76. Принципи утворення федерацій (навести приклади).

Принципи утворення:

1. територіальний - це США, Бразилія, Мексика, Авст­рія, Німеччина, Австралія та ін. Так, жоден із 50 штатів США не був утворений за національною ознакою, однак на півдні країни темношкіре населення складає більшість. Тобто тут національний фактор не має значення;

2. національний - Бельгія, Пакистан. Тут суб’єкти федерація як правило відповідають тій чи іншій національній меншині.

3. комплексний – одні суб’єкти утворюються за територіальним принципом, а інші – за національним. Канада, Швейцарія.

77. Конституційно-правові ознаки демократичного політичного режиму (навести 5 прикладів).

Ознаки дем. режиму:

1. прийняття рішень більшістю з врахуванням інтересів меншості;

2. існування правильної держави і громадянського суспільства;

3. виборність і змінність центральних і місцевих органів влади, їх підзвітність виборцям;

4. «силові» стр-ри знаходяться під цивільним контролем;

5. широке використання методів переконання і примусу;

6. проголошення і реальне забезпечення прав і свобод л-ни і гром-на, рівність громадян перед законом;

7. існування політичного плюралізму, в т.ч.багатопартійності, легальної політ. опозиції;

8. гласність, відсутність цензури;

9. реальне здійснення принципу розподілу влад;

Історично склалися дві форми демократичного політичного режиму: режим ліберальної демократії і режим соціальної демократії. Відмінності між ними виявляються в характері взаємовідносин держави з суспільством.

Приклади: Австрія, Норвегія, Сінгапур, Ліхтенштейн, Естонія, Німеччина, США, Чехія, Данія, Великобританія та ін.

78. Конституційно-правові ознаки тоталітарного політичного режиму (навести 3 приклади).

Осн.х-ки тоталітар.політ.режиму:

1. д-ва прагне глобального домінування над всіма сферами сусп.ж-тя, до всеохоплюючої влади;

2. с-во повністю відчуджене від політ.влади, але воно не усвідомл.цього;

3. монопольний держ.контроль над ек-кою, засобами мас.інформації, к-рою, релігією, вплоть до прив.ж-тя;

4. держ.вл.формується бюрократичним сп-бом і недоступна для контролю з боку д-ви;

5. домінуючим методом управління є насилля, примус, терор; домінування однієї партії, фактичне її зрощення із д-вою, заборона легал.д-сті опозицій.сил;

6. п-ва і свободи л-ни і гром-на носять декларатив., формал.х-р, відсутні гарантії їх реалізації;

7. фактично усувається політ.плюралізм;

централізація держ.вл.на чолі з диктатором і його оточенням

Приклади: КНР, Куба, КНДР

79. Конституційно-правові ознаки авторитарного політичного режиму (навести 3 приклади).

Осн.хар-ки автори тар.політ.режиму:

1. в центрі і на місцях здійснюється концентрація влади в руках одного чи декількох взаємозв’язаних ор-нів д-ви (чи одного сильного лідера), при повному відчудженні народу від реалізації держ.вл.;

2. ігнорується, обмежується принцип поділу вл.;

3. роль предс.ор-нів обмежена, хоч вони можуть й існ.;

4. суд виступає допміж.інс-том, поряд можуть існ.і поза суд.ор-ни;

5. звужена сфера дії принципів виборності держ.ор-нів і посад.осіб, підзвітності і підконтрольності їх населенню;

6. домінують командні і адм.методи упр-ня, але відсутній масовий терор;

7. зберігається цензура, «напівгласність»;

8. допускається частковий плюралізм;

9. п-ва і свободи людини і громадянина проголошуються, але реально забезпечуються не повністю;

«силові» структури суспільству непідконтрольні і як правило використовуються в політичних цілях;

Чим же відрізняються авторитарні системи від тоталітаризму? Найважливіша відзнака полягає в тому, що авторитарна влада не має тоталітарних амбіцій. Авторитарні режими не мають єдиної ідеології, а вони швидше засновані на розмитій концепції національного інтересу. Авторитарний режим - це режим, що має основу беззаперечного підпорядкування владі всіх сфер суспільства та зв'язаний з деспотичною владою однієї особи (монарх, диктатор) або групи осіб (військові та релігійні клани).

Приклади: В сучасному світі авторитарні режими мають ряд різновидностей: теократичний (Іран після 1979 p.); неототалітарний режим в умовах існування масових політичних партій (Мексика); військове правління, за якого політична діяльність або взагалі заборонена, або обмежена; персоніфікований режим, коли влада належить лідеру без сильних інститутів влади, за винятком поліції (Саддам Хусейн в Іраку). І, нарешті, є ще одна категорія авторитарних режимів, що вже зникає - монархія. Не всі монархії авторитарні. В Європі -Англія, Норвегія, Швеція, Данія, Бельгія, Люксембург, Іспанія - монархії, що існують в системах парламентської демократії. Йдеться про монархії в найменш розвинених країнах, де монарху належить вся повнота влади (Марокко, Йорданія, Саудівська Аравія та ін.). Залежно від копкретно-історичпих обставин авторитарний режим може орієнтуватися не тільки на демократію, але й на тоталітаризм.

80. Поняття і зміст прямого народовладдя

Безпосередня демократія – це форма безпосереднього волевиявлення всього народу або будь-яких груп населення

У прямій демократії між волею народу і її втіленням у рішення немає опосередкованих ланок: народ сам бере участь в обговоренні і прийнятті рішень. У подібній формі демократія була реалізована в Афінському полісі, відомо, що народні збори, як правило, збиралися кожні дев'ять років для прийняття важливіших рішень. Подібний варіант самоуправління використовується і сьогодні в організаціях і невеликих територіальних спільнотах (містах, общинах) у формі зборів, у ході яких громадяни обговорюють проблеми управління, фінансування суспільних проектів, соціальних програм. Поширення подібної практики обмежується територіальним фактором і залежить від того, наскільки децентралізований процес прийняття рішень. Іншою формою прямої демократії є сам процес виборів, в ході яких здійснюється волевиявлення народу стосовно своїх представників в органи державної влади.