- •Навчальний посібник
- •Лекція 1. Законодавство України про охорону праці Розділ і. Правові та організаційні питання охорони праці
- •1.1. Основні законодавчі акти про охорону праці
- •1.2. Нормативно –правові акти з охорони праці
- •1.3. Загальні гарантії прав на охорону праці. Права працівників з охорони праці. Обов’язки роботодавця
- •1.3.1. Основні права працівника
- •1.3.2. Обов’язки роботодавця
- •1.4. Компенсація за роботу на виробництвах з важкими та шкідливими умовами праці
- •1.5. Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров’я працівників або в разі їх смерті
- •1.6. Охорона праці жінок, неповнолітніх
- •1.6.1. Охорона праці жінок
- •1.6.2. Охорона праці неповнолітніх
- •1.7. Відповідальність працівників за порушення законодавства з охорони праці
- •1.8. Державне управління охороною праці
- •1.9. Державний нагляд та громадський контроль за охороною праці
- •1.9.1. Державний нагляд за охороною праці Відповідно із Законом України “Про охорону праці” (ст. 38) державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про оп здійснюють:
- •Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про оп здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокуратурами.
- •1.9.2. Громадський та відомчий контроль за дотриманням законодавства про охорону праці
- •Лекція 2. Управління охороною праці
- •2.1. Основні принципи управління оп
- •2.2. Служба охорони праці
- •Лекція 3. Виробничий травматизм
- •3.1.Поняття про виробничий травматизм та професійні захворювання Травма – порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок дії небезпечних виробничих факторів.
- •3.2. Причини виробничого травматизму
- •Технічні
- •Організаційні
- •Санітарно-гігієнічні
- •3.3. Аналіз виробничого травматизму
- •3.4. Аналіз професійних отруєнь та захворювань
- •Лекція 4. Шкідливі речовини, захист від їх дії Розділ іі. Гігієна праці та виробнича санітарія
- •4.1. Класифікація шкідливих речовин
- •4.2. Основні заходи захисту від шкідливих речовин
- •4.3. Контроль за вмістом шкідливих речовин
- •Лекція 5. Іонізуюче випромінювання
- •5.1. Дози іонізаційного випромінювання
- •Вплив доз опромінення
- •5.2. Нормування радіаційної безпеки
- •5.3. Захист
- •Дієвим чинником забезпечення радіаційної безпеки є дозиметричний контроль за рівнями опромінення персоналу та за рівнем радіації в навколишньому середовищі.
- •5.4. Контроль доз опромінення
- •Лекція 6. Характеристика виробничого пилу та його дія на організм людини
- •6.1. Заходи захисту від пилу
- •6.2. Методи визначення концентрації пилу на робочому місці
- •Засоби нормалізації метеоумов
- •Лекція 8. Захист від електромагнітних полів
- •Дія електромагнітних полів
- •9.1. Класифікація систем вентиляції
- •9.2. Природна вентиляція
- •9.3. Штучна вентиляція Механічна вентиляція – дозволяє очищувати повітря перед викидом в атмосферу, обробляти припливне повітря (очищувати, підігрівати, зволожувати),
- •Загальнообмінна вентиляція
- •Припливна вентиляція
- •Місцева припливна – конц. Подання припливного повітря заданих параметрів (т-ри, вологості, шв. Вітру). Повітряні душі, повітряні та повітряно-теплові завіси.
- •Місцева витяжна вентиляція – місцеві витяжні зонти, всмоктуючі панелі, витяжні шафи, бортові відсмоктувачі.
- •9.4. Розрахунок бортових відсмоктувачів
- •9.5. Основні вимоги до систем вентиляції
- •Лекція 10. Виробниче освітлення
- •10.1. Значення виробничого освітлення
- •Виходячи з особливостей роботи зорового апарату, до освітлення виробничих приміщень висуваються такі вимоги:
- •10.2. Основні світлотехнічні поняття
- •10.3. Основні гігієнічні вимоги до освітлення
- •10.4. Природне освітлення
- •10.5. Штучне освітлення
- •10.6. Джерела штучного освітлення
- •10.7. Світильники
- •10.8. Проектування систем штучного освітлення
- •10.9. Експлуатація освітлювальних установок
- •Лекція 11. Виробничий шум
- •Допустимі спектри рівнів звукового тиску
- •Де, s22 і s11 – площі поверхонь і їх коефіцієнти звукопоглинання після і до облицьовування. Лекція 12. Вібрація
- •12.1. Вплив вібрації на людину
- •12.2. Нормування вібрації
- •12.3. Методи захисту від вібрації
- •Захист:
- •13.4. Інфрачервоне випромінювання
- •Лекція 14. Електробезпека Розділ ііі. Техніка безпеки
- •14.1. Види ураження електричним струмом
- •14.2. Аналіз умов ураження електричним струмом
- •14.3. Крокова напруга
- •14.4. Причини електротравматизму
- •14.5. Технічні засоби безпечної експлуатації за нормальних режимів роботи
- •Ізоляція струмоведучих елементів обладнання поділяється на: робочу, додаткову, подвійну.
- •Огороджувальні і блокувальні пристрої застосовуються для виключення випадкового дотику до струмоведучих частин електроустаткування.
- •Розділення мережі на окремі електрично не зв’язані між собою ділянки з допомогою розподільчого трансформатора.
- •14.6. Технічні засоби безпечної експлуатації в аварійних режимах роботи
- •14.7. Система електрозахисних засобів
- •14.8. Вимоги до персоналу
- •14.9. Організація безпечної експлуатації електроустановок
- •Розділ IV. Пожежна безпека
- •15.1. Процес горіння і вибуху
- •15.3. Класифікація об’єктів за їх вибухопожежонебезпекою
- •15.4. Класифікація вибухонебезпечних зон і пожежонебезпечних зон. Правила встановлення електрообладнання в таких зонах
- •15.5. Пожежопопередження
- •15.6. Пожежозахист
- •Відповідно до категорії будинків визначаються вимоги до конструктивних та планувальних рішень будинків, приміщень та споруд, їх вогнестійкості.
- •Розрахунок зони захисту подвійного стержньового блискавковідводу
- •15.8. Евакуація людей
- •Нормування протипожежного водогону
- •15.10. Способи та умови припинення горіння
- •15.11. Пожежна сигналізація та зв’язок
- •15.12. Організація пожежної безпеки
- •15.13. Служба пожежної безпеки
- •15.14. Завдання та види пожежної охорони
- •Література
- •Охорона праці навчальний посібник
Нормування протипожежного водогону
Таблиця 15.7.
Об’єм будівлі, тис. м3 |
Ступінь вогнестійкості |
Категорія виробництва |
Число струмин |
Витрата води на одну струмину, л/с |
0,5-5 |
І, ІІ |
А, Б, В |
2 |
2,5 |
|
ІІІ, IV, V |
В |
2 |
2,5 |
5-50 |
I, II |
А, Б, В |
2 |
5 |
|
III, IV, V |
В |
2 |
5 |
|
III, IV, V |
Г, Д |
2 |
2,5 |
СНіП 2.04.01-85 і визначається в залежності від ступеня вогнестійкості будівлі, категорії виробництва за пожежовибухонебезпекою і об’єму будівлі.
Нормування витрати води на зовнішнє пожежогасіння
Таблиця 15.8.
Ступінь вогнестійкості будівлі |
Категорія виробництва |
Витрата води на зовнішнє пожежогасіння будівлі (л/с) при об’ємі будівлі, тис. м3 |
||||||
До 3 |
3-5 |
5-20 |
20-50 |
50-200 |
200-400 |
400-600 |
||
І,ІІ |
Г, Д |
10 |
10 |
10 |
10 |
15 |
20 |
25 |
І,ІІ |
А, Б, В |
10 |
10 |
15 |
20 |
30 |
35 |
40 |
ІІІ |
Г, Д |
10 |
10 |
15 |
25 |
35 |
- |
- |
ІІІ |
В |
10 |
15 |
20 |
30 |
40 |
- |
- |
ІV, V |
Г, Д |
10 |
15 |
20 |
30 |
- |
- |
- |
ІV, V |
В |
15 |
20 |
25 |
40 |
- |
- |
- |
15.10. Способи та умови припинення горіння
Комплекс заходів, спрямованих на ліквідацію пожежі, що виникла, називається пожежогасінням.
Припинити процес горіння можливо зниженням вмісту горючого компонента, зменшенням концентрації окисника, збільшенням енергії активації процесу в полум’ї за допомогою інгібіторів горіння, зниженням температури.
Існують такі основні способи припинення горіння:
Охолодження зони горіння або речовин, що горять, нижче певних температур.
Ізоляція вогнища горіння від повітря.
Зниження концентрації кисню в повітрі шляхом розбавлення негорючими газами.
Хімічне гальмування (інгібування) швидкості реакцій окислення (горіння) у полум’ї.
Механічний зрив полум’я сильним струменем води, порошку або газу.
Створення умов вогнеперешкоди, за яких полум’я поширюється через вузькі канали, переріз яких менше діаметра, що гасить.
Використовуються такі види вогнегасних речовин:
вода;
вода з добавками, які підвищують її вогнегасну здатність;
піна;
газові вогнегасні склади;
вогнегасні порошки;
комбіновані вогнегасні склади.
Кожному способу припинення горіння відповідає конкретний вид вогнегасних засобів, які можна поділити на:
охолоджувальні (вода, водні розчини, снігоподібна вуглекислота та ін.);
розбавлювальні (СО2, водяна пара, інертні гази та ін.);
ізолювальні (хімічна та повітряно-механічна піна, пісок та ін.);
засоби хімічного гальмування горіння (вогнегасні порошки, брометил, хладон та ін.).
Коротка характеристика основних вогнегасних речовин.
Вода – найбільш поширений і достатньо ефективний вогнегасний засіб. Має високу теплоємність – 4.10*103 Дж*кг-1*К-1. З 1 л води утворюється близько 1700 л пари. При цьому відбувається розбавлення горючих речовин. Внаслідок великої теплоти випаровування (2260 Дж*кг-1) вона забирає із зони горіння велику кількість теплоти та забезпечує помітний охолоджувальний ефект.
Має високу термічну стійкість. Найбільший ефект має вона у дрібнорозпиленому стані. Такою водою можна гасити навіть ГР, водяний туман спричиняє ізолювальний ефект. Застосування розчинів змочувачів, які зменшують поверхневий натяг води, дає можливість зменшити її витрати на гасіння деяких матеріалів на 30-50%.
Піна – це колоїдна дисперсна система, яка складається з газу та розчинів поверхнево-активних речовин і стабілізаторів.
Піни розподіляють на хімічні та повітряно-механічні.
Піна має досить низьку теплопровідність. Вона здатна перешкоджати випаровуванню горючих речовин, а також проникненню парів, газів, теплового випромінювання. Все це визначає її ізолювальні властивості.
Низькократними пінами гасять вогонь, головним чином на поверхнях.
Піни кратністю до 100 гасять горючі рідини. Вони добре затримуються і розтікаються на поверхні, перешкоджають проникненню крізь них горючих парів, мають охолоджувальну дію.
Для об’ємного гасіння, витіснення диму, ізоляції технологічних установок від впливу теплових потоків використовують високократну піну.
Вогнегасні порошки використовують для ліквідації горіння твердих, рідких та газоподібних речовин.
Вогнегасний ефект застосування порошків складається з:
- хімічного гальмування реакції горіння внаслідок дії порошку (кристали порошку, руйнують радикали Що ведуть горіння);
- утворення на поверхні речовини, що горять, ізолювальної плівки;
- утворення хмари порошку, яка має властивість екрану;
- механічного збивання полум’я твердими частинками порошку;
- виштовхування кисню із зони горіння.
Є порошки загального та цільового призначення.
Порошок ПСБ-3 (на основі бікарбонату натрію) загального призначення, використовується для гасіння ЛЗР, ГР, газів, електроустаткування, двигунів. Порошок ПСБ-3 непридатний для гасіння тліючих матеріалів, а також лужних металів.
Вогнегасні порошки П2-АП, П-2АПМ ( на основі амофосу) загального призначення, область застосування аналогічна, але додатково успішно гасить вуглецеві тліючі матеріали (папір, деревину, вугілля тощо).
Порошок пірант-А та його модифікації Пірант-АП, Пірант-АК виготовляються на основі фосфорно-амонійних солей. Застосовуються для гасіння тліючих та твердих горючих матеріалів, ГР, газів, електроустановок.
Порошок П-4АП призначений для об’ємного гасіння. Гасить ГГ, ГР, тліючі матеріали в закритих об’ємах.
Порошок К-30 гасить лужні метали, титанову стружку, що горять на відкритих площах.
Діоксид вуглецю не має кольору та запаху.
Механізм припинення горіння СО2 базується на його здатності зменшувати шляхом розбавлення концентрації реагуючих речовин до меж, при яких горіння стає неможливим. Вогнегасний ефект спостерігається, коли концентрація СО2 буде не менше 30% по об’єму.
Вихід снігоподібного СО2 з балона при температурі навколишнього середовища 200С становить не менше 28% ( з 1 кг рідкого СО2 може утворитися 280 г снігу і близько 500 л газу). При застосуванні об’ємного гасіння необхідно враховувати вплив СО2 на організм людини. Вміст в атмосфері приміщення 10% СО2 є небезпечним, а при концентрації 20% швидко наступає смерть від паралічу органів дихання.
Діоксид вуглецю не гасить тліючі матеріали, бо не має змочувальної здатності.
Галогенові вуглеводні.
Хладон 114В2 – важка безколірна рідина із специфічним запахом і температурою кипіння 470С. Для гасіння пожежі подається у приміщення у розпиленому стані. Інгібітор вельми ефективно гальмує реакцію горіння. Гасіння полум’я досягається при концентрації близько 2%. Має помірну токсичність. Згідно з вимогами ТБ евакуація людей із захищуваного приміщення має бути забезпечена до початку подачі хладону. Гасіння проводять у спеціальних засобах захисту органів дихання.
Вибір вогнегасної речовини залежить від характеру пожежі та визначається:
властивостями і агрегатним станом речовин, що горять;
параметрами пожежі (площею горіння, інтенсивністю горіння, температурою тощо);
видом пожежі (у закритих приміщеннях, будівлях, на відкритому просторі);
умовами тепло- і газообміну на пожежі;
наявністю та кількістю вогнегасних засобів;
вогнегасною здатністю щодо гасіння речовин та матеріалів;
ефективністю способу гасіння пожежі.
В залежності від фізико-хімічних властивостей горючих матеріалів їх гасіння різними засобами кваліфікують таким чином:
Таблиця 15.8.
Клас пожежі |
Характеристика горючого середовища |
Рекомендовані засоби гасіння |
А |
Звичні тверді матеріали (дерево, вугілля, папір, гума, текстиль і ін.) |
Всі види засобів (перш за все вода) |
В |
ЛЗР, ГР, матеріали які плавляться при нагріві (стеарин, каучук, і ін) |
Розпилена вода, піна, хладони, порошки |
С |
ГГ ( в тому числі зріджені) |
Газові склади, порошки, вода (для охолодження) |
Д |
Метали і їх сплави, металомісткі з’єднання |
Порошки |
Е |
Електроустановки під напругою |
Хладони, порошки, діоксид вуглецю |
Первинні засоби пожежогасіння - це вогнегасники, пісок, ковдри, лопати, сокири та ін. Широко застосовуються пінні, порошкові та вуглекислотні вогнегасники.
Пінні вогнегасники (водопінні, водопінні аерозольні) ВВП-6, ВВП-9, ВВПА-400 - застосовують для гасіння легкозаймистих та горючих речовин. Ці вогнегасники не застосовують для гасіння електроустановок під напругою.
Порошкові вогнегасники ВП-2, ВП-4, ВП-5, ВП-9, ВП-12 - застосовують для гасіння займань легкозаймистих та горючих рідин, лужних та лужноземельних металів, електрообладнання під напругою, Головний склад порошків - фосфорноамонійні солі, карбонат натрію.
Вуглекислотні вогнегасники ВВК-2, ВВК-3.5, ВВК-5. Заповнені вони зрідженою вугликислотою (Р=65 атм). При відкриванні вентиля вуглекислота викидається з балона і випаровується в раструбі і поступає до місця горіння у вигляді снігу. Ними гасять електрообладнання, а також там, де вода може викликати псування майна.
