Лекція 14. Електробезпека Розділ ііі. Техніка безпеки

Кількість травм, викликаних дією електрики – 0,5-1% від загальної кількості травм в промисловості.

Але 20-40% випадків зі смертельним наслідком на виробництві це ураження електричним струмом.

Причому 80% смертельних уражень відбувається в електроустановках напругою до 1000 В.

Електробезпека – це система організаційних та технічних заходів і засобів, які забезпечують захист людей від шкідливої і небезпечної дії струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.

Дія електричного струму на людину.

Розрізняють наступні види дії електричного струму на людину – біологічну, термічну, електрохімічну і механічну.

Біологічна дія – проявляється в подразненні і збудженні живої тканини, порушенні біоелектричних процесів які пов’язані з життєвими функціями організму. Це викликає невимушені, судомні скорочення м’язів серця та легенів, що викликає зміни у кровообігу і роботі органів дихання та припиняє їх діяльність.

Термічна дія – опіки окремих ділянок тіла, нагрівання кровоносних судин, нервів, серця, мозку, що знаходяться на шляху проходження струму.

Електрохімічна дія – розклад органічних рідин, крові, що супроводжується значними змінами їх фізико-хімічного складу.

Механічна дія – розшарування, розрив, пошкодження тканин організму внаслідок електродинамічного ефекту, миттєвого утворення пари.

14.1. Види ураження електричним струмом

Дії електричного струму призводять до електричних травм: місцевих і до загальних уражень – електроударів.

Електричні травми – це чітко виражені місцеві пошкодження тканин і від електричної дуги. Електричні травми виліковуються і працездатність людини відновлюється повністю або частково.

Найбільш поширені електричні травми – електричні опіки. Вони складають 60-65%, причому біля 1/3 їх супроводжується іншими електричними травмами.

Електричні мітки (знаки), які являють собою чітко окреслені плями сірого або блідо-жовтого кольору на поверхні шкіри людини, яка опинилася під дією струму.

Металізація шкіри – проникнення у верхні шари шкіри найдрібніших частинок металу, який розплавився під дією електричної дуги. Це можливо при коротких замиканнях, відключеннях роз’ємів і рубильників під навантаженням і т. п.

Електроофтальмія – це запалення зовнішніх оболонок очей, що виникає під впливом потужного потоку ультрафіолетових променів. Це можливе при утворенні електричної дуги.

Електроофтальмія розвивається через 4-8 годин після УФ опромінення. При цьому має місце почервоніння та запалення шкіри, слизових оболонок повік, сльози, гнійні виділення з очей, судоми повік та часткова втрата зору. Потерпілий відчуває головний біль та різкий біль в очах, що посилюється на світлі.

Механічні пошкодження – виникають в результаті різких, довільних, судомних скорочень м’язів під дією струму, який проходить через тіло людини. При цьому можливі розриви шкіри, кров’яних судин і нервових тканин, а також вивихи суглобів і переломи костей.

Електричний удар – збудження живих тканин організму електричним струмом, що супроводжується судомним скороченням м'язів. Такий удар може призвести до порушення і навіть повного припинення роботи легенів та серця. При цьому зовнішніх місцевих ушкоджень, тобто електричних травм, людина може і не мати.

В залежності від наслідку ураження електричні удари можна умовно розділити на 5 ступенів.

Електричні удари:

І – судомне легке відчуття скорочення м’язів;

ІІ – судомне скорочення м’язів, сильні болі, без втрати свідомості;

ІІІ – судомне скорочення м’язів, з втратою свідомості, але із збереженням дихання та роботи серця;

ІV – втрата свідомості і порушення сердечної діяльності або дихання (або того та іншого);

V – клінічна смерть, т.т. відсутність дихання і кровообігу.