5. Особливості обліку окремих видів банківських позик

Згідно з принципом превалювання сутності над формою до кре­дитних операцій банку належать:

• кредитування за овердрафтом;

• операції репо;

• операції з урахування векселів;

• факторингові операції;

• операції з фінансового лізингу.

В обліковій системі банку всі названі операції відображаються як кредитні.

Кредити овердрафт обліковуються за поточними та картковими рахунками юридичних і фізичних осіб у разі виникнення дебетового сальдо за вказаними рахунками. Дебетове сальдо виникає в разі проведення операцій за поточними (картковими) рахунками клієнтів, за якими в договорі на розра­хунково-касове обслуговування передбачено виникнення овердрафту. Проведення за дебетом указаних рахунків виконуються автоматично у випадку оплати розрахункових документів клієнтів. При цьому сума, що проводиться за дебетом такого рахунка, дорівнює різниці між сумою, вказаною в розрахунковому доку­менті, і сумою залишку на поточному рахунку клієнта. Але вона не повинна перевищувати ліміту овердрафту, якщо останній передбачена в договорі на розрахунково-касове обслуговування.

Погашення овердрафту здійснюється з надходженням коштів на поточний (картковий) рахунок клієнта. При цьому виконується бухгалтерське проведення:

• Д^т Поточний рахунок контрагента позичальника або Кореспондентський рахунок

• К^т Поточний рахунок позичальника.

Бухгалтерські проведення за операціями репо будуть аналогічні тим обліковим записам, які виконуються з наданням традиційних банківських кредитів. При цьому як забезпечення за такою позикою виступають цінні папери. Погашення вказаних кредитів здійснюється у формі зворотної купівлі цінних паперів.

При здійсненні факторингових операцій за балансом банку обліковується дебіторська заборгованість позичальника, яка є об'єктом факторингової угоди. Облік таких кредитів здійснюється за відповідними рахунками розділів 20-23.

Порядок обліку операцій з фінансового лізингу визначений Інструкцією з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів комерційних банків України, що затверджена постановою Правління НБУ від 11.12.2000 р. № 475.

Фінансовий лізинг обліковується за балансом лізингодавця як надана позика. При цьому вартість об'єкта фінансового лізингу (основних засобів або нематеріальних активів) списується з його балансу.

Отримані лізингоодержувачем у фінансовий лізинг основні засоби чи нематеріальні активи обліковуються ним на окремих аналітичних рахунках балансових рахунків 4400 «Основні засоби» та 4300 «Нематеріальні активи». З іншого боку лізингоодержувач показує виникнення кредиторської заборгованості за фінансовим лізингом.

Тема 8. Облік операцій в іноземній валюті

1. Сутність і класифікація валютних операцій комерційних банків

Банківська операція визнається як валютна за умови застосу­вання в процесі розрахунків за цією операцією валюти, відмінної від національної.

Залежно від суб'єкта, що ініціював операцію, валютні операції банків можуть здійснюватися:

• за рахунок клієнтів;

• з ініціативи банку.

До першої групи належать операції, пов'язані зі здійсненням розрахунків, кредитні й депозитні операції в іноземній валюті.

Операції другої групи пов'язані з придбанням цінних паперів, матеріальних цінностей за іноземну валюту, а також із придбанням іноземної валюти за кошти банку.

За термінами здійснення розрахунків розрізняють операції в іноземній валюті, розрахунки за якими здійснюються негайно, у дуже короткий термін (до двох робочих днів) і в термін, що пере­вищує два робочі дні. Негайно розрахунки здійснюються при відкритті депозитних рахунків в іноземній валюті, здійсненні готівко­вих обмінних операцій, надання валютних кредитів, кошти за яки­ми перераховуються на користь позичальника.

Операції в іноземній валюті, розрахунки за якими проводяться в короткий термін, що не перевищує двох робочих днів, називають операціями спот.

Операції в іноземній валюті, розрахунки за якими здійснюють­ся після двох робочих днів від дати укладення відповідного кон­тракту до дати, зазначеної в контракті, називають форвардними операціями.

Методика обліку валютних операцій базується на мультива-лютності діючого Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України.

Мультивалютність Плану рахунків полягає в тому, що операції в різних валютах (як в іноземних, так і в національній) облікову­ються за одними й тими ж балансовими рахунками.

Мультивалютність притаманна не всім класам Плану рахунків. Мультивалютними є рахунки лише першого - четвертого та дев'ятого класів. Облік за рахунками п'ятого, шостого і сьомого класів Плану рахунків бухгалтерського обліку банків ведеться тільки в національній валюті.

Облік операцій за валютними рахунками ведеться у двох оцін­ках: у валюті за номіналом і в гривнях за офіційним курсом НБУ

Офіційний валютний курс - курс валюти, офіційно встановлений Національним банком України як уповноваженим органом держави.

Балансова вартість іноземної валюти - це вартість іноземної валюти у грошовій одиниці України, за якою вона відображена в балансі (гривневий еквівалент за офіційним валютним курсом).

При здійсненні операцій з іноземною валютою розрізняють три часові категорії: дату операції, дату валютування і дату розрахунку.

Дата операції-дата укладення дого­вору про обмінну операцію, згідно з яким банк бере на себе такі зобов'язання:

купити актив - і на цю дату у нього виникає право отримати від контрагента куплений актив і зобов'язання його оп­латити;

продати актив - і на цю дату в нього виникав зобов'язання передати контр­агентові проданий актив і право одержа­ти передбачену договором оплату.

Дата валютування -обумовлена договором дата, згідно з якою банк отримує право власності на куплену іноземну валю­ту і виконує своє зо­бов'язання щодо передан-ня контрагентові проданої валюти.

Дата розрахун­ку - дата фактич­ного проведення розрахунку, в ре­зультаті якого банк одержує або спла­чує кошти.