2. Дайте характеристику водного транспорту України.

Основні техніко-економічні показники транспорту.

Вантажообіг — показник, що розраховується як добуток кількості перевезених вантажів (т., м³, штук та ін.) на відстань даного перевезення (км).

Вантажоспрямованість — показник, що розраховується вантажообігом на 1 км.

Пропускна здатність — показник максимальної кількості транспортних одиниць (судів), які проходять за одиницю часу через порт при даному рівні технічної оснащеності.

Собівартість перевезень — показник витрат на перевезення одиниці транспортної продукції.

Особливості морського виду транспорту:

• має складне господарство;

• має значну пропускну здатність;

• серед вантажів переважають вугілля, залізна й марганцева руди, кокс, цукор, мінеральні добрива, нафтопродукти, будівельні матеріали;

• серед перевезень експорт — 50 % товарів, транзит — близько 35 % товарів;

• діє близько 20 портів (у т. ч. і рибні);

• діють поромні переправи: Іллічівськ — Стамбул, Іллічівськ — Варна, Іллічівськ — Новоросійськ;

• найбільші порти — Одеса (20 % товарообігу), Херсон, Миколаїв, Керч, Феодосія, Маріуполь, Бердянськ.

Особливості річкового виду транспорту:

• перевезення об'ємних вантажів;

• перевезення вантажів, що не вимагають швидкої доставки;

• серед вантажів: ліс, нафта, нафтопродукти, зерно, будівельні матеріали, руди;

• найдешевший вид транспорту;

• обслуговує внутрішні перевезення (75 % вантажів);

• судноплавні ріки: Дніпро з Десною й Прип'яттю; Південний Буг, Сіверський Донець, Дністер, Дунай;

• великі порти: Київ, Кременчук, Дніпродзержинськ, Запоріжжя, Миколаїв, Каховка, Ізмаїл, Херсон.

3. За тематичними картами дайте оцінку геоекологічної ситуації в одній з областей України (область вказує вчитель).

Геоекологічна ситуація залежить від:

1. природних умов;

2. природних ресурсів;

3. особливостей природокористування;

4. антропогенного впливу, наслідком якого є:

• концентрація забруднюючих речовин;

• виснаження ресурсів (швидкість);

• стан здоров'я жителів.

Тому виникають проблеми з одного боку — геоекологічні, а з іншого — природокористування.

При геоекологічному районуванні враховуються (принципи геоекологічного районування):

• зонально-провінційні умови;

• домінуючі ландшафти;

• антропогенні перетворення ландшафтів;

• забруднення навколишнього середовища;

• захворюваність населення;

• адміністративний поділ України.

Виділяють три ієрархічні системи — район, регіон, округ.

Географічний район — система найменшого рангу, відносно однорідна з усіх виділених параметрів.

Географічний регіон — об’єднує райони на основі спільності видів природокористування, антропогенного навантаження.

Географічний округ — об’єднує регіони за ступенем переважання певних екологічних проблем.

Поза цією системою виділяють специфічні одиниці:

• 30 км зона ЧАЕС;

• м. Київ, Харків, Львів, Одеса, Севастополь (їхні показники значно відрізняються від навколишніх територій).

Виділяють чотири округи:

• Центральний геоекологічний округ — Центр, Північ, Лівобережжя.

• Східний геоекологічний округ — Північно-Східний, Східний, Донецько-Придніпровський регіони.

• Західний геоекологічний округ — Поділля, Карпати.

• Південний геоекологічний округ — Приморський, Присивашський, Кримсько-Центральний, Південно-Кримський регіони.

Природокористування — діяльність людського суспільства, спрямована на задоволення своїх потреб шляхом використання природних ресурсів.

Виділяють:

• раціональне природокористування, при якому досить повно використовуються природні ресурси, які видобуваються, забезпечується відновлення природних ресурсів, використання відходів, тобто інтенсивне господарювання;

• нераціональне природокористування, що приводить до швидкого виснаження середовища, тобто екстенсивне господарювання.

Білет № 25