- •1.Цілі і завдання заг освіти і цілі нм в зош. Проблеми диференціації навчання.
- •2.Аналіз програми з мат для зош. Рівневі навч мат.
- •3.Діяльнісний підхід до нм. Зміст, роль загальної розумової діяльн (аналіз, синтез).
- •4 Діяльнісний підхід до нм. Зміст, роль загальної розумової діяльн (індукція, дедукція).
- •5 Діяльнісний підхід до нм. Зміст, роль загальної розумової діяльн (порівняння, аналогія).
- •6 Діяльнісний підхід до навч мат. Зміст, роль загальної розумової діяльн (абстрагування, конкретизація, узагал).
- •7.Методика формування мат понять в шкм
- •8.Методика навч. Учнів доведенню мат. Тверджень.
- •9. Задачі в навчанні мат. Методика розв'язування мат. Задач.
- •10. Методика проведення позакласної роботи з математики.
- •11. Вимоги до сучасного курсу математики. В школі.
- •12.Методика вивчення натуральних чисел.
- •13.Методика вивч. Звичайних дробів.
- •14.Метод, вивч. Десятк. Дробу і %
- •15.Вивч. Алгебр, виразів, тотожних перетворень в шкільному курсі.
- •17. Нерівності в основній школі. Метод. Їх вивчення.
- •18. Алгоритмічний підхід у навчанні математиці.
- •19. Методика вивчення наближених обчислень. Застосування мікрокалькуляторів і персональних комп’ютерів у навчанні математиці.
- •20. Методика вивчення функцій в курсі математики.
- •21. Геометричні побудови.
- •23.Перші уроки планіметрії.
- •25. Координатні вектори.
- •26. Вимірювання геометричних величин (довжина, площа, об'єм).
- •29. Методика введення теми ознаки рівності трикутників
- •24.Координати на площині.
- •31. Методика вивчення теми чотирикутники
- •27.Методика вивчення площі круга та його частин.
- •28.Методика вивчення теми: ”Трикутники”.
- •30. Коло, описане навколо трикутника
- •32. Методика вивчення теми: ”Паралелограм”.
- •33. Методика вивчення теми: ”Трапеція”.
- •34. Методика введеня теми „Подібність фігур”
- •35. Методика вивченя теми „Коло і круг”
23.Перші уроки планіметрії.
Курс геом. розпоч. з § «Основні власт. найпр. Геометричних фігур». Тут заклад. основа курсу планіметрії, а саме основні поняття і си-ма аксіом, що забезп. можл, строго дедуктивної побудови курсу. Тут даються акс. планіметрії. 1 Яка б не була пряма, існують точки, що належ, цій прямій, і точки, що не належать їй. Ч/з будь-які 2 точки можна провести пряму і тільки одну; 2.3 3-х точок на прямій одна і тільки одна лежить між двома іншими. 3.Кожен відрізок має певну довжину, більшу від 0. Довжина відрізка = сумі довжин частин, на які він розбив, будь-якою його точкою. 4.Пряма розбиває площину на дві півплощини. 5. Кожний кут має певну градусну міру, більшу від 0 Розгорнутий кут = 180° Градусна міра кута = сумі градусних мір кутів на які він розбив, будь-яким променем, що прох. між його сторонами. 6. На будь-якій півпрямій від її почат. точки можна відкласти відрізок даної довжини і тільки один. 7.Від будь-якої півпрямої у дану півплощину можна відкласти кут з даною градусною мірою, меншою за 180° і тільки один. 8.Який би не був трикутник, існує трикутник, що = йому у заданому розміщенні відн. даної півпрямої. 9. Ч/з точку, що не лежить на даній прямій, можна провести на площ, не більш як одну пряму, //-ну даній.
У
чні
повинні знати означ., введену термінологію,
аксіоми, набуті початкові уявл.
про характер обгрунтув. в геом. Всі
поняття, що не є аксіомами треба привчати
учнів доводити. На 1-х уроках довод. l-ша
теор.: Якщо пряма, яка не прох.
ч/з жодну
з
вершин
-ка.
перет, одну з його
сторін,
то вона перет. тільки одну
з 2-х ін. сторін. Д-ня: Hex. пряма а не прох.
ч/з жодну з вершин
АВС
і перет.
його сторону АВ. Пряма а розб. площ, на
2 півплощ. Точки А і В лежать в
різних півплощинах, оск відр АВ перст
пряму а т.С лежить в одній з цих півплощин.
Якщо
С леж. в одній пів площ. з т. А, то АС не
перет, пряму a, a ВC перетин,
цю пряму. Якщо т. С леж. в одній півплощ.
з т.В, то АС перетин, пряму
а, а ВС не перет. її. В обох випадках
пряма а перетин, тільки один з відрізків
АС або ВС.
25. Координатні вектори.
В
перше
діти ознайом з векторами (В) у фізиці в
7 кл.
Величиною взагалі наз. таку вл-ть
предмета, явища чи процесу, яка в певному
відношенні може бути більша або менша,
причому так, що є можливість
точного порівняння. Порівняння величин
даного роду з однією з них
прийнятою за одиницю наз. вимірюванням.
Воно має числове значення. П-
ди
величин: довжина, об'єм, маса. їх наз.
скалярними величинами. Є величини, які
характ. ще й напрямом: сила, швидкість,
прискорення. В-ри зобр. напрямленими
відрізками, додаються за правилом
трикутника і паралелограма. В
геометрії В-ром наз. такий вектор,
модулем якого є його довжина. Особл.
полож.
займає нулевий В-р (не має напрямку,
зобр. точкою) Можна дати озн. В-ра,
не включаючи в поняття величини.
Векторами в геом. назв.
абстрактні
об'єкти,
які задаються довжиною і напрямом,
зображаються напрямленими відрізками
і додаються за правилом трикутника.
Напрямлені відрізки, які зображ.
вектори теж назв. векторами. Тому в
школі В-рамм назв. напрямлені відрізки,
хоч це не В-тори, а їх зображення. В-р
задається довжиною, напрямом і
початком. Часто початок не грає ролі,
тільки довжина і напрям. Такі В-ри наз
вільними.
Абсолютною величиною (модулем) вектора
наз. довжина відрізка. що
зображ. вектор. Позн. |AB| Два вектори
наз. рівними, якщо вони суміш, //-ним
перенесенням.
Hex. вектор АВ, A(xl,yl), В(х2.у2). Коорд. вектора
АВ наз. числа al=x2-xl, а2=y2-у1. Позн. АВ(а1,а2).
Рівні вектори мають рівні координати.
Сумою векторів a(al,a2) і в(в1,в2) наз. вектор
з коорд. (а1+в1,а2+в2).
Теор.
Які б не були точки А, В, С вірна векторна
р-сть АВ+ВС=АС
Д-ня: Hex A(xl,yl), B(x2,y2), С(хЗ,уЗ) - дані точки
Корд. АВ(х2-х1,у2-у1),
ВС(хЗ-х2,уЗ-у2), отже АВ+ВС-(хЗ-х1,уЗ-у1)=АС.
Отже, АВ+ВС=АС.
Такий спосіб, наз. правилом
-ка.
Різницею векторів a(al,a2), в(в1.в2)
наз. вектор c(cl.c2). який у сумі з вект. в
дає а: в+с=а. Скалярним добутком
векторів a(al,a2) і в(в1,в2) наз. число
(а1в1+а2в2). Теор.
Скал. добуток
векторів = добутку їх абсол. велич, на
косинус кута між ними. Д-ня: Hex.
а і в дані вектори і
kут
між ними.
Маємо:
(а+в)2=(а+в)(а+в)=(а+в)а+(а+в)в=аа+ва+ав+вв=а2+2ав+в2,
або
|а+в
|2=
|а|2+|в|2+2ав.
Звідси видно, що скал. доб. ав вираж. ч/з
довжини векторів а, в і а+в, а тому не
залеж, від вибору си-ми коорд., тобто
скал. доб. не зміниться,
якщо си-му коорд. вибрати спеціально
Візьмемо сист. коорд. так МАЛ.
За таким вибором сист. коорд. координатами
вект, а будуть |а| і 0, а вект. в будугь
|в|cos
і |в|sin
.
Скалярний добуток: ав=
|а| |в| cos
+0
|в| sin
=
|а| |в| cos
.
