- •1.Цілі і завдання заг освіти і цілі нм в зош. Проблеми диференціації навчання.
- •2.Аналіз програми з мат для зош. Рівневі навч мат.
- •3.Діяльнісний підхід до нм. Зміст, роль загальної розумової діяльн (аналіз, синтез).
- •4 Діяльнісний підхід до нм. Зміст, роль загальної розумової діяльн (індукція, дедукція).
- •5 Діяльнісний підхід до нм. Зміст, роль загальної розумової діяльн (порівняння, аналогія).
- •6 Діяльнісний підхід до навч мат. Зміст, роль загальної розумової діяльн (абстрагування, конкретизація, узагал).
- •7.Методика формування мат понять в шкм
- •8.Методика навч. Учнів доведенню мат. Тверджень.
- •9. Задачі в навчанні мат. Методика розв'язування мат. Задач.
- •10. Методика проведення позакласної роботи з математики.
- •11. Вимоги до сучасного курсу математики. В школі.
- •12.Методика вивчення натуральних чисел.
- •13.Методика вивч. Звичайних дробів.
- •14.Метод, вивч. Десятк. Дробу і %
- •15.Вивч. Алгебр, виразів, тотожних перетворень в шкільному курсі.
- •17. Нерівності в основній школі. Метод. Їх вивчення.
- •18. Алгоритмічний підхід у навчанні математиці.
- •19. Методика вивчення наближених обчислень. Застосування мікрокалькуляторів і персональних комп’ютерів у навчанні математиці.
- •20. Методика вивчення функцій в курсі математики.
- •21. Геометричні побудови.
- •23.Перші уроки планіметрії.
- •25. Координатні вектори.
- •26. Вимірювання геометричних величин (довжина, площа, об'єм).
- •29. Методика введення теми ознаки рівності трикутників
- •24.Координати на площині.
- •31. Методика вивчення теми чотирикутники
- •27.Методика вивчення площі круга та його частин.
- •28.Методика вивчення теми: ”Трикутники”.
- •30. Коло, описане навколо трикутника
- •32. Методика вивчення теми: ”Паралелограм”.
- •33. Методика вивчення теми: ”Трапеція”.
- •34. Методика введеня теми „Подібність фігур”
- •35. Методика вивченя теми „Коло і круг”
8.Методика навч. Учнів доведенню мат. Тверджень.
Твердження, правильність якого встановл. за доп. доведень наз. теоремою. Довести теор. означає показати, що вона як необхідний лог. наслідок випливає з ін. тверджень, справедл-сть яких уже встановлена. Викор такі методи дов:
Синтетичний
-лог. основою цього м-ду аксіома, що
з
правильного твердж. Завжди слідує прав.
Наслідок. Міркув.
йдуть від умови вже
відомого
твердж.
до
доводжуваного. Дов., що
.
Д-ня: якщо
то
або
поділим на 2,
Цим м-дом в шк. користуються найчастіше.
Недолік складно додуматись
з чого починати.
Аналітичним наз. такий м-д дов., при якому міркування йдуть від доводжуваного твердж. до відомих, від тези до аргументів. Протил. до синтетичного. М-д від супротивною - це м-д дов., лог. основою якого є закон виключ. третього. Часто корист в геом. при дов. теорем з перших параграфів планім і стереометрії.Щоб довести теор.А=>В м. від супрот.,досить показати,що твердження А=> не В правильне.Але часто заперечують висновок В і показують,що неВ =>неА.А тому що ці дві імплікації завжди рівносильні, то з цих міркувань випливає справедливість доводжуваної теореми.
М-д
повної індукції.
Якщо доводячи теор. розчленовують її
на скінч число твердж.
і дов. кожне з цих твердж. окремо. Лог.
основою є аксіома: якщо якусь
вл-сть мають всі елем, мн-ни А, всі елем,
з мн-ни В, то якщо М=А
В. то цю саму вл-сть мають елем мн-ни М.
М-д мат. індукції: лог основою є аксіома: якщо твердж. формулювання якого містить змінну n, правильне при n =1, якщо з прип що воно прав при n=k випливає що воно прав при n = к+1, то воно прав при будь-яких п натуральних.Метод мат. Інд. Розглядають лише на факультативних заняттях.Рекурентний м.:щоб довести твердження цим методом необхідно підібрати відповідне рекурентне співвідношення,записати кілька частинних співвідношень,що випливають з нього при конкретних значеннях змінної,і додати чи перемножити ці співвідношення.
Етапи вивчення теор.: 1-постановка проблеми. 2-спостереж геом факту за доп. моделі малюнків, побудов, обчислень, 3-засвосння формулювань теор., 4-робота по відшук. і засвоєнню дов-ня теор, 5-оформлення дов. на дошці і в зошиті, 5-робота по закріпл теореми.
П-д: існув і єдиність перпендик до прямої. 1-запроп. учням намал в зош. пряму і точку яка їй не належ й пров ч-з цю т. прямі, які б були перпендик до даної, потім запит, скільки хто побуд, чи хтось побудував 2 прямі? (Ні) 2-Який висновок можна зробити? (Учні:ч-з т. поза прямою можна пров. 1 перп-ллр). З-Теор. З будь-якої т, що не леж на прямій, можна опустити на цю пр. перп-ляр і тільки один. 4-Дов. Hex а-дана пр і т. А, що не леж на ній. Пров ч-з довіл. т. прямої а перпенд. пряму. Пров. ч-з т. А || їй пряму с. вона буде препен-на до пр.а, оск. пр.а, будучи перпенд-ною до однієї з || прямих, перпендик. і до другої. Відрізок АС прямої с і є перпенд-ром, провел, з т.А до прямої а. Дов-мо єдиність Прим, існує ін перпендикуляр AВ. Тоді трик-к ABC має 2 прямих кути, а це неможливо. 5-Задача. Дов. що відстані від будь-яких 2-х точок прямої до паралельної пр рівні.
