- •1.Цілі і завдання заг освіти і цілі нм в зош. Проблеми диференціації навчання.
- •2.Аналіз програми з мат для зош. Рівневі навч мат.
- •3.Діяльнісний підхід до нм. Зміст, роль загальної розумової діяльн (аналіз, синтез).
- •4 Діяльнісний підхід до нм. Зміст, роль загальної розумової діяльн (індукція, дедукція).
- •5 Діяльнісний підхід до нм. Зміст, роль загальної розумової діяльн (порівняння, аналогія).
- •6 Діяльнісний підхід до навч мат. Зміст, роль загальної розумової діяльн (абстрагування, конкретизація, узагал).
- •7.Методика формування мат понять в шкм
- •8.Методика навч. Учнів доведенню мат. Тверджень.
- •9. Задачі в навчанні мат. Методика розв'язування мат. Задач.
- •10. Методика проведення позакласної роботи з математики.
- •11. Вимоги до сучасного курсу математики. В школі.
- •12.Методика вивчення натуральних чисел.
- •13.Методика вивч. Звичайних дробів.
- •14.Метод, вивч. Десятк. Дробу і %
- •15.Вивч. Алгебр, виразів, тотожних перетворень в шкільному курсі.
- •17. Нерівності в основній школі. Метод. Їх вивчення.
- •18. Алгоритмічний підхід у навчанні математиці.
- •19. Методика вивчення наближених обчислень. Застосування мікрокалькуляторів і персональних комп’ютерів у навчанні математиці.
- •20. Методика вивчення функцій в курсі математики.
- •21. Геометричні побудови.
- •23.Перші уроки планіметрії.
- •25. Координатні вектори.
- •26. Вимірювання геометричних величин (довжина, площа, об'єм).
- •29. Методика введення теми ознаки рівності трикутників
- •24.Координати на площині.
- •31. Методика вивчення теми чотирикутники
- •27.Методика вивчення площі круга та його частин.
- •28.Методика вивчення теми: ”Трикутники”.
- •30. Коло, описане навколо трикутника
- •32. Методика вивчення теми: ”Паралелограм”.
- •33. Методика вивчення теми: ”Трапеція”.
- •34. Методика введеня теми „Подібність фігур”
- •35. Методика вивченя теми „Коло і круг”
26. Вимірювання геометричних величин (довжина, площа, об'єм).
Д
аний
матеріал займає основну
частину в шк. курсі геометрії. Розв'язують
такі задачі: з-ти відрізок кратний
даному, поділити відрізок на ціле число
рівних частий. При розв’язуванні
задач на вимірювання довжини конкретним
способом кожному
відрізку ставлять у відповідність його
довжину шляхом: 1. введення
поняття спільної міри 2-ох відрізків.
2. знаходження за допомогою алгоритму
Евкліда спільної міри 2-ох відрізків.
3. доведення існування несумірних
відрізків. 4. доведення теорем про
відношення відрізків. 5. ведення
одиниці довжини. Погорєлов враховує
різні можливості учнів і з 7-го
класу вирішує обійти всі теоретичні
питання вимірювання довжини відрізка
і кутів замінивши їх адекватними
моделями лінійкою і транспортиром.
В посібнику Погорєлова віддавалась
перевага терміну відстань,
він дотримувався традиційної точки
зору з
якою
всі терміни в геометрії
повинні мати геометричний зміст, кожен
відрізок має певну довжину
а не відстань між точками. Термін
відстані вводиться зразу після терміну
довжина(Довжина відрізка (а, б) називається
відстань між а і б.).
Вперше
про площу фігури учням говорять ще в
початковій школі Згодом повторюють
площі фігур бо як свідчить практика
учні дуже швидко забувають.
Поняття площі вводиться в 5кл. у темі
«Площі фігур» На початку
вчитель нагадує учням де в житті вони
зустрічали слово площа (площа
поля становить ..гектарів, площа
квартири..кв. метрів.) Далі вчитель
показує
учням плоскі фігури і дає означення
площі(це додатна величина числове
значення якої має такі властивості:
рівні фігури мають рівні площі, якщо
фігура розбивається на частини що є
простими фігурами то площа = сумі
площ
її частин, площа квадрата з стороною
1=1.). Площа вимірюється квадратними
одиницями. Далі вивчаються площі
прямокутника
,
паралелограма
,
трикутника
трапеції
Пізніше
вивчається площа круга
На початку 11кл. Починають вивчати
тіла в пр-рі де вводять площі бічних
поверхонь тіл. Об'єми і площі поверхонь
починають вивчатися в 11кл. в розділі
«Об'єми многогранників». Перед
тим
як
дається поняття об’єму вчитель повторює
з учнями з курсу планіметрії
поняття площі. Так само як і на площині
вводять поняття об’єму і
для тіл в пр-рі. Для простих тіл об'єм
це додатна величина чисельне значення
якої має такі в-ті: рівні тіла мають
рівні об'єми, якщо тіло розбити на
частини які є простими тілами то його
об’єм = сумі об'ємів його частин, об'єм
куба ребро якого =1=1. Далі вивчаються
об'єми таких тіл: прямокутного
паралелепіпеда
,піраміди (V=1/3НS),
циліндра(V=SН)?
конуса
кулі
кругового сектора
.
Пізніше вводиться площа сфери
29. Методика введення теми ознаки рівності трикутників
З
темою ознаки рівності трикутників учні
знайомляться в 7 класі. Вчитель нагадує
учням що таке трикутник, дає означення
трикутника який називається рівним.
Трикутники
називаються рівними,
якщо
в них відповідні сторони рівні і
відповідні кути рівні. При цьому
відповідні кути мають лежати проти
відповідних сторін. Далі учнів знайомлять
з ознаками рівності трикутників.
Якщо дві сторони і кут між ними одного трикут. = відповідно двом соронам і куту між ними другого трикут., то такі трикут. рівні.
Д-ня: Нехай ABC і А1В1С1 — два трикутники, у яких АВС і А1В1С1, у яких АВ = A1B1, AC = А1С1, ∠A = ∠A1 (мал. 44). Доведемо, що трикутники рівні.
Нехай А1В2С2 — трикутник, що дорівнює трикутнику ABC, і його вершина В2 лежить на промені А1В1, а вершина С2 — у тій самій півплощині відносно прямої А1В1, де лежить вершина С1. (мал. 45, а).
О
скільки
А1В1=
А1В2,
то вершина В2
збігається з вершиною В1.
(мал.
45, б)
Через те що ∠
В1А1С1
= ∠В2А1С2,
промінь А1С2
збігається з променем А1С1(мал.
45, в). Оскільки А1С1=
А1С2,
то
вершина С2
збігається з вершиною С1
(мал. 45, г).
Отже,
трикутник А1В1С1
збігається з трикутником А1В2С2,
тобто дорівнює трикутнику ABC.
Теорему
доведено.
Отже, трикутник А\В\С\ збігається з трикутником А\В2С2, тобто дорівнює трикутнику ABC. Теорему доведено
Я
кщо
сторона і прилеглі до неї кути одного
трикут. = відповідно стороні й прилеглим
до неї кутам другого трикут., то такі
трикут. рівні.Якщо 3 сторони одного трикут. = відповідно 3 сторонам другого трикут., то такі трикут рівні.
