Розділ 3 охорона праці

У підприємницькій діяльності найважливішим ресурсом є людина, без якого не можливе функціонування підприємства. Тому бережливе ставлення до людини, забезпечення їй нормальних і безпечних умов праці та відпочинку є пріоритетним в діяльності держави.

Охорона праці – це система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на створення безпечних умов, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Положення про охорону здоров’я і життя громадян в процесі трудової діяльності визначені в Конституції України. Поряд з цим, законодавча база охорони праці України налічує ряд законів, основними з яких є Закон України «Про охорону праці» та Кодекс законів про працю (КЗпП). До складових законодавчої бази також належать Закони України: „Про охорону здоров’я”, „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, „Про загальнообов’язкове соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, „Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”, „Про дорожній рух”, „Про пожежну безпеку”, „Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку”, їх доповнюють державні міжгалузеві й галузеві нормативні акти – це стандарти, інструкції, правила, норми, положення, статути та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання усіма установами і працівниками України.

Основними принципами державної політики в галузі охорона праці є пріоритет життя та здоров'я людини перед будь-якими результатами виробничої діяльності, її соціальний захист та відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю, повної відповідальності роботодавця за створення безпечних і здорових умов праці шляхом суцільного контролю .

Стаття 13 Закону України „Про охорону праці” вимагає, щоб власник забезпечував функціонування системи управління охороною праці (СУОП) на підприємстві. З цією метою на підприємствах усіх форм власності розробляються відповідні положення. Служби охорони праці підприємств повинні систематично перевіряти ефективність функціонування СУОП.

СУОП – складна, штучна, відкрита, не детермінована комплексна система, яка представляє собою регламентовану законодавчими актами, нормативними і організаційно-розпорядчими документами сукупність взаємопов’язаних соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, методів і засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності у всіх ланках виробничого процесу.

СУОП має орган управління, виконавчий орган, механізм і об’єкт управління, вхід, вихід, прямий і зворотний зв’язок.

Система є інформаційною (заходи вживаються на підставі збирання і аналізу інформації про стан охорони праці), а також вона одночасно може бути віднесена до системи типу «процес».

Орган управління СУОП є багаторівневим, бо до його складу відносяться службові особи усіх рангів управління підприємством : перший керівник, замісники керівника, головні спеціалісти (керівники окремих виробництв), керівники виробничих підрозділів (дільниць).

Виконавчий орган розробляє і впроваджує організаційно-технічні заходи з охорони праці відповідно до вимог нормативних актів. До його складу входять службові особи, а також служби, які безпосередньо здійснюють контроль і аналіз стану охорони праці на підприємстві та розробляють заходи для підтримання цього стану на рівні нормативних вимог.

Об’єктом управління СУОП є стан охорони праці на робочих місцях у виробничих підрозділах, включаючи стан будівель, споруд, територій, устаткування та інших об’єктів виробничої сфери.

Щоб побудувати структуру СУОП підприємства потрібно визначити завдання та функції системи.

Серед основних найважливіших функцій СУОП на підприємстві потрібно виділити такі:

• організація і координація робіт в галузі охорони праці;

• планування і фінансування робіт з охорони праці;

• контроль за станом охорони праці;

• облік, аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці;

• стимулювання роботи з охорони праці.

Порядок взаємодії осіб, які беруть участь в управлінні охороною праці,

повинен забезпечувати виконання таких основних завдань :

• навчання працівників безпечним методам праці та пропаганда питань охорони праці;

• забезпечення безпечності виробничого устаткування, технологічних процесів, будівель та споруд;

• нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;

• забезпечення працівників засобами індивідуального захисту;

• забезпечення оптимальних режимів праці і відпочинку;

• організація лікувально-профілактичного обслуговування працівників;

• санітарно-побутове обслуговування працівників;

• професійний добір для працівників ,які виконують роботи підвищеної небезпеки.

Отже, конкретизована структура СУОП підприємства зображена на рис. 4.1.