
- •1. Приклади груп. Навпрост. Властивості груп. Підгрупи.
- •2.Кільце. Приклади кілець. Найпростіші властивості кілець. Підкільце.
- •3,Гомоморфізм і ізоморфізм груп і кілець.
- •4. Система нат. Ч. Принцип мат. Індукції.Аксіоми Пеано:
- •5. Поле. П-ди полів. Найпростіші властивості полів. Поле рац. Чисел.
- •6.Поля. Впорядковані поля. С-ма дійсних чисел.
- •7.Поле комплексеих чисел. Числові поля. Геометричне представлення комплексних чисел і дії над ними. Тригонометрична форма комплексного числа.
- •8. Векторний простір. Приклади і найпростіші властивості векторного простору. Підпростір.
- •9.Лінійна залежність і незалежність системи векторів. Базис і ранг скінченної системи векторів.
- •11. Базис і розмірність скінченновимірного векторного простору. Підпростори. Лінійні многовиди. Ізоморфізми векторних просторів.
- •12 Основні властивості конруенції в кільці цілих чисел за даним модулем.
- •13. Повна і зведена система лишків. Теорема Ейлера і Ферма.
- •14. Лінійні порівняння з однією змінною.
- •15. Застосування теорії порівнянь до вивчення ознак подільності цілих чисел.
- •16. Перетворення звич. Др. В десятковий і визначення довжини періоду дробу.
- •17. Поліном над полем. Нсд двох поліномів і алгебра Евкліда
- •18. Розклад полінома у добуток незвідних многочленів і його єдність.
- •19.Алгебраїчна замкненість поля комплексних чисел, спряженість коренів поліномів з дійсними коеф., незвідні над полем дійсних чисел поліноми.
- •20. Будова простого алгебр. Розширення. Звільнення від ірраціон. В знаменнику.
11. Базис і розмірність скінченновимірного векторного простору. Підпростори. Лінійні многовиди. Ізоморфізми векторних просторів.
Кожна оболонка лінійної системи векторів є векторним простором. Тому виникає питання про перенесення поняття базису із системи векторів на простір.
Озн.
Лінійно незалежна система векторів
наз. базисом векторного простору L, якщо
будь який вектор з простору L є лінійеою
комбінацією системи векторів.
Озн. Базисом скінченновимірного векторного простору наз. непорожня лінійно незалежна його підсистема, яка еквівалентна всій системі.
Озн.
Векторні простори, задані над одним і
тим же полем Р наз. ізоморфними, якщо
між елементами
і
можна встановити взаємно однозначну
відповідність
.
Теор. Два скінченновимірні векторні простори над полем Р ізоморфні тоді і тільки тоді, якщо вони мають однакову розмірність.
Дов. Н: При ізоморфізмі базис переходить вбазис, а базиси мають однакову розмірність, то L і мають однакову розмірність.
Д: Нехай
L і
простори над полем Р. Вибарамо в них по
базису L:
(1),
:
.
в базисі L має координати
,
.
Ця відповідність є однозначною. Дійсно
однозначно виражається своїми
координатами в одному базисі, тому і
однозначно виражається своїми
координатами через
і навпаки. Тоді
.
Озн. Розмірністю ненульового скінченного векторного ростору наз. число векторів в якому небудь його базисі. Dim v=n, dim(0)=0.
Озн. Непорожня множина векторного простору L є підростором цього ростору, якщо вона сама є лінійним простором відносно операцій, визначених у просторі L.
Теор.
Для того, щоб непорожня множина
векторного простору L була підпростором,
необхідно, щоб вона була замкнена
відносно операцій «+» і «*» на скаляр
.
Озн.
Нехай
підпростір
векторного простору L і
.
Множина векторів виду
,
де
наз. лінійним многовидом простору L.
Лінійний многовид не утворює векторного простору, бо він не замкнений відносно операції «+». Кожен лінійний підпростір є лінійним многовидом, але не навпаки. Якщо , то лінійний многовид буде підпростором.
Теор. Розмірність підпростору векторного простору не більша ніж розмірність простору.
Озн. Множина розв’язків системи n лінійних рівнянь з n невідомими утворює підпростір n- вимірного лінійного векторного простору.
12 Основні властивості конруенції в кільці цілих чисел за даним модулем.
Припустимо,
і будемо розглядати цілі числа у зв’язку
з остачами від ділення їх на це нат.
Число
,
яке наз. модулем. Згідно з теоремою про
ділення з остачею кожному числу
буде відповідати певна остача
,
яка одержана в результаті ділення числа
на
.
.
Якщо двом цілим числам
відповідає одна і таж сама остача
від ділення їх на число
,
то вони називаються конгруентними за
модулем
.
.
1) Числа
називаються конгруентними за модулем
,
якщо остача їх при ділені на число
орівні між собою.
.
2) Числа
називаються конгруентними за модулем
,
якщо їх різниця ділиться на
.
3) Числа
називаються конгруентними за модулем
,
якщо має місце
.
Теор.
дані три означення конгруентності
еквівалентні.
.
Дов.
Нехай сприведливе (1)
.
Нехай
.
Основні властивості конгруєнції.
1) Для конгруенцій справджуються такі закони рефлексивністі, транзетивності, симетричності.
1.
2.
3.
.
1.
2.
.
3.
.
2) Конгруенції за одним і тимже модулем можна почлено додавати, віднімати і множити.
.
Насл.1. До обох частин конгруенції можна додати одне і теж число.
Насл.2. До однієї частини конгруенції можна додати вираз кратний модулю
Насл.3. Обидві частини конгруенції можна множити на одне і теж число.
Насл.4.
Обидві частини конгруенції можна
піднести до
степення.
Насл.5. З однієї частини конгруенції до другої можна перенести доданок з протилежним знаком.
3) Обидві частини конгруенції можна поділити на іх спільний дільнак, якщо він взаємно простий з модулем.
4) Обидві частини конгруенції і модуль можна множити на одне і теж число.
5) Обидві частини конгруенції і модуль можна скоротити на їх СД.
6) Якщо конгруенція має місце за кількома модулями, то вона має місце і за модулем, який = НСК цього модуля.
7) Якщо
-
многочлен з цілими коефіцієнтами і
і
,
то
.
8)Числа конгруентні між собою за модулем мають з ним один і той же НСД.