Динаміка виробництва продукції тваринництва

Показники	Роки			Відхилення
	2008	2009	2010	Абсолютне (+;-)	Відносне, (%)
1. Яйця курячі
Середньорічне поголів’я, голів	155569	130884	66063	-89506	42,46
Середньорічна продуктивність птиці, шт.	305	285	214	-91	70,16
Валове виробництво, тис шт.	47449,42	37284	14154	-33295,47	29,83
2. М'ясо птиці
Середньорічне поголів’я, голів	115477	86936	66063	-49414	57,21
Середньодобовий приріст, г	1,03	1,84	1,81	0,78	175,73
Валовий приріст, ц	4362	5832	4364	2	100,04

Аналізуючи динаміку виробництва продукції тваринництва можна зробити наступні висновки: середньорічне поголів’я курей несучок скоротилося, у порівнянні з 2008 роком, на 89506 голів, відповідно до цього скоротилося и валове виробництво яєць з 47449,42 тис. шт. у 2008 році до 14154 тис. шт. у 2010 році. Середньорічна продуктивність птиці за досліджуваний період знизилася на 29,84%, що є результатом використання застарілої технології виробництва. Середньорічне поголів’я птиці м’ясного напряму впродовж досліджуваного періоду також має тенденцію до зменшення, так у 2010 році відхилення склало 42,79%. Проте відбулося збільшення середньодобового приросту на 75,73%, та валового приросту на 0,04%.

2.2 Організація основних виробничих процесів виробництва продукції птахівництва

Виробничий процес – це сукупність взаємозв’язаних процесів праці і природних процесів, в результаті яких вихідна сировина і матеріали перетворюються в готову продукцію.

В залежності від призначення продукції всі виробничі процеси діляться на:

основні

допоміжні

обслуговуючі

Основні – це технологічні процеси, які перетворюють сировину і матеріали в готову продукцію, на випуску якої спеціалізуються дане підприємство.

При їх виконанні змінюються форми і розміри праці, його внутрішня структура, вид і якісна характеристика матеріалу. До них відносять і природні процеси, які проходять під дією сил природи без участі праці людини, але під її контролем (природня сушка деревини, застигання металу).

Допоміжні процеси – допомагають безперебійному протуканню основних виробничих процесів. Отримана таким чином продукція використовується на підприємстві для обслуговування основного виробництва.

Обслуговуючі процеси – створюють умови для успішного виконання основних і допоміжних. До них відносяться між- і внутрішньоцехові транспортні операції, обслуговування робочих місць, складські операції, контроль якості продукції.

Вирощування бройлерів

Бройлерів вирощують у широкогабаритних пташниках на глибокій підстилці. В одному пташнику розміщують 10 тис. голів. Більш поширені пташники на 20 тис. голів, які мають дві зали по 10 тис. голів, щільність посадки курчат становить 12-14 голів на 1 м2 підлоги.

При клітковому утриманні курчат щільність посадки становить 10–13 голів у клітці. Кількість птахомісць розраховують на 4,0–4,2-разовий вихід бройлерів. Місткість пташника або зали повинна відповідати добовій продуктивності забійного цеху, щоб була можливість забити і обробити все поголів'я. Відповідно організують і інкубацію яєць для того, щоб забезпечити цілорічне вирощування бройлерів великими партіями. Пташник заповнюють добовими курчатами протягом 1–2 днів. Приміщення розділяють на окремі брудери з електрообігрівачами.

Корми для курчат готують у кормоцеху і в перші 7–10 днів роздають вручну, а потім за допомогою транспортерів з бункера, куди їх завозять автозавантажувачами. З транспортера корми надходять в годівниці в міру потреби (це регулює обслуговуючий персонал).

Виробництво яєць

Технологія промислового виробництва яєць у спеціалізованих господарствах країни базується на основних принципах: використання високопродуктивних гібридних курей; утримання курей в кліткових батареях, які забезпечують механізацію і автоматизацію виробничих процесів і високу ефективність праці; годівля курей повнораціонними сухими комбікормами; утримання птахів у великих пташниках з оптимальним мікрокліматом та диференційованим світловим режимом; застосування ефективних ветеринарно-профілактичних заходів, які забезпечують високу збереженість птахів; рівномірне цілорічне виробництво яєць у відповідності з технологічним графіком, який передбачає ефективне використання всіх виробничих потужностей.

Основою збільшення виробництва харчових яєць в Україні є використання гібридної птиці з високим генетичним потенціалом, добре пристосованої до місцевих умов годівлі та утримання. Зважаючи на різнобічний попит населення на харчові яйця, зараз в Україні для виробництва яєць використовуються кури як коричневих, так і білих кросів. Але слід зазначити, що закордонні кроси дуже вибагливі до умов годівлі та утримання.

Для виробництва харчових яєць у спеціалізованих господарствах України використовують курей високопродуктивних кросів, створених як селекціонерами провідних птахівницьких компаній Німеччини, Голландії, Канади, Угорщини та ін., так і українськими вченими. Однак серед яєчних курей значний відсоток займають кроси, завезені з-за кордону. Розрахунки економічної ефективності свідчать, що економічно більш вигідними є кури-несучки, які відкладають яйця з коричневою шкаралупою.

Найпоширенішим в Україні є крос “Ломанн браун”- 31,7% від всього поголів’я яєчних курей. Кроси “Хай-Лайн W-98” та “Хай-Лайн коричневий” американської селекції також доволі поширені — 25,7%. Кури яєчного кросу “Білорусь-9” займають 18% серед поголів’я яєчних курей України. Несучість гібридних курей ? 250-260 яєць на рік. Маса яйця ? 58-60 г (шкаралупа біла).

Кроси селекції Інституту птахівництва УААН — “Борки-117”, “Борки-2М”, “Борки-колор”, “Слобідський-3” становлять до 3% від загального поголів’я курей яєчних кросів. Останніми роками в Україну починають завозити кроси із Голландії, які належать компанії “Хендрікс Поултрі Брідерз БВ”, утвореній у жовтні 1998 р. внаслідок об’єднання відділу “Хайсекс” компанії “Еврібрид” з компанією “Бованс”.

У деяких птахівницьких господарствах України для виробництва харчових яєць використовують кроси курей фірми “Домінант” (Чехія). Найбільш поширеним є крос “Домінант бурий Д-102”. Несучість гібридних курей за 78 тижнів життя на початкову несучку становить 301 яйце. Середня маса яйця — 63,6 г (шкаралупа коричнева).

На сучасних птахофабриках в основі технологічних графіків мають лежати раціональні технологічні схеми вирощування молодняку і утримання дорослої птиці. Вони базуються на вирощуванні молодняку в кліткових батареях з добового до 17-тижневого віку, а потім переведенні їх в пташник для утримання промислового стада. У деяких господарствах ці строки змінюють відповідно до умов конкретного господарства — з урахуванням максимального використання виробничих площ як для молодняку, так і для дорослої птиці. У нашій країні найбільш поширене кліткове утримання курей-несучок — в 3-ярусних кліткових батареях різних типів. Для зменшення витрат енергії рекомендують використовувати в пташниках режими переривчастого освітлення, при цьому поліпшується якість шкаралупи, збільшується маса яєць, знижуються витрати корму та енергії, що в цілому дозволяє збільшити рентабельність виробництва яєць на 10,5-12,5 %. Впровадження переривчастих режимів освітлення, узгоджених з режимом напування птахів, сприяє підвищенню несучості курей на 1,5-4%, витрати корму на 10 шт. яєць зменшуються на 4-8%, зменшуються також витрати води, енергії — в 1,5-3 рази. Враховують також колір освітлення: червоне світло попереджує розвиток канібалізму, оранжевий колір використовують для фарбування гнізд.

У нашій країні з’являються господарства, які перейшли на утримання курей-несучок на сітчастій підлозі, використовуючи обладнання фірм “Big Dutchman”, “Salmet”, “VDL Agrotech“. Комплекти обладнання для утримання птахів на сітчастій підлозі включають тарілкову та ланцюгову системи роздачі кормів, ніпельні системи напування, гнізда з нахиленою підлогою, обладнання клімат-контролю, вентилятори, бункери для кормів, сучасні нагрівачі, які працюють на різному паливі. Вартість обладнання для утримання птахів на підлозі на порядок нижча, ніж кліткового обладнання.

Норми годівлі ремонтного молодняку і курей-несучок представлені в таблиці 14.9. Раціони для яєчних курей складають з урахуванням змін потреби птахів в поживних речовинах, віку і продуктивності. Неповноцінна годівля ремонтних курочок, особливо у віці 17-18 тижнів, може негативно вплинути на розвиток органів яйцеутворення.

Перспективні проекти вигульного утримання птахів розроблені спеціалістами фірми “Біг Дачмен”. За цією технологією вихід продукції з одиниці площі буде меншим, однак ціна на яйця, одержані в екологічно чистому середовищі, вища. Так, десяток яєць від несучок, яких утримують у клітках, коштує 1,87 DM , на підстилці — 3,2, а у вольєрі — 3,71 DM. Слід зазначити, що більшість птахофабрик в Україні не мають можливості переобладнувати старі кліткові батареї, а тим паче придбати дороге обладнання нової конструкції.

Важливим напрямком підвищення ефективності галузі є виробництво яєчних продуктів. На вітчизняних птахофабриках переробляється не більше 15% яєць, тоді як за кордоном — до 40 %. Крім традиційних продуктів переробки яєць — яєчного меланжу, яєчного порошку заслуговують на увагу такі продукти переробки як рідке пастеризоване яйце, сухий яєчний білок, жовток, виробництво лізоциму (з білка), фосфоліпідів (з жовтка), виробництво сухих омлетів.

Подальший розвиток бройлерного виробництва та його рентабельність залежать від генетичного прогресу за такими напрямами: підвищення інтенсивності росту курчат і скорочення строків їх вирощування; удосконалення м’ясних форм курчат-бройлерів від розвитку яких залежить ефективність переробки тушок бройлерів; зниження витрат корму на кг приросту живої маси; підвищення рівня загальної резистентності.

Сучасне промислове виробництво м’яса бройлерів базується на таких основних принципах: використання високопродуктивної гібридної птиці; вирощування бройлерів в пташниках, які обладнані засобами, що забезпечують повну механізацію і автоматизацію виробничих процесів та регулювання мікроклімату в залежності від віку птахів, високу ефективність праці; застосування ресурсозберігаючих технологічних прийомів; виконання виробничого процесу за технологічним графіком, який забезпечує ритмічне цілорічне вирощування бройлерів; застосування повнораціонних сухих комбікормів, які відповідають біологічним потребам птахів і дозволяють отримати високоякісну продукцію; суворе дотримання ветеринарно-санітарних правил.

Інститутом птахівництва УААН запропонований енергозберігаючий режим вентиляції пташників залежно від режиму освітлення. Пропонується в період спокою птахів знижувати рівень повітрообміну в приміщенні на 20% порівняно з нормативним. Економія електроенергії становить до 10-12%. Годівлю курчат-бройлерів розділяють на два періоди: стартовий (1-28 діб) і фінішний (29 діб і старші). У перші 3-4 доби використовують спеціальні корми, які містять легкорозчинні поживні речовини (нульовий раціон). На провідних бройлерних підприємствах нашої країни добре зарекомендував себе корм виробництва Бельгії “Galito”.