
- •Потоки викликів та їх типи. Властивості і характеристики потоків
- •Характеристики потоків викликів
- •Найпростіший потік викликів
- •Об’єднання і роз’єднання потоків
- •Тема Прогнозування інтенсивності телефонного навантаження
- •Зміна інтенсивності навантаження в часі
- •Прогнозування зміни міжстанційного навантаження при введенні нової атс
- •Інтенсивності абонентського навантаження на мтм та стм
Л Е К Ц І Я № 3
Тема Потоки викликів
Повідомлення – інформація, яка має ознаки початку і кінця та призначена для передавання через комутаційну систему. Характеризується: об’ємом, категорією, адресою джерела і приймача повідомлення, формою вираження інформації (аналогова чи дискретна).
Розрізняють наступні види повідомлень:
Обслужене – передане через мережу зв’язку;
Втрачене – яке надійшло в мережу зв’язку, але не дійшло до приймача через зайнятість, пошкодження чи недоступність ЗЛ, а також зайнятість та невідповідь приймача.
Затримане – яке надійшло в мережу зв’язку і чекає на початок передачі.
Умовно втрачене - яке надійшло в мережу зв’язку і затримане більше допустимого терміну, навіть якщо воно потім і було передане.
Виклик – вимога джерела на встановлення з’єднання. Характеризується лише моментом надходження. Джерела – кінцеві пристрої.
Види викликів:
Обслужений - який отримав з’єднання в межах розглядуваного пучка ліній.
Може бути повністю обслуженим (отримавшим з’єднання з потрібним приймачем) або частково обслуженим (отримавшим з’єднання лише на певній ділянці мережі зв’язку).
Втрачений – який отримав відмову через відсутність вільних ЗЛ, або виклик, який отримав помилкове з’єднання.
Затриманий – який чекає на початок встановлення з’єднання через відсутність вільних ЗЛ.
Первинний - перший для даного повідомлення виклик.
Повторний – який надійшов в мережу зв’язку після втраченого виклику, відповідаючого даному повідомленню.
Зайняття – будь-яке використання приладу, лінії, незалежно від того, закінчилось воно передачею повідомлення, чи ні.
Характеризується моментом надходження і подовженістю.
Звільнення – повернення приладу, лінії в початковий, неробочий стан. Характеризується моментом надходження.
Потоки викликів та їх типи. Властивості і характеристики потоків
Потік викликів – множина послідовних моментів надходження викликів.
Розрізняють детерміновані потоки і випадкові.
Потік викликів наз. детермінованим, якщо послідовність моментів надходження викликів заздалегідь визначена, відома, або відомі величини проміжків, через які надходять виклики, і випадковим, якщо дана послідовність випадкова.
Детермінований потік можна задати:
послідовністю моментів надходження викликів tk;
послідовністю проміжків між моментами надходження викликів:
zk = tk – t k-1 – проміжок, який передує надходженню k-го виклику;
цілочисловою невід’ємною і не спадною функцією x(t), яка характеризує кількість викликів, що надходять в проміжок часу [0,t). Точки стрибків функції x(t) відповідають викликаючим моментам – моментам часу, в які надходить не менше одного виклику, а величини стрибків – кількості викликів, які надійшли у викличний момент.
Н
Zk
Z1
Z2
0
t1
t2
tk-1
tk
0
1
2
3
4
x(t)
t1
t2
t3
t4
t
Детерміновані потоки є окремим випадком випадкових потоків. Вони рідко зустрічаються на практиці, тому що складно забезпечити чітке надходження викликів, тому маємо справу з випадковими потоками.
Випадкові потоки задаються з використанням ймовірностних законів розподілу моментів надходження викликів tk, проміжків між викликами zk і кількості надходження викликів у проміжку [0,t).
Випадкові потоки викликів класифікуються у залежності від наявності чи відсутності в них 3-х властивостей:
Стаціонарність – означає, що з плином часу ймовірностні характеристики потоку не змінюються. Для потоку виклику стаціонарність характеризується тим, що ймовірність надходження і –викликів за проміжок часу ∆t залежить лише від величини проміжку і не залежить від розміщення його на часовій осі (від того, де його початок на часовій вісі).
В реальних умовах потоки викликів володіють чіткою не стаціонарністю, особливо це виражене при спостереженні потоку на протязі доби. Але, можна виділити одно- або дво-годинні проміжки, на протязі яких потік викликів близький до стаціонарного. Ці проміжки наз. годинами найбільшого навантаження (ГНН).
Післядія – залежність ймовірностних характеристик потоку від попередніх подій. (Якщо ймовірність надходження тієї чи іншої кількості викликів за проміжок часу залежить від процесу надходження викликів до цього проміжку).
Післядія проявляється в тому, що на параметри потоку надходжуваних викликів можуть впливати джерела, які знаходяться на обслуговуванні.
Зі збільшенням кількості джерел N, які підключені до комутаційного вузла, частина джерел, що знаходяться на обслуговуванні, зменшується, і потік викликів стає потоком без післядії.
Потік з післядією – це потік повторних викликів, виклики від спарених ТА, від малих абон. груп.
Ординарність – означає практичну неможливість групового надходження викликів. На мережах зв’язку потоки викликів, як правило, ординарні.