Хід заняття.

Лікування корів при вестибуло - вагінітах. Основна мета лікування гінекологічних захворювань - відновлення плодючості тварини за умови збереження її життя та продуктивності. При лікуванні вестибуліту і вагініту застосовують такі процедури: зрошення та промивання переддвер'я піхви та піхви слабкими антисептичними розчинами: 1 - 2% -м соле-содовим розчином, 0,5 -1%-м розчином лізолу, лізоформу, карболової кислоти, креоліну, етакридину лактату (1 : 1000), калію перманганату (1 : 500 - 1 : 1000), фурациліну (1 : 5000),

2 - 3%-м розчином іхтіолу, 1 - 2% борної кислоти.

При загальній в'ялості, слабкості зв'язкового апарату статевої системи застосовувують холодні (3°С) або прохолодні розчини, для звільнення геніталій від ексудату - індиферентні розчини (35 - 41 °С), при хронічних запальних процесах -гарячі (45 - 50°С) зрошення з використанням катетерів із зворотним током рідини (для захисту шкіри вульви від опіку).

Для відпрацювання методу фіксують корову, відводять хвіст убік, обмивають теплою водою з милом задню частину тулуба, заповнюють кружку Есмарха розчином, ставлять ємкість вище спини, вводять катетер в піхву, прикріплюють його до кореня хвоста і виливають розчин.

Вливання у переддвер'я піхви та власне піхви невеликих кількостей (до 500мл) теплих антисептичних розчинів, олійних емульсій (іхтіол-гліцерин, 2 -3 %-й розчин іхтіолу, 0,5%-й розчин ляпісу, 1 - 5 %-й розчин таніну, розчин етакридину лактату 1 :1000) роблять за допомогою шприца Жане чи спринцівки.

Обробка слизової оболонки переддвер'я піхви та піхви. Можна застосовувати іхтіолову, пеніцилінову, йодоформну, синтоміцинову, фурацилінову, лінімент Випшевського, олійні емульсії антибіотики тощо. Попередньо їх треба підігріти до 38 - 40°С і ввести в піхву за допомогою гумової трубки, з'єднаної зі скляною лійкою або шприцом. Для кращого розподілу їх на поверхні слизової оболонки піхви бажано легко промасажувати її через пряму кишку.

Можна вводити лікарські речовини у вигляді піноутворюючих паличок (екзутер, метромакс), глобулів чи в порошкоподібному вигляді (йодоформ, ксероформ, стрептоцид, дерматол).

При введенні у піхву ватних тампонів, просочених лікарськими речовинами (слабкими розчинами іхтіол - гліцерину, йод-гліцерину, протарголу, ляпісу, етакридину лактату, сумішшю антибіотиків, розчинених у 0,25%-му розчині новокаїну та ін). перев'язують ватний тампон навхрест міцною ниткою, змочують його одним з лікарських розчинів і за допомогою корнцанга та піхвового дзеркала вводять у піхву так, щоб кінці ниток виступали із статевих органів. Через 2-6 год витягують тампон з піхви за нитку.

Щільне тампонування серветкою (для зупинення кровотечі, при загрозі вивертання матки та піхви). Беруть стерильну марлеву серветку розміром 25 на 25 чи 35 на 35 см і, вдавивши її центральною частиною у введене в піхву розкрите піхвове дзеркало, заповнюють її поступово ватно-марлевими тампонами і просувають углиб піхви.

Лікування корів при ендинометритах. При цьому прагнуть підвищити захисні сили організму, домогтися протизапального, болезаспокійливого, розсмоктувального ефекту, стимулювати регенеративні процеси у слизовій оболонці матки, підвищити її тонус і скоротливу здатність, видалити з матки ексудат і загальмувати у ній життєдіяльність мікроорганізмів, відновити статеву циклічність.

При лікуванні хронічного ендометриту вводять у порожнину матки невелику кількість олійної емульсії антимікробних речовин; роблять ректальний масаж матки, внутрішньом'язово - окситоцин та пітуітрин (30 - 40 ОД), 0,02%-й ергометрину (10 - 15мл), 0,5% прозерин (1-3мл), 0,1%-й карбахолін, 1-2% олійний розчин синестролу.

Застосовуючи препарати задньої частки гіпофіза (пітуїтрин^ окситоцин, гіфотоцин, мамофізин), необхідно попередньо ввести тварині естрогенні препарати - 2%-й розчин синестролу (3 - 5мл), фолікулін (20 - 25 тис. ОД), естрадіол, оскільки чутливість матки до згаданих преперетів знижена.

Внутрішньоматкові введення антисептичних суспензій, емульсій на жировій основі, антисептичних мазей, капсул, паличок тощо (синтоміцинової емульсії, рідкої мазі Вишневського, лініменту білого стрептоциду з додаванням антибіотиків).

Підшкірні введення 30 - 40 мл молозива, видоєного в перші години після отелення від клінічно здорової корови. Введення молозива можна поєднувати з ін'єкцією фолікуліну, синестролу, прозерину, естрофану, ензапросту чи вітамінних засобів.

Внутрішньом'язові введення антибіотиків, біциліну, стрептоміцину, енрофлоксу.

Новокаїнові блокади.

Надплевральна новокаїнова блокада черевних нервів за В.В.Мосіним

Внутрішньоаортальні введення 1%-го розчину новокаїну за Д.Д.Логвиновим.

Внутрішньовенні введення 0,25-0,5%-го розчину новокаїну (0,5 - 1мл) на кг маси.

Тканинна терапія. Підшкірне введення 20-60мл печінково ~ плацентарної суспензії, або введення тканинного препарату з печінки, селезінки та інших органів, 1-10 ін'єкцій з інтервалом 7-12 днів у дозі 4-8 мл на 100 кг маси тварини.

Аутогемотерапія - п/шкірне чи внутр/м'яз введення 60-100 мл свіжої крові.

Грязелікування - інтравагінальні аплікації 800-ЮООг підігрітого до 45°С сапропелю з вимиванням піхви через 45-50хв теплим 1%-м роз-м кухонної солі;

Внутрішньом'язові ін'єкції 7 - 10%-го розчину іхтіолу на 40%-му розчині глюкози.

Загальнотонізуюче лікування - внутрішньовенні ін'єкції 100 мл 10%-го розчину кальцію хлориду чи глюконату з 12 - годинним інтервалом, внутрішньом'язові ін'єкції 2 – 3 мл 0,5 - 1%-го розчину синестролу, концентрату вітаміну Е (токоферол) - 5,8 і 10 мл з інтервалом 24 год, тривітаміну - 5мл з інтервалом 4 - 5 днів.

Внутрішньом'язові ін'єкції синтетичних аналогів простагландинів -ензапросту (5мл), естрофану (3мл).

Поліпшити годівлю, утримання, призначити моціон.

Лікування корів при оофоритах та сальпінгітах. Фізіологічний стан і функціональна активність яєчників залежать, з одного боку, від стану гіпоталамо-гіпофізарного комплексу, а з другого - від стану інших органів статевої системи. Тому при лікуванні цих захворювань та функціональних порушень застосовують названі вище засоби патогенетичної, етіотропної та симптоматичної терапії (новокаїнову терапію у всіх її формах; антибіотики, краще пролонгованої дії, комбіновано; теплові процедури - гарячі спринцювання піхви, теплі клізми, аплікації на поперекову ділянку озокериту, вагінальні тампони з грязями.

Існуючі оперативні методи лікування кіст (роздавлювання, пункція, оперативне видалення) малоефективні. Кращою є техніка трансвагінальної пункції - введення руки в черевну порожнину через вертикальний розріз верхнього склепіння піхви з підтягуванням до рани яєчника і подальшою пункцією кісти; симптоматичне лікування - як при ендометритах.

В усіх випадках необхідно поліпшити умови та годівлю тварин, поєднувати активний моціон з дозованим “спілкуванням" з бугаями-пробниками.

Лікування бугаїв при андрологічних хворобах.

Постити – запалення слизової оболонки препуція від звислої частини до поперечних складок (шийки препуція), яке може мати гострий та хронічний перебіг, серозну-фібринозну та гнійну форми і виявляється витіканням тягучого прозорого ексудату, що склеює волоски навколо препуційного отвору, гіперемією та набуханням слизової оболонки – при серозному поститі, десквамацією епітелію і виділенням значної кількості фібриногену, що перетворюється на фібрин, який відкладається у вигляді плівок, які важко знімаються при серозно-фібринозній формі та витіканням гнійного ексудату і сильною болісністю препуція – при гнійному поститі.

Для лікування користуються аерозольним компонентом АН – 1, ПАІ – 2, КН – 3 чи просто апаратом Боброва з ємністю 0,2 – 0,5 л; після максимального розправлення усіх складок препуція і підсушування поверхні його слизової оболонки наносять на неї антисептичну присипку такого складу: ацетилсаліцилова кислота 15 г, білий стрептоцид 10 г, борна кислота 5 г.

Баланопостит – запалення внутрішнього листка фундальної частини та головки статевого члена, що виникає внаслідок травматичних, хімічних, термічних пошкоджень і може ускладнюватися проникненням та розвитком гнійної мікрофлори.

Лікування. Перші 3 – 5 днів недоцільно вводити у препуцій лікарські препарати: 10%-ної іхтіолової чи мазь календули. Якщо виділення з препуція не припинилися, то в його порожнину вводять 400 – 500 мл теплого відвару ромашки чи календули і, затиснувши пальцями звислу частину препуція, утримують відвар у порожнині препуція 2 – 3 хв. Вводять також внутрішньовенно 60 – 80 мл 1%-го розчину новокаїну (при серозному баланопоститі).

При лікуванні баланопоститу можна також, зробивши внутрішньо тазову провідникову анестезію, витягти назовні статевий член з повним вивертанням препуційного мішка і старанно обробити його тампонами, просоченими розчинами, що містять антисептики й антибіотики.

Фімоз – стриктура препуція, тобто неможливість виведення статевого члена з препуційного мішка. Може бути уродженим (при гіпоплазії статевого члена та крайньої плоті) і набутим (як наслідок різних патологічних процесів – рубцевого звужування препуційного отвору, запальних процесів, новоутворень, вивертання та випадання препуційного мішка, розривів статевого члена).

Лікування хірургічне. Зробивши інфільтраційну анестезію, видаляють рубцевого стягування і накладають шви.

Пара фімоз – защемлення статевого члена в препуційному отворі і неможливість зворотного входження його в порожнину препуційного мішка внаслідок механічних перешкод.

Лікування. Треба усунути основну причину. Зробивши внутрішньо тазову провідникову анестезію, застосовують холодні примочки з помірним бинтуванням, надають статевому члену горизонтального положення.

Пери орхіт, орхіт та епідидиміт – запалення оболонок сім’яника, сім’яника і придатка, яке може бути одно- або двостороннім, гострим чи хронічним, асептичним або гнійним. Виникає на грунті бактеріальної чи вірусної інфекції (при бруцельозі, туберкульозі, вірусному пустульозному баланопоститі та епідидиміті) або травм.

Лікування буває ефективним лише на початкових стадіях орхіту, пери орхіту та епідидиміту. При асептичному запаленні застосовують сухий холод, новокаїно- та антибіотико терапію. На 3 – 4-ту добу вдаються до теплових процедур, втирання мазей, тканинної терапії.

Після виконання роботи студенти повинні:

знати: основні прийоми діагностики та надання лікувальної допомоги при гінекологічних захворюваннях.

вміти: лікувати тварин при гінекологічних хворобах різними лікарськими формами (вводити розчини, мазі, свічки)

Завдання додому: Повторити тему і підготуватись до модуля.

Інструктивна картка

для проведення практичного заняття № 12

з дисципліни “Акушерство та гінекології

сільськогосподарських тварин”

Тема: Засвоєння методів дослідження самців і самок різних видів сільськогосподарських тварин на неплідність. Придбання навиків ректального дослідження статевих органів на патологію.

Робоче місце: База перед забійного утримання тварин м’ясопереробного підприємства.

Тривалість заняття: 90 хвилин.

Мета заняття: Засвоїти методи дослідження самців і самок на неплідність. Придбати навики ректального дослідження статевих органів самок на патологію.

Правила охорони праці та особистої гігієни: працювати в спецодязі, бережно поводитись з траринами, підходити до них з переду; місце роботи тримати в чистоті.

Порядок виконання роботи:

1. Вивчення методів дослідження самок на неплідність.

2. Вивчення методів дослідження самців на неплідність.