1.8 Профілактика

Перед запуском усіх корів обов'язково перевіря­ють на наявність маститу, що перебігає у субклінічній формі. У цех сухостою корів переводять за 2, а нетелей — за 3 міс до отелення. Кількість скотомісць у цеху сухостою має становити 18% наявного поголів'я корів і нетелей. Утримання корів у цеху сухостою безпри­в'язне, групами по 25—50, або прив'язне. Рекомендується наступна груктура раціону: сіно — 30—35%, сінаж або силос доброї якості — 5—30, коренеплоди — 5—6, концентровані корми — 25—30%. На к.од. повинно припадати перетравного протеїну — ПО г, цукру — 100, кальцію — 9, фосфору — 6—7, кухонної солі — 8—10 г, ротину — 45—50 мг, вітаміну мг — 1,1—1,3 тис. МО, токоферолу — 0 мг. Усі корми для тварин мають бути якісними. Специфічну профілактику бактеріальних і вірусних інфекцій ново­народженого молодняку здійснюють шляхом активної імунізації глизкотільних корів і поросних свиноматок. Неодмінною умовою ефективності вакцинації є своєчасне випоювання молозива (не пізніше 1—1,5 год після народження). Отелення корів проводять у родильному відділенні, яке будують розрахунку 12% наявного поголів'я, а на великих фермах (більше 600 отелень на рік) обладнують два ізольовані родильні відділення, розраховані на 16% поголів'я. У кожному родильному відділенні необхідно мати передродову (20—25% усіх головомісць), родову з денниками для проведення отелень (35—40%) і післяродову (40%) секції. У передродову секцію корів і нетелей переводять за 5—7 днів до передбачуваного отелення. Родовий сектор, за можливості, об­ладнують ізольованими денниками з розрахунку 1,5—2% поголів'я корів. Телят залишають у деннику біля корови на один день. Першу годівлю проводять не пізніше, ніж через 1—1,5 год після народження. Через один день телят переміщують у профілакторій або в індивіду­льні будиночки, що розташовані поза приміщенням, а денник ретельно очищають і дезінфікують. При ручній годівлі молозиво випоюють телятам з напувалки через соску з діаметром отвору 1,5 мм у кількості 1,2—1,5 л. Повторне напування здійснюють через 5—6 год. У перші 6 год життя теля має одержати 3 л молозива. Температура молозива — 37—39 °С. У родильному відділенні слід систематично проводити дезінфек­цію. Через 1—1,5 міс. експлуатації однозальне родильне відділення звільняють від тварин, очищають і дезінфікують. Цех, що складається з двох відділень із профілакторіями, використовують у виробничому процесі почергово. Для створення оптимальних умов вирощування телят обладнують секційний профілакторій (4 секції на 14—18 місць). Кожну секцію профілакторію послідовно заповнюють телятами протягом 3—4 днів згідно з циклограмою і експлуатують за принципом "усе пусто — усе зайнято". Телят утримують у секції або в індивідуальних чи групових на трьох-чотирьох телят однакового віку клітках протягом 12—14 днів. Після кожного циклу секція залишається вільною не менше 4 днів. До 5—7-денного віку телятам випоюють материнське молозиво або моло­ко 3—4 рази на добу, а потім — збірне. З триденного віку телятам двічі на добу дають теплу переварену воду по 0,5 л через 1,5—2 год після випоювання їм молозива, а з 10-денного можна і непереварену. З 2-тижневого віку телят починають привчати до поїдання концентрова­них і грубих кормів. Ветеринарні профілактичні заходи полягають у застосуванні пробіотиків, імунокоректорів, специфічних засобів. Пробіотики застосо­вують всередину перший раз як можна швидше після народження. Ефективні: бовітокс (40—50 мл одноразово); ентеробіфідин (3—4 мл/кг маси один раз на день з молозивом 5 днів підряд); лактобактерин; бактерин і споролакт (100 млрд мікр. тіл переносять у 250 мл перевареної води, дають всередину до першого напування молозивом, але не пізніше 1—2 год після народження; повторно випоюють через 24—48 год); бактонорм (по 15 млрд мікр. тіл через 1—1,5 год після народження). Для специфічної профілактики інфекційних захворювань новона­роджених телят використовують: антиадгезивну антитоксичну сиро­ватку проти ешерихіозу молодняку; полівалентну антитоксичну сиро­ватку проти колібактеріозу і сальмонельозу та полівалентну сироватку проти колібактеріозу — з першим молозивом по 3—4 мл/кг маси, в наступні дні — внутрішньом'язово (згідно з настановою); специфіч­ний імуноглобулін, одержаний з сироватки крові корів або молодняку, вакцинованих проти ешерихіозу — у перший день життя з молозивом 1,5—2 мл на 1 кг маси тіла, в наступні — парентерально, 0,7—-0,8 мл/кг. Опорос свиноматок проводять у родильних станках, дещо піднятих над підлогою, під якими зроблені ванни, заповнені водою. Маточники використовують за принципом "усе пусто — усе зайнято". Новона­роджених поросят оглядають, нежиттєздатних бракують, решту — обсушують під інфрачервоними лампами і після закінчення родів під­пускають до матері одночасно весь приплід. Із 3-денного віку поросят забезпечують теплою водою із розрахунку 150—250 мл/кг маси. У профілактиці хвороб поросят важливе значення має мікроклімат. Оп­тимальна температура у гнізді на перший тиждень повинна бути 28— 30 °С при вологості повітря 65%, другий — 28—26, третій — 26—24, четвертий — 24—22 °С. З метою профілактики диспепсії застосовують: баліз-2 (2—2,5 мл/кг маси, всередину, один раз на добу); баліз В (2,5—3 мл/кг маси всере­дину, 1—2 рази на добу з першого дня життя); алогенну імунну сиро­ватку свиней (в перший день життя внутрішньом'язово по 5—7 мл/кг маси); неспецифічний гамма-глобулін (1 мл/кг). Крім цього, викорис­товують специфічні засоби: гіперімунну або антиадгезивну антиток­сичну сироватку проти колібактеріозу, полівалентну імунну сироватку, яку одержують гіперімунізацією свиноматок збудником трансмісив­ного гастроентериту свиней, ротавірусом, ешерихіями і сальмонелами. Наведені раніше пробіотики та препарати для телят застосовують та­кож і для поросят.