12.2. Нормування вібрації

Гігієнічна оцінка вібрації, яка діє на людину у виробничих умовах, здійснюється за допомогою таких методів:

• частотною (спектрального) аналізу її параметрів;

• інтегральної оцінки за спектром частот параметрів, що нормуються;

• дози вібрації.

При дії постійної локальної та загальної вібрації параметром, що нормується, є середньоквадратичне значення віброшвидкості (v) та віброприскорення (а) або їх логарифмічні рівні L_v, L_a у дБ в діапазоні октавних смуг із середньо геометричними частотами.

Загальна вібрація нормується з врахуванням джерел її виникнення і поділяється на транспортну, яка виникає при русі машин; транспортно-технологічну – виникає при роботі машин, які виконують технологічну операцію в стаціонарному положенні або переміщуються по спеціально підготовлених поверхнях, та технологічну, яка виникає при роботі стаціонарних машин або передається на робочі місця, що не мають джерел вібрації.

Людина починає відчувати вібрацію при швидкості коливань 110^-4 м/с. Загальна вібрація найбільше впливає на нервову та серцево-судинну системи, викликає втому, роздратованість, головний біль; локальна вібрація викликає біль в суглобах, кистях рук і пальців.

12.3. Методи захисту від вібрації

Захист від вібрації полягає в повному її усуненні, якщо це неможливо то стараються знизити до гранично допустимого рівня.

Зниження вібрації в джерелі виникнення – заміна ударних процесів безударними; статичне та динамічне збалансування; заміна металевих деталей пластмасами з великим внутрішнім тертям; застосування пружних вставок і прокладок в з’єднаннях; змащення з’єднувальних і передаючих вузлів машин.

Вібродемфірування – це зменшення рівня вібрації об’єкта, що захищається шляхом переводу механічних коливань в інші види енергії, наприклад, теплову.

Об’єкт вібрації покривають вібропоглинаючими матеріалами з великим внутрішнім тертям (тверді пластмаси, м’які гуми, мастики, войлок і ін.). Використання матеріалів з більшим внутрішнім тертям дозволяє знизити вібрацію в діапазоні середніх та високих частот на 8…10 дБ.

Віброгасіння – це зниження рівня вібрації машин і агрегатів встановленням її на віброізолюючі фундаменти.

Віброізоляція – це зниження рівня вібрації захищуваного об'єкта шляхом зменшення коливань, що передаються йому від джерела.

З метою віброізоляції машин з вертикальною збурюючою силою застосовують віброізолятори трьох видів: гумові, пружинні, комбіновані.

Лекція 13. Ультразвук, інфразвук, інфрачервоне випромінювання

Ультразвук широко використовується в багатьох галузях промисловості. Джерела ультразвукових коливань працюють в діапазоні частот 16 до 80 кГц. Вплив спостерігається на відстані 25-50м.

Ультразвук викликає функціональні порушення нервової системи, головний біль, зміни кров’яного тиску та складу і властивостей крові, зумовлює втрату слухової чутливості, підвищену втомлюваність.

Допустимі рівні звукового тиску на робочих місцях при дії ультразвуку в 1/3 октавних середньогеометричних частотах не повинні перевищувати значень:

13.1. Допустимі рівні ультразвуку

Таблиця 13.1.

Середньогеометричні частоти 1/3 октавних смуг, кГц	12,5	16,0	20,0	26,0	31,5-100
Рівні звукового тиску, дБ	80	90	100	106	110

Допустимі рівні ультразвуку в місцях контакту частин тіла оператора з робочими органами машин не повинні перевищувати 110 дБ.

За умови сумарної дії ультразвуку від 1 до 4 год за зміну нормативне значення допускається збільшити на 6 дБ, при впливі від 0,25 год до 1 год – на 12 дБ, від 5 до 15 хв – на 18 дБ, від 1 до 5 хв – на 24 дБ.

Для захисту від ультразвуку, використовують звукоізоляцію (при повітряному). Звукоізоляція ефективна в областях високих частот. Встановлюють захисні екрани. Ультразвукові установки розміщують в спеціальних приміщеннях, у звукоізольованих укриттях (матеріали укриттів – сталь, дюралюміній, оргскло, текстоліт, личковані звукопоглинальними матеріалами). Використання кабін дистанційного керування.

У випадку дії ультразвуку (структурного) захист забезпечується віброізоляцією (віброізолювальні покриття, гумові рукавиці, килимки).

13.2. Інфразвук

Інфразвук – це механічні коливання пружного середовища з частотою 20 Гц і менше.

Джерела виникнення – транспортери, вентилятори, компресори, двигуни внутрішнього згорання. Коливання поширюються на великі відстані практично без затухання.

Дія інфразвуку на організм людини з рівнем 100-120 дБ особливо при частоті 6-8 Гц, може супроводжуватися неприємним відчуттям, болем у вухах, нудотою, головокружінням, порушується робота вестибулярного апарату.

Допустимі норми інфразвуку (згідно ДСанПіН 3.3.6-037-99)

2,4,8,16 Гц 105 дБ;

32 Гц 102 дБ.

Заходи захисту:

• зниження рівня інфразвуку в джерелі;

• усунення причин виникнення інфразвуку;

• медична профілактика;

• збільшення частоти обертання механізмів;

• збільшення жорсткості конструкцій;

• встановлення глушників резонансного типу, резонансних та камерних.

13.3. Захист від лазерного випромінювання

Лазери генерують електро-магнітне випромінювання ультрафіолетового, видимого, інфрачервоного діапазонів із довжиною хвиль від 0,2 до 1000 мкм.

При експлуатації лазерів організм людини потрапляє під дію теплових, світлових, механічних і електричних факторів.

Ступінь ураження залежить від енергії, потужності, густини енергії випромінювання, тривалості і частоти імпульсів, довжини хвилі. Опромінення високої інтенсивності приводить до пошкодження шкіряного покриву, внутрішніх частин і органів. Особлива небезпека – для очей.