного виробництва оцінюється за собівартістю, вказаною в річному звіті господарства за попередній рік.

Вартість насіння, одержаного від обміну, визначається шляхом множення ціни 1 ц закупленого насіння на кількість центнерів, одержаних від обміну, з включенням витрат на їх доставку в господарство.

Примітка: витрати на доставку насіння від обміну необхідно брати в дві сторони, тобто на обмін везуть власне насіння, а в зворотну сторону насіння, яке поміняли.

Витрати ж на доставку закупленого насіння розраховуються тільки на перевезення в одну сторону.

Шляхом додавання загальної кількості власного, закупленого і одержаного від обміну насіння і його вартості та діленням загальної вартості всього насіння на його кількість визначають середню ціну 1 ц.

Вихідні дані

1. Дані про посівні площі на плановий рік беруть з попереднього завдання 4.

2. Посівні площі на наступний рік прийняті такі, як і в плановому році.

3. Норми висіву насіння на 1 га, собівартість 1 ц власного насіння, ціна 1 ц закупленого насіння, потреба господарства в обміні і купівлі насіння наведені в додатку 1.

Методика виконання завдання

1. Дані про посівні площі сільськогосподарських культур з таблиці 1 завдання 4 переносять в таблицю 1 (гр. 1) завдання 5.

2. В гр. 2 таблиці 1 з додатку 1 заносять дані про норми висіву насіння на 1 га.

3. Перемноживши площу на норму висіву (гр. 1 × гр. 2), одержують загальну потребу в насінні на плановий рік (гр. 3).

4. В графу 7 заносять кількість насіння, яке господарство одержить від обміну. Для цього загальну потребу в насінні (графа 3) перемножують на процент обміну насіння (додаток 1) і ділять на 100.

5. Вартість насіння, одержаного від обміну (графа 8), визначають множенням ціни 1 ц закупленого насіння на кількість центнерів, одержаних від обміну (графа 7). Кількість власного насіння, яке підлягає обміну на вищі репродукції, оцінюють по закупівельній ціні, приплюсовуючи суми грошової доплати за якість насіння. Одержують ціну покупки, до якої плюсують витрати по обміну.

6. В графу 10 вносять кількість закупленого насіння, яка береться з додатку 1.

7. Вартість даного насіння одержують шляхом множення ціни 1 ц купленого насіння (додаток 1) на його кількість (графа 10).

8. Різниця між загальною потребою у насінні і насінням закупленим та одержаним від обміну покривається за рахунок власного насіння (гр. 4 = гр. 3 – гр. 7 – гр. 10).

9. Вартість власного насіння (графа 6) одержують множенням собівартості 1 ц насіння (додаток 1) на його кількість (графа 4).

10. Вартість доставки закупленого насіння і насіння, одержаного від обміну, визначається множенням загальної кількості насіння, доставленого в господарство, в тоннах на відстань перевезення (25 км) і на собівартість 1 тонно-кілометра (2,50 грн.). При цьому слід відзначити, що на насіння, яке одержане від обміну, витрати на перевезення необхідно подвоїти, так як один раз автотранспорт використовується на перевезення власного насіння на обмін, а вдруге – на перевезення насіння від обміну в своє господарство (розрахунок показати в графі 13).

11. В графах 15 і 16 підраховують загальну вартість всього насіння і середню вартість 1 ц насіння.

12. В графі 17 розраховують страховий і перехідний фонд на наступний рік. Він буде рівний потребі насіння на поточний рік плюс кількість насіння страхового фонду.

13. Страховий фонд встановлюється в розмірі 15% від загальної потреби в насіннєвому матеріалі ярих зернових культур і засипається насінням ячменю, вівса і гороху.

Таблиця 1

Потреба і вартість насіння

Культури

Площа посіву, га

Потреба в насінні, ц

Джерела покриття

Вартість перевезення насіння, грн.

Разом

Страховий і перехідний фонд, ц

на 1 га

всього

є в наявності насіння на початок року урожаю планового року

одержання з обміну

купівля

кількість, ц

вартість, грн.

середня вартість 1 ц, грн.

кількість, ц

вартість, грн.

кількість, ц

вартість, грн.

кількість, ц

вартість, грн.

1 ц

всього

1 ц

всього

1 ц

всього

А

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

Додаток 1

Норми висіву, ціни і потреба господарства в обміні і закупівлі насіння

Культури	Норма висіву на 1 га, ц	Собівартість 1 ц власного насіння, грн.	Ціна 1 ц закупленого насіння, грн.	Обмін насіння (в % до загального)	Купівля насіння (в % до загального)
Озима пшениця	3,0	55	400
Озиме жито	2,5	50	350
Кукурудза на зерно і силос	0,3		500		100
Горох	3,7	65	400	75	25
Ячмінь	2,2	50	400
Просо	0,3	65	300
Гречка	1,0	80	800
Овес	2,0	45	300
Вика	1,8	65	300
Соя	1,0	70	-
Цукрові буряки (посівних одиниць)	5,0		350		100
Соняшник	0,3	90	1500
Ріпак	0,3	300	-
Картопля	3,0	110	500		25
Кормові буряки (посівних одиниць)	6,0		220		100
Багаторічні трави (люцерна)	0,22	600	2500
Кукурудза на зелений корм пожнивна	1,0	50
Горох на зелений корм, сінаж, трав’яне борошно	2,0	65
Овес на зелений корм, сіно і сінаж, трав’яне борошно	0,8	45
Капуста	0,04		6000		100
Цибуля	0,06		6000		100
Помідори	0,04		8000		100
Огірки	0,08		4100		100
Морква столова	0,02		5600		100
Буряки столові	0,16		2000		100
Озима пшениця на зелений корм	3,0	55
Озиме жито на зелений корм	2,5	50

ЗАВДАННЯ 6. БАЛАНС ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА

Мета завдання

Розробити план використання продукції рослинництва за варіантом свого господарства.

Обґрунтування завдання

При плануванні балансу продукції рослинництва враховується її надходження і використання в календарному році. В частину надходження (табл. 1) показують наявність продукції на початок року (залишок продукції минулого року), надходження її з урожаю планового року, закупівлю, обмін та інші надходження. У витратну частину включається продукція, яка буде використана в плановому році: продаж заготівельним організаціям, споживчій кооперації, через систему громадського харчування, насіннєвий фонд, продаж працівникам підприємства, оплата за оренду землі, використання на корм худобі тощо. Залишок на кінець року одержують як різницю між надходженням і витратами.

Використання продукції на годівлю худобі розраховується у відповідності з потребою в кормах на плановий рік, необхідного страхового запасу кормів. При цьому на годівлю худобі до одержання урожаю в плановому році (гр. 12 табл. 1) використовуються, головним чином, перехідні залишки кормів, а з одержаного урожаю на годівлю використовується до 50% концентрованих, 100% зелених кормів, 37% грубих і соковитих кормів (гр. 13 табл. 1) від залишку на кінець року (гр. 21 табл. 1).

Страховий фонд концентрованих кормів визначається в розмірі місячної потреби, грубих кормів – в розмірі 15-20% від потреби кормів у стійловий період.

Розрахунки виконуються в таблиці 1.

Вихідні дані і методика виконання завдання

Наявність продукції на початок року (гр. 1 табл. 1) береться по залишку продукції з минулого року відповідного напрямку господарства. На заняттях дані необхідно брати в розмірі 30% від суми надходження продукції в плановому році (гр. 6, табл. 1, завдання 4).

Так як у річному звіті відсутня розбивка наявного зерна на початок року по культурах, студентам необхідно:

а) підсумувати кількість насіння зернових ярих культур власного виробництва по гр. 4, таблиці 1 завдання 5;

б) одержаний результат відмінусувати від наявного зерна на кінець року згідно даних по залишку і розподілити у такому співвідношенні: озима пшениця – 15%, жито – 15%, зернобобові – 20%, круп’яні – 5%, кукурудза – 15%, фуражні (овес, ячмінь) – 25%, інші зернові – 5% від залишку і записати в гр. 13 таблиці 1. Разом з тим, до одержаного зерна по видах культур знову приплюсувати насіння відмінусоване раніше, і підсумок записати в таблицю 1 графу 1 по видах культур.

Надходження продукції в плановому році (табл. 1 гр. 2) переноситься з попереднього завдання 4 (по зернових, технічних, овочах, картоплі та всіх інших культурах; графа 6).

В рядок 0170 і 0180 записують вихід готового сінажу і вихід готового силосу з таблиці 1 завдання 4 графи 6 пункт 10.

В рядок 0300 записати трав’яне борошно, одержане з усіх видів зеленої маси з розрахунку 20 кг з 1 ц зеленої маси.

Надходження від обміну, купівлі, отоварювання показують в графі 4. Підприємство отоварюється за продані корені цукрових буряків з розрахунку за 1 ц у заліковій масі в межах плану: жому – 60 кг в свіжому вигляді або 25% кислого, меляси – 2 кг.

В графі 5 показується продаж продукції заготівельним організаціям, при цьому слід виходити із таких даних:

а) реалізується весь валовий збір цукрових буряків в заліковій масі згідно з договором;

б) за вирахуванням потреби в насінні в поточному і послідуючих роках і 3-4% на переробку за договором реалізується біля 20% соняшника, решта – через аграрні біржі;

в) за вирахуванням 8% із валового збору на громадське харчування і побутові потреби, реалізується на ринку 14% і по договору на консервні заводи 78% овочів;

г) за вирахуванням насіння картоплі в поточному і наступному роках (площа під всіма культурами на наступний рік залишається на рівні площ поточного року) і 5% валового збору, який іде на громадське харчування, продається на ринку вся картопля. В господарствах, які спеціалізуються на виробництві м’яса свинини і продукції птахівництва, картопля не продається, а використовується на годівлю;

д) продаж зерна здійснюється: в господарствах зерно-бурякового напрямку з розвинутим скотарством та в господарствах з виробництва м’яса ВРХ в розмірі 40% від валового збору, в господарствах молочно-овочевого напрямку – 32%, а в господарствах по виробництву молока – 30% від валового збору зерна по всіх культурах в заліковій масі. Не продають зерна тільки господарства, що спеціалізуються на виробництві свинини і продукції птахівництва. В господарствах з виробництва зерна і технічних культур продаж зерна планується в розмірі 60%.

Продаж продукції рослинництва міжгосподарським підприємствам планується тільки в господарствах по виробництву свинини і продукції птахівництва. Вони продають міжгосподарським підприємствам 60% одержаного від продажу цукрових буряків жому, 40% валового збору соломи ярих зернових культур і 10% валового збору ячменю.

Повернення позичок і внески в міжгосподарський фонд господарства всіх виробничих напрямків не планують.

Дані про використання зерна на насіння (гр. 14) переносяться з таблиці 1 завдання 5.

Здача зерна в обмін (гр. 20) переноситься з таблиці 1 завдання 5 графи 7.

Видачу і продаж зерна працівникам підприємства (гр. 9) планують у господарствах всіх виробничих напрямків в таких розмірах: до 10% валового збору зерна, з них пшениці – 80%; кукурудзи – 20% або пшениці 50% і ячменю 50% від кількості виділеного зерна на ці цілі. Крім того, в рахунок орендної плати за землю і майно виділяють 10% валового збору ячменю, кукурудзи і пшениці (гр. 19).

На громадське харчування і побутові потреби (гр. 8) господарство виділяє 1% валового збору всіх зернових культур.

На переробку (гр. 15) всі господарства виділяють 15% зерна круп’яних культур і 4% насіння соняшнику.

Плоди і ягоди в господарствах всіх напрямків продаються на ринку або плодоконсервним підприємствам (гр. 11).

На годівлю худобі з початку року до урожаю (гр. 12) використовують все наявне зерно, яке було на початок року (гр. 1) за мінусом насіння (власного), а також кормові коренеплоди, силос всіх видів, сіно всяке, сінаж, жом, солому (80% на годівлю і 20% на підстилку), мелясу, картоплю за мінусом насіння (картопля на відгодівлю виділяється тільки в тих господарствах, що займаються виробництвом свинини та продукції птахівництва).

Від урожаю до нового року на годівлю худоби (гр. 13) використовується 50% концентрованих кормів одержаних в результаті різниці суми граф 1-4 і графами 5,6,7,8,9,10,11,12,14,15,16,17,18,19,20, а також 37% від валового збору (гр. 2) коренеплодів, силосу, картоплі, сінажу, соломи (80% останньої використовується на годівлю, 20% на підстилку), сухих стебел кукурудзи, меляси і макухи 50% (графа 5), одержаної від переробки соняшнику.

Зелені корми повністю згодовуються в період від урожаю до нового року. Вони записуються і використовуються в графі 13. Надходження їх записується в графу 2 з таблиці 1 завдання 4.

Залишок на кінець року (гр. 21) одержується в результаті різниці між графами

1-4 і графами 5-20.

Таблиця 1

Баланс продукції рослинництва, ц

		Код		Наявність на початок року	Надходження			Витрати																Очікувана наявність на кінець року
					валове виробництво (за мінусом відходів і усушки)	від господарств, учасників кооперації	інші надходження	З них продаж			Виділяється			На ринку, через власні магазини, палатки	На корм худобі і птиці		На насіння	На переробку	На біржах	Розрахунки по лізингу	Покриття заборгованості по бюджетних позичках	Оплата за оренду землі і майна	Інші витрати
								заготівельним організаціям	з неї за регіональним замовленням	споживкооперації	населенню через громадське харчування	продаж і видача в рахунок оплати праці	безкоштовно (натуроплата)		з початку року до урожаю	від урожаю до кінця року
А		Б		1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21
Зернові-всього		0010
в т.ч. пшениця		0020
жито		0030
Ячмінь		0035
Продовження таблиці 1
А	Б		1		2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21
горох	0040
гречка	0050
просо	0060
кукурудза	0070
овес	0080
Зерновідходи	0090
Цукрові буряки	0100
Соняшник	0110
Картопля	0120
Овочі	0130
Баштанні продовольчі	0140
Кормові коренеплоди	0150
Сіно	0160
Сінаж	0170
Силос	0180
Солома (включаючи сухі стебла кукурудзи)	0190
Продовження таблиці 1
А	Б		1		2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21
Плоди і ягоди	0200
Виноград	0210
Зелені корми	0220
Насіння багаторічних трав	0230
в т.ч. конюшина	0240
люцерна	0250
Меляса	0260
Комбікорми	0270
Жмихи	0280
Жом	0290
Трав’яне борошно	0300

ЗАВДАННЯ 7. ПЛАНУВАННЯ ПОТРЕБИ І ВИКОРИСТАННЯ ПЕСТИЦИДІВ

Мета завдання

1. Розрахувати потребу господарства в пестицидах та визначити їх вартість.

2. Скласти план використання пестицидів.

Кожний студент виконує завдання за своїм варіантом.

Обґрунтування завдання

В умовах інтенсифікації виробництва сільськогосподарської продукції захист рослин від шкідників, хвороб та бур’янів є однією із основних складових інтенсивної технології вирощування сільськогосподарських культур. На даний час на території України зареєстрована велика кількість пестицидів, які задовольняють всі потреби сільськогосподарських виробників у ефективних і екологічно безпечних засобах захисту рослин. Тому важливим завданням планування потреби пестицидів у господарстві є визначення необхідної кількості препаратів та складання раціонального плану їх використання.

Загальна інформація.

При вирощуванні сільськогосподарських культур використовуються такі групи пестицидів:

- протруйники ‑ препарати для передпосівної обробки насіння та садивного матеріалу;

- родентициди ‑ препарати для знищення мишовидних гризунів;

- інсектициди та акарициди – препарати для знищення шкідливих комах та кліщів;

- фунгіциди – препарати для знищення збудників грибкових захворювань;

- гербіциди – препарати для знищення небажаної трав’янистої рослинності.

При застосуванні препаратів дозволяється сумісне внесення інсектицидів і акарицидів з фунгіцидами, в разі їх одночасної потреби. Гербіциди завжди застосовуються самостійно.

Вихідні дані

1. Назви пестицидів, їх норми витрати, ціна, шкодо чинні об’єкти, проти яких застосовують, кількість обробок та період застосування показані в додатку 1 та 2.

2. Площу посіву сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень беруть із завдання 4 таблиці 1.

3. Кількість насіння для протруювання беруть із завдання 5 таблиця 1. Насіння цукрових і кормових буряків, кукурудзи на зерно і силос, соняшника протруюють на насіннєвих заводах.

Методика виконання завдання

Потребу в пестицидах розраховують окремо по кожному препарату.

В робочу таблицю 1 із додатків 1 та 2 виписати назву пестицидів по кожній культурі згідно завдання, кількість обробок, об’єм роботи (кількість насіння для протруєння, або площу для обробки), норму витрати препарату, вартість 1 л, кг пестициду та вартість загальної кількості пестициду, загальна потреба пестициду та вартість загальної кількості пестициду на весь об’єм роботи.

Вартість 1 л, кг пестициду визначають перевівши ціну в ум. од. США в гривни по курсу Нацбанку України додавши до неї 20% ПДВ.

Вартість загальної кількості пестициду на 1 т, га визначають помноживши його вартість у грн. на норму витрати.

Загальну потребу пестициду на весь об’єм роботи визначають помноживши норму витрати на об’єм роботи.

Вартість загальної кількості пестициду на весь об’єм роботи визначають помноживши вартість загальної кількості на загальну потребу.

Таблиця 1

Культура	Назва пестициду	Кількість обробок, шт.	Об’єм роботи, т, га	Норма витрати пестициду на л,кг/т, л, кг/га	Вартість 1 л, кг пестициду, грн.	Вартість загальної кількості пестициду на 1т, 1га, грн.	Загальна потреба пестициду на весь об’єм роботи, л, кг	Вартість загальної кількості пестициду на весь об’єм роботи, грн.
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Всього	х	х	х	х	х		х

Додаток 1

Вихідні дані для розрахунку потреби в пестицидах

Культура	Протруювання насіння			Обробіток посівів або внесення в грунт				Примітка
	Назва пестциду	Норма витрати препарату, кг/т, л/т	Ціна, ум.од. за 1 л, кг в дол. США	Назва пестциду	Норма витрати препарату, кг/т, л/т	Ціна, ум.од. за 1 л, кг в дол. США	Кількість обробок
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Озима пшениця	Дивіденд Стар 036 FS т.к.с. + Максим 025 FS т.к.с.	1,0 + 1,5	26,44 + 22,00	Роденфос, зернова принада	1-2	5,00	1+1	Проти мишовидних гризунів розкладання принад восени або на початку кущення. Розкладання принад рано на весні
				Карате Зеон, 050 CS м.к.с. + Альто Супер 330 ЕС к.е.	0,15-0,20 + 0,4-0,5	30,89 + 47,93	1	Обприскування в фазу виходу в трубку проти п’явиці, злакових попелиць, борошнистої роси
Продовження додатку 1
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Озима пшениця				Децис Профі 25 WG, в.г. + Альто Супер 330 ЕС к.е.	0,40 + 0,4-0,5	133,53+ 47,93	1	Обприскування в фазі колосіння проти попелиць, шкідливої черепашки, септоріозу, фузаріозу колоса
Ячмінь	Вінцит Форте SC , к.с.	1,0-1,25	22,45	Децис Профі 25 WG, в.г. + Фолікур 25% к.е.	0,40 + 0,5-1,0	133,53+ 39,89	1	Обприскування в фазі виходу в трубку проти п’явиць, зернових попелиць, іржі, борошнистої роси, сажки
Овес	Вінцит 050 CS,к.с.	1,5-2,0	10,50	Бі-58 новий, к.е.	1-1,2	9,80	1	Обприскування в фазу виходу в трубку проти п’явиць, зернових попелиць
				Фолікур 25% к.е.	0,5-1,0	39,89	1	Обприскування в фазу колосіння проти корончатої іржі, червоно-бурої плямистості
Жито	Вітавакс 200 ФФ, в.с.к.	2,5-3,0	11,65	Децис Профі 25 WG, в.г.	0,04	133,52	1	Обприскування в фазу виходу в трубку проти п’явиці, злакових попелиць
				Фолікур 25% к.е.	0,5-1,0	39,89	1	Обприскування в фазі колосіння проти іржі, септоріозу, фузаріозу колоса
Кукурудза				Трихограма	100 тис./га	500 грн. за 1 млн. шт.	2	Випуск паразита у фазі 3-5 листків культури проти лучного метелика, бавовняної совки
Продовження додатку 1
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Кукурудза				Карате Зеон, 050 CS м.к.с. .	0,2-0,3	30,89	1	Обприскування в період цвітіння проти лучного метелика, бавовняної совки, західного кукурудзяного жука
Просо	Фундазол, з.п.	2,0	16,66	Трихограма	100 тис./га	500 грн. за 1 млн. шт	2	Випуск паразита у фазі кущення, виходу в трубку проти совки, лучного метелика
Горох	Вінцит 050 СS, к.с.	2,0	13,50	Фастак, к.е.	0,07-0,15	23,65	1	Обприскування в фазі 2-3 листочки проти бульбочкових довгоносиків
				Діазол 60, в.е.	0,5-0,75	12,50	1	Обприскування в фазі бутонізації проти попелиць, плодожерки, горохової зернівки
Соя	Максим Стар 035 FS, т.к.с.	1,0	38,58	Фастак, к.е.	0,07-0,15	23,65	1	Обприскування в фазі 2-3 листочки проти бульбочкових довгоносиків
				Золон 35, к.е.	2,5-3,0	15,00	1	Обприскування в фазі бутонізації проти попелиць, трипсів, соєвої плодожерки
Цукрові буряки				Бі-58, новий, к.е. Базудін 600 WC, в.г.	1 1,8-2,0	9,88 12,27	1	Обприскування в період сходів та у фазі 2-3 справжніх листків проти мінуючої мухи, щитоноски, довгоносиків
				Фалькон 460 ЕС, к.е	0,6	38,57	1	Обприскування проти пероноспорозу
				Трихограма	60 тис./га	500 грн. за 1 млн. шт	1	Випуск паразита у фазі 3-4 справжніх листків проти совки, лучного метелика
Продовження додатку 1
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Цукрові буряки				Децис Профі 25% в.г. + Фалькон 460 ЕС, к.е	0,05-0,1 + 0,6	133,52 + 38,58	1	Обприскування в період змикання рядків проти бурякової попелиці, клопів, мінуючої молі, борошнистої роси, іржі
Кормові буряки				Базудин 600 WG, в.г.	1,8-2,0	12,27	1	Обприскування в період сходів проти довгоносиків, щитоноски
				Децис Профі 25% в.г. + Фалькон 460 ЕС, к.е	0,05-0,1 + 0,6	133,52 + 38,58	1	Обприскування в період змикання рядків проти бурякової попелиці, клопів, мінуючої молі, борошнистої роси, іржі
Соняшник				Трихограма	100 тис./га	500 грн. за 1 млн. шт	2	Випуск паразита у фазі 5-6 листків проти лучного метелика
				Фуфанон 570, к.е.	0,6	7,20	1	Обприскування в фазі 6-8 листків проти попелиць
				Реглон Супер 150 SL в.р.к.	2,0-3,0	12,89	1	Обприскування в фазі побуріння кошиків (десикація)
Ріпак	Модесто 480 FS, т.к.с. + Максим XL 035 FS, т.к.с.	12,5 +5,0	186,93 + 41,87	Сумі-альфа, к.е.	0,3	15,38	1	Обприскування у фазу 2-4 листки проти хрестоцвітної блішки та прихованохоботників
				Каліпсо 480 SC, к.с.	0,2-0,25	142,31	1	Обприскування культури на початку цвітінні проти попелиць, ріпакового квіткоїда, прихованохоботників
Продовження додатку 1
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Картопля	Престиж, 29 FS, т.к.с.	1,0	54,74	Ширлан 500 SC к.с.	0,3-0,4	106,19	1	Обприскування в період між фазою сходів до фази бутонізації проти фітофторозу
				Каліпсо 480 SC, к.с. + Антракнол 70 WP, з. п.	0,15 + 1,5	142,3 + 15,75	1	Обприскування в фазі бутонізації проти колорадського жука та фітофторозу
Огірки	Апрон ХL 350 ES, т.к. с.	2,0	168,44	Актеллік 500 к.е.	0,3-1,5	26,29	2	Обприскування в фазі 5-6 справжніх листків та в фазу бутонізації проти попелиць, трипсів
				Квадріс 250 SC, к.с.	0,6	69,06	2	Обприскування в фазу 2-3 справжні листки та в період плодоношення проти борошнистої роси, пероноспорозу
Помідори	Актара 25 WG, в.г. (замочування коренів розсади)	1,5	191,88	Актеллік 500 к.е. Ридоміл Голд МЦ, WG, зп.	0,3-1,5 + 2,5	26,29 + 24,61	1	Обприскування в період формування плодів проти попелиць, колорадського жука, фітофторозу
Цибуля				Ридоміл Голд МЦ, 68 WG з.п.	2,5	22,42	2	Обприскування в період вегетації проти пероноспорозу
				Енжіо 247 SC к.с.	0,18	95,77	1	Обприскування в період вегетації проти цибулевої мухи, трипсів
Капуста				Актеллік 500, к.е.	0,5-3,0	22,40	1	Обприскування в період сходів проти хрестоцвітної блішки
Продовження додатку 1
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Капуста				Трихограма	60 тис/га	500 грн. за 1 млн. шт.	1	Випуск паразита в період масового відкладання яєць проти біланів, совок, молі
Вино- градники				Мерпан 50, з.п.	2,5	14,90	1	Обприскування в фазі набрякання бруньок-фазі 2-3 справжніх листків проти чорної плямистості, мільдью
				Конфідор, 200 SL, в.р.к.	0,15-0,2	75,27	1	Обприскування кущів на початку цвітіння проти гронової листокрутки
				Квадріс 250 SC к.с. + Матч 050 ЕC к.е.	0,8 + 1,0	69,06 + 39,55	2 + 1	Обприскування кущів на початку формування ягід та в фазу росту ягід проти мільдью, оїдіуму, чорної плямистості, сірої гнилі та гронової листокрутки
				Матч 050 ЕC к.е.	1,0	39,55		Те ж
Сад				Косайд 2000, в.г. + Маршал 25, к.е.	2,0-2,5 + 1,0-1,5	13,20+ 13,56	1	Обприскування рослин у фазу зеленого конуса проти парші та брунькоїда, квіткоїда, казарки, букарки, попелиць
				Скор 250 ЕС, к.е. + Каліпсо 480 SC, к.с.	0,15-0,20 + 0,2-0,25	128,5 + 142,3	1	Обприскування рослин в період формування зав’язі проти парші, борошнистої роси та яблуневої плодожерки
Продовження додатку 1
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Сад				Косайд 2000, в.г. + Конфідор Максі, в.г.	2,0-2,5 + 0,07	13,20 + 75,27	1	Обприскування рослин в період формування плодів проти парші борошнистої роси та яблуневої плодожерки
Багаторічні трави на насіння (люцерна, конюшина)				Бі-58 новий, к.е.	0,5-1,0	9,80	1	Обприскування в фазі стеблування проти попелиць, клопів
				Реглон Супер 150 SL в.р.к.	2,0-3,0	12,89	1	Обприскування на початку достигання насіння

Додаток 2

Вихідні дані для розрахунку потреби в гербіцидах

Культура	Назва пестциду	Норма витрати препарату, кг/т, л/т	Ціна, ум.од. за 1 л, кг в дол. США	Строки застосування	Примітка
1	2	3	4	5	6
Озима пшениця	Гроділ Максі 375 OD, o.д.	0,09-0,11	110,88	Обприскування від фази 2-3 листочків до появи прапорцевого листка культури
Ячмінь, овес (без підсіву багаторічних трав)	Гранстар Про 75 WG, в.г. + Діален Супер 46,4, в.р.к.	0,015 + 1,5	365,00 + 10,80	Обприскування в фазі кущення культури
Ячмінь, овес (з підсівом люцерни)	Базагран 48, в.р.	2	13,50	Обприскування в фазу кущення зернових, 1-2 справжніх листочки у люцерни
Продовження додатку 2
1	2	3	4	5	6
Жито	Гранстар Про 75 WG, в.г.	0,015	365,00	Обприскування в фазі кущення культури до появи прапорцевого листка
Кукурудза на зерно	Дуал Голд 960 ЕS, к.е.	1,3	27,45	Обприскування грунту до посіву культури із обов’язковим загортанням
	МайсТер 62 WG, в.г.	0,15	267,17	Обприскування в фазі 2-7 листків кукурудзи (фаза 3-4 листків у однорічних злакових бур’янів)
Просо	Прімекстра Голд, 720 SC к.с.	2,5-3,5	12,38	Обприскування грунту до сівби із подальшим загортанням
	Банвел 4S 480 SL в.р.к.	0,4-0,8	30,33	Обприскування у фазі 3-5 листків культури
Горох	Пантера , к.е. + Агрітокс, в.р.	1,0-2,0 + 0,7-1,2	20,60+ 7,39	Обприскування у фазі 5-6 листочків культури
Соя	Агіл 100, к.е. + Базагран, в.р.	0,8-1,2 + 1,5-3,0	32,0 + 13,50	Обприскування у фазі 2-3 справжніх листків культури
	Дуал Голд, 960 ES к.е.	1,2-1,6	24,05	Обприскування грунту до сівби або до появи сходів культури
Цукрові буряки	Бетанал Експерт , к.е.	1,0	36,25	Обприскування бур’янів у фазі сім’ядолей, наступне обприскування з інтервалом 5-10 дн.	2 обробки
	Фюзілад Форте 150 ЕС, к.е.	0,5-2,0	26,31	Обприскування по вегетуючій культурі (однорічні бур’яни у фазі 2-4 листки та за висоти багаторічних бур’янів 10-15 см)
Продовження додатку 2
1	2	3	4	5	6
Кормові буряки	Дуал Голд, 960 ES к.е.	1,2-1,6	24,05	Обприскування грунту до сівби або до появи сходів культури
Кукурудза на силос	Дуал Голд 960 ЕS, к.е.	1,3	27,45	Обприскування грунту до посіву культури із обов’язковим загортанням
Соняшник	Ураган Форте, 500 SL в.р.к.	2,0-4,0	9,17	До появи сходів
	Фюзілад Форте 150 ЕС, к.е.	1,0	26,53	Обприскування по вегетуючій культурі (за висоти бур’янів 10-15 см)
Ріпак	Бутізан Стар, к.с.	1,75-2,5	27,00	Обприскування у фазі 2 справжніх листків культури
Картопля	Зенкор 70 WG, в.г.	0,5-1,5	52,81	Обприскування грунту до появи сходів
Огірки	Ураган Форте, 500 SL в.р.к.	2,0-4,0	9,17	Обприскування грунту до появи сходів
Помідори	Ураган Форте, 500 SL в.р.к.	2,0-4,0	9,17	Обприскування грунту до появи сходів або до садіння розсади
Цибуля	Фюзілад Форте 150 ЕС, к.е.	0,5-2,0	26,53	Обприскування посівів у фазі 2-3 листків культури	Забороняється реалізація цибулі на перо
Капуста	Фюзілад Форте 150 ЕС, к.е.	0,5-2,0	26,53	Обприскування грунту до сходів або садіння розсади
Виноградники	Гліфоган 480 , в.р.	2,0-4,0	8,75	Направлене обприскування вегетуючих бур’янів на весні або влітку	Обробляються лише при- штамбові смуги
Сад	Баста 150, в.р.к.	2,5-3,0	10,67	Направлене обприскування вегетуючих бур’янів на весні або влітку	Обробляються лише при- штамбові смуги

ЗАВДАННЯ 8. ПЛАНУВАННЯ ПОТРЕБИ І ВАРТОСТІ

МІНЕРАЛЬНИХ І ОРГАНІЧНИХ ДОБРИВ