4. Інтенсивності абонентського навантаження на мтм та стм

При проектуванні нової АТС чи мережі зв’язку однією з задач короткострокового прогнозування (поточного плану) є визначення інтенсивності абонентського навантаження і розподіл його по напрямкам.

Передбачити точне значення навантаж. неможливо, можна розрахувати тільки середні значення інтенсивностей, межі їх зміни та ймовірність цього. Точність прогнозу залежить від об’єму вихідних даних.

Для проведення цих розрахунків необхідно знати, в першу чергу, структурний склад абонентів. Він визначає інтенсивність абонентського навантаження та розподіл його по напрямкам.

Структурний склад міської АТС залежить від району будівництва АТС (центральний чи периферійний, промислова зона чи жилий масив), телефонної щільності і з врахуванням реального структурного складу сусідніх станцій або тих, що знаходяться в аналогічних умовах.

Структурний склад сільської АТС залежить від типу населеного пункту (райцентр, село), телефонної щільності і кількості обслуговуваних населених пунктів і господарств.

Категорії АП на МТМ розрізняються положенням проміжку ГНН,

- середньою кількістю викликів на одне джерело в ГНН своєї категорії та в загальностанційну ГНН,

Т - середньою продовженістю розмов.

с і Т прогнозуються на основі результатів статистичних вимірювань на діючих АТС в залежності від ємності МТМ.

Для деяких МТМ:

С_НГ=1,8...4,0

С_К=0,5...1,5

С_Т=5...15 викл. в загальностанційну ГНН.

Інтенсивність вих. навантаження, обслуговуваного АЛ і - ї категорії:

_,

де - коеф., що залежить від k_p і Т,

k_{p i} -доля викликів, що закінчилися розмовою

у_{і вих} розраховується для ГНН своєї категорії і загальностанційної ГНН.

Для аб. групи, яка складається з ліній кількох категорій чисельністю N_i, інтенсивність вихідного обслуговуваного навантаження:

При цьому передбачається, що від лінії і - ї категорії надходить у середньому однакова кількість викликів для всіх АТС мережі, яка не залежить від якості роботи АТС і мережі в цілому.

Це припущення не враховує повторних викликів.

Потребу джерела в зв’язку краще характеризувати середньою кількістю розмов Ср в ГНН, яка залежить від ємності мережі і телеф. щільності.

При однаковій щільності на великих мережах величина Ср більша, ніж на мережах середньої та малої ємності.

З телеф. щільності Ср в основному за рахунок кількості апаратів з невеликою інтенсивністю навантаження.

Вимірювання показують, що між інтенсивностями вих. і вх. аб. навантажень нема простого взаємозв’язку, який би дозволив по відомим вих. навантаженням прогнозувати вхідні. Тому необхідно для кожної категорії абонентів задаватися також параметрами вх. навантаження.

Прогнозування інтенсивності телеф. навантаження на СТМ.

АЛ і-ї категорії характеризуються в загальностанційну ГНН трьома інтенсивностями обслуговуваного навантаження:

зовнішніми: вихідним у_{і вих}

вхідним у_{і вх}

і внутрішньостанційним у_{і вн.}

Ці величини прогнозуються по результатам вимірювань на СТМ. Задання 3-х інтенсивностей навантажень замість параметрів одного вихідного, як на МТМ, спрощує методику прогнозування навантажень на всіх ділянках мережі і підвищує достовірність прогнозу.

Розділення вихідних даних на внутрішньостанційне і зовнішнє зумовлено специфікою СТМ, так як практично будь-яка сільська АТС обслуговує район з чітко обумовленими межами.

Інтенсивності внутрішнього, вихідного зовнішнього і вхідного зовнішнього навантажень для абонентської групи:

;

;

.

Питання, винесені для самостійного вивчення даної теми:

1. Характеристики якості обслуговування.

2. Пропускна спроможність системи.

3. Дисперсія основних видів навантаження.

ЛІТЕРАТУРА:

(рекомендована для студентів)

1. Корнышев Ю.Н., Фань Г.Л. Теория распределения информации. – М.:Радио и связь, 1985. – 184 с.

2. Стеклов В.К., Беркман Л.Н. Проектування телекомунікаційних мереж: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. за напрямком “Телекомунікації”/ За ред. В.К. Стеклова. – К.:Техніка,2002. – 792 с.

3. Автоматическая коммутация/Под. ред. О.Н. Ивановой/.- М.:Радио и связь, 1988. – 624 с.

4. Аваков Р.А., Шилов О.С., Исаев В.И. Основы автоматической коммутации: Учебник для вузов. – М.: Радио и связь, 1981. – 288 с.

5. Автоматизація проектування пристроїв, систем та мереж зв’язку: Підручник для вузів/М.В. Захарченко, В.К. Стеклов, Н.О. Князєва, Г.Т. Фоміна, В.О. Балашов. – К.: Радіоаматор, 1996. – 268 с.