
- •1. Приклади груп. Навпрост. Властивості груп. Підгрупи.
- •2.Кільце. Приклади кілець. Найпростіші властивості кілець. Підкільце.
- •3,Гомоморфізм і ізоморфізм груп і кілець.
- •4. Система нат. Ч. Принцип мат. Індукції.Аксіоми Пеано:
- •5. Поле. П-ди полів. Найпростіші властивості полів. Поле рац. Чисел.
- •6.Поля. Впорядковані поля. С-ма дійсних чисел.
- •7.Поле комплексеих чисел. Числові поля. Геометричне представлення комплексних чисел і дії над ними. Тригонометрична форма комплексного числа.
- •8. Векторний простір. Приклади і найпростіші властивості векторного простору. Підпростір.
- •9.Лінійна залежність і незалежність системи векторів. Базис і ранг скінченної системи векторів.
- •11. Базис і розмірність скінченновимірного векторного простору. Підпростори. Лінійні многовиди. Ізоморфізми векторних просторів.
- •12 Основні властивості конруенції в кільці цілих чисел за даним модулем.
- •13. Повна і зведена система лишків. Теорема Ейлера і Ферма.
- •14. Лінійні порівняння з однією змінною.
- •15. Застосування теорії порівнянь до вивчення ознак подільності цілих чисел.
- •16. Перетворення звич. Др. В десятковий і визначення довжини періоду дробу.
- •17. Поліном над полем. Нсд двох поліномів і алгебра Евкліда
- •18. Розклад полінома у добуток незвідних многочленів і його єдність.
- •19.Алгебраїчна замкненість поля комплексних чисел, спряженість коренів поліномів з дійсними коеф., незвідні над полем дійсних чисел поліноми.
- •20. Будова простого алгебр. Розширення. Звільнення від ірраціон. В знаменнику.
1. Приклади груп. Навпрост. Властивості груп. Підгрупи.
Озн. Не порожня множ А , на якій задано бінарну операцію *, унарну операцію -1 наз. групою, якщо викон. такі властивості:
1) бінарна операція *- асоціативна;
2) е – правий нейтральний елемент відносно операції * в множ А;
3) для
елемента
правий симетричний елемент
,
що
.
Приклади. Z з операцією +; множ парних чисел відносно операції +; множ, яка склад з одного нуля також утворює групу відносно операції +.
Властивості груп:
правий симетричний елемент є одночасно і лівим елементом;
правий нейтральний елемент є одночасно і лівим нейтральним елементом;
нейтральний елемент єдиний;
для
симетричний елемент єдиний;
для
в групі кожне з р-нь а*х=b, y*a=b має єдиний розв’язок;
властивість скорочення. для
з а*с=b*с
а=b, таке саме з с*а=с*b;
для
групи з рівності а*b=а b=е, таке саме з b*с=с;
;
для
групи з рівності а*b=е
.
Дов.
1)
.
2)
,
.
3) а*е=а
Дов.
3).
Припустимо, що
-
нейтральні елементи. Оскільки
правий нейтральний елемент, то в силу
2)
,
тому можна записати
=
.
Оскільки
також нейтральний елемент, то він є
лівим нейтральним елементом, тому
.
Отже,
=
,
тобто
= , що суперечить припущенню, тому нейтральний елемент єдиний.
Дов.
9).
З 3) -
*
.
З другої сторони
,
тоді за 8)
.
Озн.Підгрупою групи наз під алгебра цієї групи (приклад): множ парних чисел з операцією + є під алгеброю адитивної алгебри Z.
Озн.Відображу h групи <A, *, -1> в групу <B, *,-1> наз гомоморфізмом.
Теор. Підгрупа групи є знову група. Нейтральний елемент групи є нейтральним елементом підгрупи.
2.Кільце. Приклади кілець. Найпростіші властивості кілець. Підкільце.
Озн. Кільцем наз. алгебраїчну структуру <K, +, *> з двома алгебраїчними операціями + і *заданими на всій множині К, яка задов. умови:
а)
відносно операції «+» стр. <K,+>
утв. адитивну абелеву групу, тобто: 1)
;
2)
;
3)
;
4)
;
б)
Відносно
операції множення стр. <K,
*>
утв. групу
;
в)
Операції «+» і «*» пов’язані розподільним
законом
.
Якщо
операція множення переставна, то кільце
комутативне, якщо в кільці
1
відносно «*», то кільце К наз кільцем з
1.
Приклади:
1)
Множина Z утв. кільце (з1).2)Множина
Мn
— усіх матриць n-го
порядку з дійсними елем. утв.
кільце.3)Множина
усіх неперервних функцій на відрізку
;4)
Множина Zm
–усіх класів лишків утв. кільце
Властивості:1)
В
кільці існує єдиний нейтральний,
нульовий та одиничний елемент . 2)В
скінченних сумах і добутках можна
довільно розставляти дужки. 3)Для
кожного елемента кільця
протилежний
і якщо
обернений, то він теж єдиний. 4)
–(a+b)=(-a)+(-b).5)
має єдиний розв’язок х=b+(-а) його наз.
різницею а і b і позначають b-а.
6)
.7)
.
8)
-
дистриб.
властивість множення відносно віднімання.
Згідно озн. різниці
.
9)
ця
властивість є вірною тільки для числових
кілець.
Озн. Ненульові елементи а і b, для яких аb=0 наз. дільниками нуля, а-лівий, b-правий дільник.
Озн. Комутативне кільце без дільників нуля наз. областями цілісності.
10)
Рівності можна скорочувати не на
дільники нуля:
,
а-недільник о,
.
11)
Озн. Непорожня підмножина К0 кільця К наз. підкільцем, якщо вона сама утв. кільце відносно операцій заданих в кільці К.
Теор.
Підмножина
є його підкільцем т. і т. т., коли вона
задовільняє умови:
;
;
.
Дов.:
Якщо
К0
–підкільце
К, то К0
задов. згідно озн., усім аксіомам кільця,
внаслідок чого умови 1-3 виконуються,
то в силу умов 1-2
утв. підгрупу адитивної групи кільця,
внаслідок чого вона задовольняє усім
аксіомам групи. Це означає,що
задов. усім аксіомам кільця, отже
-підкільце кільця К.