
- •Передмова
- •Тема 9. Міжнародна міграція робочої сили
- •9.1. Теорія міжнародної трудової міграції
- •9.2. Економічні ефекти міграції
- •9.3. Масштаби і напрями міграції робочої сили
- •9.4. Державне регулювання міграції
- •Контрольні запитання
- •Тема 10. Міжнародна передача технології
- •10.1. Теорія впливу технічного прогресу на міжнародну торгівлю
- •10.2. Механізми міжнародної передачі технологій
- •10.3. Міжнародне технічне сприяння
- •10.4. Державне регулювання передачі технології
- •Контрольні запитання
- •Тема 11. Міжнародна економічна інтеграція
- •11.1. Становлення інтеграційних процесів
- •11.2. Типи інтеграційних об’єднань
- •11.3. Статичні та динамічні ефекти інтеграції
- •11.4. Західноєвропейська інтеграція
- •Контрольні запитання
- •Тема 12. Міжнародна валютно-фінансова система
- •12.1. Валютні і фінансові елементи системи
- •12.2. Валюта та її види
- •12.3. Конвертованість валюти: види та передумови
- •12.4. Еволюція валютної системи
- •12.5. Європейська валютна система
- •Контрольні запитання
- •Тема 13. Вартість валюти і валютний курс
- •13.1. Валютний курс та його різновиди
- •13.2. Валютний ринок та його рівновага
- •13.3. Еластичність попиту та пропозиції іноземної валюти
- •Контрольні запитання
- •Тема 14. Теорії валютного курсу
- •14.1. Теорія загальної рівноваги Макроекономічний баланс
- •Підхід платіжного балансу
- •Іноземна валюта
- •14.2. Теорія паритету купівельної спроможності Закон однієї ціни
- •Абсолютний пкс
- •Відносний пкс
- •14.3. Вплив процентних ставок на валютний курс Баланс процентних ставок
- •Паритет процентних ставок
- •Рівноважний валютний курс
- •Ефект Фішера
- •Гіперреакція валютного курсу
- •Гіперреакція валютного курсу виникає звичайно в результаті Контрольні запитання
- •Тема 15. Платіжний баланс
- •15.1. Теорія платіжного балансу Основні параметри платіжного балансу
- •Джерела інформації про платіжний баланс
- •Принципи класифікації операцій платіжного балансу
- •15.2. Рахунок поточних операцій
- •15.3. Рахунок операцій з капіталом та фінансових операцій
- •15.4. Фінансування платіжного балансу
- •Контрольні запитання
- •Платіжний баланс
- •1.Рахунок поточних операцій
- •2.Рахунок операцій з капіталом і фінансових операцій
- •Тема 16. Міжнародні фінансові ринки Ключові поняття
- •Контрольні запитання
- •Тема 17. Моніторинг та регулювання міжнародної економіки Ключові поняття
- •Контрольні запитання
- •Література до теоретичного курсу
- •Міжнародна економіка конспект лекцій
Тема 11. Міжнародна економічна інтеграція
11.1. Становлення інтеграційних процесів
Економічна інтеграція (economic integration) – процес економічної взаємодії країн, який призводить до зближення господарських механізмів, та приймає форму міждержавних угод і узгоджено регулюється міждержавними органами.
Основні передумови інтеграції:
1. Близькість рівнів економічного розвитку і ступеня ринкової зрілості кран, які інтегруються. Переважно інтегруються між собою або розвинуті країни або СРК. Цілі такої інтеграції різні. Існують спроби інтеграції країн з різним ступенем розвитку за регіональним принципом, однак говорити про їх ефективність не доводиться.
2. Географічна близькість країн, які інтегруються, наявність у більшості випадків спільного кордону та історично усталених економічних зв’язків. Переважно до інтеграційного ядра, яке складається з країн-сусідів приєднуються потім інші країни континенту.
3. Спільність економічних та інших проблем, які стоять перед країнами в галузі розвитку, фінансування, регулювання економіки, політичного співробітництва тощо. Якщо у країн різні економічні проблеми, вони навряд чи зможуть інтегруватися. Наприклад, в одних країнам – проблеми з сировиною, а в інших розгуляється можливість вільного переміщення капіталу.
4. Демонстраційний ефект. У країнах, які почали інтегруватися переважно зростає економіка, а це чинить психологічний тиск на країни сусіди. Наприклад, багато країн СНД хотіли б стати членами ЄС, не маючи для цього серйозних макроекономічних підстав, а виходячи лише з міркувань причетності до великої європейської політики.
5. Ефект “доміно”. Після того, як більшість країн регіону стають членами інтеграційного угруповання, решта країн опиняються в економічній та політичній ізоляції і просто вимушені приєднатися до блоку. Щось подібне відбулося при створенні блоку НАФТА – більшість латиноамериканських країн уклали договори про торгівлю з Мексикою після того, як вона ввійшла в північноамериканську зону вільної торгівлі.
Цілі інтеграції:
1. Використання переваг економіки масштабу. Відбувається за рахунок збільшення ринків збуту, скорочення трансакційних витрат, що своєю чергою приводить до зростання іноземних інвестицій. Особливо яскраво ця ціль виражена в угрупованнях Центральної Америки та Африки.
2. Розв’язання завдань торгової політики. Регіональна інтеграція дозволяє, наприклад, укріпити позиції країн у ВТО. Латинська Америка, Південно-Східна Азія.
3. Сприяння структурній перебудові економіки. Розвинуті країни передають свій ринковий досвід країнам з нижчим ступенем розвитку. Цим самим вони убезпечують себе від зростання міграції. Краще мати трохи біднішого від себе сусіда, ніж зовсім вбогого. Політика ЄС щодо нових членів (Польща, Прибалтика...)
4. Підтримка молодих галузей національної промисловості. В межах інтеграційного угруповання молоді галузі виявляються автоматично більш захищеними і можуть швидше розвиватися за рахунок розширення ринків збуту та зниження тарифного регулювання.
11.2. Типи інтеграційних об’єднань
Етапи інтеграції:
1. Преференційні торгові угоди (preferential trade agreement). На основі дво- або багатосторонніх домовленостей відбувається зниження тарифних та інших бар’єрів у взаємній торгівлі, при цьому зберігаються національні тарифи щодо третіх країн.
2. Зона вільної торгівлі (free trade zone). Скасовуються тарифні і нетарифні бар’єри у взаємній торгівлі, забезпечується свобода руху товарів і послуг, створюється невеликий міждержавний секретаріат.
3. Митний союз (customs union). Єдине тарифне і нетарифне регулювання щодо третіх країн, створюється міждержавна рада на рівні міністрів і секретаріат.
4. Спільний ринок (common market). Забезпечується свобода руху факторів виробництва, відбуваються зустрічі глав країн, створюється рада міністрів та секретаріат.
5. Економічний союз (economic union). Гармонізація економічної політики, створюється міждержавний орган з функцією наднаціонального регулювання., здійснюється координація макроекономічної політики і уніфікація законодавств у ключових сферах – валютній, бюджетній, грошовій.
6. Політичний союз. Передача національними урядами більшої частини своїх функцій наднаціональним органам. Це фактична втрата суверенності.