Переваги лінійної структури:

• чіткість і простота взаємовідносин;

• оперативність підготовки та реалізації управлінських рішень;

• відсутність паралелізму в роботі;

• надійний контроль. Недоліки:

• обмеження ініціативи виконавців;

• значний обсяг інформації, яка передається від одного рівня до іншого;

• керівник повинен бути універсальним спеціалістом, здатним виконувати бага­то функцій, які вимагають спеціальних знань.

Функціональну структуру називають традиційною, або класичною, тому що це перша структура, яка була вивчена і розроблена. Створення функціональної струк­тури вимагає групування персоналу за завданнями, які вони виконують (рис. 3).

Заступник директора з науково-методичної роботи

Кафедра

Кафедра

і

г

Методичне об'єднання

F

Учителі

4------------

------------------------г

Рис. 3. Функціональна структура управління

Переваги функціональної структури:

• стимулює ділову та професійну спеціалізацію;

• чіткість диференціації функцій окремих підрозділів, яка б виключала дублю­вання, паралелізм, збіг видів управлінської діяльності;

• відповідність професійно-кваліфікаційних характеристик працівників завдан­ням управління;

• чутливість до нових явищ та здатність до оперативної перебудови. Недоліки:

• підрозділи можуть бути більш зацікавленими в реалізації цілей та завдань своїх підрозділів, ніж спільних цілей усієї організації;

• ланцюг команд від керівника до безпосереднього виконавця стає досить довгим;

• ускладнюється координація управлінського впливу в результаті отримання ви­конавцями вказівок від кількох функціональних органів;

• зменшується оперативність роботи органів управління.

Щоб усунути недоліки лінійного та функціонального управління було розроблено лінійно-функціональну структуру управління

Переваги лінійно-функціональної структури:

• дозволяє організувати управління за лінійною схемою (керівник вищого ріі ня — керівник нижчого рівня — виконавець);

• функціональні підрозділи надають методичну допомогу, готують інформація виконують різні управлінські завдання для відповідних лінійних керівників Недоліки:

• синтез лінійного та функціонального управління може затягувати строки пі; готовки управлінських рішень;

• інформаційне перевантаження керівників вищих рівнів управління;

• захоплення функціональних ланок прямими вказівками та розпорядженнями збільшення їх кількості, що призводить до переобтяження виконавців.

В умовах швидких змін добре зарекомендували себе дивізіональні структури. Дивізіональні організації структури розроблені в інтересах великих організа цій, для яких функціональні структури вже не є ефективними (рис. 5).

Рис. 6. Адаптивна структура управління

Недоліками цієї структури є:

• виникнення проблем через накладання вертикальних та горизонтальних пов­новажень, що руйнує принцип єдиноначальності;

• зростання інформаційних зв'язків між працівниками підрозділів. Розробляються організаційні структури управління зверху донизу. Послідов­ність дій така.

1. Здійснюється розподіл організації по горизонталі на широкі блоки, які від­повідають найважливішим напрямкам діяльності організації, стратегії.

2. Встановлюється співвідношення повноважень різних посад. При цьому керів­ництво встановлює мету команд, а якщо необхідно — здійснює подальший поділ на дрібніші організаційні підрозділи, щоб більш ефективно використовувати спе­ціалізацію та запобігти перевантаженню керівництва.

3. Визначаються посадові обов'язки як структурність певних завдань і функ­цій та доручається їх виконання конкретним особам.

Оскільки організаційні структури визначаються планами, то суттєві зміни в планах потребують змін і в структурі. Вимоги зовнішнього середовища та ці, організації є такими факторами, від яких значною мірою залежить організації структура.

Як приклад наведемо організаційні структури управління загальноосвітньої навчального закладу — ЗОШ № 100 м. Харкова (рис. 7 на с 35) та закладу нової типу — гімназії № 47 м. Харкова (рис. 8 на с 36).