6. Медіакритика і висвітлення у змі проблем суспільної безпеки

В умовах перехідного періоду в Україні загострилися соціальні проблеми. Однією з найбільш серйозних і болісних із них є зростання злочинності, що створює пряму загрозу безпеці громадян.

На зростаючу криміналізацію суспільства ЗМІ відповіли значним збільшенням долі публікацій на кримінальні теми. Однак причини підвищеної уваги преси до криміналу не вичерпуються необхідністю адекватного висвітлення цієї поширеної сьогодні соціальної хвороби. Як у документально-журналістському, так і в художньому компонентах медійного змісту сьогодні спостерігається явне «передозування» криміналу і насилля, породжене не стільки поширеністю самих цих явищ у суспільстві, скільки певними змістовими пріоритетами, властивими ринково орієнтованим ЗМІ.

Вітчизняна медійна критика не може ігнорувати наявність цього змістового перекосу в діяльності ЗМІ. Критики відзначають зростання у національному телепоказі кількості передач на кримінальні теми, аналізують деякі з них.

До числа криміногенних були віднесені такі характеристики медійного змісту:

• викривлене однобічне інформування про реальний стан злочинності і боротьби з нею, нагнітання в суспільстві настроїв страху і безпорадності перед зростанням криміналу при одночасному невиправданому ігноруванні ряду кримінальних проблем як начебто таких, що не існують, або незначних;

• неповна або неадекватна інформація про правову базу боротьби із злочинністю;

• переважно негативне висвітлення дій правоохоронних органів та їх працівників – у поєднанні з тенденцією позитивного відображення лідерів організованих злочинних груп або осіб, що здійснюють економічні злочини;

• акцентована увага на медійному відображенні насильницьких злочинів;

• детальне відображення технології здійснення злочинів;

• підвищена увага до інформації, яка формує у громадян негативне ставлення щодо вітчизняних державних і суспільних інститутів, до ідеї законності і дотримання законів, до співпраці з державними органами у справі забезпечення правопорядку;

• ігнорування позитивних прикладів соціально-правової активності громадян;

• орієнтація медійного змісту на формування у аудиторії стилю поведінки і ціннісних настанов, які суперечать нормам права і суспільної моралі, культивування моральної вседозволеності і етичного нігілізму;

• створення уявлень про порушення норм права як ефективного засобу досягнення матеріального добробуту, про вигадане безсилля права;

• невиправдано завищена увага до образу життя і поглядів представників злочинного світу.

Критика ЗМІ здатна відіграти значну роль у визначенні й вдосконаленні професіональних правил і норм висвітлення злочинних актів (особливо терористичних), їх жертв і наслідків, як нормативного комплексу, що визнається медійною спільнотою. При цьому великого значення може набувати не тільки критичний розбір медійної практики, але й супутнє йому ознайомлення українських журналістів із зарубіжним досвідом професіонально-етичного регулювання дій преси при висвітленні кримінальних ситуацій (наприклад, досвід британських ЗМІ).