Білет № 1
1. Розкажіть про предмет географії України та покажіть його практичне значення.
Будь-яка наука про Землю ділиться на загальну й регіональну.
Загальна географія вивчає закономірності, властиві всім об'єктам, що їх досліджує наука.
Регіональна географія вивчає особливості цих об'єктів на якій-небудь певній території.
Географія України належить до регіональних наук. Слід розрізняти:
фізичну географію України, яка вивчає ПК України, історію його формування, вирішення проблем раціонального природокористування тощо;
економічну географію України, яка вивчає територіальну організацію суспільного виробництва, а саме: географію промисловості, географію сільського господарства, географію природних ресурсів і т. д.;
соціальну географію України, яка займається вивченням територіальної організації суспільства в конкретних історичних і природних умовах. Вона включає в себе географію населення, етнографію, геодемографію, географію міграцій, географію культур і т.д.
Вивчення соціальної й економічної географії спирається на знання фізичної географії, тому що сьогодні для формування господарського комплексу країни необхідно знати регіональні особливості ПК, виснаженість природних умов і ресурсів, а також шляхи подолання цих проблем. Практичне значення географічних наук України зростає й стає все актуальнішим, тому що наша країна — молода держава, що потребує сучасної організації господарства й суспільства.
На цей час у вищих навчальних закладах України відкриваються нові географічні спеціальності, які вивчають регіональні особливості країни.
2. Дайте характеристику хімічної промисловості України.
Хімічна промисловість виробляє величезний набір конструкційних матеріалів, синтетичних миючих засобів, фармацевтичних препаратів та іншої продукції, яка створюється шляхом хімічних перетворень певної сировини.
Особливості хімічної промисловості: надзвичайно широка сировинна база (від кам'яної солі до соняшникового лушпиння); комплексне використання сировини; утилізація відходів різних виробництв (у т. ч. своїх), що дозволяє вирішувати проблеми, пов’язані із забрудненням довкілля; водо- та енергоємне виробництво; потребує наукових розробок у зв’язку з появою нових біохімічних технологій.
Структура хімічної промисловості:
Щодо територіальної структури хімічної промисловості виділяють три великі райони розміщення хімічних підприємств: Донбас (виробляє 3,2 % хімічної продукції), Придніпров’я (11 %) та Прикарпаття (5 %).
Великі центри хімічної промисловості:
видобування кухонних солей — Лисичанськ, Слов'янськ, Ромни;
виробництво соди — Лисичанськ, Слов'янськ;
видобування калійних солей — Калуш, Стебник;
виробництво калійних добрив — Горлівка, Северодонецьк, Лисичанськ;
виробництво азотних добрив — Калуш, Стебник;
лакофарбова промисловість — Донецьк, Рубіжне, Запоріжжя, Львів;
нафтопереробна — Лисичанськ, Кременчук, Борислав;
виробництво синтетичних волокон — Київ, Черкаси;
гумоазбестова (виробництво шин) — Дніпропетровськ, Лисичанськ, Дашава;
виробництво лікарських препаратів — Горлівка («Стирол»), Київ («Дарниця»), Харків («Здоров'я»).