29. Проаналізуйте основні фактори зниження собівартості продукції.

Собівартість продукції—витрати підприємства на виготовлення загальної кількості товарів або одного товару у вартісній формі. Собівартість як економічний показник використовується для: оцінки рівня господарювання підприємства та його структурних підрозділів; контролю за ефективністю витрачених ресурсів; визначення економічної ефективності інвестиційної та інноваційної діяльності, впровадження заходів щодо забезпечення більш ефективного процесу господарювання; розробки і встановлення цін на продукцію; визначення економічної доцільності та вигідності здійснення підприємницької діяльності за різними об’єктами господарювання. Зниження собівартості – один із факторів економії господарських ресурсів і тому є найважливішим резервом зростання прибутку підприємств і підвищення рентабельності виробництва. Виходячи зі значення собівартості як узагальнюючого якісного показника виробництва, необхідно поділяти фактори зниження собівартості за двома основними ознаками: 1) за елементами виробництва – праця, предмети і засоби праці; 2) за характером умов і заходів, спрямованих на удосконалення виробництва, що визначають скорочення витрат праці і засобів виробництва на одиницю продукції, а також зниження собівартості за основними елементами. Факторами зниження собівартості при поділі їх за першою ознакою є: зростання продуктивності праці і відповідна зміна середньої заробітної плати; зниження норм витрачання сировини, матеріалів і палива; скорочення транспортних витрат по доставці засобів виробництва; зміна цін на засоби виробництва і транспортних тарифів; покращення техніко-економічних показників використання основних засобів при встановленій нормі амортизації та їх вартості. Факторами зниження собівартості при поділі їх за другою ознакою є: 1. Впровадження передової техніки – механізація і автоматизація, електрифікація і хімікація виробництва, покращення конструкції виробів, впровадження передових технологічних процесів тощо; 2. Покращення організації виробництва на основі його концентрації та спеціалізації, удосконалення організації управління підприємством та більш раціонального територіального розміщення виробництва, покращення умов матеріально-технічного забезпечення та організації праці тощо; 3. Підвищення кваліфікації і культурно-технічного рівня робітників. Якщо на підприємстві не обчислюють собівартість конкретних видів виробів, то збитковість одних видів продукції вуалюється прибутковістю інших, що заважає мобілізації резервів підприємства. Тому, ще одним фактором зниження собівартості, є її обчислення по всій номенклатурі продукції. Управління собівартістю продукції - рутинний процес, в ході якого намагаються знайти можливість зменшення витрат.

30. Охарактеризуйте трансформаційні процеси на підприємстві.

Трансформація підприємства – це спосіб зняття протиріч між вимогами ринку та застарілою логікою поведінки підприємства. Поняття трансформація має широку базу трактувань та визначень, у загальному під даною дефініцією можна розуміти зміну структури будь-якого об’єкта в рамках самоорганізуючого процесу. Якщо розглядати поняття трансформація промислових підприємств, то його можна охарактеризувати як будь-яке перетворення, що здійснюється на підприємстві. Від характеру здійснення даних перетворень та в залежності від їх масштабів трансформація буває у вигляді реструктуризації, реорганізації, санації або проведення процедури банкрутства. Трансформація підприємства є дуже складним процесом, не дивлячись на розміри охоплення змін. Основною причиною, чому підприємства прагнуть до трансформації, є низька ефективність їх діяльності, яка виражається в незадовільних фінансових показниках, недостатності оборотних коштів, у високому рівні заборгованості. Ризики господарської діяльності в умовах ринкового середовища приводять підприємства до кризового стану, вихід з якого може бути через процедуру трансформації підприємства. Однак при цьому велика кількість підприємств після трансформації все ж таки визнається банкротом. Однією з основних причин цього, як зазначають науковці, є поява упродовж періоду трансформації підприємства великої кількості нових ризиків господарської діяльності, зростання їх впливу на діяльність підприємств та одночасна неготовність управлінців до внутрішніх адекватних змін. Реструктуризація підприємств - це здійснення організаційно-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на зміну структури підприємства, його управління, форми власності, організаційно-правової форми, з метою фінансового оздоровлення підприємства, збільшення обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищення ефективності виробництва. Реорганізація представляє собою повну або часткову заміну власників корпоративних прав підприємства, зміну організаційно-правової форми організації бізнесу, ліквідацію окремих структурних підрозділів або створення на базі одного підприємства кількох, наслідком чого є передача або прийняття його майна, коштів, прав та обов’язків правонаступником. Розрізняють наступні напрямки реорганізації: 1) укрупнення діючого підприємства(може відбуватись шляхом злиття, приєднання, поглинання). 2) подрібнення діючого підприємства(шляхом поділу підприємства або виділення окремого підрозділу). 3) перетворення підприємства(зміни розмірів підприємства не передбачаються). Санація — це система заходів, спрямованих на запобігання банкрутству підприємств чи великих промислових об'єднань, банків, інших державних та бізнесових структур. З економічної точки зору банкрутство є неспроможністю продовження суб'єктом своєї підприємницької діяльності внаслідок її економічної нерентабельності, безприбутковості.