Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Географія 9 кл.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
631.81 Кб
Скачать

3. За тематичним картами дайте характеристику господарства Донецького економічного району.

Типовий план характеристики економічного району.

1. «Візитка» (склад, площа, чисельність, урбанізація).

2. Економіко-географічне положення.

3. Природно-ресурсний потенціал.

4. Особливості населення. Трудові ресурси.

5. Галузі спеціалізації.

6. Проблеми й перспективи розвитку.

Характеристика Донецького економічного району.

1. «Візитка».

Склад: Луганська й Донецька області. Площа — 53,2 км2. Чисельність — 1 місце. Густота населення — 1 місце. Урбанізація — 89 %.

2. ЕГП.

Межує з Північно-Східним, Придніпровським районами, з Російською Федерацією — вигідні сусіди для співробітництва. Має вихід до Азовського моря — забезпечує торгівлю. Має транзитне положення — проходять залізниці, автомобільні дороги, нафто- і газопроводи.

3. Природно-ресурсний потенціал.

Рівнинно-горбистий рельєф (Донецька, Приазовська височини). Клімат помірно-континентальний з рисами континентальності; опадів недостатня кількість; бувають посухи й суховії. Ґрунти — родючі, представлені різними видами чорноземів. Дефіцит водних ресурсів перекривається водою каналів Дніпро — Донбас, Сіверський Донець — Донбас. Мінеральні ресурси — головне багатство:

  • Донецький кам'яновугільний басейн;

  • руди кольорових металів: ртутні (Микитівське), золото, цирконій, поліметалеві;

  • нерудні: вогнетривкі глини, доломіти, кам'яне вугілля, графіт, вапняк і ін.

4. Особливості населення.

Національний склад: частка росіян вища, ніж у середньому по Україні. Трудові ресурси мають високу кваліфікацію, потомствені металурги, шахтарі, гірники; високий рівень безробіття; міграція в Росію.

5. Галузі спеціалізації.

Вугільна промисловість.

Електроенергетика.

Коксохімічна (Горлівка, Макіївка).

Чорна металургія (Донецьк, Маріуполь, Макіївка).

Кольорова металургія:

  • ртутна — Микитівка,

  • цинкова — Костянтинівка,

  • мідно-латунна — Артемівськ.

Хімічна промисловість:

  • содова – Слов’яногірськ, Лисичанськ,

  • барвники — Рубіжне,

  • фосфатні добрива, азотні — Костянтинівка,

  • нафтопереробна — Лисичанськ.

Машинобудування:

  • важке — Краматорськ, Донецьк, Луганськ,

  • залізничне — Маріуполь, Стаханов, Луганськ.

Будівельний комплекс:

  • цементна — Амвросіївка, Макіївка,

  • технічне скло — Костянтинівка,

  • виробництво залізобетонних конструкцій.

Легка промисловість, де переважно задіяна жіноча робоча сила.

Сільське господарство:

  • зернове господарство,

  • вирощування соняшнику,

  • молочно-м'ясне тваринництво,

  • свинарство й птахівництво.

6. Проблеми розвитку.

Застаріле технологічне обладнання шахт, металургійних комбінатів. Нераціональне використання трудових ресурсів. Екологічні проблеми.

Білет № 2

1. Розкажіть про історію географічних досліджень території України та видатних українських географів.

Найдавніші відомості про територію України зустрічаються в роботах істориків Геродота (484–425 р. до н. е.) — «Скіфія»; Страбона (64–23 р. до н.е.) — «Географія» — про племена, що проживають на Чорноморському узбережжі; Птолемея — записи про південну Україну.

Про освоєння центральних земель України й заснування Києва оповідають «Повість минулих літ», «Київський літопис». Про заснування Львова — «Іпатьєвський літопис». У XVII столітті з'явилися переписні книги Слобожанщини, з ХІХ століття складалися ревізії (описи) окремих регіонів України.

Відомі вчені-географи України XVIII – XIX ст.

Каразін Василь Назарович — народився в Богодухівському районі Харківської області. Організував постійні метеорологічні спостереження в Росії й Харківській області.

Ковалевський Єгор Петрович — народився на Харківщині, працював у ХДУ, у Петербурзі. Здійснив 10 експедицій на Алтай, Урал, у Казахстан і Середню Азію, Карпати, Кашмір і Афганістан, Китай, Африку. Знав Т. Шевченка; був ініціатором і організатором викупу з неволі двох його братів і сестри — Микити, Осипа та Ірини.

Миклухо-Маклай Микола Миколайович — правнук запорізького козака. Здійснив 10 подорожей до Нової Гвінеї, Філіппінських островів, Австралії, Меланезії.

Пржевальський Микола Михайлович — правнук запорізького козака. Здійснив 5 експедицій до Центральної Азії.

Лисянський Юрій Федорович — народився на Чернігівщині. Здійснив кругосвітню подорож на судах «Надія», «Нева», наніс на карту багато островів Тихого океану.

Докучаєв Василь Васильович — основоположник ґрунтознавства, створив карту чорноземів України.

Чубинський Павло Платонович — основоположник Українського народознавства, етнографії. Очолював Західний відділ Російського географічного товариства. Автор гімну «Ще не вмерла Україна» (1864 р., муз. Вербицького). Відкрив першу кафедру географії у Львівському університеті (1840 р.).

Тутковський Павло Аполлонович — запропонував фізико-географічне районування України.

Рудницький Степан Львович — академік АН України, географ, автор підручників з географії, геології.

2. Охарактеризуйте сучасні демографічні процеси в Україні.

Демографічна ситуація відображує динаміку чисельності населення країни.

На динаміку чисельності населення впливають природний рух населення та механічний рух населення.

Природний рух населення – це зміна чисельності населення біологічним шляхом, тобто внаслідок народжуваності і смертності.

Народжуваність відбиває кількість народжених на 1000 жителів за рік. На народжуваність в Україні впливають: соціально-економічний рівень розвитку країни; санітарно-гігієнічні умови життя; становище жінки в суспільстві; співвідношення чисельності чоловіків і жінок; традиції держави; війни та ін.

Смертність відбиває кількість померлих на 1000 жителів на рік.

Приріст населення — різниця між кількістю народжень і кількістю смертей на 1000 жителів за рік.

Для України характерний негативний приріст населення.

Депопуляція нації відбувається, коли відсутнє заміщення поколінь, тобто чисельність жителів зменшується. Найнижчий рівень народжуваності в Донецькій, Чернігівській, Харківській областях. Найвищий — в Закарпатській, Рівненській, Івано-Франківській областях.

Наслідки демографічної кризи в Україні є „старіння нації”, тобто у віковій структурі переважає передпенсійний і пенсійний вік. Тому демографічна політика держави спрямована на стимулювання народжуваності та підтримку сімей з великою кількістю дітей.