6. Керівництво розвитком мислення дітей

Розвиток мислення у дитини детермінований позиці­єю дорослого, яка у кожний віковий період має свою спе­цифіку.

У процесі позаситуативно-пізнавального спілкування з дорослим виникає особлива «теоретична діяльність», про що свідчать численні дитячі запитання стосовно різ­номанітних сфер дійсності. Ставлення дорослого до цих запитань суттєво впливає на подальший розвиток мис­лення дитини. Відповідати на них необхідно так, щоб во­на отримала змогу за допомогою дорослого, однолітків або самостійно знайти потрібну відповідь. Тому не варто поспішати давати у своїй відповіді готові знання. Голов­не — навчити дитину думати, міркувати, знаходити від­повіді, щоб сформувати самостійність мислення, допит­ливість розуму.

Достовірна, чітка, вичерпна небагатослівна відпо­відь, підтверджена прикладами і спостереженнями, сти­мулює розвиток допитливості у дошкільників. Байдуже ставлення до запитань знижує їх пізнавальну актив­ність. Тому потрібно не лише уважно, з повагою і тактов­но ставитися до питань, а й спонукати дітей до них, вчи­ти порівнювати, узагальнювати, аналізувати, організо­вувати спостереження, експериментування, працювати з літературою.

Необхідність дошкільників детально, розгорнуто по­яснити явища і процеси у природі, соціальному житті пе­ретворює їхні міркування на спосіб пізнання і розв'язан­ня інтелектуальних завдань. У спілкуванні з дошкільни­ками дорослі мають виявити терпіння і розуміння їхніх незвичних пояснень, підтримуючи прагнення до пізнан­ня суті предметів і явищ, з'ясування їх причинно-наслідкових зв'язків, прихованих властивостей. Формуванню узагальненого мислення сприяє розвиток мовлення дити­ни. Якщо не навчити її встановлювати взаємозв'язки, во­на довго знаходитиметься на рівні чуттєвого сприймання фактів.

Ефективному розв'язанню дошкільниками інтелекту­альних проблем сприяє постійне і раціональне засвоєння знань не як самоціль, а як засіб розвитку мислення. Меха­нічне запам'ятовування інформації, уривчасті, хаотичні копіювання дорослих міркувань не розвиває мислення дошкільника. Як зауважив В. Сухомлинський: «... Не на­валюйте на дитину лавину знань... — під лавиною знань можуть бути поховані допитливість і цікавість. Умійте від­крити перед нею в навколишньому світі щось одне, але від­крити так, щоб кусочок життя заграв перед дітьми всіма кольорами веселки. Залишайте завжди щось недоговоре­не, щоб дитині захотілося ще і ще раз повернутися до того, про що вона дізналась».

Протягом дошкільного віку закладаються основи мис­лення, розвиваються і удосконалюються його види. Ефек­тивний розумовий розвиток залежить від вмілого і ціле­спрямованого впливу дорослого на дошкільника.

7. Психолого-педагогічні умови розвитку мислення

У розвитку мислення дитини слід забезпечувати гармонійне поєднання його мотиваційних та операційних компонентів. Формування мотиваційних компонентів пов'язане із задоволенням та розвитком пізнавальних потреб малюка. Загальними умовами формування у дитини пізнавальної мотивації є демократичний стиль виховання (Лісіна М. І.), позитивне, тепле, інтимне, емоційно забарвлене і виразне ставлення дорослого (В. К. Котирло), діалогічне спілкування з ним. Створення атмосфери доброзичливості, відвертості, емоціональної піднесеності, радості у спілкуванні дошкільника з дорослим сприяє дитячій ініціативі та самостійності. Ставлення дорослого до дитячих питань багато в чому визначає подальший розвиток мислення. Відповіді на них повинні стимулювати мислення дитини, розвивати її самостійність, пізнавальну активність. Байдуже ставлення дорослого до питань дитини, або негативна реакція на них різко знижує пізнавальну активність дошкільника.

Адекватним педагогічним прийомом є організація спільного з дорослим чи однолітками пошуку відповідей у процесі експериментування, міркування, спостереження. Дорослому важливо проявити терплячість і розуміння незвичайних пояснень, які дає дошкільник, підтримуючи його прагнення проникнути у сутність предметів і явищ, встановити причинно-наслідкові зв'язки, взнати приховані властивості.

Наприклад, для розвитку допитливості у ранньому віці рекомендуються малюнкові завдання типу "Чим відрізняються?", "Що змінилось?", "Плутанини". Для молодших дошкільників можуть використовуватись завдання, розв'язання яких вимагає активних перетворень обстежуваних предметів: лабіринти, мозаїки, конструктори. Дитина при підтримці дорослого складає загадки, плутанини. Старші дошкільники залюбки включаються у дитяче експериментування. Ось дитина 5-ти років грається у "морський бій" - пускає паперові човники, які швидко тонуть. Дитину це не задовольняє. Важливо щоб дорослий підтримав її активність на усунення небажаних якостей човника, разом з дитиною поміркував, чому це відбувається та як можна їх покращити: використати більш цупкий папір, чи розмістити човник на пенопластовому днищі, чи викласти його фольгою. Чим більше пропозицій подасть дитина, тим краще вона оволодіє пошуковими діями.

Іншою стороною формування мислення виступає озброєння дітей знаково-символічними засобами розв'язання мисленнєвих задач. Необхідно працювати над розвитком операцій мислення, чому сприяють завдання на порівняння, узагальнення, аналіз у роботі з художньою літературою, при організації спостережень, або й спеціальних занять. З цією метою використовують конструювання за зразком, за умовами, за задумом; дидактичні настільні ігри. Для старших дошкільників рекомендуються вправи з використанням предметного матеріалу. Зокрема, розвиткові взаємопов'язаних операцій узагальнення та конкретизації сприяють наступні вправи.

1. Назвати предмети на кожній з карток одним словом. Пропонуємо дітям картки із зображенням різних тарілок (глибока, мілка, велика, маленька), столів (обідній, письмовий, іграшковий) тощо.

2. Розподілити картки з малюнками предметів (наприклад, мак, дуб, гвоздика, троянда, береза, голуб, ялинка, горобець, волошка, синиця) до табличок із узагальнюючим зображенням (квітів, дерев та птахів).

3. Картки - м'яч, сумка, пальто, зошит, пенал, лялька, ручка, ведмедик, шапка - розкласти на відповідні полички шафи з назвами "Одяг", "Навчальне приладдя", "Іграшки".

4. Малюнок з двома колами. У синьому - яблука та груші; у червоному - ромашки і маки. Назвати одним словом, що зображено у кожному колі.

5. Назвати одним словом групу малюнків: а) мак, ромашка троянда; б) чашка, тарілка, миска; в) стіл, стілець, шафа; г) сукня, брюки, сорочка; д) липа, береза, клен; е) морква, капуста, буряк; ж) лялька, ведмедик, м'ячик, машина.

6. Картки із відповідними зображеннями. Відповісти і показати:

а) які іграшки ти знаєш; б) які квіти ти знаєш; г) назви різний посуд (тварин, рослини, овочі, фрукти, навчальне приладдя).

Для формування операції групування за однією ознакою (діти раннього віку) рекомендуються такі вправи.

1. Набір різних геометричних фігур двох кольорів і двох розмірів розподілити: а) за кольором; б) за формою; в) за розміром.

2. Розкласти картки: тварини - дикі і свійські, дорослі і маленькі; рослини - квіти, дерева, овочі, фрукти, ягоди.

3. Підібрати відповідні картки до малюнків, де: а) зображено дівчинку з порожнім портфелем, який слід заповнити; б) дівчинка сидить за столом, на якому хліб, пляшка з молоком, а посуду немає.

Формуванню операції групування за двома ознаками (діти 3-7 років) сприяють наступні вправи.

Обладнання: геометричні тіла, різні за кольором і формою (червоні і сині куби і бруски); за кольором і розміром (червоні і сині, великі і маленькі бруски). Потрібно їх розкласти: а) за кольором і формою;

б) за кольором і розміром. Утворяться групи: а) червоні куби; червоні бруски, великі і маленькі; сині куби, сині бруски, великі і маленькі; б) великі червоні бруски; великі сині бруски; маленькі червоні бруски; маленькі сині бруски.

Розвиткові узагальнення сприяють вправи-загадкм на встановлення назви предмета за його ознаками. Наприклад, можна запитати малюка: "Який це предмет? Гладке, скляне, в нього дивляться, воно відображає?", або "Що це - продовгуватий, зелений, росте на полі? Білий, солодкий, твердий?"

Активізують пошукові здібності дитини завдання з неоднозначним розв'язанням. Запитуємо дитину: "Що це може бути - жовта, соковита, запашна?" (диня, груша), або "Що це - продовгуватий, круглий, пише?" (олівець, фломастер). "Коричневий, круглий, блискучий?" (гудзик, каштан). Після того, як малюк запропонує кілька варіантів відповіді, запитуємо "Що додати до ознак, щоб була одна відповідь?".

Розвитку мислення сприяє прогрес дитини в оволодінні мовленням, розширення її життєвого досвіду. Варто застерегти, що механічне запам'ятовування різноманітної інформації, фрагментарної та хаотичної, копіювання дорослих міркувань не сприятливе для розвитку мислення дошкільника. Головне - формувати мислення, спрямоване на освоєння дитиною довкілля, як складову розвитку творчого ставлення дитини до дійсності (М. М. Подд'яков).

ВИСНОВКИ про психолого-педагогічні умови розвитку мислення дошкільника:

- у розвитку мислення слід забезпечувати гармонійне поєднання його мотиваційних та операційних компонентів.

- загальними умовами формування пізнавальної мотивації є демократичний стиль виховання дитини;

- розвиткові операцій мислення сприяють завдання на порівняння, узагальнення, аналіз у роботі з художньою літературою, при організації спостережень, спеціальних занять;

- у формуванні операцій мислення рекомендуються спеціальні вправи з використанням предметного матеріалу;

- формування мислення повинно спрямовуватись на освоєння дитиною довкілля у контексті розвитку творчого ставлення дитини до дійсності.

12