
- •1. Приклади груп. Навпрост. Властивості груп. Підгрупи.
- •2.Кільце. Приклади кілець. Найпростіші властивості кілець. Підкільце.
- •3,Гомоморфізм і ізоморфізм груп і кілець.
- •4. Система нат. Ч. Принцип мат. Індукції.Аксіоми Пеано:
- •5. Поле. П-ди полів. Найпростіші властивості полів. Поле рац. Чисел.
- •6.Поля. Впорядковані поля. С-ма дійсних чисел.
- •7.Поле комплексеих чисел. Числові поля. Геометричне представлення комплексних чисел і дії над ними. Тригонометрична форма комплексного числа.
- •8. Векторний простір. Приклади і найпростіші властивості векторного простору. Підпростір.
- •9.Лінійна залежність і незалежність системи векторів. Базис і ранг скінченної системи векторів.
- •11. Базис і розмірність скінченновимірного векторного простору. Підпростори. Лінійні многовиди. Ізоморфізми векторних просторів.
- •12 Основні властивості конруенції в кільці цілих чисел за даним модулем.
- •13. Повна і зведена система лишків. Теорема Ейлера і Ферма.
- •14. Лінійні порівняння з однією змінною.
- •15. Застосування теорії порівнянь до вивчення ознак подільності цілих чисел.
- •16. Перетворення звич. Др. В десятковий і визначення довжини періоду дробу.
- •17. Поліном над полем. Нсд двох поліномів і алгебра Евкліда
- •18. Розклад полінома у добуток незвідних многочленів і його єдність.
- •19.Алгебраїчна замкненість поля комплексних чисел, спряженість коренів поліномів з дійсними коеф., незвідні над полем дійсних чисел поліноми.
- •20. Будова простого алгебр. Розширення. Звільнення від ірраціон. В знаменнику.
15. Застосування теорії порівнянь до вивчення ознак подільності цілих чисел.
Суть
ознак подільності зводиться до того,
що що розгляд подільності деякого
числа
на нат. число
змінюється розглядом подільності на
число
іншого
меншого за
нат. числа
,
яке можна знайти за деяким правелом,
що визначається числовою ф-єю,
.
При цьому числа
є рівноподільними на число
.
Одним із таких способів є спосіб
Паскаля,
який використовує конгруентність цих
чисел. Нехай деяке нат. число
в системі числення
має вигляд
.
Позначемо через
остачу від ділення
на число
.
і побудуємо число
за
таким правелом:
.
На основі властивості конгруенції
легко встановити, що
.
Звідси маємо таку ознаку подільності.
Якщо
то
.
Виведення
ознаки подільності на 4.
Нехай
цифри
(від 0 до 9)
.
Очевидно, що
Тоді
.
За ознакою Паскаля
коли
або
.
Ознаки подільності.
Якщо - десяткова система числення то:
1) число
,
якщо остання цифра парна;
2) число
,
якщо остання цифра 0, або 5;
3) число
,
якщо сума його цифр
;
4) число
,
якщо сума його цифр
;
5) число
,
якщо воно
і
;
6) число
,
якщо воно складене з двох останніх цифр
на
;
7) число
,
якщо воно складене з двох останніх цифр
25;
8) число
,
якщо
цифр,
що стоїть на парних місцях мінус
цифр,
що стоїть на непарних місцях. Ця різниця
.
16. Перетворення звич. Др. В десятковий і визначення довжини періоду дробу.
Теор. Звич. нескор. дріб а/b перетвор. в скінч. дес.. дріб <=> коли каноніч розклад знаменника не містить простих множників відмінних від 2 і 5.
Дов. І) b=2α•5β, β≥0. Познач γ=max(β;α), а/b= (а/2α•5β)•(2 γ-α •5 γ-β/2 γ-α •5 γ-β)= (a•2γ-α •5 γ-β)/( 2γ-α •5 γ-β)=(a/10γ)(2 γ-α •5 γ-β)
II)a/b=N,g1, g2 ….. gγ – скін. дес.. дріб
g1 .... gγ - ціле число, a/b=N + (g1+ ....+gγ)/10γ=N+(g1+ ....+gγ)/(2γ•5γ)
Теор. Якщо a/b – нескор. дріб і числа (b,10)=1, то цей дріб перетворюється у чистий періодичний десятк. дріб, число цифер в періоді дробу δ, де δ-показник до якого належить число 10 за mod b(δ=Pb(10)), 10δ≡1(b).
Дов. Нех. a<b, (a,b)=1; 10a=bg1+r1, 0<r1<b, 0≤ g1<10; 10r1=bg2+ r2, 0< r2<b, 0< g2<b, 0<g2<10
10r2=bg3+r3, ………. 10rm-1=bgm+rm, 0<rm<b,
10rm=bgm+1+rm+1, … 0,g….gm, gm+1
Всі остачі 0<r1…<rm+1. Всі (ri, b)=1. Оск.(a,b)=1 i (10,b)=1=>(b,10a)=1=>(r1,b)=1.
Всі rі – елем. зведеної системи лишків. Але ЗСЛ за модулем b може мати лише φ(b) елементів, тому наступить момент коли одна з остач буде = а. не. це буде rm=а, якщо тільки rm=а, тоді з m+1 рівності ми одерж. що rm+1= r1, a gm+1= g2, a/b=0, g1….gm. Для дов. теореми залишається показати що перше повторення настане після δ ділень, де δ – показник до якого належить число 10 за модулем b. Дійсно, якщо δ – найм. показник, то має місце 10δ≡1(b), візьмемо r<b, (r,b)=1, 10δ•r≡r(b)
Якщо до числа r приписати справа δ нулів, то це відповідає визначенню δ послідовних цифр частки. При діленні a на b (a,b)=1. Ми аналогічно дістанемо через δ ділень остачу, яка буде = а.
Заув. З конгуренції 10δ≡1(b)=> що 99...9≡0(b) =>, що δ можна знайти так: 9.:b, якщо ділення не відбудеться, то 99.:b поки ділення не відбудеться. Кількість дев’яток у числі при якому ділення відбудеться δ.
Теор. Якщо a/b нескор. дріб і b=2 α •5 βb1, де (b1,10)=1, то цей дріб перетв. у міш. період. дес.. дріб, число цифр у періоді дробу = δ, де δ=Pb1(10); число цифр до періоду = γ, де γ=max(α,β).
Теор. Щоб перетворити чистий період. дріб у звич. потрібно період. дробу зробити чисельником, а в знаменнику записати стільки 9, скільки цифр в періоді, знайдений дріб додати до цілої частини.
Теор. Щоб перетворити мішаний періодичний дріб у звичайний треба від числа, що стоїть між комою і першим періодом і цю різницю зробити чисельником, у знаменнику треба записати стільки 9, скільки цифр в періоді.