3. Власні дослідження

3.1 Матеріали і методи дослідження

Дослідження проводилось на території СВК імені Ватутіна (бригада №1).

Об’єкт дослідження: телята чорно-рябої породи, віком до 10 днів, середньою вагою до 31 кг, по 5 голів від дослідної і контрольної груп, хворих на диспепсію.

Під час дослідження проводили клінічний огляд телят. При цьому звертали увагу на загальний стан тварин, прийом корму, стан видимих слизових оболонок, вимірювали температуру, визначали частоту пульсу, кількість дихальних рухів за хвилину, консистенцію свіже виділених фекалій. Крім того, проводили морфологічні і біохімічні дослідження крові за загально прийнятними методиками. В крові визначали вміст гемоглобіну, кількість еритроцитів, лейкоцитів, виводили лейкограми за загальноприйнятими методиками. Досліджували кал і сечу. Під час дослідження калу визначали його кількість, фізико-хімічні властивості, сторонні домішки, проводили мікроскопію, а також визначали фізичні і хімічні властивості сечі та мікроскопічні дослідження осаду.

Телятам першої групи з лікувальною метою задавали препарат “ВЕТАСЕПТОЛ” – перорально з молозивом (молоком) в дозі 3 г на 10 кг маси тіла, двічі на добу від появи і до зникнення симптомів захворювання.

Лікування телят другої групи проводили за прийнятою у господарстві схемою. На першу добу захворювання телятам призначали 12-годинну голодну дієту, молозиво заміняли 1 % розчином натрія хлориду. Впродовж трьох днів підряд два рази на добу перед випоюванням молозива хворим телятам давали 100 мл настою кінського щавлю. Разом з молозивом телятам давали сирі курячі яйця (1 яйце на випоювання). Внутрішньом’язево вводили антибіотики гентаміцин 0,001 г на кг та тетрациклін 0,015 г на 1 кг 3 рази на добу з інтервалом у 6 годин.

Телятам, хворим на токсичну диспепсію, вводили внутрішньовенно 10% розчин глюкози у дозі 50 мл два рази на день і 10 % розчин кальція хлориду у дозі 15 мл один раз на день.

Крім того, провели вітамінізацію обох груп телят тетравітом в дозі 2 мл внутрішньом’язево.

Для проведення досліду обидві групи новонароджених телят утримували в індивідуальних клітках на дворі.

3.2 Результати власних досліджень

Диспепсія новонароджених телят в СВК ім. Ватутіна протягом багатьох років наносить економічні збитки господарству внаслідок масової захворюваності і загибелі новонароджених телят 1-10-денного віку. У зв’язку з цим вибір найбільш ефективних методів і засобів лікування диспепсії телят є одним з головних завдань.

Починається захворювання телят, в основному, в лютому-березні, квітні-травні. Диспепсія набуває масового характеру, а потім поступово відсоток захворюваності знижується. З метою профілактики диспепсії телят провели корекцію раціону для двох груп корів. Крім цього кожні 10 днів проводили вітамінізацію корів тривітаміном. Разом з цим виявили порушення умов утримання та режимів годівлі новонароджених телят. Головними причинами виникнення диспепсії телят у СВК ім. Ватутіна є: незбалансований раціон сухостійних корів за поживними речовинами; порушення умов утримання тільних корів і нетелей; недотримання ветеринарно-зоотехнічних правил по підготовці і проведенню отелів; порушення строків випоювання молозива новонародженим телятам; поширення у господарстві гінекологічної патології; відсутність цілеспрямованої специфічної профілактики шлунково-кишкових хвороб.

При клінічному дослідженні хворих телят були виявлені дві форми прояву диспепсії: проста (аліментарна) і токсична. На 5 добу лікування препаратом „Ветасептол” телята першої дослідної групи виглядали бадьорими, мали добрий апетит, виявляли активність під час випоювання молозива, у них були відсутні клінічні ознаки розладу травлення і дегідратації, порівняно з другою (контрольною) групою, одужання яких спостерігалось на 7 добу.