Контрольні запитання

1. Дайте визначення понять міграції робочої сили, еміграції, імміграції, рееміграції, міграційного сальдо, "відпливу інтелекту".

2. В чому полягають економічні наслідки міграції для міжнародної економіки в цілому?

3. Сформулюйте визначення наступних вартісних показників міграції: а)трудовий дохід і виплата зайнятим; б)переміщення мігрантів; в)перекази робітників.

4. Які з вище наведених у п.3 статей платіжного балансу відносяться до приватних неоплачених переказів і чому?

5. В чому полягає вплив еміграції на економіку країни - експортера робочої сили?

6. В чому полягає вплив імміграції на економіку країни, яка приймає іноземну робочу силу?

7. Назвіть країни і регіони, які є особливо привабливими для мігрантів з-за кордону.

8. Назвіть основні категорії бажаних іммігрантів для більшості приймаючих країн.

9. Назвіть основні особливості державного регулювання імміграції

10. Які є способи державного стимулювання рееміграції?

11. Які існують в різних країнах обмежувальні заходи щодо стримування зростання чисельності іммігрантів?

12. Які Ви знаєте програми країни експортера робочої сили по стимулюванню економічного зростання? Які їх плюси та мінуси?

13. Які існують державні програми з використання мігрантів у власній країні?

14. Які існують програми матеріального стимулювання мігрантів до повернення їх на батьківщину ? Чи вони реальні? В яких випадках?

15. Які організації займаються регулюванням міграції? Як вони це здійснюють?

16. Які проблеми стоять перед Україною у зв’язку з міграцією населення?

17. Які основні риси імміграційного законодавства приймаючих країн?

Тема 10. Міжнародна передача технології

10.1. Теорія впливу технічного прогресу на міжнародну торгівлю

В рамках міжнародної економіки залежно від того, що розуміємо під технологією, її міжнародне переміщення можна розглядати і як торгівлю товаром і як рух фактора виробництва.

Технологія (technology) – наукові методи досягнення практичних цілей. До поняття технології переважно включаються три групи технологій: технологія продуктів, технологія процесів і технологій управління.

Міжнародна передача технології (international technology transfer) – міждержавне переміщення науково-технічних досягнень на комерційній або безкоштовній основі.

Нейтральний ТП (neutral technical progress) – прогрес, оснований на одночасному збільшенні продуктивності обох факторів виробництва – і праці, і капіталу.

Працезберігаючий ТП (labor-saving technical progress) – прогрес, оснований на технології, яка забезпечує збільшення продуктивності капіталу у відносно більшому ступеню, ніж праці. Капітал стає дешевшим і тому заміщає працю.

Капіталозберігаючий ТП (capital-saving technical progress) - прогрес, оснований на технології, яка забезпечує збільшення продуктивності праці у відносно більшому ступеню, ніж капіталу. Праця стає дешевшою і тому заміщає капітал.

10.2. Механізми міжнародної передачі технологій

Основні форми захисту технологій:

1. Патент (patent) – свідоцтво, яке видається компетентним урядовим органом винахіднику і яке засвідчує його монопольне право на використання цього винаходу.

2. Ліцензія (license) – дозвіл, який видає власник технології (ліцензіар), яка захищена або не захищена патентом, зацікавленій стороні (ліцензіату) на використання цієї технології протягом певного часу і за певну плату.

3. Копірайт (copyright) – ексклюзивне право автора літературного, аудіо- або відеотвору на показ і використання своєї роботи.

4. Товарна марка (trademark) – символ певної організації, котрий використовується для індивідуалізації виробника товару і не може бути використаний іншими організаціями без офіційного дозволу власника.

Форми передачі технологій:

1. Патентні угоди (patent agreement) – міжнародна торгова угода, за якою власник патенту уступає свої права на використання винаходу покупцю патенту.

2. Ліцензійні угоди (licensing agreement) – міжнародна торгова угода, за якою власник винаходу або технічних знань надає іншій стороні дозвіл на використання в певних межах своїх прав на технологію.

3. “Ноу-хау” (know-how) – надання технічного досвіду і секретів виробництва, яке поєднує відомості технологічного, економічного, адміністративного, фінансового характеру, використання яких забезпечить певні переваги.

4. Інжиніринг (engineering) – надання технологічних знань, необхідних для придбання, монтажу і використання куплених або орендованих машин і обладнання.

Торгівля ліцензіями:

Відбувається на основі ліцензійної угоди, яка встановлює вид ліцензії, характер і обсяг прав на використання технології, виробничу сферу та територіальні межі використання предмета ліцензії.

Види ліцензій:

1. Ліцензія патентна – документ, що підтверджує передачу права використання патенту без відповідного “ноу-хау”.

2. Ліцензія безпатентна - документ, який підтверджує право на використання “ноу-хау” без патентів на винахід.

3. Ліцензія невиключна – ліцензія, яка залишає ліцензіару право надавати ліцензії на дану технологію й іншим ліцензіатам на даній території.

4. Ліцензія виключна – ліцензія, яка передбачає монопольне право ліцензіата використовувати технологію на певній території, причому ліцензіар відмовляється від самостійного використання запатентованої технології і “ноу-хау” та їх продажу на даній території.

5. Ліцензія повна – ліцензія, яка надає ліцензіату виключне право на використання патентів або “ноу-хау” протягом терміну дії угоди; передбачається відмова ліцензіара від самостійного використання предмету ліцензії протягом цього терміну.

Ліцензійні платежі (license fees) – винагорода ліцензіару, яку виплачує ліцензіат за використання предмету угоди.

Види ліцензійних платежів:

1. Роялті (royalty) – періодичні відрахування від доходу покупця протягом періоду дії угоди, які залежать від прибутку, що отримується від комерційного використання ліцензії. Переважно це фіксовані відсоткові відрахування від прибутку, відпускної ціни, обсягу продаж. Переважно складають 3-5%. На перший рік встановлюють дещо вищі ставки.

2. Паушальний платіж – зафіксований в угоді разовий платіж, не пов’язаний з часом фактичного використання ліцензії; розмір платежу встановлюється заздалегідь на підставі експертних оцінок.

3. Участь у прибутку – відрахування на користь ліцензіара частки прибутку, що отримує ліцензіат від комерційного використання предмету ліцензії. Переважно 30% при виключній ліцензії і 10% при не виключній.

4. Участь у власності – передача ліцензіатом ліцензіару частки акцій своїх підприємств в якості платежу за надану ліцензію. Такий вид оплати практикується ТНК, з метою отримання контролю за тими іноземними підприємствами, які використовують їх технологію.