§ 2. Система правової регламентації діяльності Верховної Ради України

Ефективність діяльності Верховної Ради по здійсненню на­лежних їй функцій і повноважень, перш за все як єдиного органу законодавчої влади в Україні, залежить від стану правової регла­ментації порядку (процесу) цієї діяльності.

Особливістю є те, що вихідні засади правової регламентації матеріальної і процесуальної сторін функціонування Верховної Ради закладені у відповідних положеннях Конституції України. Однак, з урахуванням об'єму та багатоаспектності функцій Вер­ховної Ради, вказані конституційні положення потребують відпо­відної конкретизації та деталізації. Така деталізація здійснюється як у законах, так і в підзаконних пормативно-правових актах, які й утворюють систему правової регламентації діяльності Верхов­ної Ради. Основними складовими цієї системи є:

41. Конституція України. Норми, що стосуються врегулю­вання діяльності Верховної Ради, в основному зосереджені у роз­ділі IV Конституції України "Верховна Рада України", одтіак окремі процесуальні приписи щодо діяльності Верховної Ради розміщені і в деяких інших розділах Основного Закону;

42. Регламент Верховної Ради України, затверджений поста­новою Верховної Ради України 16 березня 2006 року. Він вста­новлює порядок підготовки і проведення сесій Верховної Ради, її засідань, формування органів державної влади, визначає законо­давчу процедуру, порядок виконання контрольної діяльності, про­цедуру ряду інших видів діяльності Верховної Ради, її органів і на­родних депутатів, посадових осіб та ін. Регламент визначає також функції органів Верховної Ради та її посадових осіб, які випли­вають з їх повноважень, встановлених Конституцією України;

43. Зпкони Укрпїші "Про комітети Верховної Ради України" від 1 квітня 1995 року, "Про статус народного депутата Украї­ни" від 17 листопада 1992 року;

44. інші законодавчі акти, які містять у собі окремі поло­ження, що стосуються порядку діяльності Верховної Ради (на­приклад, Закони України "Про конституційний Суд України" від 16 жовтня 1996 року, "Про вибори народних депутатів України" від 25 березня 2004 року та ін.).

§ 3. Порядок організації і проведення сесій Верховної Ради України

Згідно з частиною першою статгі 82 Конституції України Верховна Рада працює сесійно.

Сесії Верховної Ради складаються:

а) із засідань Верховної Ради, які можугь буги пленарними, урочистими, а також можуть проводитися у формі парламент­ських слухань. Верховна Рада проводить засідання в будинку Верховної Ради (місто Київ, пул. Групіевського, 5). За рішенням Верховної Ради, прийнятим більшістю народних депутатів Ук­раїни від конституційного складу Верховної Ради (не менш як голосами 226 народних депутатів), її засідання можуть прово­дитися в іншому місці. У разі оголошення указу Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях Верховна Рада повинна зібратися на

Лисенков С.Л. _

засідання, місце і час проведення якого визначає Голова Вер­ховної Ради України або Перший заступник чи заступник Голови Верховної Ради України, який виконує його обов'язки, про що терміново повідомляється народним депутатам;

б) із засідань комітетів, тимчасових слідчих комісій і тим- часових спеціальних комісій, що проводяться у період між пле- нарними засіданнями;

в) з роботи народних депутатів у депутатських фракціях та з виборцями.

У сесійний період встановлюється такий щомісячний роз­клад роботи Верховної Ради:

♦ перший і третій тижні кожного календарного місяця відводяться для пленарних засідань Верховної Ради; другий для роботи в комітетах, у тимчасових спеціальних комісіях і тимча­сових слідчих комісіях, у депутатських фракціях; четвертий — для роботи народних депутатів з виборцями;

• у разі необхідності більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради може бути прийняте рішення про одноразову (ad hoc)' зміну місячного, тижневого або денного порядку роботи Верховної Ради;

• у вівторок та четвер тижня, відведеного для пленарних засідань, проводяться два засідання: ранкове — з 10-ї до 14-ї години з перервою з 12-ї години до 12 годин ЗО хвилин і вечірнє — з 1 (3-ї до 18-ї години;

• у середу та п'ятницю проводяться лише ранкові засі­дання. Друга половина середи відводиться для роботи народних депутатів у комітетах, у тимчасових спеціальних комісіях та тимчасових слідчих комісіях, у депутатських фракціях;

• понеділок та друга половина п'ятниці відводяться для самостійної роботи народних депутатів, пов'язаної із здійснен­ням депутатських повноважень.

Порядок підготовки і проведення чергових та позачергових сесій Верховної Ради України

Сесії Верховної Ради поділяються на чергові, які розпо­чинаються у встановлені Конституцією строки, та позачергові, які можуть скликатися в інші строки.

Чергові сесії Верховної Ради (крім першої сесії Верховної Ради нового скликання) починаються першого вівторка лютого

¹ ad hoc (лат.) — лише для даного конкретного випадку.

і першого вівторка вересня кожного року і завершуються не пізніш як, відповідно, за 45 та 10 днів до початку наступної сесії. Однак у разі потреби Верховна Рада може прийняти постанову про зміну строків завершення сесії.

Не пізніш як за три дні до початку роботи чергової сесії Верховної Ради апарат Верховної Ради доводить до відома кож­ного народного депутата та публікує в газеті "Голос України" інформацію про дату і час початку чергової сесії Верховної Ради, а також про місце і час реєстрації народних депутатів.

Позачергові сесії Верховної Ради, із зазначенням порядку денного, скликаються Головою Верховної Ради України на ви­могу Президента України або на вимогу не менш як третини народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради. Викладені письмово, вмотивовані та підписані їх ініціаторами вимоги про скликання позачергової сесії Верховної Ради разом із проектами документів, які пропонуються до розгляду, надси­лаються Голові Верховної Ради. При цьому підписи ініціаторів вимоги не можуть бути відкликаними.

Позачергова сесія Верховної Ради повинна бути скликана не пізніш як у семиденний строк після дня надходження вимога про її скликання. Відповідне розпорядження Голови Верховної Ради із зазначенням питань, які пропонується розглянути на позачерговій сесії Верховної Ради, не пізніш як за три дні до її відкриття публікується у газеті "Голос України". Крім цього, народним депутатам не пізніш як за три дні до відкриття поза­чергової сесії Верховної Ради надаються документи, які пропо­нується на ній розглянути.

У разі оголошення указу Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях Верховна Рада повинна зібратися на позачергову сесію не пізніш як у дводенний строк без скликання і працювати до скасування воєнного чи надзвичайного стану.

Особливості підготовки та проведення першої сесії Верховної Ради України нового скликання

Результативність та ефективність сесій Верховної Ради ба­гато в чому залежить від рівня їх підготовки. При цьому особ­ливої підготовки вимагає проведення першої сесії Верховної Ради нового скликання. Це обумовлено тим, що, по-перше, на цій сесії слід обрати керівництво Верховної Ради, сформувати її комітети тощо, і по-друге, певна частина народних депутатів обрана до

складу Верховної Ради вперше і не має досвіду парламентської діяльності.

З метою забезпечення народних депутатів Верховної Ради нового скликання необхідною документацією її апарат не пізніш як через сім днів після офіційного оприлюднення Центральною виборчою комісією результатів виборів кожному з них надсилає:

1) Конституцію України;

2) текст офіційного оприлюднення Центральною виборчою комісією результатів виборів народних депутатів України;

45. Регламент Верховної Ради України;

46. Закон України "Про статус народного депутата України";

47. Закон України "Про комітети Верховної Ради України";

48. закон про тимчасові слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу комісію і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України;

49. Положення про помічника-консультанта народного депу­тата України;

8) Положення про апарат Верховної Ради;

9) список посадових осіб апарату Верховної Ради та їх службові телефони;

10) довідковий матеріал про обраних народних депутатів;

11) постанову Верховної Ради про перелік комітетів Вер- ховної Ради попереднього скликання.

Для забезпечення підготовки пропозицій щодо організації та проведення пленарних засідань першої сесії Верховної Ради нового скликання, підготовки проектів відповідних актів Голова Верховної Ради попереднього скликання організовує формування Підготовчої депутатської групи. її склад утворюється за квотою один представник від 15 новообраних народних депутатів. Перше засідання Підготовчої депутатської групи скликає Голова Вер­ховної Ради попереднього скликання не пізніш як через 10 днів після офіційного оприлюднення Центральною виборчою комі­сією результатів виборів, за умови обрання не менш як двох третин народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради (не менш як 300 народних депугатів). Підготовча депутат­ська група припиняє діяльність після створення комітетів і звітує про свою роботу першій сесії Верховної Ради нового скликання.

Перша сесія Верховної Ради нового скликання збирається не пізніше ніж на тридцятий день після офіційного оголошення Центральною виборчою комісією про обрання не менш як двох третин народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради. Перше засідання першої сесії новообраної Верховної Ради відкриває найстарший за віком народний деиугат. До обрання Верховною Радою Тимчасової президії першої сесії засідання Верховної Ради веде голова Підготовчої депутатської групи.

Верховна Рада нового скликання на своїй першій сесії до сформування персонального складу комітетів розглядає ряд пи­тань у такій послідовності:

1) формування Тимчасової президії першої сесії. До її скла- ду входять п'ять народних депутатів, у тому числі голова Підго- товчої депутатської групи та по одному представнику від кожної із чотирьох політичних партій (виборчих блоків політичних пар- тій), які отримали найбільшу кількість депутатських мандатів.

До обрання Голови Верховної Ради України обов'язки голо­вуючого на пленарному засіданні виконують почергово члени Тимчасової президії першої сесії Верховної Ради. Прийняті в цей період рішення Верховної Ради підписують усі члени Тимчасової президії. Після обрання Голови Верховної Ради Тимчасова пре­зидія першої сесії Верховної Ради припиняє свою діяльність;

50. оголошення Прем'єр-міністром України чи особою, яка виконує його обов'язки, про складення повноважень Кабінету Міністрів України перед новообраною Верховною Радого;

51. обрання Лічильної комісії. її завдання полягають в орга­нізації голосувань Верховної Ради і визначенні їх результатів.

Лічильна комісія обирається з числа народних депутатів шляхом відкритого поіменного голосування за списком без його обговорення, але з урахуванням принципу пропорційного пред­ставництва депутатських фракцій. Засідання Лічильної комісії проводяться гласно і відкрито. У її роботі не можуть брати участі народні депутати, кандидатури яких внесено для голосування;

52. вирішення питання про висвітлення роботи першої сесії Верховної Ради у засобах масової інформації;

53. заслуховування позачергового послання Президента Ук­раїни про внутрішнє і зовнішнє становище України;

54. доповідь Голови Верховної Ради попереднього скликання про стан законодавчої робота;

55. заслуховування доповіді Підготовчої депутатської групи;

56. про перелік комітетів та предмета їх відання;

57. про формування та реєстрацію депутатських фракцій;

10) про коаліцію депутатських фракцій у Верховній Раді;

11) обрання Голови Верховної Ради;

58. обрання Першого заступника та заступника Голови Верховної Ради;

59. обрання голів комітетів, перших заступників, заступ­ників голів, секретарів та членів комітетів;

60. про Погоджувальну раду депутатських фракцій у Вер­ховній Раді.

Погоджувальна рада є консультативно-дорадчим органом для попередньої підготовки і розгляду організаційних питань роботи Верховної Ради. До її складу входять Голова Верховної Ради, Перший заступник і заступник Голови Верховної Ради, голови депутатських фракцій з правом ухвального голосу та голови комітетів з правом дорадчого голосу. Погоджувальна рада проводить свою роботу у формі засідань, як правило, в понеділок тижня пленарних засідань. Засідання Погоджувальної ради є пра­вомочним за умови присутності на ньому не менше половини її складу з правом ухвального голосу.

До компетенції Погоджувальної ради входить:

61. узгодження проекту плану законопроектиої роботи та рекомендація його Верховній Раді для затвердження;

62. розгляд та ухвала пропозиції щодо проектів календарного плану роботи сесії, порядку денного сесії, розкладу пленарних засідань та тижневого порядку денного пленарних засідань;

63. погодження кандидатів на посади голів комітетів, перших заступників, заступників голів та секретарів комітетів;

64. внесення Голові Верховної Ради пропозиції щодо скли­кання позачергового пленарного засідання Верховної Ради та дати його проведення на вимогу трьох депутатських фракцій чи п'яти комітетів;

65. розгляд питання про вжиття заходів щодо забезпечення присутності народних депутатів на пленарних засіданнях;

66. внесення пропозиції щодо проведення парламентських слухань;

67. розгляд інших пропозицій з організації роботи Верховної

Ради.

Цей перелік питань не потребує обговорення і затвер­дження, однак Верховна Рада може прийняти рішення про зміну послідовності їх розгляду.