
- •Кафедра філософії та політології навчально-методичний комплекс курсу
- •Навчально-методичний комплекс розробила: Харченко ю.В. Кіровоград - 2011
- •Структура програми навчальної дисципліни
- •Опис навчальної дисципліни
- •Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни
- •Тема 1. Витоки й становлення філософії науки.
- •Тема 2. Філософія науки та історія філософії.
- •Тема 1. Основні методологічні напрямки.
- •Тема 1. Філософія науки та методологія фізики: взаэмовплив і суперечності.
- •4. Структура навчальної дисципліни
- •5. Теми семінарських занять
- •6. Теми практичних занять
- •7. Теми лабораторних занять
- •8. Самостійна робота
- •5. Тематика лекцій
- •6.ТеМи і зміст семінарських (практичних, лабораторних) занять:
- •Тема 2. Наука в історії філософії.
- •Тема 3. Плюралізм методологій
- •7.Завдання для самостійної роботи:
- •Філософія й методологія фізики:
- •Індивідуальні завдання
- •10. Методи навчання
- •11. Методи контролю
- •11.1. Поточний контроль
- •Модульний контроль
- •11.3. Підсумковий (семестровий) контроль
- •12. Розподіл балів, які отримують студенти
- •Шкала оцінювання: національна та ects
- •13. Методичне забезпечення
- •14. Рекомендована література
Міністерство освіти і науки, МОЛОДІ ТА СПОРТУ України
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА
Затверджено кафедрою
______________ 2011 р.
Завідувач кафедри
_______________________
Кафедра філософії та політології навчально-методичний комплекс курсу
«Філософія науки»
(за вимогами кредитно-модульної системи)
Навчально-методичний комплекс розробила: Харченко ю.В. Кіровоград - 2011
УДК ББК
Навчально-методичний комплекс курсу. КДПУ. 2011. - с.
Розробники: канд.. філософ. н, доцент Харченко Ю.В.
Рецензенти:
Затверджено методичною радою (КДПУ, факультету історії та права)
Протокол № ___від _______________________2011р.
ББК © КДПУ, 2011
Структура програми навчальної дисципліни
«Філософія науки»
Опис навчальної дисципліни
Найменування показників |
Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень |
Характеристика навчальної дисципліни |
денна форма
|
||
Кількість кредитів – 4,5 |
Галузь знань:
|
Нормативна
|
Напрям підготовки:
|
||
Модулів – 1 |
Спеціальність (професійне спрямування): додаткова спеціальність/ спеціалізація |
Рік підготовки: 5-й |
Змістових модулів – 3 |
||
Загальна кількість годин – 48 |
||
Лекції 12 год. |
||
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 30 самостійної роботи студента – 18 |
Освітньо-кваліфікаційний рівень:
|
|
Практичні, семінарські 18 год. |
||
Лабораторні 0 год. |
||
Самостійна робота 18 год. |
||
Індивідуальні завдання: 0 год. |
||
Вид контролю: залік
|
Мета та завдання навчальної дисципліни
Метою навчальної дисципліни «Філософія науки» є виявлення специфіки інтелектуальної діяльності в умовах нового типу суспільства (інформаційного), що формується.
Завдання:
Показати, що наука – одна з найдавніших сфер діяльності в історії людства, що вона виступає в сучасних умовах не лише особливою практикою, а і найвищою сферою інтелектуальної творчості;
Сприяти розумінню того, що наука є значущою як в побутовому житті, так і в усіх інших соціальних сферах, що вона сприяє вдосконаленню техніки і технологій;
Спонукати студентів до ґрунтовного аналізу, до вироблення наукової рефлексії;
Довести, що застосування наукових методів та знань може допомогти кожній людині стати професіоналом у будь-якій сфері діяльності;
Виховати свідоме ставлення до інформації, виробити науковий підхід до її відбору з огляду на те, що в сучасних глобалізаційних умовах основними домінантами суспільного буття стають: містифікація фактів, масовість, стереотипність мислення, інформаційне насилля, інфляція слова тощо.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:
понятійно-категоріальний апарат філософії науки;
предмет, метод, функції філософії науки;
особливості та ключові аспекти гносеології та епістемології, методології, логіки;
вміти:
грамотно застосовувати понятійно-категоріальний апарат;
поставити й аналізувати наукову проблему, застосовувати методи наукового пізнання, розрізняти основні методологічні принципи й підходи.