Тема 2. Наука в історії філософії.

План

1. Особливості виникнення та формування науково-теоретичного мислення. Філософські засади наукової проблематики.

2. Математичні надбання піфагорійської школи. Проблема нескінченності в постановці елеатів. Наукові програми Демокріта, Платона, Аристотеля.

3. Філософсько-теологічний контекст розвитку наукового мислення в середні віки.

4. Формування поняття науки Нового часу. Становлення класичного ідеалу наукової раціональності. Емпіризм та раціоналізм як його варіанти. Проблема методу в філософії Нового часу (Ф.Бекон, Р. Декарт, Г. Лейбніц, І. Ньютон).

5. Трансцендентальний спосіб обґрунтування І. Кантом можливості теоретичного природознавства.

6. Обґрунтування філософії як науки: Г. Гегель.

7. Марксистська концепція науки.

8. Позитивістська програма перетворення філософії. Неопозитивістський аналіз науки.

9. Феноменологічна філософія науки Е. Гусерля як спроба подолання кризи європейських наук.

10. Концепція історико-гуманітарного знання в герменевтичній філософії Г. Гадамера.

11. Структуралізм як методологія гуманітарного пізнання.

12. Аналіз історії розвитку наукового знання в епістемологічному неораціоналізмі М.Фуко.

Додаткові питання:

1. Обмеження наукової раціональності в контексті розвитку філософії XX ст. Ірраціоналізм як альтернатива раціоналізму в філософії й культурі.

2. Критика позитивізму К. Ясперсом, принцип множинності істини.

3. Модерністське розв'язання проблеми співвідношення релігії та науки в неотомізмі.

4. Свобода наукової творчості і моральні регулятиви розвитку наукового пізнання. Герменевтична онтологія М.Хайдеггера. Герменевтика символів П. Рікера.

Література:

1. Джемс У. Прагматизм. – Киев: “Украина”, 1995.

2. Дiльтей В. Виникнення герменевтики//Сучасна зарубiжна фiлософiя: Течiї i напрямки. Хрестоматiя. - К., 1996.

3. Добронравова И.С. Синергетика: становление нелинейного мышления. - К., 1990.

4. Добронравова I.С. Наукова бачення мiсця людини в свiтi //Фiлософiя. Курс лекцiй. Лекцiя 14. - К., 1993.

5. Карнап Р. Преодоление метафизики логическим анализом языка //Аналитическая философия: становление и развитие. – М., 1998.

6. Климонотович Н.Ю. Без формул о синергетике. - Минск: Вышайша школа, 1986.

7. Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Синергетика как новое мировидение//Вопр. философии, 1992.- №12.

8. Крымский С.Б., Кузнецов В.И. Мировоззренческие категории в современном естествознании. - К., 1983.

9. Леви-Стросс К. Структурная антропология. - М., 1983.

10. Линде А.Д. Раздувающаяся Вселенная. - УФН, т.144, вып.2. окт.1994.

11. Малкольм Н. Мур и обыденный язык //Аналитическая философия ХХ века. - М., 1993.

12. Мамардашвили М. Кантовские вариации.- М., 1997.

Тема 3. Плюралізм методологій

План

1. Методологія індуктивізму.

2. Методологія конвенціоналізму.

3. Методологічний фальсифікаціонізм.

4. Методологія історизму.

Література:

1. Рикер П. Что меня занимает последние 30 лет // Историко-философский ежегодник-1990. - М., 1991.

2. Риккерт Г. Науки о природе и науки о культуре. // Культурология ХХ век. Антология.- М., 1995.

3. Роберт С. Коэн. Эрнст Мах. Физика, восприятие и философия науки. //Современная прогрессивная философская и социологическая мысль в США. - М., 1977.

4. Рожанский И.Д. Естественно-научные сочинения Аристотеля. //Аристотель. Соч. в 4-х тт. Том 3. - с.5-13.

5. Селларс У. Научный реализм или "миролюбивый" инструментализм? // Структура и развитие науки. - М., 1977.

6. Спенсер Г. Синтетическая философия. - К., 1997.

7. Степин В.С. Научное познание и ценности техногенной цивилизации //Вопр.филос. - 1989. - №10.

8. Степин В.С., Кузнецова Л.Ф. Научная картина мира в культуре техногенной цивилизации.- М. 1994.