2. Зміна інтенсивності навантаження в часі

Інтенсивність навантаження протягом доби значно змінюється. Виділяють години найбільшого навантаження (ГНН) та періоди найбільшого навантаження (ПНН).

ГНН – проміжок часу в 60 хвилин, впродовж якого навантаження на КС максимальне (для кв. сектора -21-22 год).

ПНН - проміжок часу в 3 год., впродовж якого навантаження на КС максимальне.

Коефіцієнт концентрації навантаження – це відношення інтенсивності навантаження в ГНН до сумарного навантаження за добу. Або: відношення інтенсивності навантаження за ПНН до сумарного навантаження за добу.

, = 0,08 – 0,15

, = 0,2 – 0,4.

Чим менше К, тим більш рівномірно завантажена АТС, і тим менший об’єм обладнання вимагається для виконання тієї ж роботи на протязі доби.

Так як потік викликів нестаціонарний, то величина навантаження в ГНН може значно перевищувати в реальних умовах теоретичне значення, тому при розрахунках обладнання використовують розрахункове значення навантаження, яке з ймовірністю 0,75 забезпечує вимагаєму якість обслуговування.

.

3. Прогнозування зміни міжстанційного навантаження при введенні нової атс

При розрахунку очікуваної інтенсивності навантаження на станції виникає потреба в додаванні інтенсивності навантаження на вході КП і в розподілі її по напрямкам з’єднання на виході.

Так як КП може обслуговувати різні по характеру і створюваному навантаженню абонентські групи, то і інтенсивність вхідного до цих груп навантаження повинна відрізнятися.

Розподіл інтенсивності вхідного навантаження можна проводити пропорційно відомій інтенсивності вихідного від відповідних аб. груп навантаження:

,

де і - інтенсивності відповідно вх., вих. від і-ї (к-ї) групи навантаження;

- інтенсивність навантаження, обслуговуваного всіма m-напрямками;

- коефіцієнт пропорційного розподілу .

Для розподілу міжстанційного навантаження на МТМ подібний принцип використовувати не можна, так як інтенсивність навантаження до власної станції (внутрішньостанційного) і найближчим, а також АТС, розміщеним в центрі міста, завжди вищі, ніж при пропорційному розподілі. Тому вводиться коефіцієнт тяжіння h_ij між АТС і і j

,

де: Y_i- інтенсивність сумарного обслуговуваного навантаження від АТС і до всіх m АТС мережі, включаючи і-ту:

Y_j - інтенсивність абонентських навантажень АТС_j.

h_ij показує, у скільки разів тяготіння АТС_i до АТС_j менше внутрішн. на АТС_і

h_ii=1_, h_ij<1 .

Залежить від відстані між АТС (чим ближче, тим ), розміщення їх відносно центру міста і структурного складу.

На СТМ при безвузловій побудові мережі інтенсивність вх. до аб. груп навантаження прогнозується безпосередньо по результатам вимірювань.

При наявності вузлів з’являється необхідність в розподілі інтенсивності навантаження, вихідного від КС в 2-х напрямках:

до своєї ВС і через неї до КС свого свого ВР і до ЦС і через неї до всіх АТС мережі.

Розподіл проводиться пропорційно інтенсивностям вхідних зовнішніх навантажень, так як нерівномірність тяготіння впливає на ці навантаження. Але визначати h_ij для кожної пари АТС на СТМ практично неможливо.

Враховуючи радіально-вузловий спосіб побудови СТМ, доцільно вводити їх по ВР, окремо виділяючи лише ЦС.

Тяготіння до ЦС приймається за норму (h_iцс=1), а до ін. ВР визначається у порівнянні з тяготінням до ЦС.

Розрахунки, виконані по результатам вимірювань, показали, що при внутрішньо- вузловому зв’язку : h_ii=0,8...1,5,

при міжвузловому: h_ij=0,1...0,5,

для віддалених ВР: h_ij=0,1...0,2,

при зв’язку з ЦР (КС, включеними в ЦС) h_ij=0,2...0,3.

При розподілі надходжув. навантаження по напрямкам зв’язку необхідно окремо враховувати потоки до АМТС і ВСС. Ці потоки не перерозподіляються із збільшенням мережі. (Навантаження до АМТС збільшується з ростом автоматизації міжміського зв’язку, а до ВСС - з розширенням служб сервісу).

При проектуванні звичайно приймається навантаження до ВСС до введення платних служб сервісу = 3% виникаючого на АТС навантаження (3% У_{вих. КП}) або визначається по аналогічним діючим АТС.

У_ззл до АМТС, що надходить від одного абонента в містах залежить від кількості населення:

< 500 000 чол. = 0,005 Ерл,

< 1 млн. = 0,004 Ерл,

• 1 млн. = 0,003 Ерл.

Тоді, вихідне навантаження проектованої АТС, яке розподіляється по напрямкам міжстанційного зв’язку:

У_вих=У_{вих аб}-У_ЗЗЛ -У_ВСС

У_ЗЛМ - вхідне міжміське навантаження, визначається по даним навантажень аналогічних діючих АТС.

Згідно норм, величина у_ЗЛМ на один індивід. ТА не повинна бути > 0,0075 Ерл., а на один спарений - > 0,0044 Ерл.

По результатам розрахунків навантажень складається схема розподілу навантажень.