- •1.Цілі і завдання заг освіти і цілі нм в зош. Проблеми диференціації навчання.
- •2.Аналіз програми з мат для зош. Рівневі навч мат.
- •3.Діяльнісний підхід до нм. Зміст, роль загальної розумової діяльн (аналіз, синтез).
- •4 Діяльнісний підхід до нм. Зміст, роль загальної розумової діяльн (індукція, дедукція).
- •5 Діяльнісний підхід до нм. Зміст, роль загальної розумової діяльн (порівняння, аналогія).
- •6 Діяльнісний підхід до навч мат. Зміст, роль загальної розумової діяльн (абстрагування, конкретизація, узагал).
- •7.Методика формування мат понять в шкм
- •8.Методика навч. Учнів доведенню мат. Тверджень.
- •9. Задачі в навчанні мат. Методика розв'язування мат. Задач.
- •10. Методика проведення позакласної роботи з математики.
- •11. Вимоги до сучасного курсу математики. В школі.
- •12.Методика вивчення натуральних чисел.
- •13.Методика вивч. Звичайних дробів.
- •14.Метод, вивч. Десятк. Дробу і %
- •15.Вивч. Алгебр, виразів, тотожних перетворень в шкільному курсі.
- •17. Нерівності в основній школі. Метод. Їх вивчення.
- •18. Алгоритмічний підхід у навчанні математиці.
- •19. Методика вивчення наближених обчислень. Застосування мікрокалькуляторів і персональних комп’ютерів у навчанні математиці.
- •20. Методика вивчення функцій в курсі математики.
- •21. Геометричні побудови.
- •23.Перші уроки планіметрії.
- •25. Координатні вектори.
- •26. Вимірювання геометричних величин (довжина, площа, об'єм).
- •29. Методика введення теми ознаки рівності трикутників
- •24.Координати на площині.
- •31. Методика вивчення теми чотирикутники
- •27.Методика вивчення площі круга та його частин.
- •28.Методика вивчення теми: ”Трикутники”.
- •30. Коло, описане навколо трикутника
- •32. Методика вивчення теми: ”Паралелограм”.
- •33. Методика вивчення теми: ”Трапеція”.
- •34. Методика введеня теми „Подібність фігур”
- •35. Методика вивченя теми „Коло і круг”
24.Координати на площині.
В
пропедевтичному плані з декартовими
координатами учні у перше ознойомлюються
на початку 5 кл. Там вводяться поняття
«система координат», «початок коорд.»,
«координатна площина», «координати
точок», «абсциса», «ордината», «вісь
абсцис», «вісь ординат». Детальніше
розглядають ці самі поняття в курсі
алгебри під час вивчеиия графіків
функцій. Ото
ж коли на уроках геометрiї
учні
приступають,
до вивчення декартових координат на
площині,
з більшістю
понять, пов'язаних
з цією
темою,
вони уже знайомі.
Залишаеться тільки
повторити відповідний
матеріал,
звести все в систему i
наголосити,
що докартові
координати відіграють
важливу роль не тільки
в алгебрі,
а й в геометрії.
Під час опрацювання теми «Декартові координати на площині» учні повині навчитись відшукувати координати середини відрізка, відстань між двома точками, знати рівняння кола,прямої.
П
ояснюючи
учням питания про координати
середини відрізка,
даний відрізок
звичайно малюють в першій
чверті,
бо так простше. Проте бажано хоч в кінці
поясненення
зауважити,
що розглядуваний відрізок
АВ
може
бути розміщений
відносно
системи координат
як
завгодно.
Наприклад, якщо даний відрізок
АВ
розміщено,
як показано на рис, то абсциса х
точки
С
така
ж, як i
абсциса точки X—середини
відрізка
АВ1.
За
теоремою Фалеса \х
—
х1\
= =
|х — х2\,
звідки
або х
—
хг
= х—
х2,
що
для данного розмі
щення АВ
неможливо,
або х—хх
=
х2—
х.
3
останньої
рівності
знаходимо
Аналогично
можна показати, що й
Рівняння
кола i
прямої
зручно виводити, користуючись формулою
відстані.
Наприклад, щоб вивести рiвняння
прямої
h
(рис.
128), розглядають дві
довільні
симетричні
відносно
цієї
прямої
точки
(
,
)
і
(
,
).
Якщо
А
(х; у) —
будь-яка точка
прямої,
то
.
Отже,
або
Позначивши
=а,
=
b,
=с,
дістанемо
шукане рівняння прямої:
.Коефіцієнти
а,
,
с цього рівняння
залежать тільки
від
координат точок
i
.
Зрозуміло,
що пояснюючи учням рівняння прямої,
бажано пов'язати новий материал з добре
відомим їм матеріалом про графік
лінійної функції. Вони добре повині
розуміти, що пряма, якій відповідає
рівняння – не шо інакше як графік
функції
Методом координат можна доводити багато геометричних теорем, зокрема таких: перетворення симетрії відносно прямої є рух, гомотетия є перетворення подібності i т. Зручно користуватись цим методом під час опрацювання паралельного перенесення i векторов. А можна використовувати його i при розв'язуванш задач.
31. Методика вивчення теми чотирикутники
П
ри
введенні поняття чотирикутника доцільно
використати наочний посібник - модель
чотирикутника, виготовлену з дроту. На
уроці, де ввод. поняття чотир-ка, учні
пов. засвоїти ел-ти чотир-ка (вершини,
сторони, сусідні вершини, сусідні
сторони, протилежні вершини, протилежні
сторони, діагоналі) і відповідну
термінологію, навчитись зображувати
чотирик-ки і позначати точками їх
вершини (послідовний запис вершин).
Учні пов. вміти вказувати вершини і
сторони чотир-ка. Озн. всіх видів
чотир-ків вводяться однаково. Зокрема,
паралелограм і трапеція протиставляються
одне одному. Трапеція означається як
чотирикутник, у якого лише дві протилежні
сторони паралельні. Після вивч. означень
і власт-тей всіх видів чотир-ків доцільно
дати учням їх класифікацію у вигляді
кругів Ейлера. Тут кожний прям-к, ромб,
квадрат є паралелограмом, а кожний
квадрат є одночасно ромбом і прямокутником.
Всім чотир-кам, які належать до множини
паралелограмів, притаманні власт-ті
паралелограма, тобто родового поняття.
Разом з тим певний вид паралелограмів
має свої власт-ті, причому такі власт-ті
притаманні не кожному паралелограму.
Напр., у ромба діагоналі взаємно
перпендикулярні, а у прямокутника -
рівні. Доцільно після введення озн.
кожного виду чотир-ків робити висновки
щодо його власт-тей і ознаки, що випливають
безпосередньо з означення. Напр., 1) коли
відомо, що деякий чотир-ник є паралелограмом,
то можна стверджувати, що його протилежні
сторони паралельні (власт. сторін
парал-ма). 2) коли відомо, що в деякому
чотирик-ку протилежні сторони попарно
паралельні, то він паралелограм (ознака).
Власт-ті окремих видів чотирик-ків
формул-ся у вигляді спец. тверджень
(напр. теорем), ознаки - у вигляді теорем
і задач на доведення. Доведення теорем
і розв’язування більшості задач на
доведення в пояснювальному тексті, що
стос. власт-тей і ознак прям-ка, ромба,
квадрата і трапеції, можна організувати
диференційовано: добре встигаючим
учням запроп. сам. пошук дов-ня, а тим,
хто не встигає у навчанні, розглянути
готове дов. за підручником. Особливе
місце серед теорем теми займає т-ма
Фалеса, її застос. до доведення власт-ті
середньої лінії трикутника та т-ми про
пропорційні відрізки, яка є узаг-ням
т-ми Фалеса. Дана т-ма і її узагальнення
мають допоміжний х-тер, тому не слід
вимагати від учнів уміння відтворювати
їх дов-ня, але треба звернути їх увагу
на те, що ці теореми застос-ся для дов.
інших теорем і розв’яз-ня задач.
